Рудбекія: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 21 лютого 2019 Перша редакція: 21 серпня 2015 🕒 11 хвилин 👀 35808 разів 💬 1 коментар

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за рудбекією
• Квіти рудбекія – опис
• Вирощування рудбекії з насіння
  • Посів рудбекії
  • Розсада рудбекії
  • Коли висаджувати рудбекію в ґрунт
  • Як саджати рудбекію
  • Як доглядати за рудбекією
  • Пересадка рудбекії
  • Розмноження рудбекії
  • Шкідники і хвороби рудбекії
  • Як і коли збирати насіння рудбекії
  • Багаторічна рудбекія взимку
  • Рудбекія волосиста (Rudbeckia hirta)
  • Рудбекія двоколірна (Rudbeckia bicolor)
  • Рудбекія охоплююча (Rudbeckia amplexicaulis)
  • Рудбекія трилоба (Rudbeckia triloba)
  • Рудбекія блискуча, або рудбекія промениста (Rudbeckia fulgida)
  • Рудбекія розсічена (Rudbeckia laciniata)
  • Рудбекія західна (Rudbeckia occidentalis)
  • Рудбекія гігантська (Rudbeckia maxima)
  • Рудбекія глянсувата (Rudbeckia nitida)
  • Рудбекія красива, або прекрасна (Rudbeckia speciosa)
  • Рудбекія гібридна (Rudbeckia hybrida)

  Рослина рудбекія (лат. Rudbeckia) належить до роду трав’янистих однорічників, дворічників і багаторічників родини Айстрові, до якої зараховують близько сорока видів. У природі квіти рудбекія поширені в основному у преріях Північної Америки, в культурі їх вирощують здебільшого в Європі та Африці. Перші переселенці у Північну Америку назвали рудбекію «чорноокою Сюзанною» через темну серединку суцвіття, але європейцям здалося, що «сонячний капелюх» – більш вдале ім’я для рослини.

  Наукову назву рудбекії дав Карл Лінней на честь шведських ботаніків, батька і сина Рудбеків, молодший з яких був другом і вчителем Ліннея, а також прапрапрадід Альфреда Нобеля, й уславився тим, що в 1653 році відкрив лімфатичну систему людини.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за рудбекією

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – у середині або в кінці червня, посів насіння на розсаду – у кінці березня або на початку квітня, висадка сіянців у ґрунт – у кінці травня.
  • Цвітіння: з середини літа до заморозків.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: окультурений, родючий, дренований.
  • Полив: ранковий або вечірній, регулярний, у спеку – частий.
  • Підв’язування: високорослі форми вимагають опори.
  • Підживлення: напровесні вносять повне мінеральне добриво, а через два тижні підживлення повторюють.
  • Розмноження: насіннєве та поділом куща.
  • Шкідники: листові нематоди.
  • Хвороби: борошниста роса.

  Квіти рудбекія – опис

  Квітка рудбекія має прості або розгалужені жорсткоопушені стебла, що досягають у висоту від півметра до 200 см, хоча деякі дикі види виростають і до трьох метрів. Листя рудбекії цілісне, перисторозсічене або перистороздільне, овальне або яйцеподібне, від п’яти до двадцяти сантиметрів завдовжки, в нижній частині стебла на довгих ніжках, у верхній – сидяче. Суцвіття-кошики до 15 см у діаметрі складаються із крайових безплідних язичкових квіток різних відтінків жовтого кольору і серединних двостатевих трубчастих квіток, забарвлених у різні кольори – від жовтого до коричневого або пурпурово-чорного. Плід рудбекії – довгаста сім’янка, іноді з невеликою короною. Блискуче, дрібне, темно-сірого кольору насіння рудбекії зберігає прорісність 2-3 роки.

  Вирощування рудбекії з насіння

  Посів рудбекії

  Усі види і сорти рудбекії, крім махрових сортів, розмножуються генеративно, і тільки багаторічні види можна розмножувати ще й поділом кореневища. Якщо ви не хочете мати клопіт із розсадою, можете посіяти насіння просто в ґрунт. Роблять це в середині або наприкінці червня: сіють насіння на підготовлені грядки на відстані близько 15 см одна від одної і присипають зверху тонким шаром землі, потім посіви рясно оббризкують водою. До осені на грядці з’являться невеликі розетки листя, які наступного року розвинуться в пишні кущі і зацвітуть раніше за висаджені навесні рудбекії. Рудбекія в саду розмножується також самосівом, і якщо з цим явищем не боротися, а просто прорідити навесні сіянці, що з’явилися з-під землі, то можна і не вдаватися до насіннєвого розмноження, покладаючись на мудру природу.

  Розсада рудбекії

  Розмноження однорічної і багаторічної рудбекії розсадним способом починають у кінці березня або на початку квітня, посіявши насіння в розсадні ящики, присипавши їх зверху тонким шаром ґрунту і злегка змочивши посів водою з розпилювача. Під плівкою і при температурі утримання 20-22 ºC сходи з’являються за один-два тижні. Весь цей час потрібно в міру необхідності зволожувати ґрунт у ящиках, видаляти конденсат із плівки і провітрювати посіви. При появі двох пар листочків сіянці розсаджують просторіше, щоб вони не заважали один одному рости, і після того, як вони освояться, починають їх загартовувати, виносячи щодня на кілька годин на балкон або терасу.

  Посадка рудбекії

  Коли висаджувати рудбекію в ґрунт

  Посадка рудбекії у відкритий ґрунт здійснюється наприкінці травня, коли мине загроза нічних заморозків. Виділіть для рудбекії сонячну ділянку з родючим, водопроникним, окультуреним ґрунтом. У глинистий ґрунт потрібно під перекопування додати піску, але будь-який ґрунт перед посадкою рудбекії бажано збагатити компостом. Якщо частина ділянки опиниться в притінку – не страшно, рудбекія добре росте і на злегка затінених місцях.

  Як саджати рудбекію

  У відкритий ґрунт рудбекію висаджують на відстані 30-40 см між екземплярами. Якщо у вашому регіоні вже настало літо, рудбекія швидко приживеться, але якщо весна виявиться затяжною і ночі будуть прохолодними, висаджену на клумбу рудбекію потрібно на ніч вкривати агроспаном доти, доки вона не прийметься – після цього низькі температури рослині не страшні. На одному місці багаторічна рудбекія зростає від 3 до 5 років, тому є сенс замульчувати ділянку після посадки восьмисантиметровим шаром компосту.

  Догляд за рудбекією

  Як доглядати за рудбекією

  Посадка і догляд за багаторічною рудбекією не містить ні тонкощів, ні секретів – все, як завжди: полив регулярний, ранковий або вечірній, у спекотну пору року – частий, після поливання – розпушування ґрунту на ділянці з одночасним видаленням бур’яну. Високі види і сорти рудбекії потрібно підв’язувати до опор. На початку сезону рудбекію підживлюють розчином, що складається з однієї столової ложки нітрофоски, однієї столової ложки сульфату калію і однієї столової ложки Агріколи-7, розчинених у десяти літрах води, з урахуванням витрати 3 літрів розчину на 1 м² ділянки. За два тижні таке ж підживлення вносять повторно. У міру в’янення суцвіть їх видаляють із частиною квітконоса до верхнього здорового листа.

  Пересадка рудбекії

  Якщо рудбекія на одному місці росте більше п’яти років, вона дає рясну парость, яка засмічує ділянку. У такому випадку потрібна пересадка рудбекії на нове місце. Викопайте кущ, розділіть його і розсадіть частини на новій грядці, витримуючи між кущиками необхідну відстань. І ділити, і пересаджувати рудбекію потрібно тоді, коли вона ще не вступила в період активного зростання – ранньою весною або після цвітіння.

  Розмноження рудбекії

  Про розмноження рудбекії насіннєвим способом ми розповіли в розділі «Вирощування рудбекії з насіння», а спосіб поділу куща описано в попередньому розділі. Інших способів розмноження рудбекії немає.

  Шкідники і хвороби рудбекії

  Із хвороб рудбекія вкрай рідко, але все ж уражається борошнистою росою. Виглядає це як пухкий білий наліт на наземних частинах рослини. Впоратися з захворюванням допоможе обприскування рудбекії одновідсотковим розчином колоїдної сірки або розчином мідного купоросу з розрахунку 80 г на 10 л води. Іноді бувають випадки пригнічення рудбекії листовою нематодою, що виражається появою бурих плям на листі, його стоншенням і відмиранням. Проти нематод ефективно використовувати Базамід, Немагон і Немафос способом, зазначеним в інструкції, хворі та пошкоджені екземпляри слід видалити з ділянки. Якщо вражена була однорічна рудбекія, спаліть восени всі її рослинні залишки, а ділянку ретельно перекопайте і пролийте міцним розчином марганцівки.

  Шкодять рудбекії і листогризучі комахи – личинки і гусінь. Проте загалом рудбекія – рослина, що рідко піддається захворюванням і враженню шкідниками, і якщо посадка і догляд за рудбекією здійснюється відповідно до вимог агротехніки, то навряд чи у вас виникнуть проблеми з її здоров’ям.

  Рудбекія після цвітіння

  Як і коли збирати насіння рудбекії

  Відцвітає і дає насіння рудбекія восени. Зачекайте, поки насіння висохне на квітці, потім надіньте рукавички й обережно зберіть насіння з центру квітки, розсипте його на газету і просушіть у сухому провітрюваному приміщенні.

  Багаторічна рудбекія взимку

  Багаторічна рудбекія потребує на зиму вкриття, проте спочатку необхідно зрізати рослинні залишки до самої поверхні ґрунту, а потім укрити ділянку товстим шаром перегною (5-7 см), ялиновим гіллям або сухою травою.

  Види і сорти рудбекії

  Всі культурні види і сорти рудбекії діляться на однорічні (вони ж дворічні) і багаторічні. До найбільш поширених у культурі однорічних видів належать:

  Рудбекія волосиста (Rudbeckia hirta)

  – родом із Північної Америки, зазвичай вирощується як однорічник або дворічник. Стебла в неї прості або розгалужені, жорсткоопушені, висотою близько метра. Прикореневе листя черешкове, цілісне, яйцеподібної форми, стеблові листки чергові, широколанцетні, сидячі, волосисті, з великими зубцями. На довгих квітконосах – суцвіття-кошики діаметром до 10 см. Язичкові квітки жовтого кольору, трубчасті сіро-пурпурові, квітколоже опукле. У культурі найчастіше використовуються низькорослі сорти Тото Рустік, Голдфламме – заввишки до 35 см; Мармелад, Бабине Літо – заввишки до 45 см; Гольдструм – заввишки до 60 см з простими суцвіттями близько 10 см у діаметрі.

  Рудбекія двоколірна (Rudbeckia bicolor)

  – прямостояча кущиста рослина висотою від 25 до 70 см з опушеними стеблами і ланцетовим листям. Яскраві суцвіття діаметром 6-8 см оснащені двома рядами язичкових жовтих або жовтогарячих квіток, іноді з пурпурно-чорною основою. Трубчасті квітки, розташовані на циліндричному за формою квітколожі заввишки до 2 см, мають майже чорне забарвлення. Цвітіння рудбекії двоколірної починається в середині червня і закінчується перед заморозками. Найвідомішим сортом є Гербствальд – рудбекія заввишки до півметра із суцвіттями до 7 см у поперечнику з червоно-коричневими язичковими квітками і чорними трубчастими.

  Рудбекія охоплююча (Rudbeckia amplexicaulis)

  росте у висоту до 80 см. Листя в неї супротивне, сидяче, голе, овальне або довгасте з гострою вершиною і тонкозубчасте по краю. Язичкові квітки яскраво-жовті, трубчасті, що розташовані на піднесеному до 3 см квітколожі, темо-коричневі.

  Рудбекія трилоба (Rudbeckia triloba)

  – пишно, але недовго квітуча рослина заввишки 100-140 см із трилопатевим нижнім і овальним темно-зеленим стебловим листям. Суцвіття дрібні, язичкові квітки жовті, трубчасті – темно-коричневі.

  Із багаторічних видів рудбекії найчастіше вирощуються:

  Рудбекія блискуча, або рудбекія промениста (Rudbeckia fulgida)

  – багаторічник заввишки близько 60 см із цільним, вузьким ланцетовим листям. Суцвіття до 9 см у поперечнику складаються із помаранчевих язичкових і темно-червоних трубчастих квіток. У різновиду рудбекії блискучої «варіабіліс» крайові квітки помаранчево-жовті, а серединні темно-пурпурні. Крім цього різновиду, в культурі відомі сорти Гольдштурм і Гольдстар із золотистими язичковими квітками й опуклою коричневою серединою.

  Рудбекія розсічена (Rudbeckia laciniata)

  виростає до двометрової висоти. Кореневище в неї горизонтальне, сильно розгалужене, нижнє листя перистороздільне, стеблове – трироздільне. Суцвіття діаметром до 10 см складаються із 1-3 рядів яскраво-жовтих крайових квіток і світло-жовтих трубчастих. Із безлічі сортів цього виду найбільш поширена рудбекія Золота Куля – рудбекія махрова або напівмахрова із суцвіттями до 10 см у діаметрі, що складаються з яскраво-жовтих крайових квіток і зеленуватих трубчастих.

  Рудбекія західна (Rudbeckia occidentalis)

  – дуже незвичайний вид, схожий на без’язичкову ромашку. Сорт цього виду Блек Бьюті, наприклад, позбавлений язичкових квіток, тому виглядає як конус чорного кольору, оточений зеленими приквітками. Висота куща 120-150 см.

  Рудбекія гігантська (Rudbeckia maxima)

  – рослина велика, можна сказати, архітектурна. Листя зелене із сизим восковим нальотом, язичкові квітки яскраво-жовті, трубчасті квітки, що ростуть на квітколожі у формі конуса, темних відтінків. Рослина морозостійка, посухостійка. Суцвіття на довгих квітконосах добре стоять у зрізці.

  Рудбекія глянсувата (Rudbeckia nitida)

  – двометровий кущ із блискучим довгасто-ланцетовим листям. Суцвіття досягають 12 см у діаметрі. Язичкові квітки жовтого кольору, трубчасті – зеленого. Ефектно виглядають у саду сорти цього виду Хербстонн і Голдширм.

  Рудбекія красива, або прекрасна (Rudbeckia speciosa)

  заввишки лише 50-60 см. Листя в рослин цього виду довгасте або округле, нерівнозубчасте по краях. Суцвіття до 10 см у діаметрі складаються із помаранчево-жовтих язичкових квіток із трьома зубцями на кінці відгину і чорно-коричневих трубчастих квіток.

  Рудбекія гібридна (Rudbeckia hybrida)

  – об’єднана назва сортів рудбекій глянсуватої, волосистої і розсіченої, що мають дуже великі суцвіття до 19 см у діаметрі, в яких жовті або жовто-коричневі язичкові квітки досягають у довжину 14 см, а коричневі трубчасті квітки мають фіолетовий відтінок. Прикладом можуть служити сорти:

  • Глоріоза Дейзі – зростання куща близько 120 см, вирощується і як однорічна, і як багаторічна рослина. Суцвіття до 16 см у діаметрі, які складаються з одного-трьох рядів строкатих або однотонних квіток жовтого чи жовто-коричневого відтінків і темно-коричневої трубчастої середини;
  • Дабл Дейзі – рослина такої ж висоти із шорсткими стеблами, що дуже галузяться, сильно опушеним цільним яйцевидним листям. Махрові суцвіття, що досягають у поперечнику 17 см, складаються зі строкатих або однотонних язичкових і коричневих трубчастих квіток.

  Рудбекія або ехінацея

  Усім добре відомі цілющі властивості ехінацеї, але мало хто знає, що ехінацею пурпурову в 1753 році було віднесено Карлом Ліннеєм до роду рудбекії. Справді, і рудбекія, і ехінацея родом з північноамериканських прерій південного сходу США, і та, й інша ростуть на відкритих просторах у родючих вологих ґрунтах. Однак у 1794 році німецький ботанік Менх виніс ехінацею пурпурову (доти рудбекію пурпурову) в окремий рід.

  Чим же відрізняються ці рослини? По-перше, забарвленням суцвіть: в ехінацеї язичкові квітки не в жовто-помаранчево-коричневій гамі, як у рудбекії, а пурпурові або малинові. Крім того, у рудбекії квітколоже і приквітки м’які, а в ехінацеї – колючі, жорсткі, шиловидно-загострені. Ці особливості рослини позначилися в його назві – «echitnos» в перекладі з грецького означає «колючий». Третьою і головною відмінністю ехінацеї від рудбекії є наявність у ній цілющих властивостей. На жаль, цілющі властивості рудбекії – це нічим не підтверджений міф.

  Розсічена Рудбекія — популярна Золота куля: посадка і догляд, розмноження

  Рослина « Зелена куля» набула своєї популярності за невибагливість у вирощуванні та тривале цвітіння.

  Опис

  Золоті кулі, а в науковому світі рудбекія розсічена, є багаторічними трав’янистими рослинами і належать до сімейства айстрових.

  Рудбекія розсічена Goldquelle

  Суцвіття в діаметрі можуть досягати 15 см. Кошики, у свою чергу, поділяються на язичкові та трубчасті види. Язичкові квітки мають жовтий колір різного відтінку та кулястої форми. Пелюстки махрові та добре заповнені.

  Середнє зростання вважається 80 см, але деякі види досягають до 2,5 метра завдовжки. Тому без опори можуть розвалюватись і втрачати свою декоративність.

  Кореневища золотих куль потужні, що дає змогу сильно розростатися кущі та заповнити весь квітник.

  Листя може бути овальної та яйцеподібної форми, довжина коливається від 5 см до 25.

  Плодами є невеликі сім’янки, де розташовується насіння.

  Застосування

  • Рудбекія добре виглядає, коли посаджена групами і доповнює або відтіняє інші рослини.
  • Рослини можна висаджувати вздовж краю огорожі, щоб прикрасити непоказний паркан.
  • Прекрасно виглядає на тлі зелених чи дерев.
  • Прикрашають квітами альтанки, лавки, будови.
  • Закривають ними непоказні споруди.
  • Золоті кулі можна зрізати та прикрасити інтер’єр будинку. Коштують квіти до двох тижнів.
  • Непроріджені рудбекії утворюють непрохідні зарості і можуть бути живою огорожею.
  • Сусідамизолотих куль можуть бути вейники, солідастери, гіпсофіли, айстри, веронії, .

  Правила догляду

  Розмноження

  • Восени збирається насіння і висівається в ґрунт навесні, коли встановлюється тепла погода (травень-червень).
  • Відстань між насінням 30-40 см.
  • Сіянці злегка присипаються землею і поливаються.
  • Перші сходи з’являються через 14-20 днів.
  • Цвісти рудбекія буде наступного року.
  • Коли рослини виростуть, треба розсадити їх на відстань 50 см одна від одної.
  • Насіння можна посіяти вдомау квітні. Контейнери слід накрити склом і періодично провітрювати ґрунт та зволожувати. Але перед цим вони мають процедуру стратифікації. Для цього їх відправляють у холодильник на 3 тижні. Потім виставляють у тепле місце. Температура має бути 16-18°С.
  • Крок між насінням 10 см. У травні, коли з’являться сходи і досягнуть 20 см їх, висаджують у ґрунт.

  Квіти розмножуються також самосівом. Весною, коли з’являються сходи, їх розсаджують в інше місце. Восени золоті кулі зацвітуть.

  Поділом куща

  Коли та як садити?

  • Розсада висаджується в ґрунт у травні, коли встановиться постійне тепло без заморозків.
  • Саджанці витягуються з контейнерів разом із земляною грудкою і акуратно опускаються в ґрунт.
  • Земля утрамбовується і рясно поливається.
  • Рослини чудово розмножуються самосівом. Пересадка сходів залежить від кліматичних умов регіону. Північні райони посадкою займаються у червні. Середня смуга Росії у травні. Південні райони наприкінці квітня.
  • Іноді відгадати погодні умови складно. Тому при посадці варто користуватися агроволокном або будь-яким іншим захисним матеріалом.
  • Золота куля любить відкриті сонячні ділянки.
  • Квітка не вимоглива до ґрунту, але краще готувати легкі та поживні ґрунти.
  • У глинисту землю треба внести тирсу, пісок, золу та компост. Це зробить її легшою та поживнішою.
  • У бідну землю можна внести компост, торф та перегній та перекопати ділянку.

  Способи

  • Насіннєвий. Посадковий матеріал можна придбати у будь-якому квітковому магазині. Схожість сіянців зберігається протягом 3 років. Готують борозенки. Дно покривають золою з перегноєм. Сіянці висаджуються на глибину 4 см, присипаються легкою землею та поливаються. Зверху покриваються плівкою.
  • Поділом куща. Провесною або пізно восени, коли з’являються нові пагони, їх відокремлюють від маточного куща і висаджують на нове місце.
  • Розсадою. Насіння висаджується в домашніх умовах на розсаду. У травні пересідають у відкритий ґрунт. Якщо посадковий матеріал купують у магазині, варто звернути увагу на зовнішній вигляд. Стебло повинне бути міцним і не дуже витягнутим. Не повинно бути жовтого листя. Добриво під час посадки не зловживати. Якщо після посадки немає дощів, розсаду слід поливати.
  • Самосів. Коли насіння, що впало, проростає на наступний рік, його пересаджують на постійне місце, як тільки встановиться погода без заморозків.

  Види

  Рід рудбекія має однорічні та багаторічні рослини та поділяється на види:

  Усі 4 види успішно застосовувалися вченими у створенні нових сортів. Сорт «Зелена куля» є дітищем рудбекії розсіченою.