Як зберігати оливкову олію після її відкриття: вимоги для жерстяної тари і скла, терміни придатності, температура, місце

Кращу оливкову олію добувають єдиним способом: сік з плодів віджимають протягом декількох годин після збору врожаю. Саме так виходить максимально корисний продукт класу Extra Virgin. Ціна у нього чималенька: за пляшку 0,5 л доведеться віддати 100-250 грн (дані на червень 2018 року). І було б прикро зіпсувати її невмілим поводженням, неправильним зберіганням.

Першими, хто розпробував олію оливи, були ще стародавні єгиптяни. Пізніше оцінили продукт і стали виробляти в Малій Азії, Греції, Італії, Іспанії. Сьогодні оливкові плантації є навіть в Америці. І скрізь олія різна: за кольором, густотою, ароматом, відтінком смаку. Але кожна приносить користь.

Склад і користь

Сік оливи на 99,8% складається з жирів, причому з них насичених всього 14,4%, а решта — поліненасичені (Омега-3 і Омега-6) і мононенасичені (Омега-9), тобто ті, що несуть нам виключно користь. Шкідливих трансжирів немає зовсім. А ще в складі вітаміни (А, D, Е, К, групи В), антиоксиданти. В таблиці детальніше описана роль компонентів оливкової олії.

Таблиця — Склад і користь оливкової олії

Оливкова олія має жовчогінну дію. При жовчнокам’яній хворобі та інших патологіях ШЛУНКОВО-кишкового тракту в стадії загострення — проконсультуйтеся з лікарем. Можливо, вам краще відмовитися від вживання продукту.

Основні сорти

Не поспішайте придбати продукт, на якому цінник поменше. Уважно прочитайте етикетку. В залежності від ступеня очищення можна виділити три основних сорти.

1. Extra Virgin і Virgin. Це нефільтрована олія вищого гатунку, виготовлена шляхом холодного віджимання. Тобто простим пресуванням плодів. Свого роду «фреш» з оливок. Воно має багатий аромат і терпкий смак з м’якою гіркотою. Кращий варіант застосування — в салатах і соусах. Смажити на ньому — марнотратно і некорисно, адже воно швидко починає «горіти» і виділяти канцерогени.
2. Refined. Очищена олія. Після фільтрації продукт втрачає яскраво виражений аромат та смак, а також частина жирів. Зате при жарінні воно не чадить і коштує дешевше. Але майте на увазі: повторно смажити на ньому не рекомендується, краще вилийте залишки олії відразу після приготування їжі.
3. Pomace. Цю олію добувають з вичавки, що залишилися після виробництва Virgin Oil. Тут вже в хід йдуть термічна обробка макухи і різні реагенти. Відповідно такий продукт не має тієї харчової цінності, яку ми чекаємо від «рідкого золота». На ньому можна смажити (двічі нагрівати не можна!), а ось в салати і заправки воно не годиться зовсім: ні смаку, ні аромату, ні користі. Плюс — низька ціна.

Є ще різні суміші цих сортів. У цьому випадку на пляшці буде стояти позначка Mix або в назві будуть фігурувати слова: Pure Olive Oil (нерафінована плюс очищене), Olive Oil (нерафінована плюс очищене, але фільтрованого більше), Olive-pomace Oil (рафінована плюс жмыховое).

4 ради з вибору продукту

Що стосується вибору сорту, то тут важливо розуміти, як саме ви плануєте використовувати олію. Якщо у вас в цілях термообробка продуктів на сковороді, немає сенсу купувати дорогий Extra Virgin — особливої користі не отримаєте, а от здоров’ю можна нашкодити. У цьому випадку краще зупинити вибір на рафінованих варіантах. Є ще чотири нюанси, на які варто звернути увагу.

1. Країна виготовлення і розливу. Кращої якості той продукт, який вироблений і розлитий в одній країні (шукайте на етикетці позначку DOP). Якщо розлита олія була не в країні зростання сировини, то на етикетці буде напис — IGP. Чим швидше була упакована олія, тим менше вона контактувала з зовнішнім середовищем і тим більше «корисностей» було збережено.
2. Тара. Оливкову олію на світлі псується, тому шукайте продукт в темному склі. Ще допустимий варіант упаковки — жерстяна банка. Поважаючий себе і вас виробник не стане псувати гарну олію прозорою пластиковою пляшкою.
3. Дата розливу. Чим ближче вона до дати покупки, тим краще. Ідеальний варіант, коли покупка відбувається протягом півроку після упаковки. Чим довше олія «подорожує» до прилавка, тим більше властивостей вона втрачає.
4. Термін придатності. У середньому він становить один рік. Але деякі виробники вказують на етикетці два роки. По суті, при правильному зберіганні упакована олія за цей час не зіпсується, але і тонкого смаку, аромату і користі в ньому залишиться мало. Тому знову актуально правило: чим свіже, тим краще.

Читайте також: Подушечка для кілець на весілля своїми руками — вибір дизайну і матеріалу, інструменти і покрокова інструкція виготовлення

Зверніть увагу, як стоїть пляшка на прилавку: чи не падають на олію прямі промені світла. Якщо так, то краще взяти примірник з далекого ряду в глибині полиці.

Правила зберігання після відкриття пляшки

І ось «рідке золото» куплено і доставлено на кухню. Тепер його «корисності» потрібно максимально дбайливо зберегти — неправильне поводження може зіпсувати продукт за кілька днів.

Терміни

Про це сперечаються навіть професійні кухарі. Одні стверджують, що вже після двох-трьох тижнів використання олія починає стрімко втрачати смак і користь. На їхню думку, зберігати продукт у склі можна лише чотири тижні. Подальше вживання як мінімум марно, а, як максимум, може нашкодити здоров’ю.

Інші ж запевняють, що і після місяця використання якісний продукт не втрачає органолептичних та інших властивостей. А якщо склад почав псуватися, значить, ви купили підробку.

Температура

Оливкова олія любить прохолоду і зберігати його бажано при температурі близько 15°C. Максимальне значення — 25°C. Спека згубно діє на продукт. Звідси висновок: ставити пляшку біля кухонної плити, як ми звикли поступати з тим же соняшниковою олією, — не можна. Інакше її вміст перетвориться на непотрібну рідину.

Місце

Зберігати продукт на світлі, а тим більше на сонце — значить, добровільно зіпсувати складу в короткі терміни. Знайдіть для нього темне і прохолодне місце. Це може бути посудна шафа з непрозорими дверцятами, що знаходиться далеко від плити. Або полиці в коморі. Можна організувати місце в погребі.

З приводу зберігання оливкової олії в холодильнику також ведуться суперечки.

• За. Деякі вважають, що можна не тільки зберігати препарат у холодильнику, але і заморожувати. І навіть якщо загусла олія і випав осад — все можна виправити. Через кілька годин перебування при кімнатній температурі вона набуває початкові вигляд і консистенцію. Аргумент такий: холодильник — найкращий спосіб зберегти продукти харчування. І при цьому харчова цінність їх не змінюється. А значить, і склад оливкової олії не постраждає.
• Проти. На думку інших знавців, низькі температури шкідливі нарівні з високими. Від холоду олія загусає, каламутніє і навіть може випасти осад у вигляді білих пластівців. Крім того, відбуваються незворотні хімічні процеси, в результаті яких розпадаються вітаміни, втрачається частина корисних жирів.

Тара

Кисень, згубний для «рідкого золота», як високі температури або світло. Жири швидко окислюються і в результаті ми отримуємо замість благородної гірчинки прогірклий смак і неприємний запах.

Якщо купили оливкову олію в скляній пляшці, то достатньо просто щільно закупорювати горлечко після кожного використання. Причому робити це потрібно якомога швидше. А краще відливати невеликими порціями в окремі ємності. Важливо, щоб горлечко було вузьким, так ви мінімізуєте площа контакту з киснем. Для цих цілей в магазинах навіть продаються спеціальні невеликі глечики із кераміки.

Якщо ви купили продукт у жерстяній банці, то краще не зберігати його у вихідній тарі. Перелийте повністю в іншу ємність: керамічну або скляну. Ідеально, якщо скло буде темним. Якщо немає — просто оберніть пляшку фольгою.

Якщо, незважаючи на всі запобіжні заходи, олія втратила органолептичні властивості — не поспішайте викидати бутель. Залишки можна використовувати в складі масок для шкіри і волосся.

Зберігання рослинної олії: рекомендації та правила

Зберігання рослинної олії — питання, яке зачіпає практично кожного і про яке мало хто може сказати щось конкретне.

У практично всіх господинь картина приблизно така — олія або стоїть в 10 сантиметрах від плити, або в кращому випадку перебуває в шафці на відстані витягнутої руки. Однак, якщо дати собі завдання прочитати дрібні букви на звороті етикетки, то побачимо наступне: «Після відкриття зберігати в холодильнику».

Зберігання рослинної олії

Так чи потрібно зберігати рослинну олію в холодильнику? І так, і ні. Але про все послідовно. У всіх рослинних олій є 4 вороги: світло, кисень, тепло, різкі перепади температур.

Їх вплив змушує олію окислюватися, робить її прогірклою, призводить до втрати смаку, аромату і корисних властивостей. Кращий спосіб цього уникнути — належне зберігання.

Температурний режим

Ідеальна температура для зберігання соняшникової олії знаходиться в межах від +8 до +17 градусів. При цьому влітку біля гарячої плити вона може складати і +40, а в холодильнику не перевищує +4.

Здавалося б, тримайте олію в шафці подалі від плити, і не буде проблем. Чому ж виробник рекомендує зберігати олію в холодильнику? Виявляється, зберігати олію в кухонній шафці дійсно можна, але тільки до тих пір, поки ви не відкрили кришку.

Після розкриття упаковки всередину потрапляє кисень і відбувається окислювальне псування олії, просто кажучи, воно стає гіркою. До речі, це суттєво скорочує термін зберігання. Відкриту пляшку, що стояла в шафці, потрібно використати протягом 3-4 тижнів. В холодильнику при температурі не вище 11 градусів вона може зберігатися до 3-4 місяців.

Рекомендації по зберіганню, які ми не завжди виконуємо

Темне місце

Під впливом ультрафіолету рослинна олія змінює хімічний склад, а також швидко втрачає свої смакові якості і характерний колір. Тому ідеальна упаковка (як, наприклад, в оливкової олії) повинна бути з темного скла.

Однак з міркувань економії рослинна олія, яке використовується масово і у великій кількості, як і раніше розливається в прозору пластикову тару. Яка з часом починає виділяти шкідливі речовини (особливо при нагріванні).

Який же вихід? Зберегти корисні властивості олії в домашніх умовах досить легко. Досить просто тримати олію в закритій кухонній шафці, а ще краще — відразу після розкриття переливати олію в темний скляний посуд із щільною кришкою.

Прохолодне місце

Найзручніше (завжди під рукою) місце зберігання рослинної олії — стільниця. Але воно ж і найбільш несприятливе. Позначається близькість розпеченої плити, велика кількість денного та штучного світла, різкі перепади температур.

Ідеальним рішенням як для довгострокового, так і для щоденного зберігання олії може послужити закрита шафа, бажано нижня (там прохолодніше). Щоб було зручніше, можна тримати велику пляшку в шафці і за потреби переливати тижневий запас в маленьку, яка буде стояти біля плити.

Холодильник

Зберігати відкриту пляшку потрібно в холодильнику. Наприклад, у відділенні для овочів та фруктів (там встановлена температура близько 8 градусів). На середніх полицях температура нижче (може становити 4-5 градусів), а це для олії шкідливо.

При цьому дверцята холодильника теж не найкращий варіант. З одного боку, температура відповідає, з іншого — постійні перепади температур, які не йдуть олії на користь.

Олія: що це таке, в чому шкода і користь, яке найкорисніше?

Масла з різних рослин використовували з давніх пір. Сфера їх застосування досить широка – від приготування різних страв до створення косметичних засобів по догляду за тілом і волоссям. У кожному народі перевага віддавалася певному виду олії. Слов’яни готували і використовували конопляну, греки і єгиптяни – оливкову, азіати і жителі Сходу традиційно застосовували пальмову олію, африканці – кокосову.

Зміст матеріалу

Що це таке і як виглядає?

Масла різних рослин використовуються людством з незапам’ятних часів. У стародавньому Єгипті збирали цінні масла оливи, сандала, кардамона та інші, використовуючи їх для лікування різних хвороб, як ліки і основу для благовоній. З їх допомогою готували цілющі бальзами і виробляли муміфікації.

Стародавні люди застосовували масла в їжу, знаючи про їхні поживні властивості. Елліни виготовляли обліпихові склади, застосовуючи їх у військових походах як знезаражувальні рани засоби. У XVII столітті в Європу було привезено екзотичну олію насіння соняшнику з Південної Америки – нового континенту, а з ним і амарантову тверду олію. Так знайомий всім продукт потрапив до Росії. До цього використовували кунжутне, додаючи його в супи, каші і випічку. Традиційно масла підрозділюються на харчові та ефірні, а також розрізняються цільовим призначенням, початковою сировиною, з якої видобувають продукт, і технологією виготовлення.

Великий запас рослинного жиру в складі олійних культур є невичерпним джерелом корисних елементів і мінералів. Найчастіше його видобувають із насіння, оскільки більша частина міститься саме там. Розрізняють рідкі та тверді форми. Причому масла в рідкому вигляді є найбільш поширеними.

Тверді жири ще називають баттерами. Це можуть бути натуральні масла, наприклад, кокосове, арганове, масло дерева ши, або їх синтетичні аналоги. У будь-якому випадку їх консистенція розм’якшується і стає рідкою при 30 градусах.

Масла також розрізняють за способом вироблення. Найбезпечніший з них – це холодний віджим або пресування. Олійні частини (добірне насіння) кладуть під прес і розчавлюють, а отриману сировину збирають, проціжують і розподіляють по тарі. Вихід олії при цьому способі виробництва становить 26%. Продукт має маркування «екстра» – вищої якості.

Наступний спосіб вироблення олії – пресування. Для його виробництва беруть звичайне рослинне насіння, яке нагріває в спеціальних духовках перед віджимом. Вихід готового продукту значно вищий – 45%. Але якість олії значно нижча від попередньої.

Найбільш недорогим і консервативним методом є так звана екстракція. Для нього використовують органіку невисокої якості. Метод включає використання хімічних елементів – продуктів нафтопереробки для виділення олії шляхом розчинення і конденсації. Далі масла екстрагують пором і видаляють залишки шкідливих речовин щілиною.

Екстрагована олія стає рафінованою, минаючи кілька етапів чищення: випарювання (гідратацію), виморожування, рафінацію та дезодорування.

У фазі гідрогенізування олійна основа позбавляється фосфоліпідів, що випадають при довгому зберіганні в каламутний осад. За допомогою заморозки видаляють шкідливі смоли і віск. Рафінація повністю очищає масло від всяких домішок, нейтралізує колір. Дезодорування додатково очищає продукт від запаху.

Рослинний продукт, здобутий пресуванням, виморожений і очищений, використовують для харчування. Найпопулярнішою є соняшникова олія, вироблена із насіння соняшнику. Потім – оливкове, багате мононенасиченими жирами, стійкими до високих температур.

Користь і шкода

Харчова і цілюща цінність мастил обґрунтовується наявністю в них жирних кислот та інших корисних елементів.

Насичені кислоти мають антисептичну і бактерицидну дії, надають продукту унікальні властивості знищувати хвороботворну мікрофлору, а також беруть участь у процесі побудови колагенових і еластинових волокон. Ці жири містяться в кунжутному, соєвому і бавовняному маслах. Тому ці продукти застосовують у косметології для збагачення складів, емульсій та еліксирів.

Мононенасичені жирні кислоти відповідальні за нормальний обмін речовин, очищають стінки кровоносних судин, розбивають холестеринові бляшки, спайки, сприяють відновленню клітинних мембран. Гепатопротекторна дія обумовлена наявністю пальмітолеїнової кислоти класу Омега-7, а також олеїнових кислот, що містяться у виноградному, кунжутному, рапсовому і оливковому маслах.

Поліненасичені жирні кислоти – альфа- і гамма лінольова, нормалізують гормональний фон в організмі, захищають судини від атеросклерозу. Ними багаті соняшникова, гірчична, кукурудзяна, ріпакова, кедрова, соєва та інші олії.

Крім іншого, олії рослин містять ряд незамінних речовин і елементів: вітаміни, до яких належать D, B, A, E, нікотинаміди і фосфоліпіди (лецитин). Фосфатідилхолін захищає печінку від шкідливих глікогенів і продуктів розпаду, а також сприяє розщепленню жирів, беручи участь у вуглеводному обміні.

Багато жирних кислот не виробляються в людському організмі. Тому їх необхідно отримувати ззовні разом з їжею. Жирні кислоти надають виражену лікувальну дію:

• є ліпотропними, скорочують наявність жирів у клітинах печінки;
• підтримують тургор судин, перешкоджаючи осіданню холестерину;
• відновлюють клітини, будучи будівельним матеріалом мембран і гладкої мускулатури;
• нормалізують освіту і відтік жовчі;
• є потужними антиоксидантами, виводять токсини, вільні радикали і продукти розпаду;
• виліковують пухлини, в тому числі злоякісні та інші новоутворення;
• згладжують клімаксичні явища, нормалізуючи гормональний фон;
• лікують запори і покращують перистальтику кишківника;
• продовжують молодість і захищають від зморшок;
• відновлюють мозкові клітини, покращують провідність нейронів;
• відновлюють структуру кісток і хрящову тканину після травм і хірургічного втручання;
• стабілізують роботу імунної системи та психічного стану.

Це далеко не весь перелік корисних якостей олій для здоров’я організму людини.

Рослинні олії застосовують для лікування багатьох захворювань.

• Панкреатиту та інших патологій підшлункової залози. Особливістю захворювання є погане засвоєння жирів, тому вживати масла слід виключно в лікарських дозах і тільки в стадії одужання.
• З обережністю слід застосовувати масла людям з різною формою діабету. Низьковуглеводна дієта може призвести до дефіциту кислот, що беруть участь у виробленні гормонів, серед яких інсулін. Скоригувавши щоденне споживання рослинного продукту, можна значно поліпшити стан хворих на діабет. Причому норма споживання не повинна бути вище двох столових ложок. Жителі Середземномор’я рідко страждають подібними захворюваннями, викликаними порушеннями обміну речовин. У результаті досліджень вдалося з’ясувати, що цьому сприяє постійне споживання оливкової олії, а також продуктів і страв з її вмістом.
• При захворюваннях системи травлення і шлунково-кишкового тракту, для виведення шлаків, очищення товстого кишечника, а також при запорах і геморе.
• При гіпертонії, гіпотонії та будь-яких судинних проблемах, у тому числі порушеннях кровоносної системи і серця, а також інфарктах, інсультах та інших захворюваннях. Жири роблять судини еластичними, відновлюючи їх структуру, завдяки чому нормалізується кровотік і тиск приходить в норму.
• При подагрі та артриті в комплексній терапії та в якості допоміжного комплексу.
• Для лікування щитовидної залози і нормалізації ендокринної системи.
• При простудних і вірусних інфекціях як загальноукріплюючий засіб.
• В якості масажної основи для лікування утисків, прострілу і ревматичних суглобових болів, а також при радікуліті та інших запальних захворюваннях використовують масла, збагачені ефірами з лікувальними властивостями.
• У косметології застосування рослинних олій досить широко. У відновлювальній медицині використовується як регенеруючий засіб, що відновлює структуру клітин і тканин. У народній медицині застосовується у складі зовнішніх і внутрішніх засобів, а також у комплексних методах лікування тих чи інших захворювань.

І все ж існує ряд особливостей, які необхідно знати.

• Для фритюру і смаження не можна застосовувати нерафінований продукт. Це загрожує шкідливими наслідками, оскільки при нагріванні з олії виділяються хімічні речовини і канцерогени. Потрапляючи в організм людини, вони здатні викликати незворотні патологічні процеси. Найкраще користуватися очищеною рафінованою олією.
• Не слід кип’ятити і сильно нагрівати олію перед вживанням. Слід знати і враховувати точки диму, що є критичними відмітками – показниками зниження рівня корисності продукту. За цією точкою більшість корисних речовин відлетучується. Тому доцільно використовувати рослинний продукт у холодному вигляді.
• Оптимальна температура нагріву – 80 градусів за Цельсієм. За цією точкою в олії порушується склад. Причому для різних олій ця цифра коливається. Для олії з виноградних кісточок, а також рапсового і кукурудзяного – 160 градусів, для соняшникового і соєвого – 170, для оливкового та арахісового – 210-220, для пальмового – до 240 градусів за Цельсієм.
• Особливо небезпечно повторне використання масла без очищення. Такий склад є стовідсотковим власником канцерогенів.
• Нерафінований продукт схильний до швидкого замутнення з втратою корисних речовин. Через чотири місяці після вироблення і розливу така олія каламутніє, дає осад і стає гірким. Таке відбувається і з рафінованою олією при неправильному зберіганні. Використовувати зіпсований продукт для приготування страв не можна.
• Не слід перевищувати добову потребу в олії. Вона становить в середньому 100-110 грам. Споживання жирів понад міру може спровокувати появу зайвого холестерину, а також збільшити вагу тіла, що вкрай небажано, особливо при серцевих і судинних проблемах.
• В активній фазі панкреатиту, холециститу, виразки шлунка, гастриту, а також при нирковій недостатності і в період загострення слід на час виключити олію з вживання.
• При індивідуальній непереносимості продукту та алергії.

Яка олія вважається найкориснішою?

У ланцюжку необхідних масел на першому місці знаходиться оливкова. У звичайному вигляді воно схоже з соняшниковою, але при нагріванні, на відміну від неї, не втрачає своїх якостей і властивостей. Олеїнові жири не окисляються і не розпадаються під впливом температур.

Олія насіння соняшнику містить набагато більше корисних мінералів і вітамінів, ніж інші продукти. Тому його цілком можна віднести до корисних продуктів. Основна його гідність і перевага в утриманні потужного антиоксиданту – токоферолу, в достатній кількості.

Далі йде олія льону – найбільш низькокалорійне з продуктів цієї лінійки. Його часто використовують в дієтичному аспекті, а ще в косметології. Воно нормалізує рівень гормонів, підходить як жінкам, так і чоловікам. Дієтологи радять приймати щодня дві ложки масла з сиром, – це є найкращим профілактичним засобом від утворення ракових клітин. Цей спосіб цілком довів свою спроможність, завдяки дослідженням Д.Бадвіг. Його успішно застосовують для лікування аутоімунних і серцевих захворювань, а також при вікових змінах клімаксичного характеру.

Кунжутна олія багата калієм і кальцієм. Його корисно приймати для відновлення кісткової і хрящової тканин, а також при подагрі та інших захворюваннях кісткової системи і сполучної тканини. Найчастіше використовують темний продукт, тому що він більш насичений за складом. Олія не підлягає нагріву, їм заправляють овочі, перші та другі страви, застосовують виключно в холодному вигляді.

Гірчичне масло є природним консервантом, оскільки поряд з жирними кислотами, містить ефірні масла. При нагріванні воно не втрачає своїх властивостей, а випічка з ним покривається хрусткою не черствіючою корочкою.

Хімічний склад

Масла складаються з хімічних елементів:

• арахідонової, пальмітинової, лінольової, стеаринової та олеїнової кислот;
• вітаміну А (ретинолу), що покращує зір, загальний стан шкіри, її структуру та судинне русло;
• вітаміну D, що позитивно впливає на роботу щитовидної залози, що бере участь у регуляції ендокринної та нервової систем, а також зв’язуючого кальцій у кістковій системі, запобігаючи його втраті та вимиванню;
• вітаміну Е (токоферолу), який виводить продукти розпаду, токсини та отрути з організму людини;
• вітаміну F, що сприяє зміцненню сполучної тканини і гладкомишкових волокон, що відновлює зв’язки між нейронами, за рахунок чого поліпшуються когнітивні здібності;
• омега-3 і -6 жирні кислоти в вмісті вітаміну F є незамінними жирами для відновлення нервів і лікування неврологічних захворювань;
• наявність мінеральних речовин: калію, кальцію, бору, заліза, міді, молібдену, селену, цинку, фосфору, магнію, хрому і марганцю робить олію найполізнішим продуктом;
• ефіри та поліефіри, білки, лецитин, дубильні речовини та інші мікро- і макроелементи, в числі яких незамінні кислоти, насичують організм, заповнюючи добову необхідність у речовинах, необхідних для нормальної життєдіяльності людини.

Всупереч поширеній думці, рослинні олії не містять холестерин. Холестерин – це речовина, гормон, який виробляється організмом людини під впливом певних елементів. Його наявність необхідна для організму, а ось нестача або надлишок шкідливі. Зайве вироблення холестерину здатне закупорити судини, що може негативно позначитися на загальному стані організму. Жирні кислоти у великій кількості цілком можуть спровокувати вироблення холестерину.

Види

Існує декілька видів олій. Всі вони залежать від способу вироблення.

• Нерафінована соняшникова олія виробляє шляхом витискання насіння під пресом з попереднім нагріванням. Відпрацьований макуха використовують як кормову базу в тваринництві. Такий продукт має яскраво виражений запах насіння, володіє м’яким смаком смаженого насіння. Нерафінована олія містить більше корисних речовин, ніж очищена. Вітаміна Е в ньому міститься 70 мг на 100 г, в той час як оливкове містить лише 25 мг. Воно містить різні домішки, мило, пігменти та одоранти, постійне вживання яких небажане для здоров’я. Неочищене масло додають в салати та інші страви, використовуючи його виключно в холодному вигляді.
• Рафінована, або очищена олія не має запаху і смаку. Похідна маса піддається процесу очищення за допомогою хімічних реагентів. Проходячи кілька способів очищення, включаючи ручні і механічні, сировина поступово звільняється від кольору, смаку, змінюється навіть щільність. Залишається тільки жирова основа, стійка до нагрівання і зручна в приготуванні. Тому цю відпрацьовану олію використовують у кулінарії для приготування гарячих страв і консервації.
• У процесі гідрогенізації рослинні олії стають твердими. Гідрогенізовані продукти – батери або маргарин, широко використовуються в харчовій промисловості. Для їх виробництва рідку основу спочатку піддають обробці окисом нікелю, потім поміщають у спеціальну камеру, де під впливом водню і високого тиску суміш гідролізується. Далі до складу вводять емульгатори і крохмаль, очищають від кольору і запаху. Виходить твердий жир – основа, в яку можна додати ароматизатори, барвники та інші інгредієнти для надання продукту потрібних якостей і властивостей. Гідрогенізовані жири є трансзомерами, які замінюють в організмі насичені жири.
• Дезодорована олія готується виключно у виробничих умовах, де проходить очищення гарячим пором у спеціальній камері у відсутності доступу кисню. У процесі відбувається звільнення від кольору, запаху, смаку, осаду. При цьому залишаються вітамінний комплекс, мінеральні