Бухгалтерський і податковий облік роялті

Для початку давайте з’ясуємо, що ж таке взагалі роялті. Вікіпедія дає наступне визначення: Роялті (англ. royalties ) — авторське — платежі за користування, котрі «ліцензіат» (отримувач ліцензії, патенту, англ. licensee ) сплачує «ліцензіару» (продавцю ліцензії, патенту, англ. licensor ) за поточне користування активами, найчастіше правами інтелектуальної власності. Роялті, як правило, виплачуються у відсотках від суми валового або чистого продажу, отриманої від використання активу або як фіксована ціна за одиницю проданого товару. Також роялті може позначати платежі за право розробки природних ресурсів. Українське законодавство дає наступні визначення: По-перше, в пункті 14.1.225 статті 14 Податкового Кодексу України: Роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання об’єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об’єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об’єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України. По-друге, в пункті 4 Загальної частини П(С)БО 15 «Дохід»: Роялті — будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). По-третє, в пункті 3 Загальної частини «Національного стандарту 4»: Роялті — ліцензійний платіж у вигляді сум, які сплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням об’єкта права інтелектуальної власності. Отже, в податковому обліку для визначення платежу за використання авторського права роялті дуже важливо, кому воно виплачується і
яким є об’єкт авторського права. Таким чином, податковий облік роялті значно складніший, має більше правил та нюансів, і впливає на
бухгалтерський облік операцій з роялті. Тож, з податкового обліку і почнемо.

Податковий облік роялті

Єдиний податок

Якщо такий платник податків є платником єдиного податку, то облік витрат у податковому обліку воно не веде (пп. 296.1.3 ПКУ). Отож, витрати по
нарахуванню роялті відображаються лише у бухобліку платника єдиного податку.

Податок на прибуток на загальних підставах

• юрособи­ – платника єдиного податку;
• юрособи – платника податку на прибуток, який звільнений від його сплати згідно з п. 133.4, ст. 142 та пп. 16, 38 підрозділу 4 розділу XX
  «Перехідні положення» ПКУ;
• юрособи – платника податку на прибуток, який сплачує податок на прибуток за іншою, ніж 18%, ставкою.

Вираховувати із витрат суми роялті, нараховані на користь таких юросіб­резидентів не потрібно, якщо (пп. 140.5.7 ПКУ) сума зазначених витрат (роялті) підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, установленої ст. 39 ПКУ, але без подання Звіту.

Роялті нерезидентам (юридичним і фізичним особам).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

• на суму витрат із нарахування роялті на користь нерезидента, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4% чистого доходу
  від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінзвітності за рік, що передує звітному (пп. 140.5.5 і 140.5.6 ПКУ). Тобто позитивна
  різниця між нарахованими роялті нерезиденту та доходом від роялті підприємства, збільшеним на 4% чистого доходу від реалізації, збільшить фінрезультат до оподаткування.
• на суму витрат по нарахуванню роялті в повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь (пп. 140.5.7 ПКУ):

1) нерезидентів, що зареєстровані у державі (на території), що включена до переліку «низькоподаткових» держав (територій), затвердженого
КМУ . Наразі такий перелік затверджено Розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. № 977­р;

2) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за винятком випадків, коли бенефіціар
(фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;

3) нерезидента щодо об’єктів права інтелектуальної власності щодо яких уперше виникли в резидента України.

4) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню відносно роялті в державі, резидентом якої він є. До 01.01.2015 року податківці у ресурсі «ЗІР» зауважували, що особа ­нерезидент має надати довідку, яка підтверджує, що вона є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, і роялті підлягають оподаткуванню в державі, резидентом якої вона є. Таким чином, для того, аби розуміти чи підлягають оподаткуванню виплачені роялті нерезиденту в державі, резидентом якої він є, слід звернутися до такого нерезидента.

5) і 6) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, окрім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, установленому р.IV ПКУ та юрособи, яка відповідно до ПКУ звільнена від сплати податку на прибуток або сплачує цей податок за іншою ставкою, ніж установлена в п.136.1 ПКУ.

В обох випадках (тобто як при пп. 140.5.6, так і пп. 140.5.7 ПКУ), що розглянуті вище, вираховувати із витрат суми роялті, нараховані на користь таких юросіб ­резидентів, не потрібно, якщо (пп. 140.5.7 ПКУ):

така операція є контрольованою та сума зазначених витрат (роялті) відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у Звіті про контрольовані операції та відповідній документації, які надаються відповідно до ст. 39 ПКУ,

або угода не є контрольованою й сума зазначених витрат (роялті) підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, установленої ст. 39 ПКУ, але без подання Звіту.

Трансфертне ціноутворення

Якщо підприємство, що виплачує роялті, має річний дохід у 50 млн грн, то господарська операція із нарахування/виплати роялті вважається контрольованою, якщо:

1) роялті сплачується пов’язаній особі­ нерезиденту та/або нерезиденту із переліку «низькоподаткових» країн;

2) обсяг усіх госпоперацій (тобто тих, що впливають на об’єкт оподаткування) із таким контрагентом більше 5 млн грн за звітний рік.

Які наслідки має визнання операції зі сплати роялті контрольованою?

По­-перше, резиденту доведеться визначити звичайну ціну (ціну, яка відповідає принципу витягнутої руки) на таке роялті за методами,
встановленими п. 39.3 ПКУ.

Якщо буде з’ясовано, що звичайна ціна роялті нижче, ніж встановлена договором, то на суму перевищення резиденту доведеться збільшити
фінансовий результат до оподаткування, відповідно до пп. 140.5.2 ПКУ.

По­-друге, таку операцію потрібно буде не тільки відобразити в декларації з податку на прибуток (у рядку 03 із заповненням додатку РІ), а і
у Звіті про контрольовані операції.

Зауважимо, що на сплату інших податків така процедура впливу не матиме. Адже наразі контрольовані операції застосовуються тільки з метою
сплати податку на прибуток.

Податок на доходи юросіб – нерезидентів

При виплаті роялты юрособам­ нерезидентам потрібно буде утримати із суми роялті податок з доходів та сплатити його до бюджету. Такий податок зазначається у декларації з податку на прибуток резидента і є складовою узгодженої таким резидентом суми грошового зобов’язання перед бюджетом. Це означає, що невідображення суми такого податку в декларації резидента вважатиметься заниженням його грошового зобов’язання, а несплата або несвоєчасна сплата такого податку призведе до штрафних санкцій до самого резидента, який виплачує такий дохід!
Якщо виплачуються юрособі­нерезиденту роялті, то ставка податку на доходи становить:

1) 15% від суми роялті, якщо:
­ між Україною та державою, в якій зареєстрований нерезидент, не укладено конвенції (угоди) про уникнення подвійного оподаткування;
­ або нерезидент не надав довідки, яка підтверджує, що він є резидентом країни, із якою Україна уклала конвенцію (угоду) про уникнення подвійного оподаткування (ст. 103 ПКУ);

2) ставка, вказана у конвенції (угоді) про уникнення подвійного оподаткування, якщо між Україною та державою, в якій зареєстрований нерезидент, укладено конвенція (угода) про уникнення подвійного оподаткування та нерезидент надав довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни, із якою Україна уклала Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування (ст. 103 ПКУ).

Не утримується податок на доходи в Україні і нерезидент сплачує податки у своїй державі, якщо про це вказано у конвенції (угоді) про уникнення подвійного оподаткування або нерезидент надав довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни, із якою Україна уклала конвенцію (угоду) про уникнення подвійногооподаткування (ст. 103 ПКУ).

ПДВ

Відповідно до пп. 196.1.6 ПКУ сама по собі виплата роялті у грошовій формі не є об’єктом оподаткування ПДВ. Але якщо роялті виплачуватиметься товарами, послугами, така сплата вважатиметься звичайною поставкою і оподаткуватиметься на загальних підставах.

Якщо умовами договору буде передбачено, що роялті сплачуються за право продажу імпортованих товарів під відповідною торговою маркою, то сума роялті повинна бути врахована при визначенні митної вартості таких товарів, а відтак й сплаті ПДВ при їх імпорті.

Податок на доходи фізичних осіб.

Фізична особа – резидент

Відповідно до пп. 170.3.1 ПКУ роялті, нараховані (виплачені) фізособі­резиденту, оподатковується за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 ПКУ (тобто 18%).

Податковим агентом, є той хто нараховує і виплачує роялті (пп. 170.5.2 ПКУ)

ПДФО із суми роялті сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 ПКУ).

Якщо роялті нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з
такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового
періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу (пп.168.1.5 ПКУ).

У формі №1ДФ роялті (нараховані, виплачені) відображають за ознакою «103».

Фізична особа нерезидент

Стандартна ставка ПДФО – 18%, якщо:

­ між Україною та державою, в якій зареєстрований нерезидент, не укладено конвенцію (угоду) про уникнення подвійного оподаткування;

або нерезидент не надав довідки, яка підтверджує, що він є резидентом країни, із якою Україна уклала конвенцію (угоду) про уникнення
подвійного оподаткування (ст.103 ПКУ).

Ставка, вказана у конвенції (угоді) про уникнення подвійного оподаткування, якщо:

між Україною та державою, в якій зареєстрований нерезидент, укладено конвенція (угода) про уникнення подвійного оподаткування;

та нерезидент надав довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни, із якою Україна уклала конвенцію (угоду) про уникнення
подвійного оподаткування (ст.103 ПКУ).

Не утримує податок на репатріацію, якщо нерезидент сплачує податки у своїй державі, якщо:

про це вказано у конвенції (угоді) про уникнення подвійного оподаткування;

нерезидент надав довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни, із якою Україна уклала конвенцію (угоду) про уникнення подвійного
оподаткування (ст. 103 ПКУ).
Базою оподаткування ПДФО для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті , є курс НБУ , який діяв на момент нарахування
(отримання) таких доходів (п. 164.4 ПКУ). Тобто, тут використовується курс НБУ «першої події».

У формі №1ДФ роялті (нараховані, виплачені) на користь фізосіб­нерезидентів відображають за ознакою «103».

Нагадуємо, що відображення доходу нерезидентів­фізосіб у формі № 1ДФ потребує попереднього отримання нерезидентом особисто або через довірену особу реєстраційного номера облікової картки платника податку. Адже відсутність такого номера не дасть можливості відобразити інформацію про отриманий іноземцем дохід у ф. № 1ДФ.

Військовий збір сплачується на загальних підставах.

ЄСВ на роялті не нараховується.

Бухгалтерський облік

Роялті не є нематеріальним активом, а тому включаються до складу витрат, того періоду в якому їх нараховано. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

30.07.2016 р. підприємство­ резидент України нарахувало та виплатило резиденту ­фізособі роялті в розмірі 15000 грн за право використання торгової марки. Торгова марка використовується для збуту продукції (у рекламі).

Як та коли оподатковувати ПДВ нараховані роялті?

Роялті як особливий вид платежу, який використовується як оплата за користування об’єктами права інтелектуальної власності, знаходиться під пильним контролем податківців. Особливо в частині оподаткування податком на прибуток підприємств і ПДФО.

Наразі розглянемо питання щодо можливості оподаткування ПДВ операцій, пов’язаних із виплатою роялті, проаналізувавши ІПК ДФС від 20.05.2019 р. № 2241/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Варто зазначити, що загальні норми щодо регулювання питань реалізації права інтелектуальної власності та користування об’єктами цього права, зокрема, складання та виконання ліцензійних договорів, визначено в ЦКУ.

За користування такими об’єктами ЦКУ передбачено виплату грошової винагороди, яка для цілей оподаткування в ПКУ має назву «роялті» (як один із різновидів пасивних доходів платника).

Операції з виплати роялті за нормами ПКУ не підлягають оподаткуванню ПДВ (не є об’єктом оподаткування). Як правило, у ліцензійному договорі передбачається плата за користуванням об’єктом права інтелектуальної власності.

До поняття «постачання послуг», наведеного в пп. 14.1.185 ПКУ, належить, зокрема, операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності.

З урахуванням норм ЦКУ та ПКУ в ІПК №2241 зроблено висновок, що при здійсненні операцій з надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності без можливості його подальшого відчуження такі операції не підлягають оподаткуванню ПДВ. А у разі можливості відчуження такого права (наприклад, шляхом його продажу) плата за таке відчуження не вважатиметься роялті, а отже, підлягатиме оподаткуванню ПДВ.

Читайте також:

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «ПДВ»

ТОВ звернулося до ДПСУ за ІПК із запитаннями щодо відшкодування ПДВ: чи потрібно повторно подавати дод. 4 та чому слід вказувати саме рахунок СЕА ПДВ для відшкодування задекларованих сум податку?

Не можуть бути включені до суми бюджетного відшкодування суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту за операціями з придбання товарів, знищених внаслідок бойових дій

Уряд і Нацбанк наполягають на ідеї прив’язки відшкодування ПДВ до повернення валютного виторгу в рамках боротьби з його неповерненням. Але податковий комітет ВРУ проти

З метою визначення обсягу оподатковуваних операцій для повторної реєстрації платником ПДВ не потрібно у загальний обсяг постачання для реєстрації враховувати обсяги умовного постачання товарів при анулюванні реєстрації

З 16 січня 2023 року за несвоєчасну реєстрацію зведеної податкової накладної в ЄРПН, якщо її складено після 16.01.2023, штрафи застосовуються за загальними правилами у встановлених розмірах

Оподаткування роялті у платника ЄП

Як оподатковується отримане роялті у ФОП на ЄП групи 2, групи 3, у ТОВ на ЄП групи 3?

У ФОП на ЄП груп 1 – 3 роялті не включається до складу доходу, оподатковуваного ЄП. Про це прямо сказано в пп. 1 п. 292.1 ПКУ.

Відтак якщо ФОП отримує роялті, їх потрібно оподатковувати за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку — фізичних осіб (див., приміром, ІПК ДФСУ від 09.10.2019 р. № 678/6/99-00-04-07-03-15/ІПК).

Доходи від роялті включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку фізособи (див. пп. 164.2.3 ПКУ).

Роялті оподатковуються за ставкою ПДФО 18% (див. пп. 167.5.1, пп. 170.3.1 ПКУ).

Відтак роялті є і об’єктом оподаткування ВЗ за ставкою 1,5% (п. 16-1 підр. 10 розд. ХХ ПКУ).
Причому ЄСВ на роялті не нераховується. Адже згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ, нараховується ЄСВ на суму нарахованої зарплати і на суму винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. А роялті не відноситься до зарплати і не є виплатою за виконані роботи чи надані послуги.

Причому якщо роялті фізособі виплачує суб’єкт господарювання, то саме він, як податковий агент, і повинен утримати ПДФО і ВЗ. Якщо ж роялті отримуються від фізособи, яка не є ФОП і, відповідно, не є податковим агентом, фізособа, яка отримує роялті, має самостійно утримати податки, подавши річну декларацію і сплативши податки за наслідками декларування.

ТОВ на ЄП групи 3

Згідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника ЄП групи 3 юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Таким чином, отримане ТОВ роялті включається до складу доходу, який оподатковується ЄП.

Поряд з цим відомості про такий вид діяльності, за яким отримується роялті, має бути внесений ТОВ до реєстру платників ЄП (див. пп. 8 п. 299.7 ПКУ). Приміром, це може бути код КВЕД – 77.40 «Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторськими правами».

Відповідно до Методоснов № 396 ( Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджені Наказом Держкомстату від 23.12.2011 р. № 396), клас 77.40 включає одержування роялті або ліцензійного мита за використання:

• патентованої продукції
• торговельних і сервісних марок
• назв брендів
• розвідування й оцінювання корисних копалин
• фрачайзингових угод.

Якщо ж ТОВ на ЄП групи 3 отримуватиме доходи від діяльності, яка не зазначена у його реєстраційних даних платника ЄП, йому доведеться перейти на загальну систему оподаткування (п. 7 пп. 298.2.3 ПКУ).

Тому перш ніж отримувати дохід від роялті, ТОВ потрібно внести зміни до своїх реєстраційних даних, якщо вони не містять відповідного коду діяльності.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь .

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Автор: Олександр Золотухін