Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: в) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий), -ник: день —денний, ранок —ранній, причина —причинний, закон — законний, година —годинник, вікно —віконниця.
Подвоюється н між голосними в прикметниках на – ний, – ній, якщо ці прикметники утворені від іменників з основою на н: туман — тум а нн и й, стіна — ст і нн и й, вікно — вік о нн и й, осінь — ос і нн і й.
Далечінню – це іменник жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, -ен-, подвоєння не відбувається: вогняний.
Подовжені приголосні звуки — фонетична особливість української мови, що вирізняє її з-поміж інших слов'янських мов. Такі звуки вимовляються довше, ніж звичайні. На письмі це позначається подвоєнням літер, якщо одна частина слова (морфема) закінчується, а друга починається на той самий звук.
стаття
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | стаття | статті |
Родовий | статті | статей |
Давальний | статті | статтям |
Знахідний | статтю | статті |
У прикметниках найчастіше наголошений суфікс і пишуться дві літери -нн-, а в дієприкметниках часто цей суфікс ненаголошений і завжди пишеться одна буква н (ен): здійсненний (який може …