Чотири простих укриття плодових дерев на зиму: щоб сад прокинувся навесні

Молоді плодові дерева на зиму треба вкрити – це потрібно, тому що морози можуть пошкодити їхню кореневу систему і стати причиною загибелі рослини. Починати підготовку нещодавно висаджених фруктових рослин у саду потрібно до початку заморозків. Терміни укриття плодових культур залежить від клімату регіону, де їх вирощують. Також, кліматичні умови впливають і на те, як і чим вкривати садові дерева і чи потрібно обмотувати їх стовбури. Правильно підготувати молоді рослини до зими та отримати в майбутньому гарний урожай, недосвідченим садівникам допомагають покрокові фото та докладні інструкції.

Навіщо вкривають молоді дерева

На зиму вкрити треба дерева, які висаджені в садок нещодавно. Такі плодові рослини обертають різними матеріалами, які захищають їхню відмінність від несприятливих зимових умов. Утеплювати на зиму важливо ті плодові дерева, кора яких ще тонка. Такий захід допомагає ліквідувати одночасно кілька проблем, які згодом можуть не лише знизити врожайність фруктових культур, а й стати причиною їхньої загибелі. На зиму вкрити дерева в саду потрібно, щоб:

• забезпечити укриття кори від яскравих сонячних променів;
• запобігти появі морозобоїна;
• врятувати посадки від ушкодження холодними вітрами;
• запобігти обгризанню кори зайцями, мишами та іншими гризунами.

Увага! Укривати треба не всі плодові дерева. Першочергово утеплюють молоді не районовані екземпляри та теплолюбні культури – абрикос, яблуню, грушу, сливу, персик. Також потрібне укриття від морозів рослин, у яких поверхнева коренева система.

Утеплюємо стовбури та гілки плодових дерев

Дерева у віці 3-5 років ще погано загартовані, тому мульчування ствольного кола може бути недостатньо. Щоб уберегти їх від холодів, садівники додатково утеплюють стовбури та скелетні гілки.

Рослини можна обмотати мішковиною, повстю або рогожею (2-3 шари) або скористатися спеціальним агротехнічним полотном (спанбонд, лутрасил), яке продається в садівничих магазинах. Якщо деревце невелике, довкола нього споруджують огорожу, що дозволяє захистити від поривчастих вітрів. Для цього з чотирьох сторін від ствола в землю встромляють дерев’яні бруси і обмотують їх агротехнічним полотном.

Для утеплення скелетних гілок використовують солому або мішковину, якою обмотують кожну гілочку і закріплюють мотузкою. При утепленні бажано уникати занадто тугої затяжки, оскільки вона може порушити рух соку.

Провесною утеплювач знімають, інакше дерево під тканиною почне «забороняти», що в подальшому призведе до появи цвілі. Якщо у вас не буде можливості вчасно потрапити на ділянку та видалити «шубу», тоді ще восени перед накладанням основного утеплювача потрібно обмотати ствол та гілки кількома шарами газети.

Для побілки використовуйте крейдяний розчин або акрилову побілку для саду

У сильний снігопад гілки дерев і чагарників ламаються під вагою снігу, ця проблема виникає під час відлиги, коли сніг пресується на кроні, починає підтаювати і тяжіти. Щоб гілки не ламалися, потрібно регулярно струшувати сніг, а ще краще перев’язати гілки стрічками.

Як і чим утеплити плодові дерева на зиму: покрокова інструкція Як виростити гранат з кісточки в домашніх умовах? Омолодження яблунь шляхом обрізки: схеми та технології

Перед укриттям плодових культур на зиму виконують підготовку. З гілок знімають урожай. Усі згнілі та пошкоджені плоди збирають та знищують. Також надходять із опалим листям. Вони можуть бути шкідники і збудники захворювань. Тому листя прибирають, щоб запобігти інфікуванню молодих пагонів навесні. Для попередження заражень виконують обробку рослин такими засобами:

• вапном;
• мідним купоросом;
• перманганат калію.

Деякі матеріали, що утеплюють, можна використовувати неодноразово. Тоді їх попередньо просушують та дезінфікують, щоб уникнути зараження.

Стовбури дерев та скелетні пагони білять для попередження проникнення комах, захисту від сонячних опіків та морозобоїн.

Для захисту коріння від гризунів застосовують кавову гущу. Сильний аромат цього засобу відганяє тварин, шкідливих комах, слимаків.

Коли обмотувати дерева восени. Необхідні матеріали

Насамперед вимагає прикриття прикоренева шийка. Робити це потрібно за допомогою матеріалу, що пропускає повітря; як таке підійде простий старий панчоху. Після цього необхідно захистити штамб. Для цього підходять мішки від цукру, але перед процедурою з них потрібно видалити плівку. Також можна використовувати і звичайні газети або мішковину і навіть старі ганчірки. Разом зі штамбом частково закриваються нижні гілки.

Не поспішайте викидати мішок від цукру після використання – цей матеріал чудово підійде для укриття на зиму дерев’яного штамбу та нижніх гілок яблуні.

Взимку потрібно створити для дерева снігову подушку, накидавши до нього більше снігу, це допоможе захистити коріння та прикореневу шийку від сильних холодів.

Інший добрий матеріал для утеплення яблуні – агроволокно, хоча і досить дорогий. Однак він забезпечує надійний захист дерев як від морозів, так і від непроханих зубастих гостей. Придбати агроволокно не проблема, воно вільно продається в магазинах для садівників.

Можна звернутися до досвіду предків і згадати, чим вкривали яблуні за старих часів. За старих часів люди захищали яблуні за допомогою очеретів, кукурудзяних стебел, соломи або гілок хвойних порід дерев. Ці природні матеріали забезпечують чудовий захист садових красунь і від гризунів, і від морозів. Однак очерети іноді можуть стати притулком для мишей. Тому якщо ви вибрали цей вид утеплювача, щоб убезпечити яблуньки, буде не зайвим розкласти отруту біля кореневої шийки.

Сьогодні приніс ще один масовий матеріал для укриття яблунь – це звичайні пластикові пляшки. Цей матеріал доступний будь-де і в будь-яких кількостях. Крім якісного укриття штамба і прикореневої шийки дерева пляшки виконують функцію відлякування, роблячи шум при кожному, навіть несуттєвому подуві вітру.

У ролі вкриває матеріалу може виступати і туалетний папір, вірніше, найдешевші, грубі та щільні її різновиди. Прикоренева шийка ретельно (у кілька шарів) обмотується туалетним папером; рухаючись знизу вгору, повністю обмотують весь штамб і трохи захоплюють нижні гілки. Обмотувати яблуню потрібно щонайменше в три шари, а краще в 5 або 6, інакше папір розмокне і деревина оголиться. Для більшої надійності туалетний папір зверху потрібно зафіксувати шпагатом, щоб вітер не зірвав його.

Багато садівників з успіхом використовують такий матеріал, як спінений поліетилен, що використовується для теплоізоляції труб. Утеплювач розрізається вздовж зварного шва та надівається на деревце. Щоб тримався краще, можна зафіксувати його за допомогою шпагату чи скотчу. У такій «шубці» яблучці буде тепло і гризуни до неї гарантовано не дістануться; крім того, виглядає таке укриття досить симпатично. До того ж даний матеріал дуже дешевий: 2 метри коштують всього близько 30 гривень, а застосовувати його можна багаторазово, прибираючи навесні і знову використовуючи перед настанням зими, що позбавляє від щорічних витрат на ці потреби.

Як «зимова шубка» для гілок яблуні можна використовувати спінений поліетилен, який розрізається вздовж зварного шва і надівається на дерево. Спінений поліетилен – дуже практичний і доступний матеріал для укриття яблунечок.

Окремо варто сказати про такі матеріали, як руберойд, поліетиленова плівка та подібних до них. Їхньою відмінністю є повітронепроникність, тому застосовувати їх можна з деякими обмеженнями. Як тільки навесні почнуться перші відлиги, такий матеріал слід відразу зняти. Якщо цього не зробити, трапиться парниковий ефект: стовбур пригорить, що негативно позначиться на дереві (з’являться грибкові утворення).

Необхідні матеріали

Для захисту молодих плодових дерев взимку обов’язково підготувати покривувальні матеріали та забезпечити безпеку рослини від комах та гризунів. Просто загорнути ствол у поліетиленовий кокон недостатньо. Якщо на ділянці з’являються щури, зайці та миші – є ризик пошкодження тонкої кори молодих дерев. Для нормального захисту рекомендують готувати такі матеріали:

• утеплювач – лапник, агроволокно, або інший утеплювач;
• полотно для обв’язування – дріт, скотч, поліетилен, мотузка;
• загородок – пластикова чи металева тверда сітка;
• інсектициди та пестициди – для знищення шкідників та їх відлякування.

Бордоську рідину можна використовувати як комплексний розчин, який повністю нешкідливий для рослини. Нею обробляють покривальні матеріали та ґрунт у приствольному колі.

Чим укрити саджанці груші на зиму | Підготовка груші до зими

Підготовка починається з видалення гнилих плодів, як з дерева, так і з ділянки навколо обрізання сухих гілок. Після цього обробляємо крони розчином на основі сечовини.

Дуже важливо загоїти рани, щоб у них не потрапили хвороби. Тому хворобливі ділянки видаляють, а рани обробляють мідним купоросом та садовим варом.

Коріння сильно піддається заморозкам, тому важливо, щоб грунт був сирим. Важливо це зробити, якщо осінь була сухою. Також потрібні добрива. Найкраще підійдуть зроблені на основі калію та фосфору.

Якщо в препараті для добрива міститься багато азоту, його не слід використовувати. Він змушує рости нові пагони, а взимку вони замерзатимуть. Це послабить дерево.

На квадратний метр ґрунту навколо груші додається ложка суперфосфату та ложка сульфату калію. Слід викладати в заздалегідь викопані лунки 20 див. в глибину. Заливаємо добрива водою та засипаємо землею.

Своєчасне підживлення восени допоможе захистити від холоду навіть молоді саджанці. Якщо здійснити підживлення перед морозами, дерево краще цвісти навесні.

Тепер приступаємо до обрізання груші. Восени слід видалити всі сухі та пошкоджені гілки, вони вже не будуть приносити плоди в майбутньому. Після цього обприскується ствол від парші. Найкраще використовувати сечовину.

Якщо осінь була сухою, важливо полити дерево, при нестачі води ґрунт мерзне сильніше. Особливо важко дереву буде після спекотного та сухого літа. Якщо рослині вже багато років, доведеться використати кілька десятків відер води.

Крім шкідливих комах, на плодові дерева часто нападають гризуни. Наприклад, миші, які люблять свіжу кору. Слід замотати стовп будь-яким матеріалом для захисту.

Наприклад, сітка із пластику або мішковина. Ще одна гарна ідея – обмазати кору сумішшю на основі коров’яку та глини.

Розводимо інгредієнти так, щоб суміш була схожа на пюре по консистенції. Наносимо на кору. Вона виснажуватиме неприємний запах, який відлякає мишей.

Як правильно вкривати

У молодих плодових дерев, найбільш схильна до пошкоджень взимку частина – коріння і стовбур. Вони можуть промерзати при значному зниженні температури або страждати від гризунів та комах. Щоб забезпечити нормальний захист дерева, після підготовки всіх матеріалів та проведення обробки засобами від шкідників потрібно правильно вкрити дерево. Головні правила такі:

1. Обов’язково удобрити грунт у приствольному колі і мульчувати його листовим опадом, стружкою або тирсою.
2. Прикореневу ділянку стовбура обов’язково укутувати щільніше – це дасть додатковий захист від шкідників та температур.
3. Після укладання плівки або агроволокна можна підв’язати ялиновий або ялівцевий лапник до ствола – не менше ніж на 1 м від ґрунту вгору.
4. Якщо взимку випадає багато снігу, його обов’язково підгрести до стовбурів молодих дерев.
5. Укривний матеріал і лапник радять додатково обприскати нафталіном або іншим засобом, що відлякує гризунів.
6. Для захисту корінців у ґрунті краще поставити захисну сітку на відстані 20-30 см від ствола.

Укриття №3: мульчування коріння

Найбільша небезпека – промерзання ґрунту на велику глибину. Уражаються коріння, а при сильних коливаннях температур (багаторазове відтавання та замерзання) шкода може виявитися непоправною. Врятувати коріння може мульчування: поверхню землі потрібно заправити товстим шаром мульчі.

Як мульча береться субстрат – тирса, торф, сіно з ґрунтом. Укладається суміш у кілька етапів:

1. Глибокої восени субстрат на половину багнета лопати накидається на приствольну ділянку.
2. Проводиться повне підгортання складом зі збільшенням висоти укриття.
3. Додається склянка деревної золи – вона захищає від шкідників, грибків, мишей.
4. У період заморозків мульчується низ штамбу.

Не можна мульчувати основу стовбура раніше настання стабільних холодів, інакше кора зіпріє. Якщо затягнути з укриттям, то ґрунт, навпаки, промерзне разом із верхніми кореневими частинами. Тому важливо правильно підгадати момент: ідеально коли вже холодно, але ще не вдарили справжні морози.

Поверх мульчі потрібно відразу ж накидати сніг, що випав. Пам’ятайте: чим вище кучугура під деревом, тим надійніше захищене коріння.

Мульчування має зачіпати всю прикореневу систему, нічого «відгрібати» від основи ствола категорично не можна!

Захисні огорожі для дерев

Підсилити захист у вигляді загортання стовбура дерев можна за допомогою установки спеціальних огорож. Це не тільки вбереже молоденьке деревце від лютих морозів, а й не дасть змоги зайцям погризти кору.

Процес встановлення огорож простий і швидкий. Спочатку необхідно вбити в землю 3 або 4 кілочки висотою із саджанець. Крону деревця стягують, щоб вона не виступала за межі огорожі. Для цього використовують мотузку. Кільця по зовнішній стороні обертаються будь-яким покривним матеріалом (щільним папером, толлю, спандбондом, садовою плівкою). Низ такого укривного матеріалу ретельно присипається землею, щоб миші та інші гризуни не могли через нього пролізти до дерева і дістатися до кори. Усі конструктивні елементи фіксуються за допомогою шпагату.

Є безліч варіантів, як зробити захисні огородження.

1. Вбиваємо три кілочки, добре обмотуємо їх садовою плівкою, низ засипаємо снігом (якщо він присутній) або тирсою. Висота насипу має становити близько 40 сантиметрів. Необхідно мати на увазі, що каркас не повинен щільно прилягати до ствола дерева. Обов’язково необхідно залишити невеликий простір для руху повітряних мас. Це дасть можливість краще зберігатися теплу, а дерево не цурається.
2. Можна утеплити виключно дерев’яний штамб, залишивши вільну крону. Але в цьому випадку стовбур повинен бути укутаний дуже ретельно за допомогою лапника, рогожки, мішковини, повсті, соломи. Крім цих природних матеріалів, можна використовувати і сучасні аналоги: лутрасил, агроволокно тощо.

В даний час серед дачників користується великою популярністю такий покривний матеріал, як «Агротекс» різного розміру (42 або 60). Якщо йдеться про агроволокно, його нарізають на смуги по 20 см кожна. Ними замотується стовбур, роблячи кілька шарів. Що стосується крони, то можна з агроволокна пошити своєрідний мішок і надіти його на дерево зверху. Таким чином утеплюються персики, інжири та інші екзотичні деревця, які дуже погано переносять дуже низьку температуру.

Укривний матеріал «Агротекс»

Міф 3. Низькорослі рослини досить підгорнути землею

Низькорослі культури або пагони, що залишилися після обрізки, потребують лише невеликого земляного пагорба. Так вважає більшість дачників, але це лише половина правди про укриття на зиму невисоких культур. Від сильного морозу «земляний пагорб» практично не захищає, зате активно відводить вологу під час весняних паводків, запобігаючи намоканню кореневої системи. Для створення теплової подушки замість землі із ділянки слід використовувати перегній . Він більш пухкий, не злежується, а теплоізоляція у нього вища, ніж у звичайної землі. І все-таки навіть таке укриття потрібно розглядати лише як додатковий, не нехтуючи установкою поверх кущів троянд та інших рослин захисного куреня.

Шар перегною або торфу над рослиною має становити 15-20 см.

Міф 2. Укриття рослини – гарантія її успішної зимівлі

Одна з найдраматичніших картин, яка зустрічає дачників, які приїхали на ділянку навесні – це рослини, які не перенесли зиму. Причому, на подив багатьох власників ділянок, виявляється, що постраждали як приховані, так і незахищені рослини. Справа в тому, що основний ворог дачних культур – це не сильний холод, а перепади температури . Особливо часто такі зміни спостерігаються в осінньо-весняний період, коли заморозки змінюють відлигу. У цей час відбувається накопичення вологи в ґрунті та його промерзання. Як наслідок, коренева система випріває, загниє, промерзає, покривається тріщинами і відкриває дорогу для хвороботворних мікробів. Тому всі заходи щодо підготовки рослин до зими не обмежуються створенням укриття, готувати посадки до зими потрібно комплексно. Починати потрібно з вибору правильного місця для посадки, що враховує рівень залягання ґрунтових вод, освітлення та троянди вітрів. Також слід правильно поливати, регулярно підгодовувати та обрізати рослини.

Чим нижче розташоване укриття, тим у ньому тепліше, оскільки взимку рослини підігріває лише земля

Міф 1. Укриття потребують абсолютно всі рослини на ділянці

Будь-яка рослина має властивість адаптуватися до умов навколишнього середовища та клімату. Якщо ви не вирощуєте зовсім екзотичні рослини, «гостей з південних країн», то в більшості випадків можете не хвилюватися – інші багаторічники перенесуть зимові морози та зниження температури. Більшість рослин районовані , тобто. «загартовані» і підготовлені для зростання в тій місцевості, в якій ви їх вирощуєте. В основному укриття потребують ніжні багаторічні рослини, до яких в першу чергу належать:

• троянди (майже всі види, крім паркових);
• клематіси;
• хризантеми;
• лілії;
• садові півонії;
• рододендрони;
• лаванда;
• виноград;
• молоді туї віком до 5 років.

Вибирайте для посадки пізні та зимостійкі сорти – так рослини не вимерзнуть із більшою ймовірністю

Утеплення стовбура дерева

Вгадати, наскільки теплою чи холодною буде зима практично неможливо. Тому варто до неї підготуватись. Для збереження плодових дерев потрібно вжити певних заходів. Щоб молоді плодові деревця та чагарники не боялися морозів та були до них стійкі, потрібно проводити спеціальні заходи протягом усього сезону. Тільки так молодняк буде міцним і здоровим, сповненим сил.

Протягом усього теплого періоду деревця варто регулярно поливати, покращувати якість ґрунту за допомогою добрив та підживлення, землю постійно розпушувати. Ближче до осіннього періоду полив потрібно припинити, і землю добре розпушити. Все це дасть можливість деревам запастися поживними речовинами, призупинити розвиток кореневої системи та наростити основу тканини штамба. Це допоможе деревцям добре перенести холодні зимові місяці.

Садівники-професіонали вважають, що мульчування – це лише перший крок до утеплення дерев. Але цього не достатньо. Потрібно ще приготувати їм «зимові шуби». Це необхідно для плодових дерев, вік яких не досяг п’яти років. Якщо дерева старші і у них немає пошкоджень на корі від пережитих попередніх морозів, їх не вразили грибки та хвороботворні мікроорганізми, то утеплювати їх немає сенсу, і такі дерева можуть пережити морози до -40 градусів.

Найслабшими у цьому плані будуть молоді саджанці, висаджені у весняний період. Їх обов’язково необхідно утеплити, інакше вони загинуть. Але якщо йдеться про південні сорти плодових дерев, то вони постійно повинні утеплюватися, незважаючи на свій вік.

Матеріали для утеплення можуть бути найрізноманітнішими: солома, повсть, очерет. Ними можна обмотати ствол дерева, після закрутити мішковину і якісно все це закріпити мотузкою. Від металевого дроту варто відмовитись. Як тільки настануть теплі дні, все це потрібно зняти, щоб дерево «дихало» і кора не заборонила. Це відбувається, як правило, навесні. Якщо взимку випадуть дні з позитивною температурою, знімати «шубу» не варто, навіть тимчасово.

Утеплення приствольного кола – мульчування

Зимове мульчування за своїм призначенням відрізняється від весняних аналогів тим, що його мета не просто вберегти ґрунт і рослини від пересихання і бур’янів, а стати так званою «шубою» на холодну пору року. І без сумнівів цей спосіб чудово працює.

Мульчування і те з чого його роблять, можна поділити на два основні види – постійна мульча і динамічна мульча, поговоримо про їх відмінності.

Постійне мульчування – це найчастіше декоративне рішення з корисним ефектом, для його влаштування використовуються гравій, пісок, гальку або кам’яну крихту. Таку мульчу укладають і залишають на постійному місці під деревами або в квітнику, а вона виконує свої захисні та декоративні функції.

Динамічне мульчування — більш натуральний, але «одноразовий» спосіб захисту рослини, для її влаштування всім нам доступні природні матеріали такі як — сіно, опале листя, деякі види тирси, торф і готовий компост. Такий спосіб зовсім не декоративний, але дуже корисний – крім утеплення, грунт, а значить і рослина, отримають корисні макро і мікроелементи.

Мульчування перегноєм або компостом, слід проводити шаром не більше 7 сантиметрів – щоб уникнути гниття

Безпосередньо перед мульчуванням, рекомендується обробити ґрунт приствольного кола розчином фунгіциду. Якщо ви вирішили використовувати перегній або компост, то шар мульчі не повинен перевищувати 7 сантиметрів (щоб уникнути гниття), інші матеріали можна укладати 10 сантиметровим шаром. Якщо у вашому районі клімат занадто суворий, то краще зробити додаткове укриття мульчі лапником.

Підготовка дерев до утеплення

Утеплювати дерева варто лише після того, як проведено попередню роботу. Вона полягає в наступному:

• навколо саджанців забирається трава та бур’яни;
• земля перекопується у глибину на 10 – 15 сантиметрів;
• штамб та скелетні гілки обробляються захисним розчином, який містить фунгіцид та мідний купорос. Цей профілактичний захід потрібний для того, щоб стовбур не був пошкоджений грибками та хвороботворними бактеріями.

Обробка дерева захисним розчином
Препарати з вмістом фунгіциду в повному обсязі вбираються в стовбур, тому вони не змиваються ні дощами, ні снігом, тому достатньо провести обприскування для досягнення бажаного результату.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.

Щоб не загинули від морозів: які рослини треба вкривати на зиму

Найбільше треба захистити теплолюбні багаторічні квіти, екзотичні рослини, декоративні кущі та саджанці до 4 років. Лише треба знати, як правильно і чим їх укривати на зиму.

Хвойні дерева

На першому місці – хвойні дерева, оскільки в зимову пору можуть бути обпалені сонцем. Перед цим стягують докупи, тоді одягають мішковину та зафіксовують до опори.

Туя / Фото Gradina-max

• Це дуже важливо, зокрема, для туй. Тому що їх не буде висушувати потужний вітер. До того ж залишиться яскраво-зелений колір хвої та рослини добре переживуть заморозки.

Троянди

Усі види троянд теж потребують укриття, за винятком паркових. Наприклад, плетисту троянду слід зв’язати, покласти на хвойні гілки та укрити матеріалом, як-от, спанбондом. Він зроблений не з тканини, а з полімерних волокон. Зверху можна знову засипати хвойними гілками.

Плетисті троянди / Фото Pinterest

• Кущові види квітів захищають каркасним укриттям – ставлять дуги та накривають їх щільним матеріалом. А от штамбові – покривають вище згаданим спанбондом або мішковиною.

Інші види квітів

На зиму треба укрити такі квіти, як клематиси. Насамперед їх знімають з опор і ставлять на дерев’яну дошку чи застеляють гілками хвої. Тоді рослину огортують спанбондом.

• Гортензії – красиві квіти, які також потребують захисту від морозів. Рекомендується звести над квітами каркас, а зверху – зафіксувати матеріал, який пропускатиме повітря до рослин.
• Іриси зазвичай укривають на зиму хвойними гілками, соломою, торфом чи спанбондом.
• Перед тим, як укрити рододендрони, їх зв’язують, ставлять над ними каркас й покривають спанбондом.

Рододендрони / Фото “Зелена садиба”

• А от квіти, які вирощують з цибулі, як-от, лілії, нарциси, тюльпани слід вкривати хвойними гілками.

Молоді та плодові дерева

Плодові дерева також треба укривати на зиму. Це необхідно для того, щоб не з’являлися тріщини на корі, які утворююся взимку з настанням морозів.

Особливої уваги потребують молоді рослини, які посадили нещодавно восени. Ймовірно, вони ще не встигли прижитися. Укриття вбереже такі саджанці від замерзання при низьких температурах та відсутності снігу.

Рослини, яким необхідні укриття на зиму

Оскільки ми живемо не в тропіках і навіть не в субтропіках, зими у нас досить суворі. І не тільки нам, людям, в цю пору потрібно ховатися від холоду, вітру та інших неприємних проявів погоди. Багато рослин також потребують певного захисту, який дозволяє їм не загинути в холодну пору року. Для того щоб дізнатися, які ж садові культури необхідно вкривати на зиму, читайте статтю далі.

Навіщо вкривати рослини на зиму?

Багатьом досвідченим садівникам дане питання здасться риторичним, чого не скажеш про тих, хто тільки осягає премудрості садівництва. Хоча навіть люди з чималим досвідом можуть знайти в даній статті щось корисне для себе. Розглянемо всі причини, за якими садові рослини потребують зимового укриття. До речі, ми вже згадували про них в статті «Як підготувати сад до зими».

Після закінчення вегетаційного періоду завдання будь-якого садівника полягає в тому, щоб забезпечити культурам оптимальні умови для благополучної перезимівлі. Оскільки не всі рослини, які ростуть в наших садах, можуть без наслідків пережити ті чи інші умови зимового періоду – прямий обов’язок дбайливого власника саду заздалегідь дізнатися про потенційні проблеми та діяти на випередження. Іншими словами, потрібно правильно підготувати рослини, створивши для них надійні укриття.

Фактори, через які необхідно вкривати садово-городні культури:

1. Морози / низькі температури. Не всі культури здатні витримати тривалий вплив низьких температур. До речі, вимерзнути можуть навіть окремі гілки дорослих дерев морозостійких сортів.
2. Зимові вітри. Вітри взимку здатні призводити до пошкодження і навіть загибелі пагонів. Вони посилюють вплив морозів і підсилюють негативний ефект навіть при невеликих зниженнях температури, паралельно висушуючи рослини.
3. Різкі коливання температур. Взимку і ранньою весною перепади температур здатні завдати садовим рослинам істотної шкоди. Для того щоб уникнути таких наслідків, необхідно правильно вкрити чутливі до даного фактору культури.
4. Випрівання. Крім озимих, це явище здатне знищувати культурні щепи дерев і різні чагарники (як декоративні, так і садові). Випрівання відбувається під шаром снігу або під крижаною кіркою, куди не надходить повітря. Через це в рослинах відбуваються деструктивні процеси. В основному культури випрівають під час відлиг, коли при підвищених температурах вони оживають і починають дихати. Випрівання і загнивання може відбуватися не тільки з верхньою частиною рослин, але і з коренями, якщо в лунці якийсь час буде стояти вода.
5. Сніг. Шар снігу може зламати гілки дерев і чагарників. Найчастіше така небезпека підстерігає хвойники (через форми гілок, які затримують сніг).
6. Гризуни. Миші і зайці здатні завдати садовим рослинам непоправної шкоди. Особливо чутливі до такого фактору молоді деревця. Гризуни об’їдають кору, що може привести не тільки до затримки розвитку і потреби в загоєнні, а й до загибелі рослин.
7. Сонячні опіки. Вони здатні пошкодити рослини ранньою весною, коли сонце стає більш активним. В цей час дерева і чагарники чутливі до нього через різкий контраст – вночі ще холодно, а вдень сонячні промені вже не такі м’які, як це було в зимовий час. До сонячних опіків схильні хвойні та плодові культури.

Хвойні рослини

Сьогодні не всі хвойні рослини, представлені на ринку, можуть благополучно переносити зими середньої смуги. Найкраще вони почувають себе на півдні України, а в решті регіонів мають потребу в гарному зимовому укритті. Пояснюється це генетичними властивостями сортів, виведених в європейських країнах (в більшості з них клімат м’якше). Такі рослини можуть отримати пошкодження крони і коренів. Щоб цього уникнути, в першу чергу слід купувати районовані сорти, і з обережністю ставитися до стихійних ринків і любителів, які самостійно займаються розведенням садових рослин. Краще рішення – це перевірений розплідник, де вам розкажуть про всі біологічні особливості культур, що продаються.

Але навіть районовані сорти можуть потребувати обов’язкову підготовку до зими, щоб уникнути пошкоджень, які можуть негативно позначитися на їхньому здоров’ї та декоративних якостях. Укриття хвойних рослин потрібно починати з мульчування пристовбурних кіл. Шар мульчі повинен бути не менше 5 см, щоб коріння було надійно захищено від впливу морозів. Особливо важливий такий прийом для молодих рослин, які ще не розвинули потужну кореневу систему. У них коріння знаходиться порівняно близько до поверхні землі.

Мульчування краще проводити за допомогою органічних компонентів (деревна стружка або кора). Можна підсипати мульчу в два шари – компост плюс згадана органіка. При великому мульчуючому шарі, його потрібно обов’язково прибрати навесні, щоб грунт вчасно прогрівся, не було випрівання і рослини не відставали у розвитку.

Хвойні дерева можуть потребувати обмотування розлогої крони, яке дозволяє робити її компактною (не розпадається). Такий прийом захищає гілки від пошкоджень снігом – вони не опускаються під його вагою і не ламаються. Обмотувати крону потрібно мотузками (шпагатом). Надягання марлі, мішковини або затіняючої сітки небажано, тому що хвойні дерева фотосинтезують навіть взимку.

Затінення потрібно робити ранньою весною, коли сонце стає більш активним. Для цього найбільше підходить дерев’яний каркас, збитий у вигляді пірамідки – рослини отримують достатньо світла і при цьому не страждають від опіків.

У регіонах з суворою зимою потрібно садити тільки стійкі до морозів районовані сорти хвойних. Не варто експериментувати, намагаючись «завести» на своїй ділянці щось екзотичне. До невибагливих хвойників відносяться сосни, ялини, кедри, модрини, більшість ялівців, західні туї і тсуги.

В тій чи іншій мірі чутливими до суворих зим є кипариси і кипарисовики, чимало ялиць, туї і метасеквої. Ці рослини доведеться повністю вкривати ялиновим гіллям або споруджувати для них укриття з інших матеріалів. Головне, щоб під покривним наметом було повітря і деревця не були щільно обмотані покривним матеріалом.

Троянди

Троянди традиційно займають особливе місце в будь-якому саду. Це королеви квітів, які вимагають правильного догляду, за що дякують чудовим цвітінням і пахощами. Вони потребують обов’язкового зимового укриття, незалежно від виду і сорту. Кущові, штамбові або плетисті троянди потрібно захищати від морозів, щоб уберегти пагони від пошкоджень.

Кущові троянди на зиму обрізають, підгортають і вкривають доступними матеріалами. А плетисті і штамбові (мають довгі пагони) – спочатку пригинають до землі і закріплюють скобами, а потім вже робляють укриття. Троянди можна вкривати ялиновим гіллям, агроволокном, листям та іншими матеріалами, обов’язково залишаючи можливість для надходження повітря, щоб вони не випрівали.

Навесні не можна поспішати з прибиранням укриття, щоб троянди не отримали ушкоджень від низьких температур і сонячних опіків. Це слід робити тоді, коли вже встановилися позитивні температури. Оптимальний час для зняття укриття – вечір або похмурий день, коли сонце не таке активне.

Клематиси

Ці чудові квіти цілком заслужено люблять дуже багато садівників і дизайнерів. Багато квітучі клематиси здатні змінити будь-який простір – від невеликого куточка до цілого саду. Але їх вирощування вимагає знань і досвіду. І хоча в цілому клематиси можна назвати досить морозостійкими, без особливого догляду тут не обійтися. Все-таки ці рослини прийшли до нас з теплих країв. Взимку їх обов’язково потрібно вкривати не тільки від морозів, але й інших негативних чинників, здатних зашкодити, як окремим пагонам, так і цілим кущам.

Клематиси діляться на три групи сортів, які цвітуть у різний час – це рано-, середньо- і пізноквітучі представники. Вони потребують різної обрізки. Вирощувати варто тільки підходящу для вашого клімату групу. Наприклад, в північних регіонах краще садити середньоквітучі клематиси, які утворюють бутони на нових пагонах. Точно дізнатися, чи підходить сорт для вирощування, можна у продавців або в мережі Інтернет. Перед покупкою, потрібно обов’язково з’ясувати дане питання.

В залежності від групи цвітіння, роблять різну обрізку клематисів. В результаті кущі можуть бути низькими, середніми і високими. В залежності від цього їх по-різному готують до укриття. Найпростіше, звичайно ж, з низькими, сильно обрізаними кущами. Їх підгортають і вкривають доступними матеріалами. Більш високі кущі укладають на спеціально підготовлену подушку з гілок, дощок або шматочків хвої, щоб вони не контактували з ґрунтом під час відлиг, не намокали і не випрівали. До речі, навесні всю хвою потрібно обов’язково прибирати, щоб вона не підкисляла ґрунт – клематиси цього не люблять.

При укритті клематисів потрібно залишати вентиляційні зазори з двох сторін, щоб під шаром укривного матеріалу (яким може бути лапник, мішковина або агроволокно) не створювалися умови для випрівання рослин. Якщо цим знехтувати, то, як мінімум, на пагонах з’явиться цвіль. При використанні плівки в якості укривного матеріалу, потрібно обов’язково зверху затінити всю конструкцію. Це можна зробити за допомогою дощок або шиферу. До речі, їх краще покласти в будь-якому випадку, щоб створити додатковий захист від снігу і дощу.

Найпрацьовитіші садівники роблять для клематисів спеціальні укривні конструкції з шиферу або дощок, які можна використовувати багаторазово. На вигляд це короба відповідних розмірів. У разі малосніжних зим з відлигами потрібно перевіряти, чи не потрапила вода в область укриття і при необхідності підкладати гілки і дошки під пагони, щоб вони надалі не примерзли до льоду. Крім того, важливо захистити клематиси від гризунів, здатних неабияк зіпсувати кущі. При появі слідів мишей або для профілактики потрібно розкидати в області укриття отруєні приманки.

Плодові та ягідні

Перш за все, більшість дерев потребує укриття від гризунів, які можуть сильно пошкодити кору. Особливо це важливо в перші роки після посадки, коли деревця ще маленькі з ніжною корою – гризуни можуть знищити їх повністю. В такому випадку захист виробляють шляхом обмотування нижньої частини стовбура різними матеріалами.

В зимовому укритті також мають потребу культури і сорти, чутливі до низьких температур. Це можуть бути теплолюбні персики (навіть районовані і порівняно більш стійкі), виноград, ожина та інші культури. Юні дерева, що відрізняються підвищеною сприйнятливістю до холоду і вітру, нерідко укладають на підстилку, вкриваючи повністю всю крону. Крім того, їх можна повністю обмотувати покривним матеріалом, не нахиляючи. Правда, подібне укриття потрібно робити з розумом, оскільки така турбота може обернутися ушкодженнями і навіть загибеллю дерев.

Агроволокно або мішковина здатні вбирати вологу і, намокаючи, утворювати крижаний панцир навколо дерева або куща. А це, м’яко кажучи, не найкращий захист для рослин. Оптимальним варіантом є або укриття ялиновим гіллям і очеретом, або створення каркасу (з палиць, рейок або металевої сітки) і застосування нетканих матеріалів з обов’язковими повітряними зазорами, без контакту матеріалу з гілками.

Плодово-ягідні чагарники вкривають так само, як клематиси або троянди. В укритті можуть потребувати такі представники, як ожина, малина, повстяна вишня та інші. Потреба в захисті від негативних зимових факторів визначається зоною зростання. Так, в північних регіонах вкривати потрібно більшість рослин, в помірному кліматі – лише частину, а на півдні лише деякі і тільки в разі нетипово холодних зим.