Що таке 4 форми дієслова

Усе про дієслово: таблиці

У цьому великому матеріалі ми зібрали все найголовніше про дієслово. Для зручності інформацію подано в таблицях. Більш детально про кожну з тем дізнавайтеся з розділу “Читайте більше” в кінці матеріалу. Там викладено вичерпні дані про кожну підтему.

Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).

Початкова форма дієслова має назви: інфінітив, неозначена форма дієслова. Синтаксична роль: може виступати усіма членами речення.

Форми дієслова

Перехідні і неперехідні дієслова

Запам ‘ятайте! Щоб визначити перехідність-неперехідність дієслова, треба в реченні знайти іменник або займенник, який залежить від дієслова, з’ясувати, в якому відмінку вони стоять.

ПерехідніПрикладиНеперехідніПриклади
Означають дію, що переходить або спрямо­вана на предмет. Вони вимагають від залежно­го іменника чи займен­ника певного відмінка:

а) знахідного відмінка без прийменника;

б) родового відмінка із значенням частини від цілого;

б) купити (хліба) – не весь, а лише, наприклад, буханець, випити кави – не всю, а лише, наприклад, філіжанку;

а) дієслово сполучається з іменником у будь-якому відмінку, крім З.в., Р.в., який має при собі заперечну частку не або вказує на частину від цілого;

б) дієслова на -ся, -сь

Зверніть увагу!

1. Принести сіль (усю сіль) – принести солі (частину), розвантажити цемент (весь) – розвантажити цементу (частину), придбати цукор (весь) – придбати цукру (частину).

2. Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними: малює картину і Сашко малює; співає арію і Оксанка співає. 3.

Багатозначні дієслова можуть бути перехідними в одних своїх значеннях і неперехідними в інших (бити ворога, грати роль, читати книгу – бити в барабан, грати на нервах, любить читати).

Види дієслів

ДоконанийНедоконаний
Вказує на завершену дію і відповідає на питання що зробити? що зробив? що зроблю? Ці дієслова не мають форми теперішнього часу.Вказує на незавершену дію і відповідає на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити?
намалювати, перейти, зіскочити, затриматималювати, іти, скакати, затримувати

Зверніть увагу!

1. Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних способів:
1) додаванням і відкиданням префіксів (світити – засвітити, вабити – привабити);
2) заміною, додаванням чи відкиданням суфіксів (повторювати – повторити, допомагати – допомогти);
3) чергуванням звуків у корені (збирати – зібрати);
4) зміною наголосу (розки́дати – розкидáти, скли́кати – скликáти);
5) зміною коренів (брати – взяти, ловити – упіймати, заходити – зайти).

  1. Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова із суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, гарантувати, наслідувати, організувати, телефонувати тощо. Ці дієслова виявляють своє видове значення у контексті.

Дієвідміни

Зверніть увагу! В особових формах дієслів бити, звивати, лити, пити голосний -и- не зберігається: литиллють, питипють.

б) з основою на приголосний: мог-ти, нес-ти;

в) з основою на -оро-, -оло-: молоти, боротися;

г) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), -а-, -ва-, -ону-, що не випадають при змінюванні: раді-ти (радію), зацвіта-ти (зацвітаю), зігріва-ти (зігріваю); крикону-ти (криконуть)+ гнати, брати, прати, драти і подібні;

ґ) з основою на -ота: белькотати, муркотати;

д) дієслова з основою на : сія-ти, смія-тися;

е) із суфіксами -ува-, -юва-, які втрачають -ва-: годувати (годують), гостювати (гостюють);

б) з суфіксом -а- після й та шиплячих, який в особових формах випадає: кричати (кричиш), стояти (стоїш);

в) дієслова на -отіти, які мають відповідники на -отати (тому цокотіти – цокотять – ІІ дієвідміна, а цокотати – цокочуть – І дієвідміна): булькотіти, муркотіти, тріскотіти;

Зверніть увагу! Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін, тому й пишемо: стелеться і стелиться, хропеш і хропиш.

Способи дієслів

ДійснийУмовнийНаказовий
Дієслова називають дію, яка відбулася, відбувається чи відбудеться, тобто це ті дієслова, які мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу.Дієслова називають бажану або можливу за певних умов дію і відповідають на питання що робив би? що зробив би? Бувають доконаного і недоконаного виду.Форми цих дієслів містять спонукання до дії у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради і відповідають на питання що роби? що зроби? Бувають доконаного і недоконаного виду. Мають просту і складену (окремі дієслова у І особі однини та всі дієслова у ІІІ особі однини і множини) форму.
У минулому часі змінюються за родами і числами, у теперішньому і майбутньому – за особами і числами.Змінюються за родами і числами.Змінюються за особами і числами.

Умовний спосіб

УтворенняРідМножина
ЧоловічийЖіночийСередній
минулий час + частки б (після слова, яке закінчується на голосний), би (після слова, яке закінчується на приголосний)мріяв би, ніс бимріяла б, несла бмріяло б, несло бмріяли б, несли б

Зверніть увагу! Частки би, б завжди з дієсловами умовного способу пишуться окремо і не завжди стоять в реченні при дієслові, часто вони відірвані від нього і стоять в іншій частині речення. Якби ви вчились (би) так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).

Наказовий спосіб

ОсобаУтворюються від основи теперішнього, майбутнього часуОднинаМножина
Інес-уть, устан-уть, співа-ютьхай несу, хай устанунес-імо, устань-мо, їж-мо
ІІнес-уть, устан-уть, співа-ютьнес-и, устань, співайнесіте (несіть), співайте
ІІІнесе, несуть, устане, устануть, співає, співаютьхай несе, нехай устане, хай співаєхай несуть, нехай устануть, хай співає

Зверніть увагу! 1. Складена форма майбутнього часу наказового способу утворюється за допомогою часток хай, нехай. 2. Дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти і под. зберегли давню систему дієвідмінювання, тому в закінченні другої особи однини ш не вживається: даси, їси, розповіси, відповіси, а не дасиш, їсиш, розповісиш.

Дійсний спосіб

ЧасМинулийТеперішнійМайбутній
дія відбулася (відбувалася) до моменту мовлення про

І особа: сяятимусяятимемо;

ІІ особа: сяятимешсяятимете;

ІІІ особа: сяятимесяятимуть, будуть сяяти.

дієслова недоконаного

виду (чита-ють, леж-ать)

+ особові закінчення:

Однинамножина

основа майбутнього часу

+ особові закінчення: прочита-ютьпрочита-ю, прочита-єшпрочита-є;

б) проста форма недоконаного виду: інфінітив + особові закінчення: читати-му, читати-меш, читати-ме…

Зверніть увагу! Дієслова у дійсному способі мають також і давноминулий час, який означає дію, що відбулася перед іншою дією: сказав був, зібралася була, домовилися були тощо. Такі форми утворюються за допомогою дієслів минулого часу та допоміжного дієслова бути у відповідних формах минулого часу.

Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу

Теперішній час
Недоконаний вид
Особа і числоІ дієвідмінаII ДІЄВІДМІНА
однинамножинаоднинамножина
І(я, ми)цвіт-у, раді-юцвіт-емо,
Майбутній час
І дієвідміна
ЧислоОсобаВид, форма
доконанийнедоконаний
проста формапроста формаскладена форма
однинаІнапиш-у, збуду-юписати-му, будувати-мубуду писати, буду діяти
ІІнапиш-еш, збуду-єшписати-меш,
II дієвідміна
ЧислоОсобаВид, форма
доконанийнедоконаний
проста формапроста формаскладена форма
однинаІпобач-у, викош-убачити-му, косити-мубуд-у бачити, буд-у косити
ІІпобач-иш, викос-ишбачити-меш,

Увага! В українській мові є ряд дієслів з нерегулярними формами, які слід запам’ятати:

а) бути, дати, сісти, повісти, гнати, жити, слати, іти, взяти, підняти, їсти;

б) дієслова-омоніми вити (вию, в’ю), слати (стелю, шлю), жати (жну, жму).

Зразки дієвідмінювання

(теперішній, майбутній час)

ЧислоОсобаОсобові форми дієслів
Інфінітивїстигнатиітижитидативзятидоповісти
однинаІїмженуідуживудамвізьмудоповім
ІІїсиженешідешживешдасивізьмешдоповіси
ІІІїстьженеідеживедастьвізьмедоповість
множинаІїможенемоідеможивемодамовізьмемодоповімо
ІІїстеженетеідетеживетедастевізьметедоповісте
ІІІїдятьженутьідутьживутьдадутьвізьмутьдоповідять

1. У сучасній українській мові стилістично правильними вважаються такі форми: дадуть відповідь (а не відповідять), зроблять доповідь, повідомлять (а не доповідять), розкажуть (а не розповідять).

2. Дієслово бути в усіх особах і числах теперішнього часу має форму є. Проте іноді в художньому, публіцистичному та науковому мовленні можуть уживатися форми єсмь (І особа однини), єси (ІІ особа однини), єсть (ІІІ особа однини), єсте (ІІІ особа однини) та суть (ІІІ особа множини).

Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
СпосібЗамість якого способу вживаєтьсяПрикладиПримітки
1.Дійсний
(ІІ ос. теп. або майб. часу доконаного виду)
НаказовийЛагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Підете до магазину і придбаєте книги.
2.Дійсний (минулого часу)НаказовийПішли додому!
УмовнийНаказовийЧи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашім садочку? (М.Коцюбинський); Ти б, сину, мовчав (І. Нечуй-Левицький).Так висловлюються, коли хочуть пом’якшити тон наказу або висловити прохання, побажання, пораду.
4.НаказовийДійснийА хтось візьми та й пусти чутку, що то я написав того листа (М. Стельмах); Другі бігають, кричать, а ти сиди, пряди, вечеряти подай…а тоді й лягай (Панас Мирний).
5.НаказовийУмовнийПрийди я вчасно, нічого б не сталося.
Уживання інфінітива
6.ІнфінітивНаказовийНе курити! Перед уживанням виріб кип’ятити.
7.УмовнийПіти б додому! Мені б книжку цікаву купити.Інфінітив уживається з часткою б (би).
Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
ЧасЗамість якого часу вживаєтьсяПрикладиПримітки
1.МинулийТеперішнійВін глибоко замислився (замислився на даний момент); Дорога розкисла (є такою у даний момент).Такі дієслова вказують на минулу дію, результат якої наявний у момент мовлення.
2.МинулийМайбутнійХристино Архипівно, ми пішли (О. Корнійчук).Підкреслюється те, що намір діючої особи обов’язково здійсниться.
ТеперішнійМинулийЯ похитнувся, мов підтятий, а думка робить своє, спогади пливуть (П.Грабовський); І серце, хоч і звикле до блукання, до чужини, до вічного змагання, чогось бувало плаче в тій порі, немов дитина… (Леся Українка).Це засіб наближення читача до описуваних подій минулого. Значення минулого часу може підсилюватися частками було, бувало.
4.ТеперішнійМайбутнійКонцерт починається завтра о 19 годині; Автобус відходить за десять хвилин.Так висловлюються найчастіше в наказах, оголошеннях, розпорядженнях, а також у тому випадку, коли дія обов’язково відбудеться у близькому майбутньому.
5.Майбутній (проста форма)МинулийРаз на вікні у панському будинку патлатий цуцик спочивав: то ляже на бочок, то догори на спинку або на лапки морду клав (Л. Глібов); Тоді схопився осел на ноги та як зареве, а птахи всі врозльот (І. Франко); Перші рази, як тільки Роман вилізе було на вікно, школярі в класі піднімуть регіт (С.Васильченко).Дія, яка повторюється, чергується або йде одна за одною, а також вказується раптовість, несподіваність дії (у такому випадку дієслово вживається із часткою як). Значення минулого часу може підсилюватися частками було, бувало.
Безособові дієслова

Безособові дієслова називають дію або стан, що проходять самі по собі, незалежно від особи. Вони бувають доконаного і недоконаного виду. Безособові дієслова називають:

ОзначаютьПрикладиФорми
1.Явища природисвітає, вечоріє, сутеніє, стемніло, затопило, дощить, мрячитьу дійсному способі третьої особи однини теперішнього і майбутнього часів (світатиме, буде світати), минулому часі – середнього роду (світало)
2.Стихійні явищазамело, занесло, залило, вимерзло, висушилов умовному способі – середнього роду (замело б, висушило б)
3.Наявність / відсутність предмета або явищасталося, минулося, не вистачає, бракуєв умовному способі – середнього роду (сталося б)
4.Психічний, психологічний або фізичний стан людини – різні відчуття, переживання, станморозить, дихається, не спиться, водиться, нудить, трусить, гнітить, сниться, хочеться, не терпиться
5.Випадковість протікання події, незалежність її від особи (дієслова успіху)щастить, поталанило, фортунитьв умовному способі – середнього роду (таланило б)

Зверніть увагу!

1. Безособові дієслова не потрібно плутати із незмінюваними безособовими формами на -но, -то, утвореними від дієприкметників: зробленийзроблено, написанийнаписано.

2. Частина безособових дієслів є однозначними словами, тому їх форми не можна сплутати з формами повноцінних дієслів: вечоріє, таланить, дощить. Однак деякі багатозначні дієслова можуть бути і особовими, і безособовими:

3. Безособові дієслова виступають у ролі головного члена речення (присудка) в односкладних реченнях і часто з додатком. Підметів у таких реченнях не буває (немає виконавця дії):

  • Мати трусить(особове) рядном перед моїми очима. – Мене аж трусить(безособове) від холоду.

Уживання безособових дієслів

  1. Безособові форми на -но, -то не мають морфологічно вираженого зна­чення часу. Однак контекстуально наявність результату дії, яку підкреслює безособова форма, може бути віднесена до минулого, теперішнього чи майбутнього. У реченні на віднесеність дії, названу безособовою формою, до минулого або майбутнього часу може вказувати допоміжне дієслово було або буде:
  • Укріплені райони противника було прорвано (О. Гончар).
  • Все буде зроблено вчасно.

Зверніть увагу! Якщо у реченні йдеться про дію, завершену у минулому недавно, то безособова форма вживається без допоміжних дієслів. Якщо ж мовиться про давно закінчену дію, додається допоміжне дієслово було:

  • Останній літачок було зроблено, в кімнаті усе прибрано.
  1. В українському мовленні вживання безособових дієслівних форм на -но, -то є більш прийнятним, ніж тих дієприкметників, від яких вони утворені:
  • Справу зроблено (а не Справа зроблена);
  • Воду випито (а не Вода випита);
  • Резолюцію схвалено одноголосно (а не Резолюцію схвалена одноголосно).

Найпоширеніші способи творення дієслів

Способи творення дієслівСловотворчі афіксиПриклади
1.Префіксальнийпрефікси: у-(в-), ви-, від-(віді-), над-(наді-), під-(піді-), роз-(розі-), об-(обі-), з-(зі-, із-, с-), за-, по-, на-, про-, при-, пере- тощоукласти – класти;
внести – нести;
викликати – кликати;
відігнати – гнати;
надірвати – рвати;
зігріти – гріти
2.Суфіксальнийсуфікси: -а-(-я-), -и-, -і-(-ї-), -ува- (-юва-), -ну-, -сянаголошувати – наголос;
ахати – ах;
рухати – рух;
біліти – білий;
стукнути – стук;
братися –
брати
3.Префіксально-суфіксальнийодночасно за допомогою префіксів і суфіксівпідсилити – сила;
сповільнити –
повільний; оприлюднити – прилюдно; подвоїти – двоє
4.Лексико-семантичнийгодинник іде,
час біжить,
сонце встає,
ціни ростуть

Читайте також:

Related Posts:

1. Дієслово як частина мови. Форми дієслова

Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета й відповідає на питання що робити? що зробив? що робили? що робитимуть? що робила? та ін.

Найчастіше дієслово в реченні є присудком , хоча може виконувати роль підмета, додатка, означення, обставини .

Ми літуємо собі, аж поки за нами не приїжджають або ж не шлють телеграм із проханням вирядити додому. Хлопчаків і дівчат збирається більше послухати мій сон (Н. Бічуя). Господареві доводилося щоразу просити її сидіти на кухні (А. Багряна). Любить свій край — це для народу жити (В. Сосюра ).

Дієслово має п’ять форм: інфінітив, особове дієслово, безособове дієслово, дієприкметник, дієприслівник .

Дієслова мають вид — доконаний (що зробити?) і недоконаний (що робити?): лишати — лишити, одержувати — одержати, скакати — скочити .

Особові дієслова бувають дійсного способу (час — теперішній, минулий, майбутній ), умовного (їх уживають з частками б і би лише у формі минулого часу) і наказового .

Дієслова змінюються за особами ( 1-а, 2-а, 3-я особи ) і числами ( однина, множина ): ношу, носимо, носиш, носите, носить, носять .

Дієприкметники бувають активні й пасивні , теперішнього й минулого часу. Вони змінюються за родами, числами й відмінками , як прикметники .

Розрізняють безособові дієслова й безособові форми на –но, -то.

Безособові дієслова позначають стан людини чи природи ( лихоманить, смеркає ), а безособові форми на – но, -то — результат дії або дію без вказівки на виконавця ( виконано, вишито ).

Заболотний О. В. Українська мова : (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ : Генеза, 2019. – 240 с.

Авраменко О. Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2019. — 208 с. : іл

Related Post

Що смачного приготувати з агрусу на зимуЩо смачного приготувати з агрусу на зиму

Зміст:1 Заготовки з агрусу на зиму2 Варення з агрусу — 10 рецептів приготування на зиму2.1 Варення з агрусу «П’ятихвилинка» – самий простий рецепт2.2 Царський або «смарагдове» варення з агрусу2.3 Як

Як розрахувати націнку на послугиЯк розрахувати націнку на послуги

Зміст:1 Як розрахувати націнку на послуги1.1 Калькулятор фінансової надбавки1.2 Що таке визначення розмітки? А яка різниця між розміткою та маржею?1.3 Як ви розраховуєте націнку?1.4 Управління цінами: націнка1.5 Певні галузі можуть