Годівля великої рогатої худоби

1. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

ГОДІВЛЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
ГОЛОДЮК І.П. – к.с.-г.н., доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів

2. ПЛАН 1. Біологічно-господарські ознаки ВРХ. 2. Особливості годівлі бугаїв-плідників. 3. Годівля тільних сухостійних корів. 4.

Годівля дійних корів.
5. Годівля молодняку худоби.
6. Відгодівля великої рогатої худоби.

3.

1. БІОЛОГІЧНО-ГОСПОДАРСЬКІ ОЗНАКИ ВРХ
ПРОДУКЦІЯ СКОТАРСТВА
Молоко
Яловичина
Гній
Шкіра
Кістки
Кров
Внутрішнє сало
Ендокринні залози
Шлунковий тракт
Вміст шлунково-кишкового тракту

4.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД МОЛОКА КОРІВ
Макроелементи – 10
Вітаміни – 20
Жирні кислоти – 150
Мікроелементи – 20
Ферменти – 30
Амінокислоти – 20

5.

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ЯЛОВИЧИНИ
Вода
Білки
67,7%
18,9%
Мінеральні
речовини 1,0%
Жири
12,4%

6.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВРХ
До 25% протеїну в
раціонах худоби
можна замінювати
синтетичними
азотистими
сполуками.
ВРХ здатна
споживати і добре
засвоювати дешеві
рослинні корми,
що містять багато
клітковини.
На одиницю корму корови
виробляють більше
продукції для людини, ніж
інші с.-г. тварини.
Енергію корму в енергію
продуктів харчування
молочна худоба
перетворює на 25%.
У ВРХ
порівняно
тривалий період
життя
(35-40 років).
За рівнем
продуктивності ВРХ
значно переважає
інших с.-г. тварин.

7.

Сітка
Рубець
Сичуг
БУДОВА ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ВЕЛИКОЇ
РОГАТОЇ ХУДОБИ

8.

2. ОСОБЛИВОСТІ ГОДІВЛІ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ
Норми годівлі бугаїв-плідників залежать:
жива маса,
вік,
інтенсивність використання (статеве навантаження).
Статеве навантаження на бугая-плідника:
середнє – 1 дуплетна садка на тиждень;
інтенсивне – 2 або 3 дуплетні садки на тиждень.

9.

СТРУКТУРА РАЦІОНІВ ДЛЯ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ
а) зимовий період:
сіно – 25-40%;
соковиті – 25-30%;
концентрати – 40-50%.
б) літній період:
сіно – 15-20%;
зелена маса – 30-40%;
концентрати – 35-45%.

10.

Добові даванки основних кормів для бугаївплідників на 100 кг живої маси, кг/добу:
зимовий період:
сіно
силос або сінаж
коренеплоди
зернові концентрати
тваринні корми
літній період:
зелена маса
сіно (свіжо заготовлене)
концентровані корми
тваринні корми
– 2,0-2,5;
– 0,4-0,5;
– 0,3-0,4;
– 0,05.
– 0,8-1,0;
– 0,8-1,0;
– 1,0-1,5;
– 0,4-0,5;
– 0,05.

11.

ОБОВ’ЯЗКОВІ КОРМИ В РАЦІОНІ ПРИ ІНТЕНСИВНОМУ
ВИКОРИСТАННІ БУГАЇВ-ПЛІДНИКІВ
5 кг
0,22-0,35 кг
Пророщене
зерно
4-6 шт.

12.

НЕ ЗГОДОВУЮТЬ БУГАЯМ-ПЛІДНИКАМ:
солома;
жом;
брага, пивна дробина;
макуха та шріт хрестоцвітих;
зелена маса хрестоцвітих;
сечовина та амонійні солі.
В раціонах бугаївплідників обмежують
кількість об’ємистих
кормів, щоб не викликати
росту черева!

13.

При згодовуванні великої
кількості водянистих, особливо з
високим вмістом нітратів,
коренеплодів у раціоні може
погіршуватись якість сім’я
плідників.
Не можна вводити до
раціонів корми з
ознаками псування, а
також на тривалий час
замінювати трав’яний
силос на кукурудзяний,
оскільки останній
містить фітоестрогени,
які знижують потенцію
і погіршують
сперматогенез.
Годують племінних бугаїв 3 рази на добу:
ранком – 1/2 концкормів, частину коренеплодів, 2-3 кг сіна;
в обід – силос чи сінаж і решту коренеплодів;
на ніч – решту сіна й концкормів.

14.

3. ГОДІВЛЯ ТІЛЬНИХ СУХОСТІЙНИХ КОРІВ
Вплив тривалості сухостійного
періоду на молочну продуктивність
Тривалість
сухостійного
періоду
Сухостійний
період (45-60 діб)
Майбутня молочна
продуктивність
80-90 днів
20 днів
Зниження надою на 5-8%
Зниження надою на 20%
40 днів
Зниження надою на 5-10%
Телята з ознаками гіпотрофії

15.

Норми годівлі тільних сухостійних корів залежать:
жива маса;
вік;
вгодованість;
очікуваний надій.
Норми годівлі тільних сухостійних корів підвищують:
для корів віком до 5 років – на 10% для компенсації витрат на ріст;
для корів нижчесередньої вгодованості – на 10%.

16.

СТРУКТУРА РАЦІОНІВ ДЛЯ ТІЛЬНИХ СУХОСТІЙНИХ
КОРІВ
а) зимово-стійловий період:
грубі корми – 30%,
у т. ч. сіно – 20%;
соковиті – 50%;
концентровані – 20%.
б) літньо-пасовищний період:
зелені корми – 80-85%;
концентровані – 15-20%.

17.

Добові даванки кормів
(на 100 кг живої маси), кг:
грубі корми – 1,0-2,0 в т.ч.:
сіно – 0,8-1,0;
солома ярих культур – 0,4-0,5;
соковиті – 4,0-6,0 в т.ч.:
коренеплоди – 2,0-3,0;
сінаж – 2,0-3,0;
концентрати – 0,4-0,6.
Не можна згодовувати:
мерзлих кормів, уражених цвіллю,
з ознаками гниття;
кислого жому, браги;
макухи й шротів з високим
вмістом алкалоїдів і глюкозидів;
синтетичних азотистих сполук.

18.

ОСОБЛИВОСТІ ГОДІВЛІ ТІЛЬНИХ КОРІВ ПЕРЕД
ОТЕЛОМ
За 10 днів до отелення – наполовину зменшують
кількість соковитих кормів і виключають солом’яну січку.
За 5-6 діб до отелення – залишають лише вдосталь високоякісне злаково-бобове сіно.
За 2-3 доби – з раціону вилучають концентровані корми.
В останні 7-10 днів перед отеленням – із раціонів
виключають кальцієві добавки, щоб штучно створити
перед отеленням негативний баланс кальцію (профілактика родильного парезу, залежування та ін. хвороб при
отеленнях).

19.

4. Г О Д І В Л Я Д І Й Н И Х К О Р І В
ПЕРІОДИ ЛАКТАЦІЇ КОРІВ
Відновний 10-15 днів.
Роздоювання 60-90 днів (40-45% молока).
Розпал 100-120 днів (30-35% молока).
Спад 60-100 днів (20-25% молока).
Запуск 15-30 днів.

20.

Із 140 г поживних речовин, що надійшли з кров’ю,
утворюється 120 г органічних речовин молока.
Для утворення 1 кг молока необхідно, щоб через
молочну залозу пройшло біля 400-500 л крові.

21.

Норми годівлі дійних корів залежать:
жива маса;
вік;
вгодованість;
середньодобовий надій.
На кожні 100 кг живої маси дійним коровам потрібно 1 корм. од.
для підтримання життя і 0,5 корм. од. на кожний кілограм молока.

22.

СТРУКТУРА РАЦІОНІВ ДЛЯ ДІЙНИХ КОРІВ:
а) зимово-стійловий період:
грубі корми – 20%;
соковиті – 60%;
концентровані – 20%.
б) літньо-пасовищний період:
зелені корми – 80-85%;
в т.ч.зел. конвеєра – 10-20%;
концентровані – 15-20%.

23.

ОСОБЛИВОСТІ ГОДІВЛІ ДІЙНИХ КОРІВ ПІСЛЯ ОТЕЛУ
Фізіологічний
стан корови
Корми, кг
сіно
У день отелення досхочу
корене- конценплоди
трати
сінаж
силос
0,5-1,5
На 3-й день
після отелення
досхочу
2-3
1-2
2-3
1,5-2,0
На 4-7-й день
після отелення
4-5
3-4
2-3
3-4
2-3
Із 8-10-го дня
після отелення
6-7
5-6
4-7
5-8
3-5

24.

За показниками надою кожної корови на 14-й день після
отелу можна приблизно прогнозувати її молочну
продуктивність – для цього надій на 14-й день множать на
коефіцієнт 1,3.
ПРОГНОЗУВАННЯ МОЛОЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ КОРІВ
(за Дж. Даттоном)
Добовий надій на
14-й день після
отелення, кг
12,5
15,0
17,5
20,0
22,5
25,0
27,5
Максимальний добовий
надій, до якого
роздоюють корови, кг
16,2
19,5
22,8
26,0
29,2
32,5
35,8
Надій за лактацію
роздоєної корови,
кг
3200
3800
4400
5000
5600
6250
6875

25.

Роздій корів – це комплекс зоотехнічних та
організаційно-господарських заходів, спрямованих на
підвищення молочної продуктивності (повноцінна
авансована годівля, правильний масаж вимені, старанне
видоювання молока, що стимулює секреторну діяльність).
Авансована годівля – це додаткова до основного
добового
раціону
кількість
концентрованих
та
молокогінних кормів загальною поживністю 2-3 корм. од.

26.

Добові даванки кормів
(на 100 кг живої маси), кг:
грубі корми – 1,5-2,0,
в т.ч.: сіно – 1,0-1,5,
солома – 0,4-0,5;
соковиті корми – 8,0-10,0,
в т.ч.: коренеплоди – 2,0-4,0,
силос – 3,0-4,0,
сінаж – 2,0-3,0;
концентровані корми – 0,4-0,6.

27.

Годівля високопродуктивних корів
У раціони включають:
доброякісне сіно 2-3-х видів – 5-6 кг,
трав’яну січку – 2-3 кг,
бобово-злаковий сінаж – 12-15 кг,
високоякісний кукурудз. Силос – 15-20кг,
мелясу – до 1,5 кг,
кормові буряки – 15-20 кг,
дерть ячменю або кукурудзи – 4-6 кг;
зелену масу – 50-60 кг,
свіже сіно – 3-4 кг,
концентровані корми – 8-12 кг.
У раціони не включають:
жом,
брагу,
січку соломи,
малопоживні об’ємисті корми,
сечовину (як джерело протеїну).

28.

Наслідки ненормованої годівлі високопродуктивних корів
Через недостатню утилізацію молочної кислоти в передшлунках і
нестачу мінеральних речовин та вітамінів настає зниження синтезу
сполучнотканинних білків, від чого послаблюється міцність зв’язків і
фасцій, що часто призводить до розриву сухожилля, обриву вимені,
розм’якшення рогу ратиць.
Розвивається загальне ослаблення організму, м’язова кволість
(тварини довго лежать в одній позі (пролежні), а деякі корови
самостійно не можуть підніматися). Волос у них стає скуйовджений,
матовий і часто випадає. Тварини сильно пітніють, а при найменшому
пониженні температури у них настає тетанія мускулатури.

29.

Потреба в питній воді дійної корови при різній
температурі навколишнього середовища, л
Температура (0С)
Виробництво
молока, кг/добу
0 0С
15 0С
30 0С
0
37
46
62
10
47
65
83
20
63
81
99
30
77
95
113
40
91
109
127

30.

5. Г О Д І В Л Я М О Л О Д Н Я К У Х У Д О Б И
М’язові складки ретикуло-рубцевого відділу утворюють
стравохідний жолоб і спрямовують молоко в сичуг.
Потрапляє в
сичуг
Новонароджене теля відносно погано перетравлює
вуглеводи, виняток – лактоза. Після 3-тижневого віку,
спостерігається помітне поліпшення здатності теляти
перетравлювати крохмаль. Саме в цей період, коли
ензими стають більш активними, зростає спроможність
телят перетравлювати рослинний білок в кормах.

31.

Розвиток відділів шлунку ВРХ від народження до досягнення дорослого віку
Відносний розмір відділів шлунку ВРХ від народження до досягнення дорослого віку
Вік
% від загального розміру багатокамерного шлунку
рубець
сітка
книжка
сичуг
Новонароджене теля
25
5
10
60
3-4 місяці
65
5
10
20
Доросла тварина
80
5
7-8
7-8

32.

Норми годівлі молодняку залежать від:
вік;
призначення молодняку;
стать;
жива маса;
середньодобові прирости.
Допомога новонародженому теляті

33. Примірна схема годівлі телят до 6-місячного віку

34.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО СХЕМ ГОДІВЛІ ТЕЛЯТ
1. Кожне теля повинно випити не менше 200 кг свіжого молока
(племінна теличка – 350 кг).
2. Теля до 4-ох місяців повинно одержати не менше 300 кг
(племінна телиця 400-450 кг) збираного молока (відвійок).
3. З 15-денного віку телят треба привчати до порпання високоякісного бобового сіна (з листтям).
4. З 1-місячного віку в раціони телят необхідно вводити
подрібнену моркву та кормові буряки (по 2-6 кг на добу).
5. Сухі концентрати (дерті вівса, ячменю, макуху) згодовують
телятам із 1,5-2-місячного віку.
6. Силос, а влітку свіжу зелену масу дають телятам після 4-міс. віку,
оскільки більш раннє згодовування цих кормів викликає проноси.

35.

Порівняння розвитку папіл рубця телят, яким згодовується:
лише молоко (А),
молоко і зерно (В) ,
молоко і сіно (С).

36.

Структура раціонів ремонтних телиць:
сіно, солома – 15-20%;
силос – 20-40%;
сінаж – 20-30%;
коренеплоди – 10-20%;
концентровані корми – 10-30%.
У літній період основу раціонів телиць
складають зелені корми, добова даванка
яких (враховуючи і випасання), має бути
наступною (кг) у віці:
7–9 місяців – 18–22;
10–12 місяців – 22–26;
13–15 місяців – 26–30;
16–18 місяців – 30–35;
18–24 місяці – 35–40.

37.

6. ВІДГОДІВЛЯ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ
Відгодівля – це нормована годівля призначених на м’ясо
тварин, яка спрямована на одержання в найкоротший
термін запланованого приросту їх живої маси за рахунок
інтенсивного нагромадження структурних і резервних
речовин (білку, жиру та ін.) при економному витрачанні
кормів.
При складанні раціонів для відгодівлі худоби враховують:
жива маса;
інтенсивність росту;
період відгодівлі.

38. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА УСПІХ ВІДГОДІВЛІ

Годівля
Корми
Стать
Кастрація
Кондиція
Порода і тип
Догляд
Вік

39.

Ц И К Л В І Д ГОД І ВЛ І
І період – вирощування телят молочників до 6-міс. віку;
ІІ період – дорощування молодняку з 6 до 12-міс. віку;
ІІІ період – заключна відгодівля худоби з 12-міс. віку до реалізації на м’ясо.

40.

ПРОГРАМА РОСТУ МОЛОДНЯКУ ПРИ ДОРОЩУВАННІ
Жива маса по
періодах
Вік,
дорощування, міс.
кг
Тривалість
періоду,
діб
Середньодобовий
приріст, г
Загальний
приріст,
кг
Жива маса
в кінці
Вік,
періоду,
міс.
кг
160-170
6
60
750-800
45-48
205-218
8
205-218
8
60
750-800
45-48
250-266
10
250-266
10
60
750-800
45-48
295-314
12

41. ВІДГОДІВЛЯ ХУДОБИ НА ЖОМІ

Структура раціону:
жом – 50-80%,
грубі корми – 10-20%,
концентрати – 10-40%.
На 100 кг живої маси згодовують:
жом – 10-20 кг,
грубі корми – 1-2 кг,
концентрати – 0,2-0,8 кг.

42. ВІДГОДІВЛЯ ХУДОБИ НА БРАЗІ

Структура раціону:
брага – 50-80%,
грубі корми – 10-15%,
концентрати – 5-10%.
На 100 кг живої маси згодовують:
брага – 15-25 кг,
грубі корми – 1-2 кг,
концентрати – 0,5-1,0 кг.

43. ВІДГОДІВЛЯ ХУДОБИ НА СИЛОСІ

Структура раціону:
силос – 45-75%,
грубі корми – 10-20%,
концентрати – 15-45%.
На 100 кг живої маси згодовують:
силос – 6-8 кг,
грубі корми – до 1 кг,
концентрати – 0,2-0,8 кг.

44. ВІДГОДІВЛЯ НА ЗЕЛЕНИХ КОРМАХ

При відгодівлі худоби використовують зелену масу, переважно з
культур зеленого конвеєру (30-40
кг/добу), з добавкою концентратів (1,0-1,5 кг), кухонна сіль
(60-70 г) з мікроелементами та
фосфорні підкормки.

Організація годівлі та догляду за тваринами

Процес годівлі є багатогранним, складним і трудомістким. Його організація залежить від виду тварин, статевовікової групи, складу раціону, структури кормів, наявності засобів механізації і характеризується різними способами виконання робіт.

Годівля великої рогатої худоби. Організація її процесів базується на фізіологічній спільності потреби у різноманітних кормах для цього виду тварин стосовно статевовікової групи. Затрати праці на годівлю залежно від компонентності раціонів, способів підготовки, доставки і роздачі кормів, статевовікової групи і виробничого призначення тварин (дійне стадо, ремонтний, відгодівельний молодняк) коливається від 26 до 70 % загальних затрат на утримання худоби.

Годівля, як правило, здійснюється за багатокомпонентними раціонами. Використовувані корми характеризуються великою різноманітністю, відрізняються один від одного фізико-механічними особливостями. Одні з них сипкі (концентровані, трав’яне борошно, гранули), другі мають підвищену в’язкість (солома, сіно), а для їх забору та роздачі потрібні певні машини й зусилля, третім властива злежуваність, вони консервуються (силос, сінаж) і потребують особливих умов зберігання та спеціальних машин для виймання, доставки і роздачі. Коренебульбоплоди за формою і розміром бульб часто не дають можливості використовувати ті засоби вантаження і роздачі, які існують для інших видів кормів. Тому доводиться застосовувати різноманітні машини для вантаження, підвезення, роздачі кормів і особливо старанно організувати процеси праці.

Монораціональний тип годівлі великої рогатої худоби однорідними кормовими сумішами з різних видів кормів зручний для їх механічної роздачі, але за рядом об’єктивних (недостатньо розроблені та обґрунтовані технологічні рішення) причин не стає у молочному скотарстві поширеним.

Зниження трудомісткості годівлі тварин базується на застосуванні засобів механізації, спрощенні технології підготовки кормів, удосконаленні способів годівлі й спрямоване на можливе зменшення кратності виконання цих операцій. Аналіз стану механізації процесу годівлі корів свідчить, що рівень її ще недостатній, хоча промисловість випускає машини для механізації всіх елементів процесу годівлі (вантаження, доставки, роздачі) різних кормів (зелених, соковитих, грубих, концентрованих).

На механізованих фермах найбільш поширені способи роздачі об’ємних кормів – зелених, соковитих і змішаних (соковиті з грубими) – за допомогою мобільних роздавачів в залежності від розміру ферми, кормового проходу, такими машинами (виробляються в Україні): КТУ-10, РКП-S, РВК-Ф-74 і стаціонарних стрічкових. Наші експериментальні дослідження на основі багаторазових фотохронометражних спостережень показали, що найбільш продуктивними та ефективними способами роздачі кормів є мобільна роздача.

Особливої уваги заслуговує вирішення питань роздачі концентрованих кормів, сінного борошна та гранул. В абсолютній більшості ферм за прив’язного утримання худоби ці види кормів роздаються з допомогою ручних візків, в основному доярками, а інколи і разом із скотарями. Затрати часу на одержання при ручному завантаженні у візки, доставку і роздачу 1 т концентрованих кормів становлять у середньому 6,5 люд.-год. з коливанням від 5,6 до 7,8 люд.-год. на різних фермах. Подібні затрати спостерігаються і при ручній роздачі трав’яного борошна та гранул.

Істотно скоротити затрати праці иа роздачу концентрованих кормів, трав’яного борошна і гранул можна при формуванні окремих груп корів з однаковою продуктивністю по окремих приміщеннях або секціях, оскільки це дасть змогу видавати однакову кількість кормів для кожної корови. Тоді створяться також можливості для механізації цього процесу застосування універсальних кормороздавачів КУТ-3,0, КУТ-3,0А. Розрахунки свідчать, що застосування названих машин забезпечить зниження затрат на виконання цієї операції в 5-6 разів.

Знизити затрати праці на роздачу концентрованих кормів при використанні ручних візків можна механізованим їх завантаженням, для чого на складах встановлюються транспортерні завантажувальні пристрої, а їх групова доставка у корівники здійснюється механічною або кінною тягою. Згідно з дослідженнями, затрати праці на роздачу 1 т концентрованих кормів за таких умов можна зменшити до 3,8-4,8 люд.-год. або в 1,5-1,7 раза.

Підвищення ефективності праці трактористів на доставці та роздачі кормів можливе із розширенням їх виконавчих функцій. Під час технологічних перерв вони можуть виконувати роботи по підготовці кормосумішей, відвезенню гною в гноєсховища тощо залежно від конкретних умов виробництва.

За сучасних ринкових умов господарювання, створення невеликих сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, розширення домогосподарств за рахунок організації виробництва на землях отриманих паїв створюються невеликі за розміром молочні (відгодівельні) ферми. Механізація виробничих процесів за цих умов можлива за рахунок придбання малих машин і механізмів, які набули широкого розвитку в Україні.

Годівля свиней. Основою організації процесів годівлі в свинарстві є такі ж принципи, що й в скотарстві. Залежно від способу виконання цієї операції затрати праці становлять 15-50% усіх затрат на догляд та утримання свинопоголів’я. Робочі процеси годівлі дуже різноманітні.

Підготовка кормів для всіх статевих і вікових груп у свинарстві, як правило, здійснюється у кормоцехах і на комбікормових заводах, обладнаних системами машин і механізмів різної продуктивності, яка залежить від розмірів ферм, наявності, номенклатури і потреби в кормах. При цьому всі кормоцехи і заводи повинні забезпечувати відповідну потоковість і циклічну безперервність процесу годівлі тварин.

Корми доставляються з кормоцехів різними засобами, зокрема мобільними роздавачами, що безперервно роздають їх по годівницях або перевантажують у спеціальні приймальні місткості стаціонарних чи мобільних роздавачів, які є в приміщеннях, де утримується свинопоголів’я.

Вивчення системи роздачі кормів різним статевим і віковим групам та способів виконання робіт дало змогу визначити їх трудомісткість і найбільш економні способи виконання. Для годівлі свиноматок з приплодом використовуються вологі кормові суміші або сухі концентровані корми, розведені водою після їх роздачі. При годівлі вологими сумішами застосовують два основних способи підготовки та роздачі кормів. Перший – підготовка сумішей у кормоцехах, їх доставка і роздача за допомогою мобільних роздавачів марки КРС-1, КУТ-3,0 чи інших транспортних засобів. Причому корми з кормоцеху, що подаються у мобільні роздавачі, доставляються тракторами у свинарники, де їх розподіляють безпосередньо по годівницях або вивантажують у приймальний бункер для наступного завантаження роздавача всередині приміщення.

При безперевалочній роздачі оператор спрямовує рукав кормороздавача у годівниці, регулює подачу кормів і рівномірно розподіляє його по годівниці. Після цього випускає свиноматок із станків на площадку до годівниць, а поросят підгодовує (молоком, молочними відвійками, підсмаженим ячменем, мінеральним кормом та ін.), роздаючи корм вручну совком з відра.

Годівля свиноматок сухими концентрованим кормами, доставленими до станків ручними візками, з ручною роздачею по годівницях з відра і наступним розведенням водою з бачка, встановленого над годівницею, дає можливість значно скоротити затрати на годівлю цієї групи тварин. За такої системи годівлі та утримання свиноматки перебувають у фіксованих станках, а годівниці – на спеціальних пристанкових площадках. Після роздачі кормів у заздалегідь очищені годівниці і додаванням в них води свиноматок випускають із станків для годівлі, а поросят підгодовують сухими концентрованими (мінеральними) кормами або кормами тваринного походження.

Холості й поросні свиноматки, як правило, першого періоду поросності (30-35 днів) утримуються в індивідуальних клітках, а другого (35-112 днів) – у групових станках (по 10-15 голів). їх годують або рідким концентрованим кормом, або вологими сумішами, які роздаються мобільними засобами. Оператор при годівлі рідкими кормами відкриває та закриває крани кормопровода і стежить за наповненням годівниць.

Годують молодняк на дорощуванні також вологими сумішами або сухими концентрованими кормами. У першому випадку застосовують стаціонарні або мобільні кормороздавачі, а в другому – стаціонарні транспортерні пристрої, що

подають корми із спеціальних місткостей. Аналіз годівлі свиней свідчить, що затрати праці при різних її способах неоднакові. Одні з них більш ефективні, інші – менш. Завдання організаторів робіт у тому, щоб підібрати найменш трудомісткі й найбільш економічні з них за конкретних умов виробництва.

На дорощуванні молодняка найефективніший спосіб роздачі сухих кормів щодо затрат праці – за допомогою транспортера при концентрованому типі годівлі. Вони нижчі при цьому порівняно з мобільною роздачею вологих кормових сумішей у 5-6 разів.

На відгодівлі тварин трубопровідна система подачі рідких кормів забезпечує зменшення затрат праці порівняно з стаціонарною роздачею вологих сумішок у 2-3 рази.

Годівля птиці. У птахівництві застосовують три основні системи утримання: підлогове, вольєрне і кліткове. При підлоговому і вольерному (частіше при вирощуванні молодняка курей, курчат-бройлерів, качок, індиків, гусей) використовують комбіновані системи годівлі. Для птиці більш раннього віку корми роздаються вручну, для більш пізнього – за допомогою механізмів.

При вирощуванні бройлерів у початковий період посадки і до триденного віку підготовлений пташницею корм (суміш згідно з раціоном) роздається вручну з відра на підставленій в огорожі брудера темний папір. До 15-20 днів використовують лоткові годівниці, куди корм подається вручну 6-8 раз на день. Напувають курчат в цей період із вакуумних напувалок. Проте з першого дня вирощування включають на холостому ходу і кормороздавальні транспортерні лінії (привчають курчат до шуму роздавача), а в десятиденному віці після зняття огорожі з брудерів починають подавати корм як вручну, так і роздавачем.

Після дванадцятиденного віку корм подається тільки кормороздавачем лінією із накопичувальних бункерів, а вода – по проточній напувалці. До комплексу обладнання названої системи належать: роздавачі кормів, сідала, транспортер-завантажувач кормів і для збирання посліду, напувалки, лази і електрообладнання.

Для відгодівлі качок і гусей застосовують бункерні автокормушки, які заповнюються сухим кормом із бункера-накопичувача за допомогою шайбо- ланцюгового транспортера або тросового роздавача. Пташниця-оператор перевіряє наявність корму в бункерах-дозаторах, спостерігає за роботою кормороздавальних ліній, періодично очищає, здійснює за ними технічний огляд і профілактичний ремонт.

При клітковому утриманні курей-несучок та інших видів вирощуваної птиці корми завозять на ферми кормозавантажувачами і засипають у зовнішні бункери пташників на декілька днів. Із зовнішнього бункера по транспортерах комбікорм надходить до роздавальних бункерів кліткових батарей, а з них – по годівницях обладнаними ланцюговими транспортерами. Корм подається у годівниці 2-5 разів на день ручним увімкненням транспортерів або за допомогою автоматичного приладу залежно від прийнятого типу годівлі. Оператор за цих умов повинен спостерігати за подачею корму, підправляти його в годівницях, очищати їх.

Над годівницями монтують жолобкові напувалки, до яких подається проточна вода. їх встановлюють з невеликим нахилом до каналізації і наповнюють водою до 2-2,5 см (вище розміщений випускний клапан, і тому у напувалках свіжа вода). Щоденно напувалки очищують і промивають за допомогою спеціальної щітки.

У структурі затрат робочого часу пташниці-оператора годівля залежно від систем утримання, виду і віку птиці становить 14-35%.

Вівчарство. Годівля у вівчарстві залежить від систем утримання і періоду року. При пасовищному утримання вівцепоголів’я в літній період отримує корм на природних і створених випасах. Останні поділяються на ділянки, а випасаються вівці поотарно, вільно. Чабани в основному спостерігають за станом поголів’я, напувалок, ремонтують огорожі. На природних пасовищах отари випасають чабани, утримуючи поголів’я в нічний час в кошарах, обладнаних годівницями для підгодівлі концентрованими чи іншими кормами.

При комбінованій стійливо-пасовищній системі утримання, крім випасів, овець підгодовують свіжою зеленою масою в кошарах.

Зимою кожну вікову групу годують у приміщеннях. Для роздавання грубих соковитих і концентрованих кормів використовують ті ж механізми, що й для годівлі великої рогатої худоби – мобільні та стаціонарні кормороздавачі. Грубі корми можуть зберігатися поза приміщенням на вигулах з вільним доступом до них через гратчасту стінку.

Догляд за тваринами. Догляд за тваринами полягає у спостереженні за їх станом, виявленні статевої охоти, захворювань, здійсненні ветеринарно- профілактичних заходів, очищенні тварин, в окремих випадках їх миття при переведенні із однієї групи в іншу, вигоні на прогулянки, заплідненні, прийомі плоду тощо.

У скотарстві в умовах прив’язного утримання найбільш трудомісткими роботами по догляду за тваринами є їх відв’язування і прив’язування при прогулянках і моціонах. Зниження трудомісткості цих процесів досягається впровадженням групових прив’язів і безприв’язного утримання.

Ряд робіт виконується одноразово протягом виробничого циклу: виявлення статевої охоти, прийняття приплоду, переміщення із групи в групу у зв’язку зі зміною фізіологічного стану (запуск корів, розтел та ін.). Виконання цих робіт передбачається в технологічному циклі відповідно до встановлених нормативів, функціональних обов’язків виконавців.

В репродукційному свинарстві до щоденних робіт по догляду за тваринами належить: спостереження за поросятами, випуск та впуск їх на годівлю, моціони, прогулянки тощо. Знижуються затрати праці на ці роботи фіксованим утриманням свиноматок, встановленням регламентованого часу роботи з поголів’ям. Разовими роботами є: прийом приплоду, утилізація післяпологових решток і недорозвинутого приплоду, видалення певних зубів, обрізування хвостів, щеплення, дача біопрепаратів, кастрація, переведення поголів’я в інші вікові групи. Виконують ці роботи оператори і ветпрацівники в установленому технологічною схемою порядку. Затрати часу на це передбачаються при встановленні норм обслуговуванні тварин.

У птахівництві до разових робіт належать посадка птиці на виробничий цикл яйцекладіння і її реалізація після вибраковки поголів’я. При клітковому утриманні птиця вилучається із кліток, переноситься у підготовлену тару і вантажиться на транспортні засоби. Для виконання цієї операції назначають спеціальну групу робітників. За умов підлогового утримання до закінчення циклу необхідно раціонально організовувати виловлювання птиці. При виловлюванні вікна необхідно затемнити, посилити вентиляцію і виловлювати птицю за допомогою сітчаних щитів і переносного сітчаного занавісу, яким розгороджується пташник на ділянки. Виконує це спеціалізована навчена ланка із 6-8 працівників. Двоє з них відновлюють птицю, стільки ж їх переносять (по п’ять голів в одній руці, тримаючи за ноги) і розміщують у спеціально підготовлену тару – ящики, які вантажать 1-2 робітники у транспортні засоби.

У вівчарстві однією із найбільш складних і трудомістких робіт є стрижка овець. Залежно від розміру вівцеферми цю операцію, а також класировку вовни здійснюють у спеціальних стригальних залах на карусельних установках (на великій фермі 5-15 тис. голів). Організація праці стригалів за таких умов грунтується на поопераційному поділі праці – одну вівцю (різні ділянки тулуба) стрижуть поперемінно чотири робітники. За відсутності таких залів овець стрижуть в обладнаній кошарі за допомогою пересувних стригальних пунктів на 24-60 машинок. Кожен стригаль за такої системи повністю стриже подану йому вівцю, утримуючи її ногами. Спочатку стрижуть груди і черево, потім з лівого і правого боків. Руно після стрижки забирають класировщики, які вовну сортують, пакують і направляють у сховище. Таким способом один стригаль за одну годину може обстригти 15-18 голів.

Організація годівлі та догляду за тваринами в інших галузях – конярстві, кролівництві, звірництві – висвітлюється в спеціальній літературі.