І. Ожегова додає до цих визначень таке: "марновірство визначається як віра у що-небудь надприродне, таємниче, у передвістя, у прикмети; забобон, заснований на вірі в що-небудь надприродне" [14].
Забобо́н — упередження, що полягає у тому, що індивід приймає за реальність невідомі сили, здатні провіщати події чи впливати на них. Упереджене ставлення до чорних котів — найпоширеніший забобон.
причинно-наслідкових залежностей предметам і явищам навко- лишнього світу, об'єктивно не пов'язаним між собою). Забобони як різновид колективних уявлень виникають B ході передачі їх від покоління до покоління в результаті дії механізмів навіювання, зараження і наслідування.
Вони можуть впливати на кожен аспект життя людини, від їх можливостей як дитини до їх гідності та самооцінки. Вони також погані для тих, хто їх тримає; переживаючи життя, ненавидячи людей просто тому, що вони є членами якоїсь групи, не є корисним способом життя.
Наші предки спостерігали за явищами природи, повсякденним побутом та розробляли правила, що допомагали регулювати щоденне життя. Оскільки людина не могла зрозуміти багато явищ так, як ми робимо це зараз, маючи наукові знання, то й предки часто пояснювали різноманітні ситуації втручанням духів та потойбічних сил.
ЯКЩО, спол. умовний. Уживається для приєднання підрядних умовних речень до головного; коли.
Забобо́н — упередження, що полягає у тому, що індивід приймає за реальність невідомі сили, здатні провіщати події чи впливати на них. Містить допущення, часто неусвідомлене, що від цих сил можна знайти захист або досягнути з ними компромісу. Тому забобон здебільшого …