Глюкоза

Для внутрішньосудинного і підшкірного введення застосовують ізотонічний (5 %) розчин глюкози. Внутрішньосудинно призначають також гіпертонічний (10- 40 %) розчин.

Ізотонічний та гіпертонічний розчини глюкози застосовують для отримання осмотичних ефектів. Ізотонічний розчин вводять для поповнення організму рідиною як плазмозамінник.

Ізотонічний розчин є також легкозасвоюваним поживним матеріалом. У процесі обміну глюкози в тканинах виділяється значна кількість енергії, що необхідна для здійснення функцій організму: при внутрішньовенному введенні – також для нормалізації осмотичного тиску крові. Кількість циркулюючої рідини в судинцому руслі зростає за рахунок води, що мобілізується з тканин.

Введення у кров гіпертонічного розчину глюкози застосовують при небезпечних набряках тканин, легень, мозку. Під його впливом підвищується детоксикаційна функція печінки, скоротливість міокарда, розширюються судини, підвищується діурез.

Розчини глюкози призначають при гіпоглікемії, інфекційних хворобах, захворюваннях печінки (дистрофія та атрофія печінки), декомпенсації функції серця, набряку легень, геморагічних діатезах, токсикоінфекціях, різних інтоксикаціях (отруєння наркотичними анальгетиками, синильною кислотою та її солями, вуглецю оксидом, аніліном, водню арсенатом, фосфогеном тощо). Розчини глюкози вводять при шоку і колапсі. Глюкоза є компонентом різних кровозамінних і протишокових рідин. Розчини глюкози з метиленовим синім застосовують при отруєнні синильною кислотою.

Глюкоза (Glucosum) ATC-класифікація

1 мл розчину містить глюкози моногідрату 50 мг (в перерахуванні на 100% речовину); допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або злегка жовтувата прозора рідина.

Фармакотерапевтична група

Кровозамінники та перфузійні розчини. Код АТХ В05СХ01.

Фармакологічні властивості

Розчин глюкози 5% ізотонічний щодо плазми крові і при його внутрішньовенному введенні поповнює об’єм циркулюючої крові, при її втраті є джерелом поживного матеріалу, а також сприяє виведенню отрути з організму. Глюкоза забезпечує субстратне поповнення енергозатрат. При внутрішньовенних ін’єкціях активізує метаболічні процеси, покращує антитоксичну функцію печінки, посилює скорочувальну активність міокарда, розширює судини, збільшує діурез.

Після введення швидко розподіляється у тканинах організму. Екскретується нирками.

Показання

− Гіпер- та ізотонічна дегідратація;

− у дітей для запобігання порушенням водно-електролітного балансу під час оперативних втручань;

− як розчинник інших сумісних розчинів лікарських засобів.

Протипоказання

Розчин глюкози 5% протипоказаний пацієнтам з:

Препарат не вводити одночасно з препаратами крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

При одночасному застосуванні з тіазидними діуретиками і фуросемідом слід враховувати їх здатність впливати на рівень глюкози у сироватці. Інсулін сприяє потраплянню глюкози в периферичні тканини. Розчин глюкози зменшує токсичний вплив піразинаміду на печінку. Введення великого об’єму розчину глюкози сприяє розвитку гіпокаліємії, що підвищує токсичність одночасно застосованих препаратів наперстянки. Розчин глюкози несумісний з амінофіліном, розчинними барбітуратами, гідрокортизоном, канаміцином, розчинними сульфаніламідами, ціанокобаламіном.

Особливості застосування

Препарат дуже обережно слід застосовувати хворим з внутрішньочерепними та внутрішньоспінальними крововиливами.

При тривалому внутрішньовенному застосуванні препарату необхідний контроль рівня цукру в крові.

З метою попередження виникнення гіпоосмолярності плазми розчин глюкози 5% можна комбінувати із введенням ізотонічного розчину хлориду натрію.

При введенні великих доз у разі необхідності призначають інсулін під шкіру із розрахунку 1 ОД на 4–5 г глюкози.

Вміст пляшки може бути використаний лише для одного пацієнта. Після порушення герметичності пляшки чи контейнера невикористану частину вмісту пляшки чи контейнера слід викинути.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат може бути застосований за показаннями.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Дані відсутні через виключне застосування препарату в умовах стаціонару.

Спосіб застосування та дози

Препарат застосовують внутрішньовенно краплинно. Доза для дорослих становить до 1500 мл на добу. Максимальна добова доза для дорослих становить 2000 мл. У разі необхідності максимальна швидкість введення для дорослих − 150 крапель за хвилину (500 мл/год).

Діти

Доза для дітей залежить від віку, маси тіла, стану пацієнта та лабораторних показників.

Передозування

Посилення проявів побічних реакцій.

Можливий розвиток гіперглікемії та гіпотонічної гіпергідратації. У разі передозування препарату призначають симптоматичне лікування та введення препаратів звичайного інсуліну.

Побічні реакції

Порушення електролітного балансу та загальні реакції організму, які виникають при проведенні масивних інфузій:

• гіпокаліємія;
• гіпофосфатемія;
• гіпомагніємія;
• гіпонатріємія;
• гіперволемія;
• гіперглікемія;
• алергічні реакції (гіпертермія, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок).

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту:

У разі виникнення побічних реакцій введення розчину слід припинити, оцінити стан пацієнта і надати допомогу.

Термін придатності

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в оригінальній упаковці.

Упаковка

По 200 мл або 250 мл, або 400 мл, або 500 мл у контейнерах полімерних;

по 200 мл або 400 мл у пляшках скляних.