Фенхель: вирощування з насіння, корисні властивості

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 17 лютого 2019 Перша редакція: 17 травня 2017 🕒 12 хвилин 👀 28682 рази 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за фенхелем
• Рослина фенхель – опис
• Вирощування фенхеля з насіння
  • Посадка фенхеля в ґрунт
  • Догляд за фенхелем у ґрунті
  • Полив фенхеля
  • Підживлення фенхеля
  • Збирання фенхеля
  • Як і коли збирати насіння фенхелю
  • Хвороби фенхеля
  • Шкідники фенхеля
  • Корисні властивості фенхеля
  • Фенхель – протипокази
  • Коментарі

  Фенхель звичайний (лат. Foeniculum vulgare) є видом роду фенхель родини Окружкові (Зонтичні). У народі цю трав’янисту рослину називають кропом аптечним, або волоським. У дикому вигляді фенхель звичайний зустрічається в країнах Північної Африки – Єгипті, Лівії, Марокко, Алжирі та Тунісі; у Західній Європі, зокрема в Італії, Франції, Англії, Іспанії та Португалії; у Південно-Східній Європі – у Греції, Болгарії, Албанії та країнах колишньої Югославії. Крім того, він росте в Північній, Центральній і Південній Америці, Новій Зеландії, а також у Західній і Центральній Азії. Фенхель найлегше виявити на кам’янистих схилах, у канавах і на засмічених місцях. Культивують фенхель у багатьох країнах світу.

  Перші згадки про цю рослину містяться в травниках Стародавньої Індії, складених близько п’яти тисяч років тому. Знали фенхель також у Стародавньому Китаї, де його використовували не тільки в кулінарії, а й у косметичних цілях, а в Стародавньому Єгипті вважали, що, крім смакових і цілющих властивостей, фенхель має ще й владу над злими духами. Стародавні сакси теж вірили в містичну силу фенхеля й захищали свої оселі від чаклунства пучками його трави, а греки використовували його як сечогінний, жовчогінний і абортивний засіб, а також як засіб від бліх. У своїх працях про фенхель писали Гіппократ, Діоскорид, Пліній і Авіценна.

  У середні віки фенхель поширився по всій Європі, і чеський лікар Маттіол, що служив при дворі ерцгерцога Фердинанда, присвятив рослині трактат «Сила та дія фенхеля». У XVIII столітті англійський парламент ухвалив виплатити аптекареві Стівенсону пристойну компенсацію за оприлюднений рецепт дуже ефективних ліків від шлункових і ниркових хвороб, які аптекар виготовив на основі фенхеля.

  Як спецію фенхель використовують національні кухні багатьох країн, і європейських, і азійських. Про те, як виростити фенхель із насіння, як доглядати за рослиною у відкритому ґрунті, а також про те, які лікувальні властивості вона має, в чому користь фенхеля і кому він може зашкодити, ми розповімо в цій статті.

  Посадка й догляд за фенхелем

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – під зиму (у жовтні) або напровесні (у квітні), в теплих регіонах сухе насіння фенхелю сіють у ґрунт у липні або серпні.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкі супіщані або суглинні.
  • Полив: у середньому один раз на п’ять днів при витраті 10-15 л води на кожен м² ділянки. При вирощуванні рослини на легких ґрунтах, а також у спекотну й посушливу погоду ділянку доведеться поливати частіше.
  • Підживлення: найбільше рослина любить розчини коров’яку (одну частину коров’ячого гною розводять у 10 частинах води) та курячого посліду (відповідно 1:20), а також трав’яний настій. За сезон проводять 2 підживлення: після проріджування й на початку формування квітконосів.
  • Підгортання: 2-3 рази за сезон підгортають на висоту 3-7 см тільки овочеві сорти.
  • Розмноження: насінням і поділом кореневища (найчастіше).
  • Шкідники: дротяники, личинки хруща, гусінь совок і лугові метелики.
  • Хвороби: церкоспороз, коренева та стеблова гнилі або іржа.
  • Властивості: ця пряна рослина має м’яку спазмолітичну, дезінфікуючу та слабку сечогінну дію.

  Рослина фенхель – опис

  Фенхель можна вирощувати в однорічній, дворічній і багаторічній культурі. М’ясистий, зморшкуватий і веретоноподібний корінь фенхелю в верхній частині сильно галузиться. Усі наземні органи рослини зеленого кольору з блакитним нальотом. Пряме, округле й сильнопогілковане стебло сягає у висоту від 90 до 200 см. Чергові перисті листки тричі і чотири рази розсічені: нижні – черешкові, верхні – сидячі на вузько-довгастій піхві завдовжки 3-5 см, розширеній до верхівки. Квітки з жовтими пелюстками зібрані в подвійні парасольки діаметром від 3 до 15 см. Цвітіння триває з липня по серпень. Плід фенхеля – голий, довгастий, зеленувато-бурий і солодкий на смак вислоплідник завдовжки 5-10 і завширшки 2-3 мм, що розпадається на дві частини – дозріває у вересні.

  Вирощування фенхеля з насіння

  Посадка фенхеля в ґрунт

  Розмножується фенхель поділом кореневища і насінням, що зберігає прорісність упродовж 2-3 років. Насіння фенхелю можна сіяти під зиму або напровесні. У районах із теплим кліматом для багаторічного вирощування сухе насіння фенхелю сіють у липні або в серпні. При купівлі посівного матеріалу зверніть увагу, що пропонується два різновиди насіння: перший сорт призначений для вирощування зелені, а другий, овочевий, дасть вам, окрім зелені, смачні качанчики.

  Найкраще сіяти фенхель там, де взимку було скупчення снігу. Майте на увазі, що рослина теплолюбна й у затінку не ростиме. Віддає перевагу фенхель легким супіщаним або суглинним ґрунтам. Найкращими попередниками для рослини є однорічні трави, а також озимі та просапні культури. Не саджайте фенхель на одній ділянці з такими рослинами, як томат, шпинат, квасоля, перець, кмин і боби, оскільки він пригнічує ріст цих культур. Найкращим сусідом фенхель є для огірків і капусти, оскільки він своїм запахом відлякує від них попелицю.

  Ґрунт під весняний посів фенхеля готують із осені: кислий ґрунт вапнують, і не раніше, ніж через два тижні після цього, вносять на 1 м² ґрунту під глибоке перекопування по одному відру перегною або компосту, по 2 столові ложки суперфосфату й по дволітровій банці лежаної тирси. Навесні, перед посівом, поверхню потрібно розпушити й вирівняти.

  Підзимній посів фенхеля краще здійснити там, де ґрунт удобрювали під попередню культуру. Спеціально вносити добрива під фенхель не потрібно, щоб не приректи його на занадто повільне дозрівання.

  Насіння при посіві заглиблюють на 2 см, а відстань між рядами має бути не менше 60 см.

  Якщо посів здійснюється навесні, у першій декаді квітня, то після закладення насіння й поливу ділянку до появи сходів накривають плівкою. На 10-й день після появи сіянців фенхель із насіння проріджують таким чином, щоб рослини зеленних сортів перебували в ряду на відстані 10-15 см одна від одної, а овочевих – 20-30 см.

  У місцевості з суворим кліматом краще застосовувати розсадний спосіб розмноження культури. Про те, як вирощується розсада фенхеля, читайте в уже розміщеній на сайті статті.

  Догляд за фенхелем у ґрунті

  Вирощування фенхеля у відкритому ґрунті вас не утруднить. Як виростити фенхель? Вам доведеться тричі за сезон розпушувати ґрунт у міжряддях, виполювати бур’яни в міру їх появи, поливати, підживлювати й захищати рослини від хвороб і шкідників. Овочеві сорти фенхеля потребують також підгортання на висоту 3-7 см 2-3 рази за вегетаційний період. Це необхідно для відбілювання качанчиків. Окрім того, завдяки підгортанню вони стають соковитішими й м’ясистішими.

  Полив фенхеля

  Фенхель дуже любить воду. Оптимальна частота поливу в звичайне літо один раз на п’ять днів при витраті 10-15 л води на 1 м² ділянки. Фенхель, зростаючий на легких ґрунтах, доведеться зволожувати частіше. Майте на увазі, що від нестачі вологи овочеві сорти рослини або підуть у стебло, або дадуть качанчики низької якості. Крім того, якщо фенхелю бракує води, він запускає свої корені на сусідні ділянки. Після поливання або дощу ґрунт навколо рослини потрібно обов’язково розпушити. Полегшити собі роботу можна мульчуванням ділянки.

  Підживлення фенхеля

  Ідеальним добривом для культури є розчин коров’яку, для приготування якого одну частину коров’ячого гною розводять у 10 частинах води. Замінити коров’як можна курячим послідом, але в цьому випадку пропорції інші: на одну частину органіки потрібно 20 частин води. Добре відгукується фенхель і на підживлення трав’яним настоєм. Усього рослині потрібно два підживлення за сезон: перше – відразу ж після проріджування, а друге – на початку формування квіткових стрілок у городнього фенхеля або через місяць після першого підживлення качанних сортів рослини.

  Збирання фенхеля

  Харчову зелень збирають, коли кущі сягають у висоту 30 см – у цей час зелень фенхеля має найяскравіший аромат. Зрізають зелень рано-вранці під час роси або після заходу сонця. Качанчики будуть готові до збору, коли сягнуть у діаметрі 10 см. Качани зрізають під корінь, але залишають на них черешки з листям завдовжки до 20 см. Після зрізання качани мають полежати на свіжому повітрі в затінку, після чого на них залишають тільки один черешок завдовжки 10 см, а качани відправляють на зберігання.

  Зберігають качанчики фенхеля в прохолодному місці зануреними в пісок, оскільки в холодильнику вони можуть пролежати не довше двох тижнів.

  Як і коли збирати насіння фенхелю

  Зацвітає фенхель зазвичай тільки через два роки після посіву, отже, зібрати з нього насіння можна буде тільки після цвітіння. Насіння буде готове до збору, коли суцвіття із зелених стануть жовто-бурими. Потрібно обережно зрізати парасольки й повісити їх на просушку в сухому прохолодному приміщенні з гарною вентиляцією, розстеливши під ними газету. Коли суцвіття висохнуть, витрусіть із них насіння на газету. Очистіть посівний матеріал від сухих рослинних залишків і розкладіть по паперових пакетиках. Зберігають насіння в сухому темному місці.

  Шкідники і хвороби фенхеля

  Хвороби фенхеля

  Хворіє фенхель дуже рідко, але іноді його можуть вразити церкоспороз, коренева й стеблова гнилі, іржа.

  При ураженні фенхеля церкоспорозом на всіх його зелених органах з’являються дрібні кутасті жовті плями. З розвитком хвороби плями темніють, зливаються одна з одною, уражені тканини рослини жовтіють і відмирають. У профілактичних цілях слід не допускати занадто густих посадок, а для знищення інфекції фенхель обробляють одновідсотковою бордоською рідиною, Купрозаном або Каптаном.

  Коренева гниль викликає загибель рослини. Спочатку листя фенхеля поникає, потім в’яне, буріє й відмирає. Якщо відкопати ґрунт на глибину 15 см, то можна виявити, що коріння почорніло. Загиблу рослину доведеться видалити разом із прилеглою до коріння землею. Якщо ж ви встигли діагностувати захворювання на самому початку, негайно припиніть полив фенхеля й обробіть його розчином фунгіциду.

  Стеблова гниль уражає стебла й пагони рослин. Спочатку частина пагона або стебла загниває, потім відмирає. Іноді інфекція захоплює і листя рослини. Зазвичай гниття відбувається на рівні поверхні ґрунту і вище, а першою ознакою хвороби є білий наліт, слідом за яким на стеблі виникають дрібні коричневі плями. Тільки-но ви виявили симптоми стеблової гнилі, припиніть полив фенхеля, зітріть наліт і змастіть пошкоджені ділянки міцним розчином марганцівки, після чого опудріть їх деревною золою.

  Іржа – грибкове захворювання, яке виражається в утворенні на наземних частинах рослини помаранчево-коричневих горбків і пустул, які викликають підвищену випаровуваність вологи, а при сильному ураженні – опадання листя. При перших же ознаках захворювання необхідно видалити хворі листя та пагони, після чого рослини обробляють розчином фунгіциду.

  Шкідники фенхеля

  Незлагідна вдача фенхеля відлякує від нього не тільки рослини, а й комах. Його не люблять блохи, попелиці, мокриці й равлики, тому фенхель можна вирощувати біля овочів, які потерпають від цих шкідників. Звичайно, якщо самі рослини уживуться зі своїм рятівником. Ворогами фенхеля є дротяники, личинки хруща, гусінь совок і лугові метелики.

  Лучний метелик – це багатоїдний шкідник, здатний завдати серйозної шкоди вашому городу. Це метелик завдовжки близько 1 см із розмахом крил до 20 см у самців і до 26 см у самиць. Передні крила у метеликів сіро-коричневі з темними плямами й жовтою смугою біля зовнішнього краю, задні крила сірого кольору з двома смужками. Гусениця метелика чорноголова, зеленувато-сіра з темною смугою уздовж спини. Комаха дуже плідна, тому небезпечна. Гусінь з’їдає все на своєму шляху, залишаючи від листя тільки жилки й черешки. А метелики харчуються нектаром, і в роки масового льоту лугових метеликів може значно скоротитися кількість виробленого в місцевості їх нашестя меду. Трапляється такий лет один раз на 8 або 10 років, і тоді садівникам доводиться нелегко.

  Знищують метеликів різними способами. Якщо їх небагато, то збирають уручну, причому помічено: що менше на ділянці бур’янів, то менше метеликів і гусені. Але при масовому скупченні шкідників доведеться вдаватися до хімічних засобів, найефективнішими з яких є Фуфанон, Метафос, Фосфамід, Децис і Карбофос.

  Озимі совки також є багатоїдними шкідниками, поширеними повсюдно. Передні крила озимої совки темно-сірі, майже чорні, з трьома ще темнішими смугами й тонкою чорною облямівкою. Задні крила у самця білі, у самиці бурі. Гусінь совки землисто-сіра, на пізній стадії розвитку у неї на спині з’являється темна смужка. Небезпечні для фенхеля як метелики, так і надзвичайно ненажерлива гусінь совок. Щоб захистити посіви від цих шкідників, необхідно дотримуватися умов агротехніки культури й регулярно знищувати бур’яни. При масовому ураженні фенхеля совками потрібно обробити ділянку одним з інсектицидів, які було згадано вище.

  Про те, як боротися з дротяниками і хрущами, ми детально виклали в статтях, вже розміщених на нашому сайті.

  Види і сорти фенхеля

  Сортів фенхеля не так уже й багато. Олійний різновид фенхеля представлено такими сортами:

  • Чернівецький 3 – сорт фенхеля, що дозріває за135-150 днів;
  • Кримський – менш високий, компактний сорт, дозріває на два тижні раніше, ніж сорт Чернівецький 3. Його парасольки розташовані на одній висоті, що значною мірою полегшує збір врожаю.

  Окрім описаних, запашні лікувальні плоди і зелень із високим умістом ефірних олій дають сорти Зефір, Оксамит Криму, Мерцишор. Пекучий смак має сорт Перцевий.

  Сорти овочевого фенхеля переважно представлені досягненнями російських та італійських селекціонерів. Із російських сортів найбільш відомі Корвет, Лужниковський Семко, Сопрано, Рондо, Аромат, Казанова – сорти заввишки 50-60 см, дозрівають за 60-70 днів і дають качанчики масою близько 250 г, а також пізньостиглі високорослі сорти з ніжним ароматом і блакитним листям – Лідер і Осінній красень, що сягають у висоту 180 см. Добре зарекомендував себе ранній гібридний сорт Удалець, що за 40-55 днів формує щільний білястий качанчик масою від 100 до 350 г і діаметром 10-18 см.

  З італійських сортів фенхеля найвідомішими є Сицилійський, Зельма, Кармо, Флорентійський, Італійський круглий, Болонський – фенхель заввишки до 60 см і качанчиками діаметром до 15 см. На жаль, в умовах середньої смуги ці сорти проявляють схильність до стрілкування. Більш адаптовані до нашого клімату й більш стійкі до стрілкування сорти Зета Фіно, Кантіно, Романеско і голландський гібрид Руді.

  Зі столових сортів фенхеля найчастіше вирощують Гребневий і Городній.

  Властивості фенхеля – шкода і користь

  Корисні властивості фенхеля

  У якості лікарського засобу фенхель застосовували з давніх часів. У цьому відношенні цінність становлять плоди рослини у вигляді порошку чи ефірної олії, в той час як у кулінарії використовують насіння, листя й качанчики фенхеля.

  Фенхель містить вітаміни A, C, B1, B2, B3, B5, B6 і B9, кальцій, натрій, селен, магній, мідь, цинк, калій, залізо, хром і алюміній, золу і харчові волокна. Жирні олії, що входять до складу фенхеля, містять цінні кислоти: лінолеву, петрозелінову, пальмітинову й олеїнову.

  Завдяки речовинам, які містяться в фенхелі, рослина й препарати з неї мають м’яку спазмолітичну, дезінфікуючу й слабку сечогінну дію. Застосовується рослина фенхель для новонароджених від спазмів кишківника в перші місяці життя, проте призначеного лікарем дозування має бути суворо дотримано. Знамениту кропову водичку виготовляють саме з плодів фенхеля.

  Ефірна олія фенхеля виводить з організму токсини та шлаки, тому її рекомендують приймати після щедрих застіль і жирної їжі. Порошок фенхеля входить до складу таблеток від кашлю, оскільки рослина має відхаркувальну дію. Застосування фенхеля показано при таких захворюваннях: пневмонія, тонзиліт, ларингіт, бронхіт, ГРВІ, ларинготрахеїт.

  Уживання фенхеля й препаратів з нього відновлює втрачений під час хвороби апетит і покращує травлення. Ці властивості фенхеля дозволяють застосовувати його при багатьох захворюваннях шлунково-кишкового тракту, зокрема при закрепах. Вагітним препарати з фенхеля допомагають зняти напади токсикозу, а породіллям – відновити травний процес. Окрім того, фенхель стимулює лактацію у матерів-годувальниць.

  Використовують фенхель також у парфумерії та косметології.

  Підбиваючи підсумки, можна сказати, що фенхель застосовується:

  • як антибактеріальний засіб;
  • як засіб для загоєння ран і підвищення імунітету;
  • з метою профілактики раку;
  • для зняття запальних процесів;
  • для поліпшення роботи шлунково-кишкового тракту;
  • для нормалізації обмінних процесів;
  • для стимулювання лактації;
  • для підтримки і стабілізації роботи серця.

  Фенхель – протипокази

  Власне, протипокази фенхеля ніде не прописані, але, ймовірно, у деяких людей може бути індивідуальна незносність цього продукту. Як застереження потрібно зауважити, що вагітним, хворим на епілепсію і тим, хто страждає від діареї, фенхель рекомендований до вживання в малих дозах. Окрім того, завелика кількість фенхеля у людей зі слабким здоров’ям може спровокувати кровотечу.

  Чим корисне насіння фенхелю?

  Фенхель (Foenīculum) – популярна в Україні трав’яниста рослина з сімейства зонтичних. За зовнішнім виглядом він дуже нагадує звичайний кріп, через що деякі називають його «аптечним кропом». Варто зауважити, що це дві абсолютно різні рослини, лікувальні властивості та смак яких дуже відрізняються.

  Історія цієї дивовижної «травички» почалася на берегах Середземномор’я з незапам’ятних часів. Саме там фенхель почали використовувати в кулінарії, а вже потім – в медицині і косметології. В епоху середньовіччя в Європі засівалися цілі поля цієї пряністю, оскільки її популярність була дуже великою. Не всім відомо, що столицю на острові Мадейра також назвали на честь цієї рослини – Funchal.

  Корисні властивості та застосування

  Багатий хімічний склад обумовлює широкий спектр застосування цього природного засобу. Серед найбільш значущих біологічно активних речовин:

  • Вітаміни групи В (1, 2, 3, 4, 6, 9)
  • Кальцій, цинк, залізо, марганець, мідь, фосфор, магній, селен, натрій
  • Волокна харчові
  • Олії ефірні (близько 60% анетола)
  • Флавоноїди
  • Глікозиди
  • Кислоти рослинні

  Плоди містять велику кількість ефірних олій з характерним гіркуватим смаком і ароматом анісу. Присутність у складі аромаречовини анетол надає рослині антивірусні, протимікробні та протизапальні властивості.

  У народній медицині

  • Дуже корисне насіння фенхелю для кишечника та шлунка. Воно знімає м’язовий спазм, усуває симптоми метеоризму і кишкових кольок. Пряний, приємний відвар можна давати навіть немовлятам при здутті живота. Це та сама знаменита кропова вода, яка відома кожній мамі. При її вживанні нормалізується робота шлунково-кишкового тракту, зникає печія та рефлюкс, проходять закрепи.
  • «Анісовий кріп» використовується в народній медицині для оновлення складу крові та підвищення гемоглобіну. Це прекрасний засіб для лікування кашлю та легеневих захворювань, застуди та грипу.
  • Це також ефективний протинабряковий засіб, що форсує діурез (сечовипускання). Він рекомендується при циститах і пієлонефритах, ниркових набряках.
  • Foenīculum – гарний помічник організму в період відновлення після хіміотерапії у онкологічних хворих. Він допомагає відновити мікрофлору кишечника, мінімізувати неприємні симптоми дисбактеріозу.
  • Популярний чай з фенхелю для лактації при грудному вигодовуванні. Частина корисних речовин передається з молоком матері дитині та відіграє роль кропової води.
  • Приємний аромат тонізуюче діє на нервову систему, допомагає швидко зосередитися і довго зберігати увагу.
  • Відвари використовуються для промивання очей при ячменях і кон’юнктивітах, для зняття втоми при тривалій роботі за комп’ютером.
  • При захворюваннях жовчовивідних шляхів рекомендується прийом препаратів з цієї рослини.
  • Олія фенхелю широко використовується в якості ліків в клімактеричний період і при менструальних болях.
  • Фітоестроген анетол допомагає впоратися з гормональними проблемами, попередити ракові захворювання у людей похилого віку.
  • Цей м’який і нешкідливий засіб допоможе при токсикозах вагітних на ранніх стадіях, проте чай повинен бути слабкої концентрації. При підвищеному тонусі матки вагітним жінкам протипоказаний прийом фенхеля в будь-якому вигляді. Виняток становлять спринцювання в складі комплексної терапії при лікуванні грибкових або бактеріальних вагінітів.
  • Чоловіки можуть використовувати відвари та олії для профілактики аденоми простати і посилення потенції.
  • У міжсезоння цілющий чай заварюють як ефективний профілактичний засіб від застуд. Він підвищує імунітет, поповнює нестачу в організмі вітамінів і мікроелементів.

  Для краси та стрункості

  • Це ефективний засіб для усунення дрібних зморшок, підвищення пружності шкіри, виведення з тканин продуктів розпаду і зайвої рідини. Регулярне вживання насіння покращує колір шкіри, робить її здоровою.
  • Особливої популярності набуло насіння фенхелю для схуднення. Його додають у відвари, чаї або навіть просто розжовують. Така хитрість дозволить притупити почуття голоду, послабити тягу до випічки та солодкого. Насіння добре зарекомендувало себе в боротьбі з целюлітом, воно також здатне швидко нейтралізувати вільні радикали в організмі. В рослині присутні речовини, які беруть активну участь в розщепленні жирів.
  • Завдяки протизапальним властивостям фенхель можна рекомендувати для приготування лосьйонів і настоянок для проблемної шкіри. Це хороший варіант для лікування вугрового висипу і акне, профілактики грибкових дерматологічних захворювань.
  • Органічні олії дуже популярні в складі лікувальних масок, при протицелюлітному та антивіковому масажі, розтираннях.

  Тонкий, вишуканий запах відомий в ароматерапії. Для очищення повітря в приміщенні досить нанести на поверхню кілька крапель або використовувати аромалампу. Підводячи підсумок, можна виділити наступні шляхи застосування фенхелю в б’юті-сфері:

  1. Зайва вага, целюліт
  2. Підвищена жирність шкіри та волосся
  3. В’яла та «втомлена» шкіра
  4. Акне і вугри різного походження
  5. Алергічні дерматити
  6. Грибкові захворювання шкіри

  Насіння використовується в косметології в якості лікарської сировини для виготовлення кремів, відварів, обгортань. На його основі виготовляють водні настої і спиртові настоянки, подрібнені плоди рослини кладуть в маски і суміші для пілінгу.

  У кулінарії

  Висушені плоди додають до масла, випічки, твердого та кисломолочного сиру, різних соусів. Їх можна використовувати як цілими, так і подрібнивши на кавомолці. Незабутню пікантність додає фенхель продуктам квашення і консервування – капусті, огіркам, яблукам. Ним ароматизують лікери та інші алкогольні напої, чаї та компоти. Серед найбільш вдалих гастрономічних супутників фенхелю – морепродукти, рис, горіхи, картопля, кабачки і баклажани. На Сході прийнято попередньо прожарювати насіння перед додаванням до їжі.