Мушмула: вирощування з кісточки вдома і в саду

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 16 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 червня 2018 🕒 10 хвилин 👀 18288 разів 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за мушмулою
• Дерево мушмула – опис
• Догляд за мушмулою в домашніх умовах
  • Вирощування мушмули з кісточки
  • Посадка мушмули в ґрунт
  • Як доглядати за мушмулою в саду
  • Розмноження мушмули
  • Мушмула японська (Eriobotrya japonica)
  • Корисні властивості мушмули
  • Мушмула – протипокази
  • Коментарі

  Мушмула, або чишкун (лат. Mespilus) – рід листопадних рослин родини Розові. За даними The Plant List у роду всього три види. Слово «мушмула» запозичене з турецької мови, в яку воно потрапило з грецької. Як культурна рослина вирощується мушмула німецька, або звичайна, родом не з Німеччини, як можна було би припустити, а з Південно-Західної Азії та Південно-Східної Європи. До Німеччини мушмулу завезли римляни. Сьогодні в дикому вигляді вона зустрічається в Азербайджані, Південній Осетії, Грузії, Вірменії, на Північному Кавказі, на південному березі Криму і навіть у центральних областях України.

  Вирощують цю рослину вже понад 3000 років. У культуру її ввели стародавні греки, в давньоримську епоху й Середньовіччя мушмула вже була найважливішою плодовою рослиною. Однак потім цікавість до неї поступово згасла, її замінили інші культури, зокрема завезені до Європи з Нового Світу. Нині мушмулу можна зустріти нечасто.

  Посадка й догляд за мушмулою

  • Цвітіння: пізньою весною або раннім літом.
  • Посадка: трирічні саджанці висаджують у ґрунт напровесні або в період падолисту.
  • Освітлення: яскраве світло.
  • Ґрунт: для заповнення посадкового котловану готують суміш із рівних частин дернової землі, перегною, листяної землі й піску.
  • Полив: у міру необхідності, намагаючись уникати перезволоження.
  • Підживлення: молоді дерева підживлюють один раз на 3 тижні, а дорослі – 2-3 рази за сезон комплексними мінеральними добривами або розчином коров’яку.
  • Обрізування: напровесні проводять санітарне прочищення, а з чотирирічного віку починають формування крони.
  • Розмноження: насінням (кісточками) та живцями.
  • Шкідники та хвороби: практично не уражається.
  • Властивості: плоди мушмули є цінним дієтичним продуктом, а відвар листя рослини має протизапальну, закріплюючу та кровоспинну властивості.

  Дерево мушмула – опис

  Дерево мушмула – вічнозелена плодова рослина, вкрита темно-сірою корою, яка в гарних умовах може виростати до восьми метрів, але зазвичай не перевищує шести. Темно-зелене еліптичне листя мушмули сягає в довжину від 8 до 15, а в ширину – 3-4 см. Восени листя червоніє. Пізньої весни або на початку літа на дереві розкриваються білі п’ятипелюсткові квітки, які приваблюють своїми пахощами комах-запилювачів. Грушоподібний чи кулястий плід мушмули діаметром 2-3 см із постійними розгорнутими чашолистками забарвлений у червонувато-коричневий колір і здається порожнистим. У садових форм плід може сягати розмірів середнього яблука. Навіть після дозрівання фрукт мушмули залишається твердим і кислим, а їстівними плоди стають тільки після довгого зберігання або після заморозків: вони зморщуються, стають менші, м’якші й солодші.

  Догляд за мушмулою в домашніх умовах

  Вирощування мушмули з кісточки

  Вирощування мушмули з кісточки можна здійснювати в домашніх умовах. Витягнуту з м’якоті кісточку висаджують не пізніше ніж через три дні. Якщо ви придбали насіння мушмули в крамниці, то маєте розуміти, що вирощена з них рослина навряд чи дасть урожай, а ось мушмула з кісточки з’їденого фрукта буде плодоносити майже напевно.

  Субстрат для мушмули можна придбати в крамниці, а можна скласти самостійно з рівних частин листового ґрунту, перегною, піску та торфу. Заповніть субстратом горщик із дренажними отворами, не забувши спочатку помістити в нього шар керамзиту. Насіння мушмули заглиблюють у зволожений ґрунт на 2 см (в один горщик можна помістити до шести кісточок), після чого поверхню затягують плівкою або накривають склом. В очікуванні сходів посіви поміщають у тепле світле місце, наприклад, на підвіконня.

  Не раніше ніж за місяць з’являться паростки, і потрібно буде затінити сіянці від прямих сонячних променів, щодня провітрювати посіви й знімати конденсат із покриття, щоб від вогкості рослини не вразили грибкові хвороби. Коли сходи виростуть до 2 см, покриття з горщика знімають, а сіянці утримують при температурі не нижче 18 ºC. Якщо на дворі літо, виставляйте горщик із мушмулою на балкон або терасу, захистивши молоді рослини від поривів вітру, протягів і яскравого сонця. Підтримуйте субстрат у злегка вологому стані, поливаючи його 2-3 рази на тиждень. Якщо вже мушмула зійшла, то зростання її буде стрімким: через місяць сіянці можуть вирости до 15 см, і тоді, щоб вони не заважали один одному, їх розсаджують по окремих глибоких посудинах із ґрунтовою сумішшю з ріні, торфу та перегною. Слабкі сіянці після пересадки можуть загинути, але тут вже нічого не вдієш – природний добір. А великі й сильні рослини стануть ще більшими й міцнішими.

  Зацвіте мушмула домашня тільки на третій рік після пересадки в окрему посудину в кінці осені або на початку зими, а перші плоди можуть з’явитися до Нового року. Формувати крону домашньої мушмули можна тільки після цвітіння, хоча робити це й не обов’язково: можна надавати кроні форму, а можна дозволити їй виглядати природно, обрізаючи тільки загущуючі, слабкі, хворі та пошкоджені гілки.

  Вирощування мушмули в саду

  Посадка мушмули в ґрунт

  Трирічні саджанці мушмули, вирощені в домашніх умовах із кісточки, можна продовжувати вирощувати як домашні рослини, а можна висадити в сад. Ґрунт мушмулі потрібен добре дренований, нейтральний або слабкокислої реакції, а до складу ґрунту рослина невимоглива. Ґрунтові води на ділянці мають залягати не вище, ніж на глибині півтора метра від поверхні. Якщо ви вирішили висадити кілька саджанців відразу, дотримуйтесь між ними відстані 4,5 м і більше.

  Садять мушмулу у відкритий ґрунт, коли вона перебуває в спокої, тобто навесні або восени. Очистіть призначену для мушмули ділянку від бур’янів і перекопайте з кістковим борошном. Заготовте ґрунтову суміш із рівних частин ріні, дернової землі, перегною і листяної землі. Викопайте ями, які на третину перевищують об’єм кореневої системи саджанця із земляною грудкою. Вбийте в центр ями кіл такої висоти, щоб він діставав до нижніх гілок мушмули, переваліть саджанець із горщика в яму та заповніть простір ґрунтовою сумішшю. У результаті посадки саджанець має опинитися на тій же глибині, на якій він ріс у горщику. Після посадки рясно полийте рослину, а коли вода вбереться і ґрунт осяде, підв’яжіть саджанець до кілка й замульчуйте ґрунт навколо нього шаром компосту або перепрілого гною завтовшки 7-8 см таким чином, щоб мульча не торкалася стовбура.

  Як доглядати за мушмулою в саду

  Догляд за мушмулою мало чим відрізняється від догляду за іншими плодовими культурами. Як виростити мушмулу на присадибній ділянці? Вам доведеться поливати рослину, намагаючись просочити ґрунт вологою, але при цьому не перезволожити її. Після поливу або дощу бажано розпушувати ґрунт у пристовбурному колі й видаляти бур’яни, які з’являються там.

  Підживлюють мушмулу 2-3 рази за сезон як мінеральними, так і органічними добривами, але молоді рослини вимагають частіших підживлень: один раз на 3 тижні. З усіх органічних підживлень рослина воліє розчин коров’яку.

  Напровесні, до початку сокоруху, потрібно проводити санітарне прочищення: видаляти хворі, поламані, підморожені та загущуючі крону гілки. Перші 3-4 роки потрібно вкорочувати скелетні гілки на третину приросту на зовнішню бруньку. Гілки, що переплітаються всередині крони, обрізають до 2-3 бруньок. Із чотирирічного віку крону мушмули, як і крону будь-якого плодового дерева, формують, а коли формування завершено, просто підтримують форму обрізуванням.

  Розмноження мушмули

  Про те, як виростити мушмулу з кісточки, ви вже знаєте, але ця рослину можна розмножувати і вегетативно – живцюванням. Для цього з торішнього приросту зрізають живець завдовжки 15-20 см із двома вузлами, видаляють нижнє листя, а пластини верхніх листків укорочують на третину. Роблять це для того, щоби скоротити випаровування вологи. Зрізи припудрюють золою, після чого живці строго вертикально висаджують у горщик із керамзитом і торф’яно-піщаним субстратом. Заглиблюють живець на 4-5 см. Після посадки ґрунт поливають. Догляд за живцями полягає в регулярному поливі субстрату й обприскуванні живця кип’яченою водою. Для вкорінення мушмулі знадобиться близько місяця, а коли ви переконаєтеся, що у рослини відросли корені, пересадіть її в сад. Подальший розвиток саджанця може бути дуже повільним, проте не варто впадати у відчай: якщо умов вирощування мушмули вами дотримано, рано чи пізно живець обов’язково почне рости.

  Хвороби і шкідники мушмули

  Мушмула досить стійка як до хвороб, так і до шкідників, проте час від часу її може пошкоджувати листогризуча гусінь. Як із нею боротися? Навесні потрібно зібрати з дерева всі павутинні гнізда й спалити їх. У період розпускання бруньок мушмулу та ґрунт навколо неї обробляють семивідсотковим розчином Карбофоса або тривідсотковим розчином Нітрафена або Хлорофосу. У профілактичних цілях мушмулу двічі на рік – напровесні та після падолисту – обприскують розчинами препаратів Фітоверм (20 г на 10 л води), Інсегар (5 г на 10 л води) або Лепідоцид (25 г на 10 л води).

  Види і сорти мушмули

  Як ми вже згадували, з трьох видів роду в культурі вирощується тільки мушмула німецька, або мушмула кавказька, або мушмула кримська – рослина, яку ми описували на початку статті. Однак є ще мушмула японська, або еріоботрія, або локва, або шесек – невелика вічнозелена декоративна й плодова рослина, що вирощується як у відкритому, так і в закритому ґрунті. Локва належить до роду Еріоботрія родини Розові, тобто вона є родичкою мушмули німецької, по суті, не будучи мушмулою.

  Мушмула японська (Eriobotrya japonica)

  сягає у висоту 8 метрів. І пагони, і суцвіття рослини рудувато-сірі від густого повстяного опушення. Овальні шкірясті, глянсові з верхньої сторони листки, сидячі або на коротких черешках, сягають у довжину 25, а в ширину 8 см. Знизу вони теж густо опушені. Білі або жовті п’ятипелюсткові квітки діаметром 1-2 см зібрані в кінцеві волотисті суцвіття. Рослина добре зносить холоди, а з віком її зимостійкість стає все вищою. З сортів мушмули (еріоботрії) японської найвідоміші:

  • Шампань – рослина з пухнастими плодами жовтого кольору з ніжною м’якоттю;
  • Морозко – сорт для вирощування в оранжереї або в домашніх умовах, плоди якого позбавлені терпкості;
  • Сайлес – сорт із плодами масою близько 80 г, схожими на абрикоси;
  • Танака – у цієї рослини плоди грушовидної форми, помаранчево-жовтого кольору з рожевою м’якоттю кисло-солодкого смаку.

  Мушмула в ландшафтному дизайні

  Мушмулу німецьку з її розлогою і густою кроною дизайнери висаджують через червонувато-коричневе листя. Часто два або три дерева садять на північ від інших рослин, щоб вони створили заслін від холодних зимових вітрів, адже доросла мушмула вирізняється зимостійкістю.

  Вирощують мушмулу в якості центральної точки в невеликому за розміром саду: її чудова крона декоративна навіть без листя, а навесні на ній розкриваються плоскі, як блюдця, ароматні рожевуваті або білі квіти. Удруге мушмула зацвіте в серпні-вересні, а восени листя рослини забарвиться в незвичайний червонувато-коричневий або червоно-жовтий відтінок. Химерні плоди теж додають рослині привабливості. Декоративну впродовж усього сезону мушмулу можна висадити в ряд уздовж садової доріжки, створивши паркову алею з дерев зі стрункими стовбурами та зімкнутими кронами.

  Властивості мушмули – шкода і користь

  Корисні властивості мушмули

  Плоди мушмули містять залізо, кальцій, калій, фосфор, йод, магній, цинк, селен, натрій, фруктозу, сахарозу, лимонну і яблучну органічні кислоти, вітаміни A, C, B1, B2, B3, B6, B9, пектини, дубильні речовини й фітонциди, які сприяють одужанню від шлунково-кишкових хвороб, нормалізує роботу кишківника, полегшують болі при каменях у сечовивідних шляхах і нирках. Відваром із незрілих плодів мушмули знімають запалення і зупиняють кишкові кровотечі. А відвар листя, зібраного з квітучої мушмули, має протизапальну, закріплювальну, кровоспинну дію. З плодів мушмули роблять спиртову настоянку, якою в Японії лікують бронхіти й астму.

  Багату на антиоксиданти, харчові волокна, фруктозу та лимонну кислоту низькокалорійну мушмулу часто включають у раціон дієтичного харчування. Вона сприяє зціленню від діабету, підвищує опірність організму інфекціям, усуває симптом дисфункції нирок, збільшуючи їхню фільтрувальну здатність, виводить з організму шлаки та токсини, покращує зір, роботу травних органів, усуває кишкові порушення, наприклад, закрепи, сприяє стабілізації артеріального тиску, знімає кишкову кольку й запобігає нежитю.

  За рахунок високого вмісту вітамінів, макро- і мікроелементів мушмула рекомендована вагітним жінкам і годувальницям, у яких не виявлено індивідуальної незносності продукту. З м’якоті плодів готують маски, які надають шкірі здорового кольору, усувають пігментні плями та розгладжують дрібні зморшки.

  Готують із мушмули й різні страви, наприклад, джеми, варення і компоти. Сік мушмули легко зброджується, тому його використовують для виготовлення наливок, вина та лікеру. З насіння мушмули варять напій, що нагадує каву.

  Мушмула – протипокази

  При введенні мушмули в дитячий раціон слід дотримуватися обережності, оскільки можуть проявитись алергічні реакції. Протипоказана мушмула й особливо її нестиглі плоди тим, хто страждає на запалення підшлункової залози, гастрит із підвищеною кислотністю та виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки. Цим людям небажано також пити вино чи сік із мушмулою. А ось варення або джем із неї чинять навіть на хворий організм благотворну дію.

  Мушмула: опис сортів, догляд і вирощування в домашніх умовах

  Мушмула відноситься до сімейства розоцвітих, є найближчим родичем яблуні. В Америці вирощується як декоративна дерева, в Японії, Китаї є повноцінною плодової різновидом. У наших широтах популярні кімнатні представники, які цвітуть і плодоносять. Розглянемо докладніше їх загальну характеристику та правила агротехніки.

  Опис і властивості рослини

  Японська мушмула – вічнозелене дерево або кущ. Висота варіюється в межах 2-7 м. Крона густа, розлога. Листя має шкірясту структуру, еліптичної форми. Листові пластини – голі або злегка опушені. Зовні нагадують листя яблуні. Їх довжина – 25 см.

  Квіти – білі з жовтизною, виділяють приємний солодкий аромат з мигдальними нотками. Суцвіття зібрані в пазухах молодих або торішніх гілок в стовп. Зовні цвітіння мушмули схоже з каштановим. Кожен віночок складається з 5 пелюсток і більше 40 тичинок. Формує 2 зав’язі. Важливо! Цвіте мушмула, на відміну від інших плодових дерев, восени і взимку, тому в регіонах з холодними зимами її краще вирощувати в горщиках будинку або в тепличних умовах. Плоди – кулясті або грушоподібні, 6-8 см в діаметрі. Помаранчеві і жовті. За смаком нагадують суміш груші з черешнею. Всередині знаходиться 2-4 кісточки.

  У нашій країні рослина частіше використовується для озеленення паркових зон. Мушмулу використовують в регіонах природного поширення в якості лікарської рослини і дієтичного продукту харчування.

  Фотогалерея

  Основні аспекти ботанічного опису рослини:

  коренева система	розгалужена
  форма зростання	Дерево, кущ
  форма листя	еліптична
  забарвлення листя	Темно-зелені
  форма квіток	чашоподібна
  забарвлення квіток	Білі з жовтизною
  форма плодів	Кулясті, грушоподібні
  колір плодів	Помаранчевий, жовтий
  смак фрукта	Кисло-солодкий

  Корисні властивості

  Корисні особливості мушмули:

  • відвари з листя використовуються в якості аналога муколітичних і противірусних препаратів;
  • на початку дозрівання плоди накопичують велику кількість дубильних речовин і надають в’яжучу дію при діареї;
  • в стиглих плодах дубильні речовини замінюються амінокислотами і вітамінами, надають м’який послаблюючий ефект;
  • речовини, що містяться в стиглих плодах надають дію на внутрішні секреторні органи;
  • продукт цінується за низьку калорійність і часто входить до складу дієтхарчування і при проведенні лікувального голодування;
  • із засушених насіння роблять відвари, які використовуються в лікуванні дисфункції шлунково-кишкового тракту, сечокам’яної хвороби;
  • з кори роблять лікарське зілля для зовнішнього застосування;
  • плоди, листя, кора і насіння активно використовуються в косметології для виготовлення масок, лосьйонів, кремів, що омолоджують.

  Чи знаєте ви? Першу таблетку аспірину зробили із з’єднань, здобутих з кори верби. А в Великобританії препарати для лікування онкологічних захворювань виробляють з тисовий дерев. Жителі цієї країни мають право жертвувати тис, що росте в їхньому дворі, на благодійність, щоб забезпечити хворих необхідними препаратами.

  Шкода і протипоказання

  Мушмула має протипоказання і побічні ефекти:

  • дисфункції шлунково-кишкового тракту, що супроводжуються підвищенням кислотності і виразкові ураження слизової;
  • індивідуальна непереносимість;
  • недозріла плоди протипоказані людям, страждаючим від закрепів.

  При зловживанні продуктом можливі алергічні реакції у вигляді кропив’янки. З боку шлунково-кишкового тракту може спостерігатися діарея, спазми, блювання.

  Правила вирощування в кімнатних умовах

  Положення, які підкажуть як виростити мушмулу будинку в горщику:

  1. Підберіть відповідний сорт для домашнього розведення (Танака, Прем’єр, Шампань).
  2. Організуйте правильно місце проживання, подбавши про достатньому надходженні світла, підтримці плюсової температури і високої вологості.
  3. Рослина добре відгукується на регулярні підгодівлі протягом теплого сезону.
  4. Дотримуйтесь правил пересадки.
  5. Підберіть спосіб розмноження рослин.

  Посадка і догляд в домашніх умовах

  Вирощування мушмули в умовах саду допустимо в південних регіонах, де взимку температура повітря не падає нижче + 2 ° С. В інших випадках дерево розводять будинку в горщиках. Посадка проводиться восени. Найпростіший спосіб – купити в розпліднику чотирирічний саджанець. Він зацвіте вже в перший рік після посадки.

  Після посадки завдання рослинники – правильно доглядати за деревом і забезпечити умови, наближені до природних.

  вибір місця

  Мушмула – світлолюбна рослина, тому буде добре себе почувати на південному або східному вікні.

  Вологість і температура

  При домашньому вирощуванні температура повітря повинна підтримуватися в межах +18 . + 25 ° С. На літо можна виставити рослина на відкритий балкон або в сад. Рівень вологості – 70%.

  освітлення

  Рослини переносять прямі сонячні промені. Важливо! Починаючи з кінця осені і взимку мушмула потребує досвічування. Без підсвічування рослина не зможе запилюватися і не дасть плодів. В кінці січня поступово знижують час досвічування.

  Грунт

  Грунт для мушмули можна купити в магазині. Підійде субстрат для пальм або троянд. Щоб рослина плодоносить, необхідний грунт, збагачений гумусом, добре пропускає вологу. Субстрат можна виготовити самостійно, змішавши в пропорціях 2: 1: 1: 0, 5:

  • перегній;
  • дернову землю;
  • торф;
  • пісок.

  Вибір горщика і посадка

  Горщик підбирають широкий. Глибину розраховують за розмірами кореневища. Воно сильно розростається в сторони і має в своєму розпорядженні додаткові відгалуження в верхніх шарах грунту.

  Дізнайтеся, як правильно посадити кімнатні квіти в горщик.

  На дно горщика поміщають керамзит, заповнюючи ємність на 1/3. Потім викладають шар грунту і формують на ньому невеликий горбок. Перед посадкою кореневу систему потрібно занурити на 2-3 години в розчин «Корневином». Коріння акуратно розправляють по горбку і вирівнюють рослина по кореневій шийці так, щоб вона піднімалася над поверхнею землі на 5-7 см. Засинаючи коріння грунтом, стежте щоб не утворювалося присвятив.

  зрошення

  Мушмула потребує регулярного рясному зрошуванні теплою відстояною водою. Полив здійснюється на вимогу. Після кожної водної процедури необхідно рихлити ґрунт, щоб дати можливість коріння отримувати кисень.

  Пересадка і обрізка

  Протягом перших 3-4 років пересадка проводиться щорічно, навесні. Горщик кожен раз беруть на 2 см більше попереднього. Після 4 років життя рослині потрібна пересадка раз в 3 роки, а з 7-го року проводять заміну тільки верхнього земляного шару (15-20 см).

  Спочатку пересадка проводиться перевалочним методом, зі збереженням старого грудки землі. Для цього рослина попередньо поливають і залишають на ніч. Вранці в підготовлений горщик, заповнений керамзитом і грунтом до половини, обережно переміщують рослину. Порожнечі з боків заповнюють землею, обов’язково відстежуючи положення кореневої шийки.

  Щоб сформувати кущ, прищипують точку росту через 1, 5 тижні після посадки. Крапку зростання дерева прищипують через 1, 5 року після посадки, щоб знизити швидкість витягування рослини вгору.

  Мушмула підходить для формування бонсай, особливо якщо висадити в одну ємність відразу кілька рослин. Деревця добре переносять механічні пошкодження, що наносяться під час обрізки, і безперешкодно піддаються формуванню.

  Чи знаєте ви? Бонсай рекордно маленьких розмірів досягає 2, 5 см у висоту.

  способи розмноження

  Мушмула в домашніх умовах розмножується трьома способами:

  живцювання

  Живці відокремлюють від рослин при температурі +10 ° С. Їх прищеплюють на інші плодові дерева або пророщують в грунті, а потім ростять як самостійну культуру. Біоматеріал обрізають з верхівок сильних пагонів, відрахувавши 3-5 здорових нирок.

  Зрізаний держак обробляють «Корневином» і поміщають у вологий субстрат. Зверху його прикривають скляною банкою відповідного розміру або обрізаної пластиковою пляшкою. Ємність з втечею відставляють в темне тепле місце. Банку можна зняти, коли втеча пустить коріння. Дізнатися це можна по появі нових нирок.

  Щеплення проводиться на початку весни. В якості підщепи можна використовувати грушу, яблуню, які вже відплодоносили. Підщепу зрізують, залишивши пеньок. У простір між корою і камбієм вставляють гостро заточені живці, обробляють садовим варом і фіксують їх за допомогою бинта. Коли на паростках з’являться нові листя можна прибрати примотки. Ще один метод вдосконалити культуру – прищепити її на молоде деревце. Збоку на корі роблять надріз з виїмкою, на висоті 10 см від кореневої шийки. Під цю виїмку заточують держак мушмули. Вставивши держак, ранову поверхню обробляють садовим варом і примотують нову гілку ізоляційною стрічкою.

  Прищеплюючи рослина на карликові зимостійкі сорти плодових дерев, можна поліпшити видове різноманіття і генетичні дані мушмули, що значно полегшить роботу з рослиною і дозволить його висаджувати на відкритих ділянках.

  насінням

  Метод розмноження насінням вважається найефективнішим, так як в молодому рослині зберігаються батьківські характеристики. З плода витягують насіння і поміщають їх на 2 години в розчин зі стимулятором росту.

  Горщики для посадки беруть об’ємом на 1, 5-2 л. У них поміщають дренаж і піщано-торф’яну суміш. Насіння заглиблюють на 2-4 см, рясно зволожують і накривають субстрат поліетиленом. Щодня плівку знімають на 20-30 хв. для провітрювання. При появі перших паростків, накриття знімають. Після формування 3 повноцінних листків, саджанці розсаджують по різних ємностей. Надалі догляд стандартний.

  отводками

  Отводками мушмула розмножується тільки в домашніх умовах, за умови, що її гілки сильно нахилені вниз. Підбирають найнижчу гілку й акуратно, дотягнувши її вниз, присипають субстратом. У місці з’єднання зі стеблом, роблять невеликий надріз, щоб майбутня отводка не росла криво. Як тільки втеча щільно вкорениться, його повністю відсікають від материнського дерева і пікірують в окрему ємність.

  Шкідники і хвороби

  Можливі хвороби та їх причини:

  1. Плямистість листя – неправильний догляд, перезволоження. Збудники – грибки, які розмножуються в грунті і здатні збережуться в верхніх її шарах довгий час. Листя покриваються плямами, жовтіє і втрачають свою щільність. Від грудки землі в горщику виходить неприємний запах. Рішення проблеми – термінова пересадка з повною заміною земляного кома, видаленням підгнилих корінців і обробкою дезинфікуючим розчином (марганцю, мідного купоросу, бордоською рідини).
  2. Якщо сохнуть листя мушмули – це перший сигнал нестачі вологи, авітамінозу або ураження шкідниками. Ретельно перевірте земляний корм і відрегулюйте режим поливу. Удобрюйте грунт 2 рази в місяць весь теплий сезон комплексними добривами для пальм.
  3. Грибок сажі. Збудник – грибки, які розмножуються в теплому середовищі. На листках з’являється наліт у вигляді сажі, який перешкоджає фотосинтезу. Позбутися від проблеми дозволяє зниження вологості до 50% в комплексі з вітамінно-мінеральними підживлення і ручним видаленням сажі за допомогою вологого тампона. Фунгіциди в цьому випадку дають поганий результат і тільки призупиняють розвиток грибка.

  шкідники:

  Важливо! У мушмули в міру зростання починає сохнути нижній шар листя. Це природний процес. Потрібно просто прибирати ці листя. Це дасть рослині можливість повноцінно розвивати нову листя. Таким чином, це східне дерево – одне з небагатьох, які не потребують особливого догляду. Тому розводити його можна і як декоративне, і в якості домашнього плодоносному рослини.