“Ходіння за три моря” Афанасія Нікітіна

В 1458 р. імовірно купець Афанасій Нікітін відправляється з рідної Твері в Ширванську землю (на території нинішнього Азербайджану). У нього з собою дорожні грамоти від великого князя тверського Михайла Борисовича і від архієпископа Тверського Геннадія. З ним ще купці – всього йдуть на двох судах. Рухаються по Волзі, повз Клязьмінського монастиря, проходять Углич і добираються до Костроми, яка перебувала у володіннях Івана III. Його намісник пропускає Афанасія далі.

Василь Панін, посол великого князя в Ширване, до якого Афанасій хотів приєднатися, вже пройшов вниз по Волзі. Нікітін чекає два тижні Хасан-бека – посла ширваншаха татарського. Їде він з кречетами “від великого князя Івана, і кречетов у нього було дев’яносто”. Разом з послом вони рухаються далі.

В дорозі Афанасій робить записи про своєму ходінні за три моря: “перше море Дербентское (Каспійське), дар’я Хвалисская; друге море – Індійське, дарина Гундустанская; третє море Чорне, дарина Стамбульська” (дарина по-перс. – море).

Казань пройшли без перешкод. Орду, Услан, Сарай і Берензань пройшли благополучно. Купців попереджають, що караван підстерігають татари. Хасан-бек дає подарунки осведомителям, щоб вони провели їх безпечним шляхом. Невірні подарунки взяли, проте звістка про їх наближення подали. Татари наздогнали їх у Богуна (на мілину в гирлі Волги). В перестрілці були вбиті з обох сторін. Менше судно, на якому була і вантаж Афанасія, розграбовано. Велике судно дійшло до моря і сіло на мілину. І його теж розграбували і чотирьох росіян взяли в полон. Інших відпустили “голими головами в море”. І вони пішли, заплакавши. Коли подорожні вийшли на берег, і тут їх взяли в полон.

У Дербенті Афанасій просить допомоги у Василя Паніна, який благополучно дійшов до Каспію, і Хасан-бека, щоб заступилися за людей, захоплених у полон, і повернули товари. Після довгих турбот людей відпускають, а більше нічого не повертають. Вважалося, те, що прийшло з моря, – власність власника узбережжя. І вони розійшлися хто куди.

Інші залишилися в Шемахі, інші пішли працювати в Баку. Афанасій ж самостійно йде в Дербент, потім у Баку, “де вогонь горить невгасимий”, з Баку за море – в Чапакур. Тут він живе півроку, місяць в Сарі, місяць Амале, про Рея він каже, що тут убили нащадків Мухаммеда, від прокляття якого сімдесят міст зруйнувалися. В Кашані він живе місяць, місяць у Їзді, де “домашню худобу годують фініками”. Багато міст він не називає, бо “багато ще великих міст”. Морем добирається до Ормуза на острові, де “море наступає на нього кожен день по два рази” (вперше бачить припливи і відливи), а сонячний жар людини може спалити. Через місяць він, “після Пасхи у день Радуницы”, направляється на статуті (індійське судно без верхньої палуби) “з кіньми за Індійське море”. Доходять до Комбея, “де народиться фарба і лак” (основні продукти експорту, крім прянощів і тканин), а потім йдуть до Чаула.

У Опанаса до всього, що стосується торгівлі, живий інтерес. Він вивчає стан ринку і шкодує, що збрехали йому: “говорили, що багато нашого товару, а для нашої землі немає нічого: всі товар білий для бесерменской землі, перець, та фарба”. Афанасій привіз жеребця “в Індійську землю”, за якого заплатив сто рублів. У Джуннаре хан відбирає у Опанаса жеребця, дізнавшись, що купець не… мусульманин, а русин. Хан обіцяє повернути жеребця і ще дати тисячу золотих на додачу, якщо Афанасій перейде в мусульманську віру. І строк призначив: чотири дні на Спасів день, на Успенський піст. Але напередодні Спасова дня приїхав скарбник Мухамед, хорасанец (особистість його досі не встановлена). Він заступився за російського купця. Нікітіну повернули жеребця. Нікітін вважає, що “сталося Господнє чудо на Спасів день”, “Господь Бог зглянувся. не залишив мене, грішного, милістю своєю”.

У Бидаре він знову цікавиться товаром – “на торгу продають коней, камку (тканина), шовк і всякий інший товар так чорних рабів, а іншого товару тут немає. Товар все гундустанский, а їстівного тільки овочі, а для Руської землі товару тут немає”.

Живо описує Нікітін звичаї народів, які живуть в Індії.

“І тут Індійська країна, і прості люди ходять голі, а голова не покрита, а грудей голи, а волосся в одну косу заплетене, і все ходять брюхаты, а діти народяться кожен рік, а дітей у них багато. З простого народу чоловіки, і жінки всі голі та всі чорні. Куди я йду, за мною людей багато – дивуються білій людині”.

Усе доступно допитливості російського мандрівника: і сільське господарство, і стан армії, і спосіб ведення війни: “Бій ведуть все більше на слонах, самі в обладунках і коні. Слонам до голови і бивнів прив’язують великі ковані мечі. так споряджають слонів в обладунки булатні, та на слонах зроблені башточки, і в тих башточках по дванадцять чоловік в обладунках, та все з гарматами, та зі стрілами”.

Особливо цікавлять Афанасія питання віри. Він сговаривается з індусами піти в Пар-ват – “то їх Єрусалим, те ж, що для бесермен Мекка”. Він дивується, що в Індії сімдесят чотири віри, “а люди різних вір один з одним не п’ють, не їдять, не одружуються. “.

Афанасій горює, що збився з російського церковного календаря, священні книги зникли при розграбуванні корабля. “Християнських свят – ні Великодня, ні Різдва Христового – не дотримуюся, по середах і п’ятницях не пощу. І живучи серед іновірних, я молю Бога, нехай він збереже мене. “

Він читає зоряне небо, щоб визначити день Великодня. На “п’яту Великдень” Афанасій вирішує повертатися на Русь.

І знову він записує те, що бачив своїми очима, а також відомості про різних портах і торгах від Єгипту до Далекого Сходу, отримані від знаючих людей. Відзначає, де “народиться шовк”, де “народяться алмази”, попереджає майбутніх мандрівників, де і які їх чекають труднощі, описує війни між сусідніми народами.

Блукаючи по містам ще півроку, Афанасій добирається до порту – міста Дабхола. За два золотих він відправляється до Ормуза на кораблі через Ефіопію. Вдалося порозумітися з ефіопами, і судно не пограбували.

Із Ормуза Афанасій суходолом йде до Чорного моря і добирається до Трабзона. На кораблі він домовляється за золотий дійти до Кафи (Крим). Прийнявши за шпигуна, його грабує начальник охорони міста. Осінь, негода і вітри ускладнюють перехід моря. “Море перейшли, так заніс нас вітер до самій Балаклаві. І звідти пішли в Гурзуф, і стояли ми тут п’ять днів. Божою милістю прийшов я в Кафу за дев’ять днів до Філіппова посту. Бог творець! Милістю Божою я пройшов три моря. Решта Бог знає, Бог-покровитель відає. Амінь!”

“Ходіння за три моря” Афанасія Нікітіна

Афанасій Нікітін – автор і герой “Ходіння”, тверський купець (пом. до 1475 р. по дорозі на Русь, не дійшовши до Смоленська). А. Н. відправився у подорож з комерційною метою, але, мабуть, спочатку не припускав опинитися в Індії. Отримавши вірчі грамоти тверського князя Михайла Борисовича, А. М. пішов у Ширван (Північний Азербайджан).

Афанасій Нікітін хотів приєднатися до каравану московського посла у Ширвані Василя Паніна, але розминувся “з ним. Це і зіграло фатальну роль у житті А. М. Під Астраханню він і його товариші були пограбовані

ногайськими татарами, і всі товари А. Н. пропали. Дійшовши до Дербента і зустрівшись там з Паніним, купці просили його і “ширваншаха” (главу Ширванського князівства) про допомогу і заступництво. Купцям потрібні були кошти хоча б дійти назад до Русі, але їм було в цьому відмовлено. Ця обставина і змусила А. Н. йти далі, що називається, куди очі дивляться, тому що на Русі в нього нічого не залишилося, більше того, він був винен, і повернення означало для нього боргову яму. Далі шлях А. Н. лежав через Баку до Персії (“Хвалітьскім”, т. е. Каспійським, морем), а звідти через Гурмиз і “Індійське море” в Індію.

Нікітін – герой-оповідач із інтересом відзначає незвичайні сторони життя іншого народу, описує не тільки свої пригоди, а й особливості побуту і звичаїв людей. Відразу відчувається в “Ходінні” і “професійний” інтерес А. Н.: він відзначає, звідки привозять товари (“А коней привозять з хорасанской землі, інших з Арабської землі, інших з Туркменської землі, інших з Чаготайской землі, а привозять їх все морем у тавах – індійських кораблях “). А. Н. не ставить себе в центр оповідання. Герой “Ходіння” виявляється людиною уважним і цікавим, сприйнятливим до будь-якої інформації. Наприклад, дуже характерний для А. Н. швидкий перехід від опису ярмарку, куди з’їжджається торгувати “вся країна Індійська”, до згадки місцевої легенди про птаха гукук.

У “Ходінні” чітко видно, що герой дуже сумує за рідною землею. Описуючи нові землі, А. Н. порівнює їх з Твер’ю (“Велика Бутхана, з пів-Твері кам’яна…”). Час А. Н. намагається обчислювати за православним календарем, вважаючи роки по Великодню, але зізнається, що збився з рахунку і не міг правильно справляти це свято.

Однією з найбільш цікавих рис “Ходіння” можна вважати те, що в ньому відбилося невідповідність ідеального образу Індії та реальної країни, куди потрапив А. Н. У Древній Русі Індія здавалася землею блаженної, багатою, розташованої недалеко від раю, такою вона видається, наприклад, в “Сказанні про Індійське царство”. У “Ходінні” не згадується про знайомство А. Н. з цим конкретним пам’ятником, але цілком імовірно, що саме ці ідеальні уявлення і послужили причиною того, що О. М., втративши всього свого майна, відправляється саме до Індії. Тут же він стикається з тим, що постійно відчуває себе іноземців. Більше того, А. Н., будучи православним, опиняється в складній обстановці, оскільки йому доводиться спілкуватися з представниками різних віросповідань: мусульманами і ін-дуистов. Але якщо індуїсти не претендували на єдиність своєї релігії, то для мусульман, як і для християн, уявлення про істинність тільки своєї релігії є> 0сновой віросповідання. У науковій літературі висловлювалися різні точки зору нас рішення А. Н. питання віри, тобто він перейшов у мусульманство чи ні. Незалежно від того, як вступив у житті реальний А. Н., герой А. Н. у “Ходінні” постає людиною, яка всіма силами прагне зберегти чистоту православної віри. Ю. М. Лотман зазначає, що в “Ходінні” відсутні середньовічні уявлення про географічному просторі як про різних ступенях доброти і гріха, тобто протиставлення “чистих”, “благодатних” і “нечестивих” місць. Моральний потенціал героя залежить від нього самого, а не від того, де він у даному випадку знаходиться.

У науковій літературі кін. XIX – поч. XX “Шв. панував погляд на О. М. як на фігуру державного значення, мандрівника, який потрапив до Індії з певною місією “торгового розвідника”. На підставі цієї думки склався радянський міф про героя-першовідкривача А. Н., який був покладений в основу художнього фільму “Ходіння за три моря” (1958р., автори сценарію А. Аббас, М. Смирнова, постановка X. Аббаса і В. Проніна). У цьому фільмі О. М. постає противником португальця Мігуель, який змагається з А. Н. з-за пріоритету відкриття Індії і влаштовує російській мандрівникові всякі капості.

1. Історія написання роману “Ходіння по борошнах” Толстого Паралельно письменник продовжує роботу над “Ходінням по борошнах”. В 1925 році письменник повернувся до першого того (пізніше він одержав назву “Сестри”) і з нових ідейних позицій переробив його. Біля півтора років зайняли підготовчі роботи до другого того: поїздки по місцях подій, бесіди з учасниками громадянської війни, робота із друкованими й рукописними джерелами й – головне […].
2. Образ моря и его художественное воплощение в произведениях отечественной классики XIX века Море – одно из самых удивительных чудес природы. Оно бывает спокойным, ласковым, даже чинным, а бывает грозным, опасным. Много неизведанных тайн хранят в себе морские просторы. Великие поэты XIX века, Пушкин и Лермонтов, нередко в своем творчестве обращаются к образу моря. Обратимся к стихотворению А. С Пушкина “К морю”. Перед нами стихотворение – обращение к […].
3. Стихія почуттів лірики М. Вороного (“До моря”, “Інфанта”) У поетичній антології, яка побачила світ 1908 року, тобто ще за життя М. Вороного, творчість поета була оцінена досить високо. Зокрема упорядник О. Коваленко відзначає еволюцію поезії від романтичної, патріотично-громадянської до тем загально – світового значення, “питаннями філософічними (“Мандрівні елегії”), де до жахливого песимізму й одчаю домішують поважно-велебні акорди пантеїзму”. Далі розкривається, в чому полягала […].
4. Стихотворение Маяковского “Эта книжечка моя про моря и про маяк” Поэт напоминает, что интересна и увлекательна не только профессия моряка (о ней чаще всего мечтают дети), но и скромная профессия смотрителя маяка, без которого плохо бы пришлось кораблям в море, когда в море “шторм и вой”. В стихотворении нет ярких событий, “видимого” движения в развитии сюжета, тем не менее при чтении его слушателя не покидает […].
5. Подорож до моря Цього літа я відпочивав з сім’єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м’яча на хвилях. Тільки поїсти […].
6. Аналіз вірша До моря Пушкіна А. С Первісний варіант вірша “До моря” був написаний Пушкіним у південному посиланні, в Одесі. Вернувся до цього послання поет уже в “новій” посиланні – у Михайлівськім, в 1824 році. Цей вірш завершувало собою романтичний період творчості Пушкіна. У цьому добутку досить відчутні елегійні мотиви. Причому, як відзначає В. А. Грехнев, в елегійному розчаруванні в Пушкіна з’єднуються […].
7. Твір на тему: “Моя подорож з батьком до Червоного моря” (розповідь від імені Деві) Сказати по правді, думка про спільну подорож із батьком не уявлялась мені занадто радісною чи щасливою, оскільки вже доволі багато часу минуло відтоді, як я усвідомив, що ані йому, ані матері немає до мене геть ніякого діла. Не можна сказати, що я нещасна дитина абощо, просто з батьком у нас банально немає узагалі ніяких спільних […].
8. Краткое изложение Хождение за три моря Никитин А. Никитин Хождение за три моря В 1458 г. предположительно купец Афанасий Никитин отправляется из родной Твери в Ширванскую землю (на территории теперешнего Азербайджана). У него с собой путевые грамоты от великого князя тверского Михаила Борисовича и от архиепископа Тверского Геннадия. С ним еще купцы – всего идут на двух судах. Двигаются по Волге, мимо […].
9. Твір-роздум: “Розповідь від імені Деві “Моя подорож з батьком на узбережжя моря” за твором Д. Олдріджа “Останній дюйм” Вийшло так, що я на довгий час залишився жити з батьком, а моя мама надовго від нас уїхала. Батько прагнув уділяти мені увагу, але в нього це виходило погано, бо він увесь час був зайнятий своєю роботою. У нас були досить складні та натягнуті відносини. Одного разу тато отримав досить вигідну пропозицію і в цей […].
10. Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за […].
11. Твір на тему: “З глибин моря дістають перлини, а з глибин книги знання” Знання відіграють надзвичайно важливу роль у житті людини. Корисні знання завжди відрізняють дійсно успішного і щасливого чоловіка від невдахи. Наприклад, якщо когось є знання, він напевно зможе відшукати хорошу роботу, багато заробляти, налагодити правильне життя у власній родині і в цілому стати щасливим. Все це не так просто зробити, для кожної вдалого дії потрібно володіти […].
12. Продовження твору на 2 сторінки: Одного літнього дня ми з товаришем гуляли берегом моря раптом десь з далека почувся протяжний крик Ми вирішили перевірити, що це. Сергій почув, що звук був зі сторони лісу. Коли ми прибігли, то побачили, що поряд з трасою, яка йшла до лісу, стояв перевернутий кошик. Ми з товаришем підбігли до кошика. – Цікаво, що там? – спитав я. – Давай перевіримо. – Зачекай, а раптом там щось небезпечне? – Візьми палитцю, […].
13. Роса – твір-опис явища природи Роса По народній прикметі рясна роса передвіщає ясний день. Утвориться роса в тиху погоду, коли поверхня землі й всі предмети, що перебувають на ній, починають прохолоджуватися й випромінювати тепло вповерхность. Як утворюється роса? Охолоджена поверхня грунту благоприятствует охолодженню прилягаючих до неї шарів повітря. Водяна пара, що перебуває в повітрі, конденсується при зіткненні з поверхнею землі, […].
14. Царівна квітів Саме троянду називали “царівною квітів” давні греки та оспівували її у піснях, на її честь складали вірші. Існує безліч легенд про те, чому саме троянді надають перевагу як незвичайній і вишуканій квітці. Такі легенди є в країнах мусульманського світу, серед індусів. Троянди були поширені в різних місцевостях, вони були шановані насамперед у країнах Сходу – […].
15. Твір на тему: ПОЛІТ Ніч у польоті і сто тисяч зірок над головою, і тихий спокій на душі, і кілька годин, коли ти стаєш ніби володарем всесвіту, – їх за гроші не купиш. Пілот на своїй трасі ніколи не буває просто глядачем. Барви землі і неба, сліди вітру на морі, хмари, позолочені заходом, – пілот не захоплюється ними, він […].
16. І вирили яму Містер Хокінс Мумрат, чиновник бенгальської цивільної служби Її Величності, зліг у ліжко, щоб померти від черевного тифу. У газетах вже вийшли некрологи з приводу його майбутньої смерті, міністерство замовило похорони (вирили могилу, замовили труну, пам’ятник і т. п.). Але Мумрат одужав, і все це здалося йому спочатку дуже цікавим і веселим. Коли ж прийшов час […].
17. Героїчні подвиги і шляхетні вчинки Рами Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” була створена понад дві тисячі років тому. У її основі – усна народна поезія, міфи, легенди, що відбили первісні уявлення людей про природу і людину, про моральність і справедливість, про добро і зло. “Рамаяна” для індійців – це наставляння в правильному житті, а її герой Рама – ідеал людини, приклад мужності […].
18. Постать Данили Заболотного Двадцятишестирічний лікар-мікробіолог, майбутня зірка світової медичної науки і майбутній президент Всеукраїнської академії наук, Данило Заболотний провів на собі перший експеримент: прийнявши щойно винайдену холерну вакцину, заразив себе холерним вібріоном. Ще двічі експериментував на власному організмі, випробовуючи сироватку при дослідженні чуми та дифтерії. Так Данило вступив у затяту війну з найстрашнішими хворобами людства, що тисячоліттями викошували […].
19. Телль Вільгельм характеристика образа Теллья Вільгельма Телль Вільгельм привернув увагу Шиллера по підказці Гете, улітку 1797 р. совершавшего подорож у Швейцарію й місця, що відвідало, пов’язані з її народним героєм. Митецький стрілець Т., що простромлює за наказом тирана Геслера яблуко, покладене на голову своєму синові Вальтерові, – фольклорний образ, що має ходіння в легендах багатьох народів миру (древнескандинавское сказання про егиле, […].
20. Голодомор років у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке звалилося на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом із їхніми виснаженими тілами. Зранена психіка живих залишилася на все […].
21. Твір на тему: Що значить кохати Любов слово багатозначне, можна любити все: тварину, пристрій, друга. А що ж означає любити кохану людину кожен розуміє по своєму, люди думають, що любити це пристрасні поцілунки і ходіння за ручку, хтось думає, що це коли люди зустрічаються 2 місяці, а чоловік хоче чогось більшого – це все неправильно, це просто люди собі щось придумують. […].
22. Героїчні подвиги та шляхетні вчинки Рами з народного епосу “Рамаяна” 1. Про що розповідає створена у ІV ст. до н. е. давньоіндійська поема “Рамаяна”? (про життя та подвиги міфічного героя Рами, його вірну дружину Сіту, їхнє життя у вигнанні, про війни з ракшасами – злими демонами; про повернення Рами додому, славне правління, піднесення до неба). 2. Хто такий Рама? (син старого царя Дашаратхи, спадкоємець престолу; […].
23. Твір Шолохова “Тихий Дон” XX століття насичене бурхливими історичними подіями, що знайшло сває відбиття в літературі. Через численні добутки російських письменників проходить протиставлення фатального хаосу історії й вічно прекрасної любові. Герої М. Булгакова, М. Горького шукають у любові забуття, порятунку від важких запитань. Наприклад, гімном любові й вічної жіночності закінчується роман “Сестри” із трилогії О. Толстого “Ходіння по борошнах”: […].
24. Жіночі долі в російській літературі XX століття Твір по романі М. О. Шолохова “Тихий Дон”. XX століття насичене бурхливими історичними подіями, що знайшли своє відбиття в літературі. Через численні добутки російських письменників проходить протиставлення фатального хаосу історії й вічно прекрасної любові. Герої М. Булгакова, М. Горького шукають у любові забуття, порятунку від важких запитань. Наприклад, гімном любові й вічної жіночності закінчується роман […].
25. Легенди про Богоматір: “Скорбна мати” Павла Тичини й “Марія” Уласа Самчука Апокрифи – ранньохристиянські книги, які, описуючи життя біблійних героїв (пророків, апостолів, Ісуса Христа, діви Марії), прагнуть зосередитися на моментах, не розкритих у Святому Письмі, “доповнити” його. Проте вони суперечать Біблії в принципових моментах, і більшість християн частиною Біблії їх не вважають. У свою чергу, в романі Уласа Самчука “Марія” з Богородицею співвідноситься тільки образ головної […].
26. У чому суть Головного Закону джунглів (за твором «Мауглі») Джозеф Редьярд Кіплінг – талановитий англійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Багато років він жив у Індії, тому добре знав світ джунглів і зумів зацікавити ним дітей. Кіплінг написав багато творів про тварин, яких зобразив мислячими істотами, котрі діють у залежності від конкретних обставин. Дуже цікавий цикл оповідань про Мауглі з «Книги джунглів». Маленький хлопчик потрапляє […].
27. Бенфей Найбільш значним представником нового методу у країнах був Теодор Бенфей. У 1859 року він видав збірник індійських казок (і навіть байок, притч і висловів – ред.) ІV в. зв. е. “Панчатантра” (“П’ятикнижжя”) у двох томах німецькій перекладі. Перший тому містить запровадження, другий – переклад тексту і примітки. Це видання стало поворотним пунктом історія європейської фольклористики. […].
28. Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність цієї держави, велич і талановитість її народу. Перед нами постає трудова Русь, красень Київ, дух державності, бачимо стосунки Візантії з могутньою країною. Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської. У творі “Смерть у Києві” постає інший герой – Юрій Долгорукий, який служить державі, бореться за […].
29. Осмислення сутності людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” З сивої давнини людина жила дарунками землі, поклонялася їй навіть, як богині. І земля з кожним разом, з кожним новим поколінням набувала все більшої влади над людиною. Остання зробила висновок, що без землі неможливо жити, без неї людина – ніщо. Але виявилося, що і з нею людина може перетворитися на “ніщо”. Ольга Кобилянська, пишучи повість […].
30. У чому полягає велич подвигу Прометея? Прометей – справжній герой, титан. Для того, щоб покращити життя людей, він пожертвував собою. Перші люди жили в печерах, замерзали, не їли нічого смачного – вони ще не знали мисливства та не мали вогню. У Прометея було добре благородне серце. Він навчив людей будувати домівки, приручати тварин та робив для них усе, що знав сам. […].
31. Звідки пішла назва “Україна” Україна – древня і водночас вічно юна держава. Уперше назва “Україна” зустрічається в літописах XII століття. Тоді так називали Переяславську землю й ча­стину Галицької землі. Це історичні факти. Але мені подобається старовинна легенда про походження назви нашої країни. Колись дуже давно Бог ділив землі між різними на­родами, і кожному дісталося те, чого він бажав. Розійш­лися […].
32. Твір на тему: “Чому поему Івана Франка “Мойсей” називають справжнім заповітом українському народу?” Незважаючи на те, що в поемі Івана Франка “Мойсей” описуються події і проблеми, з яким стикається народ Ізраїлю на шляху до своєї незалежності, всі чудово розуміють, що Іван Франко використовує образність. Насправді мається на увазі народ України, який за час життя цього великого українського письменника був ще дуже далекий від соборності в єдиній повноцінній державі. […].
33. Пізній бенфеизм у Росії Отже, якщо представники старій класичній науки ставилися до нового перебігу попри визнання його заслуг стримано, і критично, то молодше покоління відчувала у собі безпосереднє вплив Бенфея і часом сліпо слід було і наслідувало йому. Щоправда, бенфеизм як такої у відсутності ми великого поширення, але з тих щонайменше вплив Бенфея позначилося ми. Більше до української, ніж […].
34. Нелюдськість війни Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменників писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна – кров, смерть, втрату дорогих людей. Один із таких […].
35. Розповідь про свою малу батьківщину Євген Гребінка по-синівськи любить свою рідну Полтавщину за її розкішну природу, синій, як море, степ, щебет жайворонка і розспівані сади. Кращого місця на землі для нього немає. Тут його коріння, отчий край, над яким витає дух предків. Так сприймати красу природи і гармонію може лише духовно багата людина! З хлібом у душу всмоктав він полтавську […].
36. Нова дійсність у творчості Сергія Єсеніна Поетові для життя і творчості визначений долею якийсь час, епоха. Іноді вони течуть плавно, без розривів і катастроф, в одному темпі і ритмі, від початку і до кінця. Життя ж Сергія Єсеніна, як і багатьох його сучасників, чітко ділиться на періоди “до” і “після”, Погляд, можливо, дуже варварський, але вірний, – перефразовуючи І. Бродського. Єсенін […].
37. “Я був вбитий під Ржевом” звертання до нащадків (за однойменним твором) Под Ржевом и ночью и днем не смолкали сраженья, А враг был одет и обут и силен и жесток, Под Ржевом сжималось, сжималось кольцо окруженья, И наши от пуль и от голода падали с ног. М. Ножкін. Безперечно, вірш “Я був вбитий під Ржевом…” належить до правдивих пронизливих поетичних творів про Вітчизняну війну. Ця поезія […].
38. Фантастичне й реальне в поемі “Рамаяна” Давньоіндійська епічна поема “Рамаяна” створювалася в далекій давнині, близько двох тисяч років тому. І ті, хто протягом століть складав її поетичні рядки, навряд чи могли відокремити в ній реальність від фантазії народу. Так само, як і нинішні індуси, які свято вірують у переселення душ і продовження життя, не відокремлюють героїв поеми від свого реального життя, […].
39. Коротка характеристика добутку Муму Тургенєва І. С Жанр цього добутку – оповідання. Зав’язка. У Москву привезли із села глухонімого Гарасима. Він став двірником у барині. Розвиток дії. Самодурство барині ламає долю Гарасима. Спочатку селянина зривають із землі, привозять у місто, змушують робити далеку йому роботу. Потім по примсі барині видають Тетяну, що полюбилася Гарасимові, заміж за п’яницю Капітона Зрештою позбавляють Гарасима єдиної […].
40. Махабхарата – енциклопедія давньоіндійського життя Махабхарата (буквальний переклад – підтримуючий воїн) – велика оповідь про Бхаратів, епічна поема про боротьбу між двома родами – Пандавами і Кауравами. Датується першою половиною І тис. до н. е. Належить до священного переказу – смріті. Складається з 100 тисяч двовіршів (шлок), розподілених на 18 книг. У Махабхараті згідно з традицією розрізняють три верстви, або […].