Кого називають Бєльком

Тема 5. Дослідники історії

«Батьком історії» вважають грека Геродота, який жив у V ст. до н. е. Створюючи свою історичну працю, Геродот багато подорожував, описував події на основі власних спостережень, свідчень багатьох людей. Як справжній історик, він намагався відокремлювати факти від легенд і робив висновки лише після ретельного аналізу й порівняння джерел. Геродот був талановитим оповідачем: його розповідь відзначається детальним описом життя народів, які стали героями книг. Достовірність його «Історій» підтверджують дані археології та мовознавчі дослідження тих регіонів, про які писав «батько історії».

Чому Геродот взявся за написання історії? На початку своєї «Історії» він зазначив: «Я зібрав і записав відомості про минулі події, бажаючи, щоб не опинились у забутті діяння народів».

Пам’ятник Геродоту в м. Відень (Австрія)

Діємо: практичні завдання

Працюючи з текстом підручника, з’ясуйте, як історики «пишуть» історію. Результат свого дослідження оформіть у вигляді пам’ятки «Як написати історію».

Пізнавально й цікаво

Після здобуття Вавілона Дарій вирушив у похід на скіфів.

. Скіфи. вирішили не давати одразу відкритого бою, . поступово відступаючи і відбиваючи ворогів [персів], засипати криниці і джерела, що траплятимуться на їхньому шляху, а також підпалити всю траву. Коли перси почнуть відступати, [скіфи] нападатимуть на них і переслідуватимуть їх [перських військ Дарія І].

Коли нарешті Дарій опинився у великій скруті, скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п’ять стріл. зробив висновок про те, що дари означали таке: «Якщо перси, ви не станете птахами, і не полетите високо в небо, або мишами і сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли».

[Невдовзі Дарій зі своїм військом відступив.]

1. З’ясуйте, коли відбувся похід Дарія І на скіфів.

2. Визначте, як скіфам вдалося змусити вороже військо відступити.

Саме Геродот є першим дослідником українських земель. У четвертій книзі своїх «Історій» він помістив географічний та етнографічний описи території сучасної України, яку тоді населяли скіфи. Саме завдяки праці Геродота ми багато знаємо про побут і звичаї скіфів, а також жителів грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї. Він також розповів про похід перського царя Дарія І на скіфів.

ПОХІД ПЕРСЬКОГО ЦАРЯ ДАРІЯ І НА СКІФІВ

1. Розгляньте карту й визначте «головних героїв» розповіді Геродота з історії Скіфії.

2. Які знання з давнього минулого України дає нам карта?

3. Складіть легенду до запропонованої карти.

2. ІЗ ЧОГО СКЛАДАЮТЬСЯ ІСТОРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Минуле, досвід предків завжди викликали жвавий інтерес у людей. Однак цікавитись історією та досліджувати її — не одне й те саме. Ми вже знаємо, що людей, які вивчають минуле, називають істориками.

Від часів Геродота завдання істориків не змінилися. Вони мають зібрати й обміркувати відомості про події минулого, знання про котрі здаються важливими, та описати їх так, як вони це бачать. Найціннішими є історичні дослідження, що ґрунтуються на першоджерелах — документах, створених під час або невдовзі після подій, які вивчають.

Описуючи перебіг історичних подій, змальовуючи повсякденне життя та культурні досягнення народів, учені-історики формують наше уявлення про неповторний образ кожної історичної епохи. Історичне дослідження неможливо уявити без опису діянь історичних постатей (осіб) — головних героїв історії, які своїми вчинками впливали на хід історії.

Варто запам’ятати!

Історичний образ — уявлення про якусь подію або особу, що сформувалося в результаті історичного дослідження.

У ході дослідження історики намагаються встановити і якнайповніше відтворити історичні факти. Історичними фактами називають події, явища, процеси, які відтворив, реконструював історик на основі відбору правдивих, важливих, на його думку, відомостей про минуле. Часто, вживаючи термін «історичний факт», мають на увазі дійсну подію, що відбулася в певний час на певній території.

Пофантазуймо!

Якими знаннями та рисами характеру має володіти справжній історик?

Дослідження історії потребує вивчення різних сторін життя людей: господарської діяльності, політичних подій, культури та поглядів на світ. Тому вчений-історик має бути людиною високоосвіченою.

Важлива риса сучасного історика — толерантність, уміння бути неупередженим, адже відомості історичних джерел потребують перевірки та підтвердження. Їх сприйняття значною мірою залежить від особистих переконань ученого й усталених у суспільстві поглядів. Тому в різних науковців одна й та сама подія може викликати різні думки.

Як діяти, якщо погляди істориків на події різняться?

Добрий історик має розуміти, що кожний з поглядів, якщо він обґрунтований, — цінний. Тільки толерантний учений зуміє розрізнити й оцінити різні погляди на історичні події та діяння історичних осіб, сформувати власні неупереджені висновки, достовірно та з користю для інших представити подію.

3. ЯК ДОСЛІДЖУВАТИ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ТА ЯВИЩА

Як ви вже зрозуміли, дослідження історичних джерел — важлива й відповідальна справа. Зрозуміти послідовність роботи історика вам допоможе така пам’ятка.

Діємо: практичні завдання

Пам’ятка для складання повідомлення про історичний факт

1. Про який історичний факт ви розповідатимете (назва розповіді)?

2. Коли й де відбулася подія, про яку будете розповідати?

3. Які історичні діячі були задіяні під час цих подій? Які ролі вони виконували?

4. Яких груп людей у суспільстві стосуються досліджувані події та явища?

5. Який зміст описуваного історичного факту:

б) які наслідки події можна визначити;

в) це поодинока подія чи одна з багатьох подібних;

г) яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібними до неї)?

6. Яке значення для розвитку суспільства мають історичний факт, подія?

7. Яким чином зберігається пам’ять про історичний факт, подію?

За допомогою пам’ятки укладіть повідомлення про будь-яку з історичних подій (фактів) з історії України чи вашої родини.

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

1. Поясніть значення понять: «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

2. На основі інформації тексту параграфа доповніть усно схему «Із чого складається історія» прикладами.

3. Як ви розумієте вислів «батько історії»? Кого й чому називають «батьком історії»?

4. Які історичні дослідження вважаються найціннішими?

5. Як окреслив мету вивчення історії Геродот? Чи змінилися цілі вивчення історії в наші часи?

ІI. Обговорюємо в групі

Уявіть себе членами команди істориків. Керуючись матеріалами параграфа, пам’яткою (с. 135) та додатковими джерелами інформації, складіть розповідь про похід перського царя Дарія І на скіфів.

Після завершення роботи обговоріть, які знання, вміння, риси характеру вам знадобилися в роботі.

III. Мислю творчо

1. Започаткуйте міні-проект «Шкала часу “Дослідники історії”». Позначте на ній період діяльності «батька історії» Геродота. Згодом доповнюйте шкалу, працюючи з матеріалом наступних уроків. Спробуйте зробити свій проект якомога змістовнішим за допомогою малюнків, яскравого оформлення. Також можна побудувати електронну шкалу часу за допомогою відомих вам комп’ютерних програм.

2. У справі опису історії на допомогу історикам приходять різноманітні науки-помічниці. Пригадайте й поміркуйте, яким чином історику в пригоді можуть стати такі науки: етнографія, мовознавство, археологія, фізика, хронологія, математика, географія, нумізматика.

Чому Ератосфена називають батьком географії?

Ератосфена заслужено вважають «батьком географії», так як саме йому вперше прийшло в голову назвати науку «географією».

Чому Ератосфена називають батьком географії?

Батьком географії часто називають Ератосфена (бл. 276 — 194 рр. До н. е.). Він народився в Кирене, грецької колонії в Лівії (Африка). В Афінах Ератосфен отримав різносторонню освіту, вивчав математику, філософію, філологію, риторику. Близько 234 р. до н. е. він був призначений на почесну в давньогрецькому вченому світі посаду — головного зберігача музею в Олександрії, яку займав до кінця життя. Ератосфен працював в різних областях: математики, філології, астрономії, філософії. Але особливо значний внесок цей вчений вніс в розвиток геодезії і географії. У той час, коли існувало безліч різних думок щодо форми і розмірів нашої планети, Ератосфен зміг досить точно обчислити окружність Землі. Він написав книгу «Географічні записки» про відому на той момент частину Землі. На жаль, ця книга не збереглася до наших днів.

Заздрісники дали Ератосфену прізвисько «Бета» (по другій букві алфавіту). Цим вони хотіли принизити досягнення вченого в деяких областях знань. Як багато хто з видатних людей, Ератосфен був талановитий багатогранно, про що свідчить інше його прізвисько — Пентатлос (п’ятиборець). Так називали спортсменів, які виступали в різних видах спорту. Людство зберегло до наших днів ім’я Ератосфена, а імена його заздрісників забуті.

  1. Чому Франка називають «каменярем»? Чому Івана Франка називають «каменярем», якщо не знаєте, то читайте нашу статтю, і тоді знайдете відповідь на своє запитання. Чому Франка називають «каменярем»? В творчому доробку українського письменника Івана Яковича Франка Більше 6,5 тисяч художніх творів та наукових робіт. Франко. Читать далее.
  2. Ератосфен біографія Ератосфен біографія коротка Ератосфен Кіренський (276 рік до н. е.-194 рік до н. е.) — грецький математик, астроном, географ, філолог і поет. Перший відомий вчений, який обчислив розміри Землі. Початкову освіту Ератосфен отримав в Олександрії під керівництвом свого вченого земляка. Читать далее.
  3. Чому рослини називають зеленим дивом? Чому рослин називають зеленим дивом Землі? Якщо Вас цікавить це запитання, то, прочитавши статтю – знайдете всю потрібну інформації. Що таке рослини? Рослини – це цілісні організми, які здатні, як і всі живі організми, живитися, дихати, розвиватися, розмножуватися та гинути. Читать далее.
  4. Чому глобус називають зменшеною моделлю Землі Чому глобус називають зменшеною моделлю Землі Глобус — це єдиний спосіб зображення Землі, який правильно передає її форму. Тому глобус називають зменшеною моделлю Землі. Оскільки глобус правильно передає форму Землі, зображені на його поверхні материки, океани, острова показані без спотворень. Читать далее.
  5. Чому Венеру називають сестрою Землі? Чому Венеру називають сестрою Землі? Венеру — досить часто називають сестрою Землі через її подібність за розміром та близкості до Землі в сонячній системі. Земля — третя планета від Сонця, а Венера — друга. Чим схожі Венера і Земля: середня. Читать далее.
  6. Чому Володимира Великого називають Великим? Чи знаєте Ви чому Володимира Великого назвали «великим», якщо ні, то Ви маєте прочитати дану статтю. Чому Володимира Великого називають Великим? Володимир Великий названий «Великим» за його великий внесок в розвиток рідної землі, його навіть називали «батьком нації», після смерті. Читать далее.
  7. Чому коломийки називають «розсипаними перлами»? Чому коломийки називають «перлами розсипаного намиста», відповідь на це запитання Ви відшукаєте в даній статті. Чому коломийки називають «розсипаними перлами»? » Коломийки – це перли розсипаного намиста», — так їх назвав Іван Якович Франко. Він говорив, що це «перли розсипаного. Читать далее.
  8. Чому штучні супутники називають очима Землі? Чому штучні супутники називають очима Землі? Штучний супутник Землі (ШСЗ) — космічний літальний апарат, що обертається навколо Землі по геоцентричній орбіті. Штучні супутники називають очима Землі, тому, що завдяки укомплектованому обладнанню для передачі і обробки даних, камерам, телескопам та іншими. Читать далее.
  9. Чому Південну Америку називають материком контрастів? Чому Південну Америку називають материком контрастів? Якщо Вас цікавить це запитання, то в даній статті знайдете відповідь та потрібну інформацію. Південна Америка – це четвертий за площею материк світу. Більша територія материка розташована у південній півкулі, оскільки у північній частині. Читать далее.
  10. Чому дощового черв’яка називають кільчастим? Якщо Ви не знаєте чому дощового черв’яка називають кільчастим, то у нашій статті Ви знайдете відповіді на свої запитання. Чому дощового черв’яка називають кільчастим? Кільчасті черви — це тип високоорганізованих черв’яків (червів), до складу якого входить близько 15 тисяч видів. Читать далее.
  11. Чому ліси називають «легені планети»? Чому ліси називають «легенями планети»? Відповідь на це запитання Ви зможете знайти в даній статті. Чому ліс називають «легенями планети»? Ліси називають «легенями планети», тому, що вони перероблюють вуглекислий газ, на кисень, який так потрібен для життя живих організмів. В. Читать далее.
  12. Чому екологію називають комплексною наукою? Якщо Ви не знаєте чому екологію називають комплексною наукою, то після прочитання даної статті Ви знайдете відповіді на всі свої запитання. Чому екологія комплексна наука? Екологія – наука, що відповідає за вивчення загальних взаємозв’язків та взаємовідносин тварин в органічному та. Читать далее.
  13. Ератосфен: цікаві факти Ератосфен: цікаві факти з життя відомого грецького математика, астронома, географа викладені в цій статті. Цікаві факти про Ератосфена Ератосфен — перший відомий учений, який обчислив розміри Землі. Як глава Олександрійської бібліотеки Ератосфен займався навчанням дітей монарха — майбутнього правителя Птолемея. Читать далее.
  14. Чому метан називають блакитним паливом Що таке метан, чому його називають «блакитним паливом», якщо Ви шукаєте відповіді на ці та подібні запитання, то, ви їх знайдете обов‘язково в даній статті. Що таке метан? Метан – це найпростіша органічна сполука, до складу якої входять вуглець та. Читать далее.
  15. Чому воду називають великим санітаром? Чому воду називають великим санітаром? Вода є справжнісіньким скарбом. Воду називають колискою життя на Землі, бо саме у воді зародилися перші живі організми. Люди використовують воду кожного дня — уМиваються, купаються, миють водою посуд, перуть. Тобто, миття — це одна. Читать далее.
  16. Чому Сонячну систему називають космічною домівкою? Чому Сонячну систему називають нашою космічною домівкою? У безмежному небесному просторі Сонячна система є «домівкою» для Землі — нашої рідної планети. Сонячну систему утворюють зоря Сонце й планети з іншими космічними тілами, які обертаються навколо нього. Планети з неймовірною швидкістю. Читать далее.
  17. Чому Африку називають царством палючого сонця? Чому Африку називають царством палючого сонця та розжарених пісків, якщо Вас цікавить це запитання, то в даній статті Ви знайдете найкоротшу та найвлучнішу відповідь. Африка – це другий за величиною материк, одразу після Євразії. Площа його становить 30,4 млн. км2. Читать далее.
  18. Чому соняшник називають живим компасом? Чи знаєте Ви чому соняшник і пижмо називають живим компасом. Відповідь на це запитання знайдете в цій статті. Чому соняшник називають живим компасом? Під час походів постійно є необхідність орієнтуватися в незнайомих місцях. Туристи завжди мають з собою компаси, карти. Читать далее.
  19. Чому вугілля називають чорним золотом? Чому камяне вугілля називають чорним золотом? Чому вугілля називають «чорним золотом»? Прочитайте казку і зрозумієте. «У тридев’ятому царстві жив — був цар. Одного разу звелів він своїм підданим принести до палацу все найчудовіше, що тільки є в його володіннях. І. Читать далее.
  20. Чому Візантію називають мостом у часі? Чи знаєте Ви чому Візантію історики називають мостом у часі? Чому Візантію називають мостом у часі? Значення історії Візантійської імперії для світової історії величезне. «Золотим мостом» між стародавньою історією та новим часом називають її історики. Візантійці зберегли в «темні століття». Читать далее.
  21. Чому Біблію називають Книгою Книг? Чому Біблію називають Книгою Книг? Біблію називають «Книга книг» , бо вона була першою книгою на нашій планеті в якій описується початок і створення світу. Але і багато в чому іншому перевершує Біблія всі інші книги. Як ми вже знаємо. Читать далее.
  22. Чому весілля називають народною драмою? Українське весілля має багато тардицій, а чи знаєте Ви чому весілля називають народною драмою? Чому весілля називають народною драмою? Весілля називають «народною драмою», оскільки в ньому поєднувалися мораль та світогляд, родинні та суспільні стосунки народу на кожному етапі його розвитку. Читать далее.
  23. Чому бруньку називають зачатковим пагоном? Чому бруньку називають зачатковим пагоном? Якщо Вас цікавить це запитання, то Ви обов‘язково знайдете корисну та цікаву інформацію в даній статті. Що ж таке брунька? Брунька – це зародок пагона рослин, який забезпечує верхівкове наростання та галуження. Зазвичай брунька знаходиться. Читать далее.
  24. Чому Шевченка називають Кобзарем? Чи знаєте Ви чому Тараса Шевченка називають Кобзарем? Спробуємо розкрити суть цього важливого питання. Чому Шевченка називають Кобзарем? Перша збірка поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі 1840 р. під назвою «Кобзар» . Уже самою назвою книги. Читать далее.
  25. Чому мову називають системою знаків? Чому мову називають системою знаків, в даній статті ви знайдете відповідь на це запитання. Чому мову називають системою знаків? Мова — це система знаків, яка є універсальним засобом для створення взаємозв’язків людини та довкілля у процесі життєдіяльності. Людина вивчає мову. Читать далее.
  26. Чому істориків називають літописцями? Чому істориків називають літописцями, якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно знайдете її. Чому істориків називають літописцями? Хто такий літописець? Літописець – це людина, яка писала літописи. Істориків називали літописцями, тому що вони були надзвичайно. Читать далее.
  27. Чому Землю називають Землею? Чому Землю називають Землею? Мабуть таке питання виникає у багатьох дітей. І сьогодні спробуємо розібратися з цим питанням. Чому Землю називається Землею? На сьогоднішній день існує безліч гіпотез (на превеликий жаль на даний момент) жодна з них не отримала ні. Читать далее.
  28. Чому Україну називають Україною? Чи знаєте Ви чому Україна називається Україною? Існує кілька варіантів походження цього слова. Чому Україну називають Україною? Колись територія від «Сяну до Дону» звалась Київською Руссю. Однак вже у 1187 році у Іпатіївському літописі вперше з’явилось слово «Україна». Згодом ця. Читать далее.
  29. Чому Геродот «батько історії»? Чому Геродота називають «батько історії»? Мабуть у багатьох джерелах можна зустріти подібне твердження. Завдяки чому Геродот отримав таке звання? Чому Геродот «батько історії»? Геродот мандрував і збирав побачену інформацію про життя народу, його звичаї, природу, війни. Ці записи його праці. Читать далее.
  30. Чому Олега називали віщим? Чому князя Олега називали віщим? Кожен знає про життя князя Олега лише загальні факти, але не всі задумувались чому його називають віщим. Чому Олега називали віщим? Князь Олег отримав прізвисько «Віщий» — бо був язичник і невіглас. Літописи називають Олега. Читать далее.
  31. Кого називають байкарем? Кого називають байкарем? Хто такий байкар? Якщо Вас цікавлять ці запитання, то після прочитання даної інформації Ви обов‘язково знайдете потрібну інформацію. Хто такий байкар? Байкар – це автор байок, який працював як в усній формі, так і в письмовій. В. Читать далее.
  32. Що називають етнічними землями? Що називають етнічними землями? Етнічні землі (етнічна територія) — це простір земної поверхні, який щільно заселений і господарськи освоєний народом, який проживає там, етносом за багато століть його розвитку та розселення. Іноді чіткі межі суцільно заселеного простору важко визначити, тому. Читать далее.
  33. Чому Ярослава називали тестем Європи? Великим київським князем став Ярослав Володимирович, який правив з 1019 року по 1054рік. Його прозвали за розум і вченість Мудрим. Але не тільки таке прізвисько мав Ярослав Володимирович. За свою зовнішньополітичну активність та зв’язки його ще називали тестем Європи. Чому. Читать далее.
  34. Чому Олександр Олесь український Петрарка? Чому Олександр Олесь український Петрарка? Відповідь на це питання Ви дізнаєтеся в цій статті. Чому Олександра Олеся називають українським Петраркою? Літературознавці вважають, що лірика О. Олеся схожа з лірикою італійського поета епохи відродження Петрарки, бо Олесь був тонким ліриком, співцем. Читать далее.
  35. В чому вимірюється маса? В чому вимірюється маса? Навкруги нас існують безліч тіл, які відрізняються один від одного масою, тому важливо знати чим вимірюють масу і що вона характеризує. Що таке маса? Є декілька визначень поняття «маса»: Фізичну величину, яка повністю визначає значення сили. Читать далее.
  36. «Чому пес живе коло людини?» аналіз Легенда «Чому пес живе коло людини?» — уславлює народну мудрість. «Чому пес живе коло людини?» аналіз Тема: пошуки собакою небезпечного місця для житла, яке вона віднайшла тільки поруч із людиною. Ідея: уславлення людської мудрості, сили, могутності, людина — цар природи. Читать далее.
  37. Що називають внутрішнім опором Що називають внутрішнім опором джерела струму? Джерело електрорушійної сили, як і будь-який провідник, має опір, який називають Внутрішнім опором І позначають звичайно r на відміну від зовнішнього опору R кола. Внутрішній опір джерела струму не впливає помітно на силу струму. Читать далее.
  38. Чому Львів назвали Львовом? Не всі Українці знають чому Львів називають Львовом, або ж «містом Лева». Відповідь Ви дізнаєтесь в даній статті. Чому Львів назвали Львовом? Місто Львів названо на честь сина короля Данила Галицького – Лева. В 5-му столітті на місці сучасного Львова. Читать далее.
  39. Які рослини називають хвойними? Якщо Вас цікавить питання, які рослини називають хвойними, то, в даній статті ви обов‘язково знайдете відповідь на нього. Що таке «хвойні рослини»? Хвойні рослини – це велика група голонасінних рослин. Які рослини називають хвойними? Хвойними називають рослини, які мають листки-хвоїнки. Читать далее.
  40. Що називають місцевим часом? Що називають місцевим часом? Місцевим часом називають час, який характерний для певної місцевості; також це меридіан певного місця, що залежить від положення Сонця. Місцевий час є залежним від географічної довготи, а не від широти. Кожне місце має свій власний місцевий. Читать далее.

§ 3. Русь-Україна за перших князів

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про київського князя Аскольда; про розвиток Русі-України за правління князів Олега та Ігоря; про походження назви «Русь»; хто такі «печеніги»; що таке «дружина», «данина», «полюддя», «грецький вогонь», «внутрішня політика», «зовнішня політика».

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Якими були основні напрямки Великого розселення слов’ян? Покажіть їх на карті. 2. Що таке союзи племен? Назвіть і покажіть на карті східнослов’янські союзи племен. 3. Про які три племінні княжіння, що існували на східнослов’янських землях, згадують арабські й перські географи? 4. Хто такі варяги?

1. Київське князівство Аскольда. На основі племінного княжіння полян у Середньому Подніпров’ї близько середини IX ст. сформувалося Київське князівство. За своєю територією воно було досить невеликим та охоплювало переважно полянські землі навколо Києва. У літописі воно згадувалося як «Руська земля», а його правителями називали князів Аскольда та Діра. Їх вважали представниками династії Києвичів, що походила від легендарного Кия.

Князь Аскольд відомий воєнними походами проти Візантії у 860, 866 та 874 рр. Жахливим для візантійців став світанок 18 червня 860 р., коли вони побачили 200 подій (човнів) князя Аскольда під стінами Константинополя (у Русі-Україні це місто називали Царгород). Руські воїни взяли місто в облогу, і візантійський імператор був змушений погодитися на укладення з ними угоди й сплату данини. Так уперше Київське князівство заявило про себе, розгорнуло боротьбу за першість на Чорному морі та перетворення його на «Руське море».

Із князем Аскольдом пов’язана також перша спроба хрещення Русі-України. За повідомленнями візантійських авторів, у 60-х рр. IX ст. він хрестився сам із частиною своєї дружини та спробував охрестити своїх підданих після повернення додому. Існує думка, що це викликало невдоволення язичницької знаті, і вона почала готувати змову, щоб усунути Аскольда від влади.

Дружина — князівське військо на землях Русі-України у VIII—XVI ст., яке формувалося з найближчого оточення князя.

Князь Аскольд (? — 882) — київський князь, який заснував Київське князівство. На думку українського історика М. Грушевського, він міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина. Руський князь Бравлин наприкінці VIII — на початку IX ст. зі своєю дружиною здійснив із Дніпра успішний великий морський похід проти візантійців до Криму та закріпив за собою територію від сучасних Севастополя до Керчі включно. Так київські князі затвердилися на Чорноморському узбережжі Криму, а Дніпро став важливим торговим шляхом, який обороняла князівська дружина із флотом.

ПЕРЕДУМОВИ УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ У СЛОВ’ЯН, ЯКІ ЖИЛИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

Робота в парах. Спираючись на схему, розкрийте зміст передумов утворення держави у слов’ян.

Прибуття Аскольда і Діра до Константинополя. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Убивство Аскольда й утвердження Олега в Києві. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Коли відбулася зображена подія? Яке це століття?

2. Утвердження династії Рюриковичів. Правління князя Олега. У той час, коли в Середньому Подніпров’ї розвивалося й міцніло Київське князівство, на півночі східнослов’янського світу єдності не було. За повідомленням Нестора Літописця, у 862 р. ільменські словени й кривичі запросили варязького вождя Рюрика із дружиною «княжити та володіти ними».

Після смерті Рюрика у 879 р. залишився його малолітній син Ігор (слов’янська форма його скандинавського імені — Інгвар), яким опікувався воєвода Олег (скандинавське ім’я Гельгі). У 882 р., зібравши велике військо, Олег вирушив у похід на Київ. Прибувши до Києва, Олег заховав більшість своїх воїнів, а решті наказав удавати купців, які прямують до Константинополя. Приставши до берега, вони запропонували показати свої товари князеві. Коли на берег вийшов Аскольд, варяги вбили його. Після цього Олег, імовірно, за допомогою знаті захопив владу в Києві.

Унаслідок цих подій династія Києвичів припинила своє існування, а утвердилася нова династія київських князів — Рюриковичі. Відбулося об’єднання Північної і Південної Русі, розпочалося перетворення Київського князівства на нову державу, яку в тогочасних писемних джерелах називають Русь. Своїм «стольним градом», «матір’ю містам руським» Олег оголосив Київ.

Олег поступово затверджував владу варягів над слов’янськими союзами племен і племінними княжіннями. За повідомленням літописця, у 885 р. він обклав даниною полян, деревлян, сіверян та радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати. При цьому сіверян і радимичів він спочатку звільнив від сплати данини хозарам.

Данина як форма стягнення податку з населення набула поширення в середньовічній Європі в період завоювань норманів. За відсутності коштовних металів, яких було вдосталь у Центральній і Західній Європі, на території Східної Європи варяги стягували данину з місцевого населення натурою в найпримітивнішій насильницькій формі — полюддя. Потім усе зібране продавали у Візантії.

Данина — форма стягнення податків із населення в Ранньому Середньовіччі; у Русі-Україні збір податків до князівської скарбниці з підвладних навколишніх земель.

Полюддя — збирання данини продуктами, речами, виробами тощо в Русі-Україні з підлеглих земель, яке здійснював щоосені київський князь за допомогою дружини. Під час полюддя князівські дружинники чинили насильство і грабували населення.

Карта «Традиційний шлях полюддя»

Князь Олег правив Руссю-Україною одноосібно, зосередивши всю владу у своїх руках. Він спирався на допомогу варязької дружини, яка виконувала доручення князя, чинила суд на місцях і збирала данину.

Олег уславився успішними походами на Візантію. Необхідність у їх здійсненні обумовлювалася тим, що Константинополь був для Русі-України головним центром збуту зібраної з підкорених племен данини.

Під час походу 907 р., за свідченнями літописця, Олег застосував воєнну хитрість. Наблизившись до міста, він наказав витягнути човни на берег і прикріпити до них колеса. Завдяки цьому Олег разом із військом з’явився перед містом із несподіваного боку, що й забезпечило йому перемогу. Як символ перемоги князь Олег прибив до воріт Константинополя свій щит. Похід завершився підписанням вигідної для Русі-України угоди.

Карта «Русь-Україна за правління Олега та Ігоря»

У 911 р. Олег знову послав своїх воїнів до Константинополя, оскільки візантійці порушували умови укладеної раніше угоди. За новою угодою сторони несли рівну відповідальність за скоєні злочини (убивства, бійки, крадіжки), зобов’язувалися повертати полонених і втікачів та надавати допомогу торговельним кораблям.

Князь Олег (? — близько 912), імовірно, правив у 882—912 рр. як опікун малолітнього Ігоря, сина Рюрика. Вважають, що він був варягом, який прийшов разом із Рюриком зі Скандинавії. У літописах його називають як київським князем, так і лише воєводою Ігоря. Послідовно й наполегливо він підкорював східнослов’янські союзи племен і племінні княжіння, сприяючи перетворенню Русі-України на єдину державу. Обставини смерті Олега не з’ясовані. За однією версією, він помер від укусу гадюки, за іншою — загинув у поході.

Князь Ігор (878—945) продовжував справу свого попередника, наполегливо згуртовуючи східних слов’ян у єдину державу.

У своїй внутрішній політиці, на відміну від Олега, він діяв жорстокіше й відвертіше, зміцнюючи центральну владу в державі. Завдяки широкомасштабним воєнним походам південний напрям у його зовнішній політиці став головним. Загинув Ігор під час повстання деревлян.

3. Правління князя Ігоря. Після смерті Олега князювати в Русі-Україні почав син Рюрика — Ігор.

Князь Ігор розпочав своє правління з боротьби з деревлянами й уличами, які вийшли з покори Києву. «Вогнем і мечем» перемігши повсталих, Ігор наклав на них значно більшу, ніж раніше, данину. Після цього уличі залишили Середнє Подніпров’я та переселилися в межиріччя Дністра й Південного Бугу.

У 915 р. біля кордонів Русі-України вперше з’явилися нові кочовики — печеніги. Ігорю вдалося укласти з ними мирну угоду. Згодом вона була порушена через те, що печенігів до нападів на Русь-Україну підштовхувала Візантія.

Внутрішня політика — перетворення, здійснювані представниками влади всередині держави.

Зовнішня політика — сукупність відносин держави з іншими державами.

Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уралом та Дунаєм.

«Грецький вогонь» — палаюча суміш, яку під тиском викидали з мідних труб або наливали в мушлі, а потім кидали їх із метальних машин на ворожі кораблі. «Грецький вогонь» горів навіть на воді.

У 941 р. Ігор організував великий похід проти Візантії, залучивши до нього 10 тис. човнів (хоча це повідомлення літописця вважають сумнівним). Проте похід завершився поразкою: візантійці спалили руський флот «грецьким вогнем».

Використання «грецького вогню». Мініатюра із середньовічної європейської хроніки

1. Яку інформацію про морську битву з використанням «грецького вогню» можна отримати за ілюстрацією? 2. За додатковими джерелами підготуйте розповідь про зображену морську битву від імені одного з її учасників.

Через три роки, у 943 р., зібравши ще більше військо, Ігор повторив похід, але цього разу битися не довелося. Візантійці відкупилися даниною, більшою за ту, яку отримав від них раніше князь Олег. Було укладено нову угоду, що підтверджувала основні торговельні інтереси руських купців на ринках Візантії.

У 943—944 рр. Ігор також здійснив похід до Каспійського моря та Закавказзя проти місцевих племен, які були союзниками візантійців. Здобувши перемогу, руські війська захопили й пограбували багаті міста Дербент, Шарван і Бердаа та з великою здобиччю повернулися додому.

Утримання великої дружини та здійснення далеких походів потребували значних витрат. Мабуть, саме це спонукало Ігоря спробувати, усупереч традиції, удруге зібрати данину з деревлян. Унаслідок цього спалахнуло повстання. Восени 945 р. деревляни на чолі з князем Малом розгромили дружину Ігоря і вбили самого князя.

Зі смертю князя Ігоря завершився початковий етап становлення Русі-України.

4. Походження назви «Русь». У «Повісті минулих літ» Нестор Літописець під 852 р. записав, що «стала називатися наша земля — Руська земля». Цю назву він використовував щодо Київського князівства.

Тривалий час дослідники сперечаються про походження назви «Русь». У літописах та інших давніх джерелах вона використовувалася в різних значеннях:

  • етнічне значення — народ, плем’я тощо;
  • соціальне значення — суспільна верства або стан;
  • географічне значення — територія, земля;
  • політичне значення — держава.

Більшість сучасних істориків схиляються до думки, що слово «русь» має фінське або скандинавське походження й ним спочатку називали тих варягів, які становили дружину руських князів. Поступово ці дружини поповнювалися слов’янами. Термін «русь» почав поширюватися на всіх князівських дружинників узагалі. Оскільки князі правили, спираючись на дружину, то ті землі, які їм підпорядковувалися, дістали назву «Руська земля». У вузькому розумінні «Руською землею» були насамперед землі полян у Середньому Подніпров’ї.

ОСНОВНІ ВЕРСІЇ ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ «РУСЬ»

Скандинавська

Від назв округів у Скандинавії зі схожою назвою

Від слова ruotsi, яким фінські племена називали варягів

Східнослов’янська

Від східнослов’янських назв річок Із коренем «рос» у Середньому Подніпров’ї та землях Ільменських словенів

Від назви «руси», яку араби й візантійці використовували щодо слов’ян І слов’янізованих сарматів — роксоланів, які належали до Антського союзу

Робота в парах. Чому, на вашу думку, сучасна історична спільнота здебільшого поділяє версію про фінське або скандинавське походження назви «Русь»? За необхідності зверніться до додаткових джерел.

Коли після смерті Рюрика Олег захопив полянський Київ і проголосив його столицею єдиної держави, то її почали називати Руссю. Від того часу назва «Русь», або «Руська земля», використовувалася в широкому розумінні для позначення всієї території, яку заселяли східні слов’яни, та утвореної ними держави.

Сучасні українські історики щодо держави із центром у Києві, яка наприкінці IX — на початку XII ст. об’єднувала східних слов’ян, використовують назву Русь-Україна.

Запам’ятайте дати

860 р. — похід руських дружин на Константинополь на чолі із князем Аскольдом. Укладення першої відомої угоди Русі-України з Візантією.

882 р. — загибель князя Аскольда. Захоплення князівської влади в Києві Олегом.

907, 911 рр. — успішні походи князя Олега на Константинополь. Укладення угод із Візантією.

941, 943 рр. — походи князя Ігоря на Константинополь. Укладення нової угоди Русі-України з Візантією.

Прощання князя Олега з конем. Художник В. Васнецов

Чи погоджуєтесь ви з тим, що. Чому?

• За часів правління Аскольда Київське князівство досягло розквіту й світового визнання, перетворилося на осередок, навколо якого наприкінці IX ст. сформувалася єдина східнослов’янська державність.

• Князь Олег об’єднав Північну й Південну Русь у єдину державу, розпочав збирання східнослов’янських земель навколо Києва.

• Князь Ігор намагався зміцнювати владу Києва над слов’янськими племінними княжіннями. При цьому для подальшого розвитку держави нагальною ставала потреба вирішити питання щодо розмірів і порядку збирання данини.

• «Руссю» спочатку називали варягів, потім — землі полян, а згодом — утворену східними слов’янами державу Русь-Україну.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Відгадайте героя (героїню)». Правила гри. Ведучий(-а) загадує ім’я історичної особи за розглянутою темою, записує його на картці та кладе в конверт. Учні та учениці мають право поставити ведучому(-ій) певну кількість запитань (наприклад, десять), щоб визначити, про кого йдеться. Ведучий(-а) може відповідати лише «так», «ні» або «частково».

2. Як відбувався розвиток Київського князівства за правління Аскольда? 3. Порівняйте діяльність князів Олега та Ігоря. Визначте спільне та відмінне. 4. Охарактеризуйте напрями внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та їхній внесок у розбудову Русі-України. 5. Як дослідники пояснюють походження назви «Русь»?

6. Колективне обговорення. Порівняйте появу перших середньовічних держав у Центральній і Західній Європі з виникненням Русі-України. 7. Розпочніть складання таблиці «Князі Русі-України».

Князь, роки правління

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Значення діяльності

8. Покажіть на карті напрямки походів перших київських князів.

9. Робота в малих групах. Складіть історичний портрет одного з руських князів: Аскольда, Олега, Ігоря (за вибором). Кожен(-на) учасник(-ця) групи самостійно складає портрет князя, потім результати роботи обговорюються в групі. 10. Порівняйте людські цінності, яких дотримувалися у своїй діяльності князі Олег та Ігор. 11. Робота в парах. Підготуйте уявний діалог, який міг відбутися між руським дружинником князя Аскольда, що прийняв християнство під час візантійського походу, і киянином-язичником.

Related Post

Цвітна капуста дієтичні стравиЦвітна капуста дієтичні страви

Зміст:1 Страви із цвітної капусти – 17 рецептів приготування1.1 Страви на сковороді1.1.1 Смажена цвітна капуста1.1.2 Котлети з суцвіть2 Цвітна капуста – чим корисна і як її готувати2.1 Харчова цінність цвітної

Півонії догляд навесніПівонії догляд навесні

Зміст:1 Підживлення півоній навесні. 8 варіантів, чим підгодувати півонії навесні.1.0.1 Підживлення півоній: вибираємо правильний час і добриво1.0.2 Підживлення півоній навесні комплексними добривами1.0.3 Позакореневе підживлення півоній навесні1.0.4 Добриво для півоній з

Які представники ссавцівЯкі представники ссавців

Зміст:1 Різноманітність ссавців2 ✅Ссавці – хто це, види, список, приклади2.1 Хто такі Ссавці2.2 Представники класу ссавців Різноманітність ссавців Сучасних ссавців налічують понад 4000, вимерлих – 6000 видів. Клас Ссавці (Mammalia)