Перець солодкий

Перець солодкий, або перець болгарський (Capsicum annuum) — один з видів трав’янистих рослин однорічного типу сімейства Пасльонові. Його прабатьківщиною є тропічні райони Америки, зокрема, Мексики, Гватемали, Чилі, де він росте як багаторічний дикий напівчагарник.

Як овочева культура в цьому регіоні почав вирощуватися з появою першого землеробства в XII-XI тисячолітті до нашої ери. До Європи він потрапив в XV столітті, а в Росії став культивуватися в середині XIX століття, придбавши високу популярність і визнання. Зараз ця рослина вирощують на всіх континентах Землі, крім Антарктиди.

Біологічні характеристики

Солодкий перець є однорічною овочевою рослиною, яка в природі є багаторічним чагарником. Листя у нього просте, черешкове, зібране в розетку або одиночне, колір листя залежно від різновиду і сорту може бути різних відтінків зеленого кольору. Квітки перцю пазушні, великі, зібрані в пучок або одиночні, з білим, фіолетовим або зеленуватим віночком. Плоди є несправжні пустотілі багатосім’яні ягоди жовтого, червоного, коричневого або оранжевого кольору різної форми, маси і величини.

Листя: форма змінюється з віком рослин і залежить від умов вирощування. Вони прості, не розсічені, черешкові, поодинокі, яйцеподібні, еліпсоподібні, на верхівці загострені. Забарвлення їх зелене, світло-зелене, темно-зелене, часто злегка з антоціановим забарвленням.

Кількість листків на рослині залежить від сорту (гібриду) та умов вирощування. При достатній площі живлення на одній рослині, залежно від сорту та умов вирощування, у південних районах може сформуватися до 230-300 листків, а в спорудах закритого ґрунту — до 700-800 і більше.

Стебло при основі дерев’янисте, округле, вище — 4-5-гранне, трав’янисте, заввишки у відкритому ґрунті від 25 до 130 см, а в спорудах закритого ґрунту — до 1,5-2,0 м і більше. Поверхня його гладенька або опущена. Стебло стояче, штамбове, зелене. Бокові пагони з’являються на висоті 18-22 см від поверхні ґрунту. За довжиною бокові пагони на 50% переважають довжину центральних. Розгалуження дихотомічне. Розмір куща залежить від сорту та умов живлення і вирощування. Вузли розгалужень часто з антоціановим забарвленням.

Корень розгалужений стрижневий, входить в землю на глибину від 70 см до 1 метра при посіві насінням у відкритий грунт і до 40 сантиметрів — при посадці розсадним способом.

Квітки двостатеві, дрібні та середні за розміром, гетеростильні. Віночок квітки зрослопелюстковий білого або світло-фіолетового кольору. Квітки переважно формуються поодиноко або суцвіттям (по 2-6 і більше квіток — сорт Вінні-Пух). Загальна кількість квіток на рослині за весь період вегетації становить від 30 до 100 штук і більше, залежно від сорту (гібриду) та умов вирощування. Якщо плід залишається на рослині до біологічної стиглості, то кількість квіток зменшується.

Плід — дво-, чотирихгнізда ягода округлої, округло-плескатої, яйцеподібної, кубоподібної, циліндричної, конусоподібної, пірамідальної форми. За зовнішньою поверхнею гладенькі, слабохвилясті, горбкуваті, зморщені, ребристі різного ступеня. Забарвлення їх залежить від стиглості. У технічній стиглості — світло-зелені, зелені, темно-зелені, молочно-білі, жовтуваті, кремові, фіолетово-зелені, темно-фіолетові (майже чорні). У біологічній — червоні, оранжеві, світло- і темно-червоні, жовті.

За масою плоди поділяють на дрібні (4-10 г), середні (11-50 г), великі (51-100 г) і дуже великі (понад 100 г). На рослинах вони розміщені догори, поникло або спрямовані в різні сторони. Для механізованого збирання найбільш придатні сорти та гібриди, на рослинах яких плоди спрямовані догори. За щільністю м’якушу поділяються на ніжні, середні та грубі, а за його товщиною — на тонкостінні (до 0,5 см) і товстостінні (0,6-1,0 см), за смаком — на прісні, солодкі, слабогострі та гострі.

Насіння. На насіння плоди збирають тільки в біологічній стиглості. Воно плескато-округле, жовтувато-біле. Маса 1000 насінин складає 4,6-6,0 г. В одному грамі нараховується 200±50 шт. Період зберігання — до 4-5 років при вологості 11%.

Практичне використання

Свій солодкий смак перець має завдяки капсаїцину, алкалоиду, який є корисним для нашого шлунка. За вмістом вітаміну С він не поступається навіть ягодам і цитрусовим. Крім цього, перець містить каротин, рутин і вітаміни В1, В2, РР, Е і К. Багатий він і солями різних мінеральних речовин. Сік цього продукту містить кремній, корисний для волосся і нігтів.

У різних сортах міститься різна кількість калорій: в зеленому — 20 ккал на 100 г, в червоному — 27, а в жовтому — 30. Тобто, незважаючи на те, що в нього входить величезна кількість корисних сполук, калорійність болгарського перцю низька — від 20 до 30 ккал на 100 грамів продукту. Тому він входить в перелік дієтичних продуктів.

Завдяки наявності аскорбінової кислоти і вітаміну А в болгарському перці, він здатний значно зміцнювати імунітет. Його використовують в цілях профілактики ішемічної хвороби. Речовини, що містяться в солодкому перці, здатні очищати легені від накопичених токсинів, тому його рекомендують людям, що палять. При емфіземи легенів його радять вживати щодня. Цей продукт харчування позитивно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту, має антибактеріальну та протизапальну дію. Завдяки мікроелементу капсіцідіну відбувається придушення грибкової мікрофлори. Людям з дерматитами, цукровим діабетом, які страждають безсонням, слід вживати в їжу цей овоч. Він також виводить з стресів, концентрує увагу і покращує пам’ять. Вітаміни Р (рутин) та С, що містяться в даному овоче, зміцнюють кровоносні судини, запобігаючи утворенню тромбів. І це далеко не всі корисні властивості цього продукту.

Агрономічні особливості

Висадка: травень

Збір врожаю: серпень

Тривалість вегетації: 100-150 днів

Хороші попередники: баштанні та бобові культури, огірки, капуста, цибуля, багаторічні трави

Невдалі попередники: картопля, перець, помідори, фізаліс і баклажан

Місце для посадки

Солодкий перець у наших широтах зазвичай вирощують розсадним насіннєвим способом. Перець досить вимогливий до родючості ґрунту. Вирощувати рослини треба на легких, структурних, багатих на органічну речовину ґрунтах з рН 6,0-6,6.

Обробіток грунту

При підготовці ґрунту до весняної посадки попередників за рік під перекопування вносять на 1 м² 5 кг органіки, а восени, після збору врожаю, ділянку перекопують із додаванням на ту ж одиницю площі по 50 г фосфорних і калійних добрив. Навесні, в рік посадки перцю, у верхній шар ґрунту на кожен м² вносять по 40 г аміачної селітри, а за п’ять днів до висадки сіянців у ґрунт ділянку проливають знезаражувальним розчином, додавши у відро води столову ложку мідного купоросу.

Для насичення ґрунту киснем, землю на глибину багнета лопати ретельно перекопують і розрівнюють граблями або бороною.

Сівба

Посадка перцю на розсаду починається з передпосівної обробки насіння: спочатку його опускають на п’ять-шість годин у воду температурою 50ºC для набубнявіння, потім, загорнувши у вологу тканину, чекають 2-3 дні при температурі близько 20ºC, коли насіння наклюнеться, і тільки після цього сіють у ґрунт.

У грядці роблять ямки на відстані 40-50 см одна від одної, а між рядами дотримуються дистанції близько 60 см. Глибина ямки має бути такою, щоб коренева шийка сіянця після посадки виявилася врівень із поверхнею ділянки. Розкладіть по ямках по одній столовій ложці повного мінерального добрива, до складу якого входить азот, калій і фосфор, і ретельно перемішати добриво для перцю з ґрунтом на дні ямки.

Особливості догляду

Через недостатній розвиток кореневої системи рослини перці схильні до водного стресу, який викликає опадання квіток, низькорослість і ускладнює відновлення зростання. Тому потрібен регулярний полив. При вирощуванні на дощуванні перець поливають залежно від погодних і ґрунтових умов 6-8 разів з нормою 300-500 м3/га. У спекотну погоду інтервал між поливами становить 5-7 днів. При крапельному поливі підтримують відносну вологість грунту в першій половині вегетації на рівні 75-80%, у другій половині вегетації (від формування плодів до збирання) близько 70%.

Вирощування перцю у відкритому ґрунті передбачає своєчасний полив, прополювання і розпушування ділянки, підв’язування і підживлення рослин. Рекомендовано видалити на кожному кущі центральну квітку з першого розгалуження — це збільшить урожай перцю. Також для підвищення врожайності кущі формують в 2-3 стебла, для чого необхідно своєчасно видаляти бічні пагони — пасинки. Роблять це в спекотну й обов’язково вологу погоду. На одній рослині можна залишити не більше, ніж 20-25 плодів.

Добрива

До висадки розсади у відкритий ґрунт здійснюють удобрення перцю, причому як мінімум двічі: через два тижні після пікірування або у фазі утворення у сіянців першої пари листків, а потім ще через два тижні, або коли у сіянців розвинеться друга пара листків.

Підживлення краще вносити в рідкому вигляді. З органічних добрив перевагу віддають перегною.

Шкідники

• Баштанна (бавовникова) попелиця
• Велика картопляна попелиця
• Персикова зелена (оранжерейна) попелиця
• Картопляна міль
• Південноамериканська томатна міль
• Нематода галова північна
• Іржавий кліщ томатів
• Колорадський жук
• Совка бавовникова
• Совка помідорна (карадріна)
• Цикадка березкова
• Мінер пасльоновий
• Огірковий комарик
• Помідорний (п’ятикрапковий) бражник
• Теплична білокрилка

Хвороби

• Аскохітоз
• Антракноз
• Фузаріоз
• Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
• Іржа
• Фомопсис
• Сіра гниль
• Гельмінтоспоріоз (бура плямистість)
• Альтернаріоз (Суха плямистість)
• Рожева гниль
• Склеротіоз (Вугільна гниль)
• Слизистий бактеріоз
• Стемфіліоз (Сіра плямистість)
• Судинний бактеріоз
• Тютюнова мозаїка
• Філостіктоз
• Фітофтора (Фітофтороз)
• Фомоз
• Церкоспороз
• Чорна бактеріальна плямистість
• Чорна ніжка
• Аспергільоз
• Люцернова мозаїка
• Кладоспоріоз (Бура плямистість)
• Жовтуха айстри
• Діапортозна гниль
• Верхівкова гниль
• Вертицильоз
• Біла гниль
• Бактріальна гниль
• Бактеріальний рак кісточкових
• Бактеріальне в’янення
• Бактеріальна плямистість

Сорти/гібриди

Як вирощувати солодкий перець

Оскільки перець така рослина яка знаходиться в землі довше, ніж будь-який інший однорічник на городі, і він буде протягом тривалого сезону на ваших грядках, ретельно оберайте і плануйте місце перед тим, як садити. Щоб культура зростала сильною та вільною від бур’янів протягом тривалого часу, потрібне гарне планування та увага до особливих потреб культури.

Ми намагаємося вибрати місце для посадки, де у нас не вирощували помідори, баклажани чи картопля як мінімум три роки. Ці рослини мають багато загальних хвороб ґрунту та листя, і краще не давати їм шансу розмножуватися. Перець найкраще росте на добре дренованому суглинному або супіщаному грунті. Чим важчий ґрунт, тим більше органіки треба додати.

Перевірте ґрунт на достатню кількість мінералів. На будь-якому збалансованому садовому ґрунті ростуть прекрасні перці. Тим не менш, я настійно рекомендую перевіряти ґрунт кожні кілька років, щоб забезпечити достатню кількість мінеральних поживних речовин, особливо фосфору (P), який сприяє розвитку коренів, калію (K) та кальцію (Ca).

Для стимулювання гарного розвитку плодів може знадобитися додатковий калій та кальцій. Калій і кальцій допомагають формувати хороші товсті стінки перцю, які не тільки смачніші, але й стійкі до гниття плодів. Ці поживні речовини слід додавати при перевертанні (перекопуванні) однорічного ґрунту. Ми завжди садимо покривні культури, такі як конюшина або пшениця, які стабілізують наші грядки на зиму. Коли навесні ми накриваємо плівкою, вона розкладається та забезпечує більшу частину необхідного перцю азоту.

Насіння потребує підживлення та тепла.

За вісім тижнів до пересадки ми садимо насіння в добре дреновану ґрунтову суміш і тримаємо їх вологими та теплими (від 21° до 27°C), щоб забезпечити гарне проростання. Ми використовуємо нагрівальний мат під розсадними касетами. Але будь-яке тепле місце, наприклад, над холодильником, теж працює. Рослини повинні бути відокремлені один від одного в насінній площині не менше ніж на 5 см для кращого зросту. Після того, як з’явиться перше справжнє листя, ми починаємо удобрювати збалансованим рідким розчином, таким як рибна емульсія та суміш водоростей. Уважно стежте за сім’ядолями — насіннєвим листям, яке з’являється раніше першого справжнього листя. Вони мають бути яскравими та зеленими. Жовті сім’ядолі, наприклад, вказують на нестачу азоту. Найкраще поступово виставляти розсаду надвір протягом тижня чи двох, як висаджувати її.

За три-чотири тижні до пересадки ми перевертаємо нашу покривну культуру, щоб вона встигла розкластися, а грунт мав можливість прогрітися під прямим сонячним промінням.

Болгарський перець добре росте за допомогою чорного тканинного ґрунтопокровного покриву, який пригнічує ріст бур’янів та зігріває землю. Вода не буде на ньому накопичуватися.
Безпосередньо перед посадкою ми знову розпушуємо ґрунт, щоб убити пророслі бур’яни та внести азот. Перцю потрібно близько 0,5 кг азоту на 50 квадратних метрів, і це зазвичай забезпечує хороший урожай.

Потім ми прокладаємо лінію краплинного зрошення посередині грядки і покриваємо грядку чорною тканою ландшафтною тканиною, надійно закріплюючи краї, щоб тканина не підірвалася за сильного вітру. Робимо 4 ст. дірочки в тканині, а краї можна оплавити свічкою, щоби не розпускалися. Ми віддаємо перевагу ландшафтній тканині чорному пластику, тому що ми отримуємо всі переваги пластику, такі як удушення бур’янів і зігрівання грунту. І оскільки він проникний, вода не буде накопичуватися зверху і стане ще одним каталізатором хвороб.

На хороших грядках ростуть добрі рослини. Ми садимо перець у два ряди на грядку, з відстанню між рядами 30 см та рослинами на відстані 45 см у ряду. Це сприяє хорошій циркуляції повітря між рослинами для боротьби з хворобами та високою врожайністю з невеликої площі.

Між грядками залишаємо широку доріжку, що мульчує соломою. Це також сприяє хорошій циркуляції повітря і дає простір для росту рослин, а наші ростуть величезними. Це також полегшує доступ до збору. Мульча сприяє рівномірному дозріванню плодів, відбиваючи світло на нижній стороні перцю.

Мульча також зберігає прохолоду ґрунту та трохи підвищує вологість. Хоча перці і потребують тепла, вони не зав’яжуть плоди, якщо буде занадто спекотно. Нічні температури вище 26 ° С і денні температури вище 35 ° С призведуть до того, що квіти опануть або перестануть виробляти життєздатний пилок. Мульча світлого кольору на доріжках може допомогти подолати це, відбиваючи тепло.

Запишіть температуру для досягнення найкращих результатів. У день пересадки сподіваємось на хмарність, прохолодну температуру та відсутність вітру. Ми даємо рослинам хороший полив розчином добрива безпосередньо перед тим, як їх висадити. Однак погода не може бути надто прохолодною. Перці стійкі до низьких температур як у повітрі, і у грунті. Коли ви пересаджує рослини, необхідно, щоб вони продовжували активно рости. Рослини перцю перестають рости за нічної температури нижче 12°С і температури грунту нижче 18°С.

Кельмою встановлюємо молоді рослини через отвори в ландшафтній тканині. Перець, на відміну від своїх родичів помідорів, не пускатиме більше коренів на своїх стеблах, якщо їх глибоко закопати. Але вони краще підтримують себе, якщо їх посадити трохи глибше, ніж у касеті розсади. У жаркому кліматі з піщаними грунтами ви можете садити їх до першого справжнього листя, таким чином ховаючи їх коріння в більш прохолодному і вологому грунті. Чим важчий ґрунт, тим дрібніше їх слід садити, щоб знизити ризик стеблового опіку, який розвивається у перезволоженій землі.

Правильна агротехніка, використання стійких до хвороб сортів, підняті грядки та гарна циркуляція повітря вирішують 95% наших проблем із шкідниками.
Крім води, перець може потребувати лише невелику кількість азоту в кінці сезону.
Коли листя починає втрачати темно-зелений колір, ми розглядаємо можливість їх підживлення. Через мульчу ландшафтної тканини, рідка форма добрив або розпорошується на листя, або прослизає через лінії краплинного зрошення під ландшафтною тканиною.
Але не так багато азоту, приблизно стільки, скільки б ви використовували для розсади або пересадки, і цього достатньо, щоб рослини росли і плодоносили. Чим більше дощів, тим частіше вам може знадобитися їхнє підживлення, оскільки азот легко вимивається з ґрунту. Однак при дуже великій кількості азоту перець, як і помідори, просто дає багато листя і не дає плодів.

Через 50-60 днів після пересадки починаємо збирати перці. Ми збираємо раз на тиждень і плануємо вирощувати щонайменше один або два перці з рослини щотижня аж до заморозків.
До 1 серпня ми припиняємо збирати незрілі зелені перці і чекаємо, поки вони набудуть свого яскравого кольору. Нехай перець набуває свого повного кольору, текстура стає більш гладкою, а цукор справді розвивається.
До кінця серпня кількість комах зменшується, погода стає більш сухою, і дозрівають солодкі плоди з меншою кількістю дефектів. Упродовж майже наступного місяця щотижня збирає врожай. Завіса падає з першим морозом. Тоді починаємо з нетерпінням чекати наступного сезону, коли знову гулятимемо садом у пошуках ідеального солодкого перцю.

Вибір найкращих сортів для вирощування
Техніка, звісно, ​​важлива. Але правильна різноманітність сортів змінює світ. Проблема: те, що добре росте у моїй частині країни, може не зростати у вашій. Ви повинні пробувати різні сорти, вибираючи ті з них, які мають потрібні вам характеристики — колір, розмір, стійкість до хвороб, плоди, які зав’язуються безперервно або в концентрований період і т. д. І уважно читайте каталоги насіння. Наприклад, спекотний і вологий вегетаційний період означає більше схильності до всіх проблем, які переслідують будь-яку садову рослину. Таким чином, стійкість до хвороб, особливо до вірусу тютюнової мозаїки та бактеріальної плямистості листя, має посідати перше місце у вашому списку якостей рослин. Для безперервного збирання врожаю вам потрібна велика рослина з великою кількістю листя, яка буде підтримувати та покривати велику кількість перцю. Компактні рослини просто не мають достатньо довгих бічних стебел, щоб підтримувати плоди далеко на гілках. У них також немає достатньо густого листя для критичної ролі захисту фруктів від палючих сонячних променів. Ми тестуємо сорти поруч протягом декількох сезонів, залишаючи тільки найкращі, але завжди тестуючи нові, щоб переконатися, що можна знайти найкращий гатунок.
Нарешті, не слід забувати про довгі, вузькі перці з тонкою шкірочкою і тонкими стінками. Використовувані для салатів, гасіння та приготування на грилі, вони рано дозрівають і є плідними. Багато хто воліє «Корно ді Торо» або «бичачий ріг».

Пам’ятка для перцю, яку потрібно пам’ятати
• Виберіть ділянку з добре дренованим ґрунтом, яку можна звільнити для вегетаційного періоду, який триває з весни до осені.
• Перевірте грунт, щоб забезпечити достатню кількість фосфору, калію та кальцію для розвитку коріння та плодів.
• Щоб запобігти захворюванню, розділіть розсаду на 45 см, щоб мати достатньо місця для хорошої циркуляції повітря в міру зростання.
• Рослинам перцю може бути потрібна азотна добавка в середині-кінці липня, щоб вони продовжували плодоносити до фінішу.