Топінамбур – коли збирати врожай?

Дачники кажуть, що земляна груша – одна з найбільш вдячних і невибагливих культур. Вирощувати її вдається навіть на грунтах, де основним інгредієнтом залишається пісок і глина. Потрібно відзначити, що сама природа зробила все, щоб бульби змогли потрапити до нас в руки з максимальною кількістю корисного. Ось чому час збору врожаю топінамбуру бажано дотримуватися і не поспішати. І як раз про тонкощі збору і способи зберігання ми поговоримо нижче.

Коли збирати врожай топінамбура?

Дивно, але як раз земляну грушу можна зібрати пізніше визначених термінів, але ніяк не раніше. Як правило, період повного дозрівання приблизно 120 днів, і початок збору врожаю припадає на пізню осінь. Як правило, міські жителі вже в кінці вересня – початку жовтня починають «консервацію» дачі і закінчують поїздки. Не дивно, що після збирання врожаю вони отримують дрібні і не особливо смачні бульби топінамбура.

Секрет у тому, що саме з закінченням осені вуглеводи та інші корисності масово починають переміщатися зі стовбура рослини в його бульби. Коли строки витримані вірно, з куща виходить зібрати до десяти кілограм. А коли ми починаємо поспішати, і зрізаємо надземну частину, вся міграція соку з корисними речовинами порушується і урожай не такий якісний.

Якщо вірити досвідченим садівникам, строки збирання врожаю топінамбуру припадають на кінець осені, майже під заморозки. У цей період стебла одеревіли. Як тільки заморозки на порозі, потрібно зрізати їх. Приблизно через тиждень настає час, коли можна збирати урожай топінамбура. Таким чином урожай дозріває. А коли ви почнете його викопувати, бульби вже зросли до своїх максимальних розмірів. До речі, якщо залишити зимувати бульби на грядках, навіть після замерзання вони не втратять своїх харчових характеристик і смаку.

Коли збирати врожай топінамбура і як його зберігати?

Вся проблема зі збором врожаю полягає в нетривалості зберігання топінамбура. Навіть у погребі і максимально підібраних умовах бульби довго не збережуть свої якості. Саме тому багато рекомендують зберігати свій урожай незібраним, точніше не викопаних.

В ідеалі рекомендують зробити часткову збирання врожаю топінамбуру. Після дозрівання тиждень-другий ви отримуєте якісні і смачні бульби. Викопуємо саме стільки, скільки ви зможете з’їсти за короткий період часу.

Іншу частину врожаю залишаємо прямо на грядках. Якщо ви проживаєте в регіоні з суворою зимою, допускається укриття посадок. Для цих цілей підійде суха трава або листя, агроволокно для укриття.

Якщо терміни, коли вже пора збирати урожай топінамбура, не викликають сумнівів, то з моментом, як його зберігати, є різні думки і поради. Одні дачники наполягають саме на зберіганні в гаражі або підвалі під шаром піску. Це рішення виправдовує себе, якщо урожай буде з’їдено швидко. Також радять зберігати бульби на самому дні холодильника, попередньо обернувши їх в мокру тканину. Справа в тому, що бульби мають властивість дуже швидко втрачати вологу і псуватися. Для тривалого зберігання все-таки краще грядка. Але і тут є пара нюансів:

• навесні збирати врожай потрібно до початку потепління, інакше бульби почнуть проростати і харчова цінність значно знизиться;
• не варто забувати і про різного роду шкідників: миші, щури, будь-які інші гризуни будуть не проти поласувати вашими заготовками;
• а ось для жителів теплих регіонів цей варіант може стати основним, адже посадки можна і захистити, а земля в мерзлий кого не перетвориться і завжди можна викопати для себе нову порцію корисних бульб.

Топінамбур

Топінамбур (Helianthus tuberosus), або Соняшник клубненосний відноситься до представників трав’янистих рослин і належить до сімейства Айстрових. У народі зустрічається інша назва топінамбура, наприклад, земляна груша, артишок або бульба. Походження слова пов’язують з індіанським племенем, яке проживало в південній Америці.

У 16 столітті рослину завезли в європейські країни, де через кілька століть її почали вирощувати в якості харчової культури. Сьогодні в умовах дикої природи земляна груша часто зростає на півночі Америки поблизу доріг. Окультурений топінамбур користується популярністю по всьому світу. У деяких країнах його вважають бур’яном, тому що рослина здатна пристосовуватися навіть до самих несприятливих умов.

Опис топінамбуру

Топінамбур являє собою твердий коренеплід, пофарбований в жовтий, червоний, бузковий або білий колір. Зовнішній вигляд кореневища нагадує імбир. Земляну грушу використовують в їжу, вона відрізняється легким солодкуватим смаком. Багато хто порівнює за смаком з капустою або ріпою.

Поверхня міцних і прямостоячих стебел злегка опушена. Вони можуть виростати до 3 м в довжину і мають розгалужену верхівку. Верхні листові пластинки овальної форми, нижні – супротивні – яйцеподібні. Квітки-кошики утворюються з трубчастих бутонів, забарвлених в жовтий тон, а по краях розташовані золотаві квітки. Дозрівання плоду починається в кінці літа.

Для промисловості топінамбур вирощують в Америці, Росії та Азії. У наших краях уже протягом кількох десятиліть його культивують багато дачники на своїх садових ділянках. Земляна груша має лікувальні властивості і є дуже поживною овочевою культурою, хімічний склад якої близький до картоплі. Коренеплоди їстівні в сирому і відвареному вигляді. В інтернеті багато рецептів приготування різних страв і напоїв з цього овоча.

Посадка топінамбуру у відкритий грунт

Вирощують цю культуру в саду або в контейнерах. Посадка у відкритий грунт проводиться пізньої осені, перед приходом заморозків. Можна також робити це навесні дочекавшись, поки грунт прогріється. В якості посадкового матеріалу можна використовувати частини бульб. Ділянка для вирощуванна топінамбуру повинна добре освітлюватися. Оскільки його стебла можуть досягати висоти до 3 м, не варто вибирати місце, де рослина завадить зростанню інших культур. Оптимальним варіантом буде ділянка поблизу огорожі.

Грунт

При виборі грунту краще віддати перевагу субстрату з нейтральним або слаболужним середовищем. Земляна груша погано розвивається у важкому грунті і солончаках, а в іншому не сильно вибаглива до складу землі.

Грядки для вирощування необхідно підготувати за кілька днів до посадки. Грунт перекопують і удобрюють компостом. Якщо планується висадка топінамбуру навесні, то рекомендується не руйнувати великі земляні грудки на зиму. Мінеральні добрива вносяться прямо перед посадкою. Топінамбур добре росте на місці торішніх картопляних, капустяних або огірковим грядок.

Підготовка бульб

В кінці весни можна відібрати середні плоди рослини і замочити їх у цирконію, розведеному у воді в співвідношенні 1: 1000. Бульби висаджують у викопану канавку таким чином, щоб відстань між ними була не менше 40 см. Глибина посадки повинна складати близько 12 см. Між рядами важливо дотримуватися дистанції 60-70 см.

Догляд за топінамбуром

Топінамбур є невибагливим коренеплодом. Після посадки бульб грядки періодично розпушують і видаляють бур’яни. Як тільки стебла виростуть на 30 см, проводиться підживлення грунту компостом, а коли топінамбур підросте на метр, робиться підв’язка. Для цього по кінцях грядок розміщують стовпчики, між якими натягується дріт. До нього підв’язують стебла, щоб вони не пошкодилися під час сильного вітру. Цвітіння краще контролювати і видаляти бутони, інакше рослина буде витрачати всі сили. З цієї ж причини найдовші пагони обрізаються.

Полив

Поливати земляну грушу потрібно тільки за умови тривалої засухи. На кожен кущ витрачається приблизно 10-15 л води. Коли літо дощове можна не турбуватися за стан рослини, оскільки природної вологи буде повністю вистачати.

Підживлення і добрива

Під час росту топінамбур необхідно підживлювати. При розпушуванні грунту ділянку збагачують калійними і азотними добривами. Під час цвітіння рекомендується вносити тільки рідкі добрива. Хороший ефект надає підживлення грунту розчином морських водоростей, а також настоєм сидератів.

Розмноження

Розмноження коренеплоду здійснюють вегетативним методом. Для цих цілей підійдуть бульби або їх частини. Іноді топінамбур вирощують за допомогою насіння. Тільки такий спосіб забирає багато сил, вимагає певного досвіду і знань, тому їм користуються тільки селекціонери. Щоб дочекатися врожаю з насіння, буде потрібно багато часу.

Вирощувати земляну грушу можна у відкритому грунті, в спеціальних контейнерах або дренажних ящиках. Доглядати за нею необхідно точно так як у відкритому грунті, проте більше уваги приділяти поливу.

Хвороби і шкідники

Хоча топінамбур є досить стійкою культурою, іноді спостерігаються випадки ураження рослини білою гниллю, альтернаріозом або борошнистою росою.

Біла гниль

Інфекція потрапляє через грунт. Захворювання швидко розвивається при високій вологості повітря або різкій зміні погоди. Ознаками захворювання білою гниллю є утворення цвілі на стеблах. Згодом вона починає покривати його внутрішні стінки. Уражені кущі важливо своєчасно викопати і спалити.

Альтернаріоз

Вважається найбільш поширеним захворюванням, через яке страждають всі вегетативні частини рослини. Воно проявляється у вигляді плямистості на листках. Згодом плями покривають листову пластинку, що призводить до повного висихання всього куща. Справитися з проблемою допомагає проведення обприскування топінамбура теплим фунгіцидним розчином. Для закріплення ефекту процедуру краще повторити через два тижні, хоча в деяких випадках результат помітний після одного сеансу.

Борошниста роса

Цей пухкий білий наліт утворюється на поверхні листя в період дозрівання коренеплоду. Воно поступово стає крихким і ламким. Хвороба прискорюється при вологій погоді або пересичення грунту азотом. Кущі обробляються розчинами фунгіцидів.

Топінамбур можуть атакувати слимаки, капустянки та інші шкідники. Для захисту від них на грядках насипають спеціальні протислизневі препарати.

Збір та зберігання

Коренеплоди дозрівають протягом трьох місяців. Не варто викопувати їх раніше, тому що витягнуті з землі бульби не здатні дозрівати. Урожай збирають пізньої осені або навесні. Плоди є морозостійкими, тому вони чудово зимують в грунті, якщо на грядки накидати додатковий шар землі. Навесні рекомендується збирати урожай до того, як грунт прогріється, оскільки бульби почнуть давати сходи. Такий топінамбур вже не можна використовувати в їжу.

Зберігаються бульби, як і будь-які інші коренеплоди, в сухому місці. Можна для цих цілей використовувати ящики, наповнені піском. Зібрані плоди ретельно промивають і просушують. Ящики розміщують на засклених балконах або лоджіях. Якщо врожаю трохи, то його зберігають в холодильнику.

Сорти

На сьогоднішній день перед

селекціонерами стоїть мета виростити такий сорт топінамбура, щоб він відрізнявся компактністю. В основному, коренева система у цієї культури сильно розростається. Інше завдання – це вивести кормовий топінамбур з потовщеним стеблом і отримати районовані сорти.

Найбільш поширені сорти земляної груші поділяються на два види: кормові і бульбові. Кормовий топінамбур відрізняється густою рослинною частиною, невеликою кількістю бульб і вирощується для промислових цілей. Існує ще поділ на ранні та пізньостиглі сорти. Розглянемо найпопулярніші з них:

• Інтерес – це пізньостиглий вид топінамбура, який характеризується швидким ростом і морозостійкістю. Рослина має товсті довгі стебла, темно-зелене велике листя і білі коренеплоди. Його використовують у виробництві і вирощують в теплих регіонах країни.
• Ленінградський топінамбур дає високий урожай у вигляді білих овальних бульб. Вони добре зберігаються на зиму.
• Скороспілка майже не потребує догляду, добре розвивається навіть в затемнених куточках. Плоди круглі і гладкі.
• Сонячний сорт вважається найбільш урожайним, пізно дозріває і невибагливий до умов вирощування. Кущі мають гіллясті міцні стебла і широке листя, коренеплоди яйцевидної форми, пофарбовані в білий колір.
• Знахідка – це пізньостиглий сорт, коренева система займає небагато місця. Бульби білі з рожевими прожилками.

Лікувальні властивості

Земляна груша містить велику кількість поживних речовин і вітамінів, наприклад, калій, кальцій, хром, фтор, магній, кремній, натрій, вітаміни групи В, пектин, амінокислоти. Лікарі рекомендують вживати її в їжу при ожирінні, подагрі, сечокам’яній хворобі. У цьому овочі знаходиться багато клітковини і інуліну, завдяки яким з організму швидко виводяться солі металів, радіонукліди і токсини.