Як визначити якість добрива?

Напередодні весни питання покупки мінеральних добрив постає особливо гостро. Серед безлічі пропозицій на ринку агрохімії, треба обрати якісне добриво. А особливо тепер, коли ціни на міндобрива різко злетіли вгору, ризикувати і купувати абищо – не варіант. Більшість українських аграріїв стали прискіпливими у виборі NPK, мовляв, якщо й витрачати гроші, то – на якісне. Тож, якщо ви хочете навчитися відрізняти якісне мінеральне живлення від фальсифікату – ця стаття для вас!

Сьогодні складно уявити вирощування будь-якої сільськогосподарської культури без застосування міндобрив. Інтенсивне ведення сільського господарства вимагає все нових, високотехнологічних добрив. Адже нам потрібно, щоб росло і родило за будь-яких погодних умов, щоб урожай був незважаючи на стан Ґрунту чи рослину-попередника. Як відомо, рослини засвоюють з землі азот, фосфор, калій та низку інших важливих поживних елементів, тому їх повинно бути вдосталь. Головне завдання мінерального удобрення – дати рослині те, чого їй бракує, тобто вирівняти дисбаланс елементів живлення.

З чого почати вибір добрива?

– Шукайте виробників з хорошою репутацією

– Не ведіться на надто низьку ціну – якісне добриво не може бути дешевим!

– Вимагайте сертифікат якості продукції

– Пакування: на ринку є чимало підробок відомих брендів, вони часто мають неякісне упакування.

“Аналіз етикетки” або “А що в середині”?

Гранульовані мінеральні добрива вже давно набули шаленої популярності, бо вони легко розчиняються, швидко засвоюються, їх без особливих ускладнень вносять в Ґрунт. А тепер детальніше поговоримо про стандарти якості добрив (ці дані мають бути в сертифікаті якості продукту).

Хімічні властивості добрив:

Масова частка елементів живлення

Цей показник показують у %. Тут пишуть вміст елементів живлення, а також в якій формі ці елементи. Наприклад, в доступній чи малодоступній формі для рослини і чи водорозчинні вони.

Масова частка домішок (%)

Тут вказують хлориди, солі натрію, біурет (для карбаміду) або токсичні домішки

Тут вказують максимально допустимий рівень вологості для конкретного добрива. Цей показник впливає на умови зберігання та фізико-механічні властивості продукту

Йдеться про вміст вільних кислот. Іноді вказують в значенні pH – але це помилка. Кислотність характерна для суперфосфату та сульфату амонію.

Фізичні властивості:

Агрегатний або фізичний стан добрива – тобто тверде чи рідке добриво. Наприклад, більшість твердих добрив виробляють у гранулах, бо вони мають переваги – забезпечують рівномірне внесення. Важливим є також спосіб грануляції добрива: мокра, суха чи баштова грануляція. Від цього залежить міцність та схильність до злежування.

Фізико-хімічні властивості:

Розчинність (г/100 см3 води) – показник маси добрива, що може бути повністю розчинене у воді.

Всі добрива поділяють на:

– добре розчинні;

– важко розчинні;

– нерозчинні у воді.

Гігроскопічність (%) – цей показник інформує про те, як добриво здатне поглинати вологу. З цього визначаються умови зберігання та властивість тари.

Реакція середовища (pH) – показник того, як добриво впливає на рівень кислотності Ґрунту.

Фізико-механічні властивості:

Гранулометричний склад (%) – один з основних показників, бо показує розмір фракції добрива, тобто діаметр гранули. Приміром, для мокрої грануляції (нашарування елементів комплексного NPK) гранулометричний склад демонструє вміст азоту, фосфору та калію в одній гранулі. Форма гранули також впливає на поведінку добрива під час транспортування; під час машинного розсипання (чи достатньо міцні).

Щільність або об’ємна маса (т/м3) – маса одиниці об’єму твердого добрива.

Також слід виокремити показники придатності добрива до внесення, а саме:

– Сипучість;

– Здатність до машинного розсівання;

– Аеродинаміка гранули.

Тут йдеться про схильність добрива “закамяніти”, утворити грудки чи перетворитися в суцільну масу, тобто втрачати свою сипучість. Це один з найважливіших показників, адже від цього залежать терміни та умови зберігання. Якісні добрива для вирішення цієї проблеми покривають спеціальними речовинами (антизлежувачами).

– Звертайте увагу на показник вибухонебезпечності;

– Засоби захисту та особливості роботи з добривом;

– Вплив на довкілля.

Отже, аналіз етикетки мінерального добрива ми провели. Але чи достатньо написів на етикетці для того, щоб впевнитись, що продукт дійсно якісний? В ідеалі – так, а на практиці – на жаль, ні! Недобросовісні виробники збільшують заявлені якісні показники чи вміст окремих елементів. Тож, чи можна якось перевірити придбане міндобриво? Можна. Склад агрохімії досліджують в лабораторних умовах. Під мікроскопом сертифікованих лабораторій перевіряють вміст діючої речовини, густину, рівень вологи, pH добрива тощо.

Чим небезпечний фальсифікат?

Звісно, через підробку найімовірніша небезпека – не отримати той врожай, на який сподівалися. Зазвичай, недобросовісні виробники дають менше заявлених поживних елементів. Але є фальсифікати, що можуть нанести згубного впливу на поле. Наприклад, ті, у складі яких є важкі метали.

До речі, найчастіше підробляють органічні добрива та добрива позакореневого підживлення: технологія виробництва таких добрив простіша, тому їх легше фальсифікувати.

Сировина та компонентність добрив

Усі добрива мінеральні виробляють з певної сировини, тому від її якості теж залежить кінцевий результат – ваш врожай. Будь-який поживний елемент рослина не може засвоїти в чистому вигляді, тому всі елементи мають бути поєднані в комплексі, що дозволяє взаємодіяти з іншими корисними складовими.

Марка міндобрив

Марку мінеральних добрив позначають цифрами через двокрапку чи дефіс, які відображають відсоток масової складової елементів – азот, фосфор, калій та і/або плюс мікроелементи. Наприклад, NPK 9:18:22. Співвідношення елементів у добриві обирають в залежності від потреб вирощуваної культури, стану Ґрунту тощо.

Якісне міндобриво – це лише частина успіху, щоб воно на всі 100% проявило свою силу на полі, важливі й інші фактори: умови зберігання та транспортування, хороша техніка, досвідчені працівники, погодні умови під час застосування тощо. Тобто необхідний ряд правильних комплексних дій щодо застосування міндобрив.

Комплексні мінеральні добрива одні з найпопулярніших серед українських аграріїв. Адже у їхньому складі є вже три “титани” живлення: азот, фосфор та калій.

Читайте нашу статтю про вибір добрив: https://tetra-agro.com.ua/news/dosvid_ukrainskikh_agrariiv_yak_obrati_mineralne_dobrivo , де ми спілкувались із науковцями та аграріями про вибір мінерального живлення.

Як компанія “Тетра-Агро” піклується про якість своєї продукції?

Вся лінійка добрив “Нітроамофоска-М” виготовляється з сертифікованої сировини. Ми використовуємо природні сполуки фосфоритів з Єгипту, ця сировина не має шкідливих хімічних фосфатів, а отже не шкодить українському чорнозему!

Макро- та мікроелементи в наших NPK:

– покращують живлення рослин

– відповідають за ріст та розвиток культури

– позитивно впливають на стан Ґрунту.

“Нітроамофоска-М” підходить для Ґрунтів з високим рівнем кислотності. Завдяки pH 8,8 наше добриво локально розкислює Ґрунт і спрощує надходження поживних елементів до рослини.

Склад “Нітроамофоски-М” – азот, фосфор, калій, мезоелементи: S, Ca, Mg, а також мікроелементи: Fe, Zn, Mn, Cu, B та ін.

Ми випускаємо NPK добриво тільки в гранульованому вигляді, бо воно має свої переваги: менше злежуються й краще розсіваються. Вони легко транспортуються, добре зберігаються, безпечні у використанні.

Крім того ми тісно співпрацюємо з незалежними науковими інститутами, які перевіряють ефективність NPK на своїх дослідних полях. А результати отриманих дослідів завжди оприлюднюють.

І наостанок, найважливішим показником якості для нас є позитивні відгуки задоволених клієнтів, які з року в рік продовжують вибирати серед решти міндобрив тільки “Нітроамофоску-М”!

Як замовити?

Наші консультанти допоможуть підібрати необхідну під ваші культури лінійку “Нітроамофоски-М”. Також ми проводимо безкоштовну послугу з визначення рівня pH вашого поля. І допомагаємо зробити правильний розрахунок норм внесення міндобрива.

Ми працюємо по всій території України. Є варіанти зручної для вас доставки – залізницею, нашими перевізниками, компаніями-перевізниками чи самовивіз.

Замовити добриво можна заповнивши форму на сайті, або ж за телефоном +38 (067) 313 77 17.

Способи визначення норм добрив

У результаті тривалих наукових досліджень і практики виробництва в Україні сформовано основні методичні принципи реалізації потенціалу продуктивності сільськогосподарських культур. Вони включають освоєння зональних систем землеробства, що відповідають природно-кліматичним умовам зон, структурі посівних площ і сівозмінам, системі обробітку ґрунту, внесенню потрібної кількості добрив і меліорантів, вирощуванню інтенсивних сортів і гібридів, ефективному захисту посівів від шкідливих організмів (бур’янів, шкідників і хвороб), своєчасному якісному проведенню всіх агротехнологічних заходів.

Оптимізація живлення рослин унаслідок застосування добрив – один з найважливіших чинників системи землеробства та одне з основних завдань агрохімії. Нині у світі добрива забезпечують половину приросту врожаю. В подальшому роль цього інтенсивного чинника землеробства зростатиме. Завдання полягає лише в тому, щоб норми добрив забезпечували отримання високих урожаїв доброї якості при підвищенні або збереженні досягнутого рівня родючості ґрунту, не становили небезпеки для навколишнього природного середовища й забезпечували окупність витрат на їх застосування.

Агрохімічною наукою розроблено більш як півсотні методів для встановлення норм добрив. Розглянемо деякі з них, які найпоширеніші в практиці землеробства і мають науковий інтерес з погляду подальших досліджень і вдосконалення:

• • за результатами польових дослідів із застосуванням поправкових коефіцієнтів на агрохімічні властивості ґрунту та з урахуванням інших чинників, які визначають ефективність добрив;
• • балансові методи – на основі даних виносу елементів живлення врожаєм і коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив;
• • нормативні методи – за нормативами витрат добрив на одиницю врожаю або на приріст урожаю;
• • за бальною оцінкою ґрунту – на основі бальної оцінки природної родючості ґрунту та окупності добрив;
• • математичні – на основі виробничих функцій у системі ґрунт–рослина– добрива;
• • цілеспрямованого регулювання родючості ґрунту.

Визначення норм добрив за результатами польових дослідів. Польовими дослідами з різними культурами, які проводили і продовжують проводити в науково- дослідних установах у різних ґрунтово-кліматичних зонах, дало змогу встановити пріоритетну ефективність деяких видів добрив на різних типах ґрунтів (азотних – на нечорноземних ґрунтах, фосфорних – на чорноземах і каштанових ґрунтах, калійних – на торф’яниках і т. д.) та норми органічних і мінеральних добрив для основних культур на різних типах, підтипах і відмінах ґрунтів. Проведено також диференціацію норм у межах кожної відміни ґрунту з урахуванням вмісту рухомих сполук елементів живлення, попередників (їх урожаю та удобрення), сортових особливостей вирощуваних культур. Залежно від ґрунтово-кліматичних умов розроблено оптимальні строки, норми і способи внесення добрив для різних культур.

На основі узагальнення результатів досліджень для основних ґрунтово- кліматичних зон на переважаючих типах ґрунтів із середнім вмістом рухомих сполук основних елементів живлення встановлено орієнтовні оптимальні норми добрив під основні сільськогосподарські культури (табл. 9.10).

Таблиця 9.10. Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)

Культура