За структурою сталі, що знаходиться в рівноважному стані, можна приблизно визначити вміст вуглецю, і, таким чином, марку сталі. Для цього на мікроструктурі, що вивчається під мікроскопом, орієнтовно визначають площі, які займають перлітом і феритом.
Вуглецеві сталі бувають низько- (до 0,3% С), середньо- (0,3-0,5% С) і високовуглецеві (понад 0,5% С); доевтектоїдні (0,02-0,8% С) з феритоперлітною структурою, евтектоїдні (0,8% С) з перлітною структурою і заевтектоїдні (0,8-2% С), структура яких складається з перліту і вторинного цементиту.
Ста́ль, або кри́ця — сплав заліза з вуглецем, який містить від 0,02 до 2,14 % вуглецю і домішок (кремній, марганець, сірка, фосфор та гази). За вмістом вуглецю сталі поділяють на дві групи: м'яка сталь, або технічне залізо (містить до 0,3 % вуглецю) тверда сталь (містить від 0,3 до 2,14 % вуглецю)
Властивості різних марок сталі Чим більше вуглецю у складі металу, тим він міцніший і твердіший, чим менше його — тим більше пластичності у металу і тим стійкіше він до навантажень.
За хімічним складом сталі ділять на вуглецеві, які поділяють, залежно від вмісту вуглецю, на групи:
- маловуглецеві (вміст вуглецю до 0, 3%);
- середньовуглецеві (вміст вуглецю 0,3-0,7%);
- високовуглецеві (вміст вуглецю більше 0,7%);
За структурою сталі, що знаходиться в рівноважному стані, можна приблизно визначити вміст вуглецю, і, таким чином, марку сталі. Для цього на мікроструктурі, що вивчається під мікроскопом, орієнтовно визначають площі, які займають перлітом і феритом.
Найпоширенішим методом виявлення вуглецю у сталях та чавунах є метод оптико-емісійної спектрометрії. Джерелом плазми є низьковольтна або високовольтна іскра.