Як визначити базу оподаткування з податку на прибуток

Як визначити базу оподаткування податком на прибуток у разі виплати дивідендів на користь резидентів Дія Сіті?

ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Законом України від 14.12.2021 р. №1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон №1946) п. 57.1-1 ПКУ доповнено пп. 57.1-1.8, відповідно до якого резиденти Дія Сіті – платники податку на прибуток на особливих умовах звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств (податок) у разі виплати дивідендів.

Відповідно до нового п. 135.2 ПКУ базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та пп. 141.9-1.3 ПКУ. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.

База оподаткування визначається як сума, зокрема дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи – емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (пп. 135.2.1.1 ПКУ).

Водночас, положення пп. 135.2.1.1 ПКУ не застосовуються до сум, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого – шостого пп. 14.1.49 ПКУ.

Читайте також:

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Податок на прибуток»

Благодійна організація хоче надавати допомогу постраждалим від війни співробітникам певної групи компаній та членам їхніх сімей. Чи можна уникнути при цьому сплати ПДФО та ВЗ?

Як профспілкова організація може надавати допомогу військовослужбовцям без втрати неприбуткового статусу? Яка допомога військовослужбовцям може надаватися?

Надання неприбутковими організаціями під час війни благодійної допомоги фізособам зі статусом ВПО, які не є засновниками, учасниками таких організацій або пов’язаними з ними особами, не призводить до втрати статусу

В пп. 140.4.4 ПКУ міститься спеціальна податкова різниця для великих платників податків, яка стосується зменшення об’єкта оподаткування на суму від’ємного значення (збитків) минулих років. Як вона застосовується на практиці?

Резидент, який не розрахувався за придбані товари, включає суму безнадійної кредиторської заборгованості перед нерезидентом до складу доходів (без ПДВ) та враховує при визначенні фінрезультату до оподаткування

Декларація з податку на прибуток за 2023 рік: ключові аспекти складання та подання

Заповнити декларацію з податку на прибуток і додатки до неї — справа непроста і трудомістка. Цей процес потребує враховувати безліч нюансів і особливостей. Відтак, у цьому тематичному номері ми вас детально ознайомимо з правилами складання прибуткової декларації. При цьому, звичайно ж, врахуємо зміни до Податкового кодексу, які набрали чинності протягом 2023 року, а також оновлення, внесені до форми декларації з податку на прибуток. Але спочатку дамо відповіді на нагальні питання: хто, куди, як і в який строк подає річну декларацію, а також наведемо основні правила її заповнення та подання.

За якою формою звітувати?

Форма декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897. За її допомогою звітують із цього податку і квартальники, і річники, і підприємства з особливим статусом. При цьому особливі платники (наприклад, банки, страховики, резиденти Дія Сіті на особливих умовах тощо) проставляють у полі 10 вступної частини декларації позначку про свою належність до відповідної спецкатегорії.

Зауважте! До форми прибуткової декларації у 2023 році були внесені зміни.

1) у формі декларації враховано особливості оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків (п. 142.4 ПКУ). Зокрема:

— у вступній частині декларації в полі 10 «Особливі відмітки» з’явилося окреме поле для проставляння відмітки таким учасником індустріального парку, а

— до декларації включили нові рядки 06.4, 06.4.1 і 06.4.2 для відображення об’єктів оподаткування при здійсненні учасником індустріального парку контрольованих операцій, визначених ст. 39 ПКУ (п. 142.4 ПКУ). У цих же рядках фіксує прибутковий об’єкт від здійснення контрольованих операцій за ст. 39 ПКУ і підприємство — інвестор із значними інвестиціями (п. 55 підрозд. 4 розд. XX ПКУ);

2) викладено в новій редакції трансфертний додаток ТЦ у зв’язку з доповненням його графами 3 та 4. Їх заповнюють відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Держстату від 08.01.2020 № 32;

3) пільговий додаток ПП, який заповнюється платниками, що не сплачують податок через отримання податкових пільг, доповнено графою 7 «Сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням» та графою 8 «Сума податкової пільги, що залишилась невикористаною на кінець звітного періоду».

За аналогією з графою 6 «Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням» додатка ПП його графи 7 і 8 заповнюються суто у випадку, якщо встановлено вимогу цільового використання вивільнених від оподаткування коштів

Якщо вимогу про цільове використання стосовно пільги не передбачено, то графи 6, 7, 8 додатка ПП не заповнюють (див. БЗ 102.19);

4) різничний додаток РІ доповнено новими коригувальними рядками, зокрема, щодо:

— добровільних особливих різниць щодо першого продажу майбутньої житлової нерухомості замовниками та девелоперами будівництва — рядки 4.1.4.2, 4.1.4.3, 4.2.3.1 і 4.2.3.2 (п. 141.12 ПКУ, див. БЗ 102.12, статтю «Перше постачання майбутнього житла: податок на прибуток і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 77);

— зменшення фінрезультату (ряд. 4.2.26) на суму коштів, отриманих безпосередньо з держбюджету в межах процедури врегулювання заборгованості на ринку природного газу відповідно до Закону України від 14.07.2021 № 1639-IX, на яку було збільшено фінрезультат за нормами НП(С)БО або МСФЗ (п. 64 підрозд. 4 розд. XX ПКУ);

— збільшення (ряд. 4.1.24) та зменшення (ряд. 4.2.27 і 4.2.28) фінрезультату на суму нарахованих бухвитрат і бухдоходів від операцій, пов’язаних з отриманням об’єктів права власності рф та її резидентів, врахованих у фінрезультаті до оподаткування (пп. 66 і 67 підрозд. 4 розд. XX ПКУ).

Заразом уточнено редакцію показників рядків 4.1.22, 4.1.23, 4.2.24 та 4.2.25 додатка РІ, призначених для виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом;

5) викладено у новій редакції показник рядка 7 нерезидентського додатка ПН;

6) форму декларації та додаток ВП доповнено:

— рядками 26 ОВ — 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному, попередньому і останньому звітному (податковому) періоді;

— розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображають збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, суму штрафу та пені (рядки 38 — 41 декларації та рядки 36 — 38 додатка ВП);

— окремим додатком ОВ — для розрахунку суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді;

7) зменшуючий додаток ЗП доповнено новим рядком 16.5 — у ньому відображають суму нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток (п.п. 141.13.3 ПКУ).

Вперше за оновленою наказом № 302 формою декларації будемо звітувати починаючи зі звітного (податкового) періоду — 2023 рік (див. лист ДПСУ від 07.08.2023 № 19100/7/99-00-21-02-01-07). Нагадаємо, що змінилося внаслідок наказу № 302 (див. табл. 1).

Таблиця 1. Зміни до прибуткових додатків за наказом № 302

Додаток до декларації

Яких змін зазнав?

Викладено в новій редакції назви різниць у рядках 4.1.1 та 4.2.1, призначених для страховиків, які наведено у абзаці другому п.п. 141.1.3 та абзаці другому п.п. 141.1.4 ПКУ

Уточнено примітку 8 частині відображення показників сумарних значень граф 17 та 19. Наразі там записано, що сумарне значення графи 17 має відображатися у рядку 3.1.3 ТЦ додатка РІ та/або у графі 3 рядка 37 додатка ДІЯ, а графи 19 — у рядку 3.1.4 ТЦ додатка РІ та/або у графі 3 рядка 38 додатка ДІЯ

Додаток КІК

виключено рядок із зазначенням звітних (податкових) періодів: I квартал, півріччя, три квартали, рік. Позаяк податок на прибуток контрольованої іноземної компанії визначається за звітний (податковий) рік із поданням додатка КІК;

— внесено зміни до рядка 06 в частині уточнення формули, що використовується для розрахунку цього показника, — послалися на примітку 7 замість 5

Додаток ДІЯ

Уточнено примітки 1 та 2 щодо відповідності показників, відображених у графах 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ, сумарним значенням граф 17 та 19 додатка ТЦ

Переінакшили назву рядків 01 і 02 додатка ЦП. Відтепер у формулах цих рядків посилання на рядок 01.12 та рядок 02.12 замінили відповідно на рядки 01.12 ТЦ та 02.12 ТЦ

Ще раз наголосимо: за підсумками 2023 року прибуткову декларацію слід подавати саме за оновленою наказом № 302 формою.

Наказ № 572. З 15 грудня 2023 року (дня опублікування) набрав чинності наказ Мінфіну від 24.10.2023 № 572 (див. статтю «Декларація з податку на прибуток: оновлений Додаток РІ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 102). Ним додаток РІ до декларації з податку на прибуток нарешті пристосували до норм оновленого п. 4 1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Тож у додатку РІ з’явилися рядки для врахування перехідних різниць, які можуть виникати при переході з єдиного податку (ЄП) в прибутківці (див. табл. 2).

Таблиця 2. Перехідні різниці при переході з ЄП на прибуток

Перехідні ситуації:

відвантаження на ЄПоплата на прибутку

— фінрезультат збільшується (+) на суму отриманої оплати за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) на ЄП

— фінрезультат зменшується (-) на суму собівартості таких товарів (робіт, послуг), врахованої в бухвитратах на ЄП

оплата на ЄПвідвантаження на прибутку

— фінрезультат зменшується (-) на суму бухдоходу, визнаного при відвантаженні товарів (робіт, послуг), передоплачених на ЄП

— фінрезультат збільшується (+) на суму собівартості таких відвантажених товарів (робіт, послуг), врахованої в податкових витратах за бухобліковими правилами

Однак якщо дотримуватися правила введення нових форм з п. 46.6 ПКУ, то декларацію зі зміненим додатком РІ взагалі-то вперше слід подати: квартальним платникам податків — за результатами I кварталу 2024 року, а річникам — аж за підсумками 2024 року.

Утім, позаяк підкоригований додаток РІ пристосований до вже діючих змін ПКУ і дає змогу при визначенні об’єкта оподаткування врахувати різниці екс-єдиноподатникам, податківці увідповіднили програмне забезпечення вимогам наказу № 572. Тому під час звітування за 2023 рік використовуємо осучаснений додаток РІ.

Ідентифікатор форми декларації з податку на прибуток за 2023 рік (див. Реєстр електронних форм податкових документів):

— J0100125 — для юридичних осіб;

— F0100725 — для фізичних осіб;

— J0100925 — для інститутів спільного інвестування.

Хто подає річну декларацію?

Платники податку. Декларацію з податку на прибуток за 2023 рік подають підприємства — платники податку на прибуток, зокрема:

1) високодохідники, які звітують щоквартально, у тому числі за рік — тобто прибутківці-квартальники з бухгалтерським доходом за минулий 2022 рік понад 40 млн грн (п. 137.4 ПКУ);

2) малодохідники, для яких звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Нагадаємо: у 2023 році річний (звітний) період з податку на прибуток застосовували підприємства, у яких дохід (за вирахуванням непрямих податків) за 2022 рік не перевищував 40 млн грн;

3) сільгоспники, які не (!) перейшли на особливий звітний період. Як відомо, для сільськогосподарських товаровиробників установлено річний звітний період з податку на прибуток* (п. 137.5 ПКУ).

* Водночас податківці стверджують (див. БЗ 102.20.01), що право бути річниками мають лише ті сільгоспники, які обрали особливий звітний період або є малодохідниками (докладніше див. у статті «Звітуємо з податку на прибуток за зміщений сільгоспрік» // «Податки & бухоблік», 2023, № 64).

Причому п.п. 137.4.1 ПКУ дозволяє їм обрати особливий річний (звітний) період — з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року.

Сільгоспники, які не виявили бажання застосовувати особливий звітний період, повинні подати річну декларацію з податку на прибуток нарівні з іншими прибутківцями

Зауважте: у цьому випадку проставляти сільгосппозначку в полі 10 вступної частини декларації не потрібно (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17);

4) новостворені платники (зареєстровані у 2023 році). Для підприємств-новачків перший звітний період розпочинається з дати їх реєстрації і закінчується останнім днем звітного податкового року (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ).

Тому всі підприємства, створені протягом 2023 року, вперше звітують шляхом подання річної декларації з податку на прибуток. У ній вони підбивають підсумки діяльності з дати реєстрації по 31.12.2023;

5) колишні єдиноподатники, які у 2023 році стали платниками податку на прибуток. Податківці зараховують таких перебіжчиків до новачків і дозволяють звітувати за правилами з п.п. «а» п. 137.5 ПКУ. Тому такі новоспечені прибутківці звітують і сплачують податок за підсумками першого прибуткового року шляхом подання річної декларації за період перебування на загальній системі. До речі, у цьому випадку податківці радять до декларації додавати одразу два комплекти фінзвітності — за період перебування на спрощеній системі оподаткування і за звітний рік (див. БЗ 102.20.02).

Звітувати з податку не прибуток за 2023 рік доведеться і екс-спецЄПешникам за ставкою 2 %, які з 01.08.2023 повернулися на загальну систему оподаткування (знову стали платниками податку на прибуток).

Докладно про звітування з податку на прибуток колишніми спрощенцями читайте у статті «Особливості звітування-2023 колишніх єдинників» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7;

6) прибутківці, які ліквідувалися. Для підприємств, які ліквідуються, останнім податковим (звітним) періодом є період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ).

Тому річну декларацію за 2023 рік подають:

річники, які ліквідувалися протягом звітного року;

квартальники, що ліквідувалися в IV кварталі 2023 року.

Щоправда, якщо ліквідація відбулася на початку / в середині кварталу/року, останню декларацію можна було подати і раніше, не чекаючи настання граничних строків, установлених п. 49.18 ПКУ (див. БЗ 102.20.01);

7) нерезиденти, які здійснюють діяльність на території України через постійні представництва;

8) НПО-порушники. До них належать неприбуткові організації, що порушили у звітному році НПО-умови з п. 133.4 ПКУ. Зокрема, допустили нецільове використання доходів. З місяця, що настає за місяцем порушення, такі неприбуткові організації стають платниками податку на прибуток з усіма відповідними наслідками.

Декларацію з податку на прибуток НПО-порушники повинні подавати щоквартально (наростаючим підсумком) і за рік

9) платники (не важливо — квартальники/річники), які у 2023 році перейшли у резиденти Дія Сіті на особливих умовах. Тоді такі платники подають одну річну декларацію з податку на прибуток за 2023 рік. У ній показують результати від двох режимів оподаткування: звичайного (до переходу) і на особливих умовах.

Причому позаяк прибуткову декларацію за 2023 рік платник подаватиме, вже коли став резидентом Дія Сіті, то в рядку 10 вступної частини декларації в окремому полі треба зробити відмітку про резидентство Дія Сіті, що дозволяє ідентифікувати платника на особливих умовах (див. статті «Декларація з податку на прибуток резидентів Дія Сіті: як відзвітувати за 2022 рік?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97 і «Декларацію з податку на прибуток пристосували до Дія Сіті» // «Податки & бухоблік», 2022, № 89).

Податкові агенти. Крім платників податку на прибуток, прибуткову декларацію за 2023 рік зобов’язані подати неплатники цього податку — податкові агенти. Ідеться про осіб, які протягом звітного року виплачували юрособам-нерезидентам* доходи із джерелом походження з України та оподатковували їх за українськими правилами з утриманням податку на доходи нерезидента або за правилами міжнародних договорів (п. 141.4 і п.п. 134.1.3 ПКУ).

* Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковуються ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ.

Прибуткову декларацію за 2023 рік у зв’язку з виплатою нерезидентських доходів подають:

неприбуткові організації разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (див. лист ДПСУ від 19.10.2020 № 4297/ІПК/99-00-05-05-02-06, БЗ 102.04);

фізособи-підприємці (як загальносистемники, так і єдиноподатники), а також фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (п.п. 133.1.4, п.п. «г» п. 137.5, п. 297.5 ПКУ, див. БЗ 102.16).

Усі перелічені особи звітують про нерезидентські виплати і подають фіскалам декларацію з податку на прибуток тільки (!) із заповненими рядками 23 ПН, 25 і додатком ПН (кількома додатками ПН — якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам), а також із додатком ПП (якщо застосовувалися знижена ставка чи звільнення відповідно до міжнародного договору). Інші рядки в декларації вони не заповнюють і інші додатки з нею не подають.

А ось звичайні фізособи (не підприємці) податок на репатріацію при виплаті нерезидентських доходів не утримують, а отже, і декларацію з податку на прибуток не подають (див. БЗ 102.16).

Якщо призупинили діяльність. А якщо підприємство тимчасово зупинило свою діяльність (простоює) з початку 2023 року. Чи звітувати за таких обставин з податку на прибуток?

Навіть попри тимчасову бездіяльність підприємству, скоріше за все, доведеться подати пусту декларацію з податку на прибуток. Причина — фінансова звітність, яка є обов’язковим додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Тож аби взагалі не подавати декларацію з податку на прибуток, не тільки вона сама не повинна містити показників, але й не повинно бути заповнено жодного додатка до неї. А оскільки уявити абсолютно порожню фінзвітність неможливо, навіть під час призупинення діяльності, то виходить, що не можна обійтися і без подання прибуткової декларації (див. статтю «Діяльність призупинена: чи слід звітувати за період простою?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 75).

На цьому наголошують і податківці (БЗ 102.20.02). За роз’ясненнями фіскалів, подавати декларацію з податку на прибуток потрібно незалежно від показників, які відображені у фінзвітності. Адже для обрахунку об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які беруться із проміжної або річної фінзвітності, поданої разом із декларацією.

В які строки звітувати і сплачувати податок?

Для декларування податку на прибуток установлено два звітних періоди: квартал і рік (пп. 137.4 і 137.5 ПКУ). При цьому і річники, і квартальники річну декларацію подають протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ПКУ).

Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

річну декларацію з податку на прибуток за 2023 рік і річники, і квартальники повинні подати не пізніше 29.02.2024

Сплатити податок за декларацією необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ). А отже, суму податку на прибуток за 2023 рік потрібно перерахувати не пізніше 11.03.2024. Адже 10 березня припадає на вихідний день — неділю.

Але у ці строки повинні вкластися платники, які мають можливість виконувати свої податкові зобов’язання. Адже в умовах воєнного стану виконання податкових обов’язків (зокрема, подання декларацій / сплата податку) залежить від можливостей платників (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому подати декларацію / сплатити податок за 2023 рік платникам податку на прибуток треба в такі строки (див. табл. 3).

Таблиця 3. Коли звітувати з податку на прибуток за 2023 рік

подання декларації

сплати податку

— що мають можливість виконати податкові обов’язки

не пізніше за 29 лютого 2024 року

не пізніше за 11 березня 2024 року

— у яких відновилася можливість виконання податкових обов’язків

протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення таких можливостей

— що не мають можливості виконати податкові обов’язки під час воєнного стану

протягом 6 місяців після закінчення воєнного стану

Куди подавати декларацію?

За загальним правилом декларацію з податку на прибуток подають податковому органу, в якому перебуває на обліку платник податку (п. 49.1 ПКУ), тобто за місцезнаходженням (основним місцем обліку) платника.

Особливими правилами подання декларації керуються прибутківці, які у звітному періоді змінювали своє місцезнаходження. Так, до закінчення бюджетного періоду (календарного року — тобто до 31 грудня) вони повинні сплачувати податок за попереднім місцезнаходженням (ч. 8 ст. 45 БКУ і п. 10.13 Порядку № 1588*).

Із цієї причини до кінця поточного року платник податків перебуває на обліку одночасно:

у податковому органі за попереднім місцезнаходженням (у якому основне місце обліку змінюється на неосновне) — з ознакою того, що він залишається платником податків до кінця року, і

у податковому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником з наступного року.

При цьому до закінчення поточного бюджетного року підприємство подає декларації з податку на прибуток і сплачує цей податок за попереднім місцезнаходженням (тобто за неосновним місцем обліку). А вже починаючи з наступного бюджетного року — звітує і сплачує податок за новим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку.

Ви, звісно, пам’ятаєте: подати декларацію з податку на прибуток за 2023 рік слід не пізніше за 29.02.2024 (тобто вже в наступному бюджетному році). Тому

підприємства, які у 2023 році змінювали прописку, річну декларацію з податку на прибуток подають уже за новим місцезнаходженням

Підтверджують це й податківці в БЗ 102.20.01, діяла до 13.10.2023, а також у листі ДФСУ від 28.09.2018 № 4251/6/99-99-08-01-01-15/ІПК.

Ще один випадок, коли загальне правило вибору місця подання звітності не працює, — це переведення підприємства до лав великих платників податку.

Щорічно контролюючі органи формують Реєстр великих платників податків на наступний рік (п. 64.7 ПКУ). Реєстр великих платників податків на 2024 рік затверджено наказом ДПСУ від 20.10.2023 № 872.

Якщо ваше підприємство включено до цього Реєстру, то з початку 2024 року воно перебуває на обліку в контролюючому органі, що здійснює супровід великих платників податків. Цей орган стає для платника основним місцем обліку (п.п. 20.1.25 ПКУ, п. 10.22 Порядку № 1588).

Після такого переведення, тобто з початку податкового року, подавати декларації з податку на прибуток платнику потрібно за новим місцем обліку (п. 64.7 ПКУ, лист ДФСУ від 21.03.2018 № 8319/7/99-99-12-03-03-17).

Детальніше про перехід до великих платників див. у статті «Стали великим платником: що робити?» // «Податки & бухоблік», 2019, № 90.

Ну а якщо вас, навпаки, виключили з Реєстру великих платників з 2024 року, то річну декларацію з податку на прибуток за 2023 рік ви повинні будете подавати вже до податкового органу за своїм місцезнаходженням, який тепер для вас знову став основним місцем обліку.

У який спосіб подавати декларацію?

Можливі способи подання прибуткової декларації до податкових органів перелічені в ст. 49 ПКУ і залежать від масштабу підприємства (див. табл. 4).

Таблиця 4. Способи подання декларації з податку на прибуток

Види підприємств

Норма ПКУ

Способи подання декларації

Середні та великі

Подають декларацію в електронній формі

та мікропідприємства

Можуть подавати декларацію одним із трьох способів:

особисто або через уповноважену особу;

поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення*;

в електронній формі

* Відправити декларацію поштою потрібно не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку її подання (п. 49.5 ПКУ).

Зверніть увагу: розмірну групу підприємства за їх величиною — мікро-, малі, середні та великі для цілей ст. 49 ПКУ (тобто для визначення способу подання податкової звітності) визначають за бухобліковими критеріями, установленими ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік* (див. статтю «Річна фінзвітність — 2022: хто подає?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 11).

Які вимоги до заповнення декларації?

Для того щоб у податківців не виникло претензій до вашої звітності, при складанні декларації з податку на прибуток потрібно враховувати декілька правил:

1) декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.

Це означає, що просто перенести дані з фінансової звітності не вийде. Адже, як відомо, повну фінзвітність заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків, а спрощену — у тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми. Виходить,

для заповнення декларації потрібно взяти дані про дохід і фінрезультат поточніше — з первинних документів, регістрів бухобліку (у гривнях)

Тобто ще до округлення у фінзвітні тисячі гривень (див. БЗ 102.20.02);

2) декларацію заповнюють українською мовою (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII). Виняток можуть становити графи «Повне найменування нерезидента» і «Місцезнаходження нерезидента» додатка ПН до декларації. Їх, на думку податківців, можна заповнювати іноземною мовою, за умови, що в договорі з нерезидентом ці реквізити зазначені без перекладу українською мовою (див. БЗ 102.20.02);

3) декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Без обов’язкових реквізитів вона втратить статус податкової декларації. Зокрема, до обов’язкових реквізитів належать відмітки про додатки, які подають разом із декларацією. Не забувайте їх проставити;

4) у декларації та її додатках треба зазначати усі передбачені в них показники (див. БЗ 102.20.02). За відсутності показників у відповідних рядках декларації або додатків їх прокреслюють (у разі подання звітності в паперовому вигляді) або залишають порожніми (при поданні звітності в електронній формі);

5) якщо заповнено рядки декларації, до яких передбачено подання додатків, то з декларацією подають і додатки.

додатків ПН і КІК-додатків може бути декілька (якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам і є декілька контрольованих іноземних компаній)

Тому в заключній частині декларації зазначають кількість поданих додатків ПН і КІК-додатків. До речі, вперше КІК-додатки за 2022 рік мають подаватися разом з податковою звітністю за 2023 рік.

А ось до рядків декларації, які залишилися незаповненими через відсутність операцій (показників), додатки не подають (див. БЗ 102.20.02).

Єдиний виняток — коли рядок декларації за розрахунком вийшов нульовим (порожнім), але є дані, які необхідно при цьому показати в додатку. Яскравий приклад такої ситуації — бухгалтерська амортизація дорівнює податковій, інших різниць немає, і значення рядка 03 додатка РІ дорівнює нулю. У цьому випадку показник рядка 03 РІ самої декларації також дорівнює нулю (тобто рядок залишається незаповненим через відсутність показника), але додаток (у цьому випадку додатки РІ та АМ) до такого порожнього рядка подати доведеться;

6) фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Яку фінзвітність подавати з декларацією?

Отже, з декларацією з податку на прибуток за 2023 рік подають і фінансову звітність. Про подану фінзвітність у заключній частині декларації проставляють відповідну відмітку.

За вимогами п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток (крім юросіб, зобов’язаних оприлюднювати фінзвітність) повинні подавати річну фінансову звітність разом з податковою декларацією, тобто за 2023 рік — не пізніше 29 лютого 2024 року.

Що стосується платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність (їх визначено ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік), то вони згідно з абзацами другим і четвертим п. 46.2 ПКУ

не пізніше 29.02.2024 разом із річною декларацією мають подати фіскалам (1) Баланс (Звіт про фінансовий стан) і (2) Звіт про фінансові результати (Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід), ще не перевірені аудитором

Саме ці дві форми є додатком до прибуткової декларації та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).

Повний комплект фінзвітності* (вже перевіреної аудитором) аудитзобов’язані прибутківці подають податківцям не пізніше 10 червня року, що настає за звітним, тобто за 2023 рік — не пізніше 10.06.2024 (див. БЗ 102.20.01). Проте в умовах війни подати податківцям перевірену аудитором річну фінзвітність можна протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

* Податківці вимагають, щоб разом із фінзвітністю такі підприємства подавали й аудиторський звіт (див. листи ДПСУ від 02.07.2021 № 2586/ІПК/99-00-21-02-01-06 та від 09.06.2020 № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, БЗ 102.20.01), хоча з п. 46.2 ПКУ такий обов’язок не випливає.

Ще зауважимо: Порядком № 419* установлено два різні строки подання податківцям річних Звіту про фінансовий стан (Балансу) та Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіту про фінансові результати):

1) строки, встановлені ПКУ (абзац шостий п. 5 Порядку № 419), тобто за 2023 рік — не пізніше 29.02.2024;

2) не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (абзаци перший та другий п. 5 Порядку № 419).

Ця неузгодженість легко вирішується своєчасним (не пізніше 28 лютого) поданням річної фінзвітності до статистики в електронному вигляді (через «Єдине вікно подання електронної звітності»). У такому разі її побачать і податківці. Тобто першою подається фінзвітність (за електронними формами з першою літерою «S» — оскільки подається і до статистики, і податківцям), а після — декларація з податку на прибуток з відмітками в заключній частині про подану фінансову звітність (див. 102.20.02, роз’яснення ДПСУ від 23.06.2022). Відтак, не буде порушення строків подання фінансової звітності. При цьому немає проблеми в тому, що фінзвітність в електронному вигляді як додаток до декларації з податку на прибуток податківці отримають раніше, ніж саму декларацію.

Детальніше про подання фінзвітності див. тематичний номер «Податки & бухоблік», 2023, № 11.

Висновки

  • Крім платників податку на прибуток, декларацію подають також неплатники цього податку, які протягом звітного року виплачували юрособам-нерезидентам доходи із джерелом походження з України.
  • Для підприємств-новачків перший звітний період розпочинається з дати їх реєстрації та закінчується останнім днем звітного податкового року.
  • Річну декларацію з податку на прибуток за 2023 рік і річники, і квартальники повинні подати не пізніше 29.02.2024.
  • Прибуткову декларацію заповнюють українською мовою, наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.
  • Фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Related Post

Скільки калорій у копченому ПалтусіСкільки калорій у копченому Палтусі

Скільки калорій в яблуках? В середньому калорійність кисло-солодких сортів складає 46 ккал на 100 г. Тож, калорійність яблука середнього розміру всього 69 ккал. У 100 г банана міститься приблизно 100

Куплю м ясо баранинуКуплю м ясо баранину

Зміст:1 Баранина, ягнятина2 Баранина, ягнятина3 Баранина3.1 Чебуреки з бараниною, напівфабрикат, власне виробництво3.2 Печінка бараняча3.3 Баранина задня частина без кістки 1 кг3.4 Курдюк ягняти 1 кг3.5 Котлета бараняча для бургерів3.6 Язик