Вчимо дітей ділити слова на склади правильно і ефективно

Розподіл слів на склади – дуже важливий етап в процесі навчання дитини читанню та письму. Як навчити дитину ділити слова на склади – це питання задають більшість батьків, чиї діти збираються вступати до школи. Щоб організувати цей процес максимально правильно і ефективно, дорослий повинен знайти найбільш оптимальний підхід і коректно підібрати комплекс вправ.

На сьогоднішній момент розроблено досить багато цікавих методик, які дозволяють проводити таке навчання в домашніх умовах. Рішення почати знайомити малюка з розподілом слів на склади якомога раніше є правильним, оскільки в майбутньому йому буде набагато легше і простіше вчитися в школі.

Що таке склад?

Перш, ніж приступати до вирішення питання, як пояснити дитині поділ на склади, потрібно в доступній формі дати йому саме поняття складу. Варто сказати, що весь процес навчання бажано організовувати в ігровому форматі, і при цьому спочатку тривалість занять не повинна перевищувати 10 хвилин. Пізніше їх можна поступово збільшувати, доводячи до півгодинного періоду.

Склад – це мінімальна вербальна одиниця в мові. Він може складатися з одного або декількох звуків. Пояснюючи малюкові, що таке склад, запитайте у нього, чи можна поділити печиво чи шоколадку на шматочки. Скажіть, що слова так само можна ділити на невеликі шматочки, розділяючи їх невеликими паузами. А з цього випливає, що склади – це шматочки слова, складаючи які, можна легко навчитися читати.

Для наочності дошкільнику варто запропонувати потренуватися ділити слова на частини, використовуючи одну нескладну вправу, яке називається «Долонька під підборіддям». Промовляючи голосно і чітко слова, вони швидко оволодіють навичками правильного поділу на склади.

Що має знати дитина для навчання

Поступаючи до 1 класу, діти вже повинні мати певний багаж знань. Уміння ділити слова на склади в цьому багажі абсолютно не зайве, і тому багато батьків намагаються самостійно навчити цього своїх малих удома. Це потрібно робити ще до початку оволодіння навичками читання. Але перед цим малюк повинен демонструвати наступний рівень підготовленості:

• вміти вести діалог, розмовляти цілими реченнями, точно і правильно формуючи власне бажання;
• знати хоча б декілька букв і розпізнавати голосні та приголосні звуки;
• швидко рахувати в межах 5, а то й більше;
• мати просторове поняття з приводу «вліво» і «вправо». Навчаючи дітей, можна використовувати всілякий дидактичний матеріал, задіяти героїв мультфільмів і образи казкових персонажів.

Основні правила поділу на склади

Після того, як малюк засвоїть хоча б на початковому рівні поняття складу, йому потрібно пояснити, за яким принципом здійснюється розподіл. Для цього треба розказати, що кожен шматочок слова містить букви, які позначають голосні і приголосні звуки. При цьому в будь-якому складі обов’язково «живе» один голосний звук, і саме за їх кількістю в слові визначається кількість самих складів. Використовуючи згадану вище вправу з долонькою, можна навчити їх вираховувати загальну кількість складів у певному слові.

Загальні правила коректного розподілу на склади звучать так:

• у складах завжди є голосні звуки;
• склад не може включати більше, ніж одну голосну;
• склад мусить складатися з одного голосного звуку або комбінації голосних і приголосних;

Неодмінно бажано акцентувати увагу на те, що букви і звуки – це не одне і те ж, інакше в майбутньому у дошкільника будуть проблеми на уроках у розділі фонетики. Потрібно пояснити, що букви – це те, що він бачить в букварі і пише в зошиті, а звуки – то, що він промовляє вголос.

Відкриті та закриті склади

Наступний етап навчання – пояснення типів складів. Вони можуть бути відкритими і закритими, причому в першому випадку «шматочки» слів закінчуються голосним звуком, у другому – приголосним. Простіше це розповісти можна наступним чином:

• відкритий склад можна проспівати, ми промовляємо його на видиху;
• в закритому складі повітря, що виходить, наштовхується на перешкоди – губи, язик, піднебіння, і проспівати його не виходить.

Алгоритм ділення слів на склади

Приступаючи до практичних занять, слід привчити малюка діяти за певною схемою. Запропонуйте йому: «Ділимо слова на склади по порядку»:

• спочатку потрібно прочитати – вимовити слово вголос;
• підкреслити букви, що позначають голосні звуки;
• порахувати, скільки голосних є у слові, і визначити, з скількох складів воно складається;
• визначити тип складу – відкритий чи закритий.

Як правильно навчити дитину ділити слова на склади?

При навчанні розподілу на склади малюкові потрібно нагадати основні правила. Він повинен чітко усвідомити те, що склад може складатися з одного або декількох звуків, але при цьому кожен неодмінно включає в себе голосний. Потім можна приступати до самого процесу, використовуючи ігровий момент і спеціально підібрані для цього картки зі словами і складами.

Тренуватися слід, беручи спочатку в ролі прикладу короткі слова, що різняться між собою всього однією літерою – «рак-так», «дим-дім». Так він зможе зрозуміти різницю в звуках. Далі можна переходити до більш складних слів, але на кожному занятті потрібно обов’язково повертатися назад, повторюючи попередній матеріал.

Не варто чекати від дітей швидких результатів – такі навички приходять поступово, але їх чітке засвоєння дозволяє отримати безліч переваг в подальшому.

Вправи і приклади

Наука, як ділити по складам слова, буде даватися діткам набагато простіше, якщо ви застосуєте методи, які спеціально були розроблені фахівцями для цієї мети, і вже встигли успішно себе зарекомендувати. Як приклади можна навести деякі з них – саме ті, що відрізняються великою ефективністю:

Гра «Пригоди»

Маленьким дітям немає ніякого сенсу пояснювати поєднання сонорних в складах і правила перенесення складів. В цьому періоді найкраще акцентувати увагу на запам’ятовування конкретних складів, вибираючи спочатку гранично прості слова – «машина, миша, літо», інше. Зробіть карту казкового міста з автобусними станціями, назвами яких будуть склади. Дайте малюкові машинку або автобус і запропонуйте помандрувати по «схемі» певного слова. За правильно прокладений маршрут вручайте медальку чи інший подарунок.

«Хатка-Чоловічок»

Приклейте кілька будиночків до листка ватману, дайте їм назви складів, наприклад, ТА і ЧИ. Зробіть паперових чоловічків, імена який матимуть перший склад, ідентичний назвам будинків. Запропонуйте дітям «поселити» лялечок правильно в будиночки.

«Йду по сліду»

На аркушах А-4 напишіть склади слів і розкладіть їх на підлозі по всій квартирі. Запропонуйте малюкові пройтися по цим «слідам», складаючи різноманітні слова.

«Розсели тварин»

Зробіть 4 хатки з різною кількістю віконець (від 1 до 4). Поясніть, що віконця – це склади, і запропонуйте визначити кількість складів у різних тварин з тим, щоб «поселити» його у відповідний будиночок.

«Годинник»

Замість цифр на циферблаті годинника покласти намальоване зображення різних картинок. Діти повинні рухати стрілки таким чином, щоб маленька вказувала на короткі назви картинок, а велика – на довгі. (Маленькі – це один склад, великі – два і більше).

«Збираємося до школи».

Зібрати на столі предмети, які потрібні будуть дитині для школи. Запропонуйте йому розкласти їх по двох портфелях або сумках так, щоб в перший потрапили речі, які називають слова з 1 – 2 складів, а в другий – від 3 і більше.

Дитина, який засвоює основні правила розподілу слів на склади, набагато швидше вчиться читати, краще встигає в школі, і не відчуває особливих труднощів при освоєнні певних тем у мовознавстві. Про це повинен знати кожен батько, який прагне успішного розвитку своєї дитини.

Українська мова: правила переносу слів

Цікава тема. Корисна не лише для ЗНО, а й для правильного письма щодня. Запам’ятаймо, як переносити слова.

Слова з рядка в рядок переносимо за складами. Проте не варто плутати правила поділу слова на склади з правилами переносу.

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити частіше всього за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.

Не можна:

Залишати чи переносити одну букву: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць).

Але такі слова, як олія, одяг, удар, ящик, мрія, або́, моя́, о́ко, ши́я не діляться для переносу.

Розривати буквосполучення дж, дз, які позначають одну фонему: си-джу (а не сид-жу), хо-джу (а не ход-жу), ґу-дзик (а не гуд-зик); але: від-жив (а не ві-джив), під-звіт (а не пі-дзвіт і не підз-віт).

Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з — до кореня), то їх слід розривати: над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).

У складному слові відривати від другої частини одну букву, якщо вона не становить складу: дво-значний (а не двоз-начний), само-скид (а не самос-кид), земле-власник (а не землев-ласник), багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий), восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний), далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).

Розривати ініціальні, а також комбіновані абревіатури: ЧАЕС, УНІАН, МАГА ТЕ, НАТО, ЗІЛ-111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.

Переносити апостроф і м’який знак: бур’-ян, об’-єм, паль-ці, бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько).

Відривати скорочення від слів, яких вони стосуються: М. С. Грушевський (а не М. С. – Грушевський), проф. Тоцька (а не проф. – Тоцька), 2002 р. (а не 2002 – p.), 25 км (а не 25 – км), 200 куб. см (а не 200 – куб. – см);

Переносити закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 2-го (а не 2- – го), 16-му (а не 16- – му)

Розривати графічні скорочення: т-во, р-н, вид-во, і т. д., і т. ін.

Переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужку або лапки, які закривають попередній ря­док, а також залишати в попередньому рядку відкриту дужку або відкриті лапки.

У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про́ й Дніп-ро́, Оле-кса́ндра й Олек-са́ндра, се-стра́ й сест-ра́. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьки́й і близь-ки́й, видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во, га́ли-цький і га́лиць-кий, україн-ський і українсь-кий, убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во, суспі́льс-тво й суспі́льст-во.

Ще приклади переносу слів: кар-ти-на, ра-джу-ся, за-твер-дже-но, над-зви-чай-ний, че-ка-ють (а не чек-ай-уть), спо-ді-ва-ти-ся, си-джу, бо-йо-вий, роз­-орати, без-іменний, пед-інститут, пів-острі, чай-ка, гол-ка, гор-дий, зав-жди, пір’-ін-ка, вій-на, каз-ка, книж-ка, гряд-ка, зуб-ці.