Якою повинна бути нормальна товщина ендометрію

Товщина ендометрію змінюється протягом менструального циклу, що пов’язано з процесами підготовки тканини до імплантації заплідненої яйцеклітини і створення умов для подальшого розвитку плоду. Однак обсяг слизової по УЗД може змінюватись при деяких захворюваннях репродуктивної системи, включаючи і ті, які потребують невідкладного лікування.

Будова ендометрію

Внутрішня оболонка матки – це складно організована система, яка складається з декількох шарів, що виконують різні функції. Виділяють наступні частини ендометрію:

Товщина ендометрію залежить від дня циклу

Тканина ендометрію багато забезпечується кров’ю, має велику судинної мережею. Така будова необхідно для зачаття та успішної імплантації заплідненої яйцеклітини. З цією ж метою відбуваються циклічні зміни в слизовій оболонці, пов’язані з накопиченням поживних речовин та інших компонентів, необхідних для розвитку плода.

Регуляція процесу здійснюється статевими гормонами. Тому деякі порушення ендокринної або репродуктивної системи супроводжуються зміною товщини ендометрію.

Яка повинна бути товщина слизової по днях циклу

Менструальний цикл у нормі триває 24-32 дня, протягом яких товщина внутрішньої оболонки матки постійно змінюється. Виділяють наступні фази:

• Кровотеча. Цей період характеризується відокремленням клітин ендометрію, обсяг якого зазвичай складає 5-9 мм. Менструація триває 3-4 дні, після чого настає фаза відновлення. На початку періоду товщина слизової повинна бути 3-5 мм.
• Проліферація. У ранню стадію цієї фази (5-7 доба) товщина внутрішньої оболонки матки становить 6-9 мм. На 8-10 день вона збільшується до 8-10 мм. В пізню стадію, на 11-14 добу після початку циклу, норма становить 9-13 мм.
• Секреція. Ця фаза також підрозділяється на три стадії. На ранньому етапі (15-18 добу циклу) товщина тканини поступово збільшується і зазвичай досягає 10-16 мм. На 19-23 день, у другу стадію, цей показник дорівнює 10-21 мм. На пізньому етапі (24-27 добу) товщина внутрішньої оболонки починає зменшуватися, і перед місячними досягає 10-18 мм

Зміна об’єму ендометрію створює умови для сприятливого імплантації яйцеклітини. По товщині внутрішньої оболонки матки можна визначити стадію менструального циклу та визначити приблизний час настання овуляції.

Обсяг ендометрію при вагітності

У період виношування дитини істотно змінюється гормональний фон жінки. На це реагують тканини репродуктивної системи, у тому числі і ендометрій, який стає схильний до багатьох захворювань. Під впливом гормонів яєчників і надниркових залоз при вагітності можуть розвиватися різні гіперпластичні процеси.

При вагітності ендометрій стає товщі, але протягом періоду гестації його обсяг значно не змінюється, так як це може спровокувати переривання вагітності.

Перед імплантацією яйцеклітини товщина ендометрію збільшена. У ньому міститься велика кількість речовин, необхідних для нормального розвитку плода, ліпідів, ферментів, глікогену, мікроелементів і вітамінів. Процес імплантації триває 48 годин, протягом яких у тканинах матки відбуваються суттєві зміни. В цей час розростаються судини, вони стають ширше, утворюються синусоїди.

Зміни ендометрію після менопаузи

Норма товщини внутрішньої оболонки матки після настання менопаузи відрізняється від показників, характерних для репродуктивного віку. При клімаксі у жінки змінюється гормональний фон, знижується рівень естрогенів і гестагенів. В результаті товщина ендометрію істотно зменшується, зазвичай вона не перевищує 5 мм.

Якщо в менопаузі товщина ендометрію 8 мм і більше, потрібно обстежитися у гінеколога

Якщо цей показник дорівнює 8 мм і більше, жінці слід пройти обстеження у гінеколога, яке включає діагностичне вишкрібання і гістологічне дослідження. Дефіцит статевих гормонів в менопаузі сприяє розвитку патології, пов’язаної з гіперплазією, розростанням тканин.

Патологічні причини зміни товщини

Найбільшу небезпеку для жінки представляють гіперпластичні процеси, які можуть розвиватися в слизовій оболонці матки. Такі стани зустрічаються досить часто як у молодих, так і у літніх пацієнток. Не виключено розвиток патології і в дитячому віці. Часто захворювання протікає безсимптомно, але в деяких випадках гіперпластичний процес може стати причиною значного погіршення здоров’я жінки.

Такі захворювання розвиваються на тлі гормонального дисбалансу, який може виникнути при вагітності, в кінці репродуктивного періоду або при наявності патології репродуктивної системи. Важливу роль у початку хвороби відіграють ендокринні порушення – з цієї причини гіперпластичні процеси ендометрія частіше виявляються у жінок з цукровим діабетом, підвищеною масою тіла, метаболічним синдромом.

Якщо у пацієнтки діагностовано зміна товщини ендометрія, необхідно провести подальше обстеження, щоб виявити причину цього стану.

Клінічна картина, яка супроводжує гіперплазія слизової оболонки матки, буває різною. Захворювання може проявлятися неприємними відчуттями в нижній частині живота, болями, кровотечами, не пов’язані з менструальним циклом. Порушення процесів дозрівання яйцеклітин призводить до утруднення овуляції, що нерідко стає причиною безпліддя.

Гіперплазія ендометрія

Це найбільш легка форма гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Зазвичай патологічний процес зачіпає тільки функціональний шар, товщина якого змінюється по днях циклу. При гіперплазії відзначається збільшення його обсягу, а також розростання розташованих у тканині залоз. Вони можуть деформуватися, збільшуватися в розмірах, нерівномірно розподілятися в товщі слизової оболонки. Вираженість гіперплазії може змінюватися протягом циклу – обсяг тканини збільшується перед місячними.

При цьому атипові клітини відсутні, тому ймовірність ракового переродження в даному випадку мінімальна – рак діагностується не більше ніж у 2% пацієнток.

Поліпи ендометрія

Даний вид гіперпластичних процесів діагностується приблизно у чверті випадків. Ці доброякісні новоутворення можуть виникати в будь-якому віці, однак найбільша частота спостерігається у жінок у менопаузі.

По морфологічним особливостям поліпи поділяються на такі види:

Перша різновид новоутворення в більшості випадків зустрічається у жінок дітородного віку. Фіброзні поліпи зазвичай діагностуються після настання менопаузи. Змішаний тип освіти характерний для пацієнток пізнього репродуктивного віку, незадовго до клімаксу.

Поліпи виникають на незміненій слизовій оболонці матки або їх появи предшествовует гіперплазія. У дітородному віці вони можуть бути множинними, а в постменопаузальному періоді новоутворення частіше одиничні і нерідко досягають значних розмірів. Великий поліп починає випирати з цервікального каналу, з-за чого необхідно проводити диференційну діагностику з пухлинами шийки матки.

Онкологічні захворювання ендометрію

Окремо виділяють передраковий стан і рак слизової оболонки. Розрізнити їх можна лише після проведення спеціальної діагностики, яка включає гістологічне дослідження.

До передраку відносять аденоматозні поліпи і гіперплазію ендометрія з вираженою атипією. Такі стани відрізняються тим, що клітини слизової набувають неправильну форму, можуть значно змінюватися в розмірах, порушується їх функція. Про атипії також свідчать наступні ознаки:

• Нерівномірний розподіл кровоносних судин, наявність тромбів, ділянок ішемії і застою крові.
• Набряк основного речовини.
• Різке збільшення кількості залоз, зміна їх структури та форми.
• Зміна забарвлення препарату при гістологічному дослідженні. Норма характеризується базофильной цитоплазмою, а при патології ця частина клітин стає оксифильной, тобто забарвлюється не синім, а рожевим кольором.
• Нерівномірний розподіл хроматину в ядрах клітин.

Ймовірність переродження передраку в злоякісне новоутворення в відсутність належного лікування становить 7-10% при незначній атипії і може досягати 30% при наявності виражених клітинних змін. Ризик трансформації залежить не тільки від морфологічних особливостей пухлини, але і інших факторів, важливе значення серед яких має супутня патологія.

Нормалізація товщини ендометрію

Лікування захворювань, які супроводжуються потовщенням слизової оболонки матки, має бути комплексним. Воно включає:

• нормалізацію гормонального фону;
• відновлення репродуктивної функції;
• при необхідності – зупинку кровотечі;
• створення умов для зменшення розмірів новоутворення;
• у разі наявності великої пухлини – хірургічне видалення.

Після досягнення ремісії важливо проводити заходи, спрямовані на попередження рецидивів. Для цього слід усунути всі фактори, що сприяють розвитку гіперпластичних процесів.

Норма товщини слизової залежить від фази менструального циклу та віку жінки. Знаючи, яким має бути цей показник, можна припустити, сприятливий у даний момент період для зачаття дитини. Однак слід пам’ятати, що зміна обсягу слизової оболонки матки може свідчити про наявність гіперпластичної патології.

Читайте також: як наростити ендометрій

Руки терпнуть — яка причина і чим зарадити

Кожна людина іноді стикається з онімінням рук. Само по собі воно — не захворювання, а симптом, обумовлений більш серйозними проблемами в організмі.

Терпнути руки можуть через такі серйозні причини, як хвороби ендокринної системи; травми суглобів; запальні процеси в суглобах; поліневропатія; остеохондроз шийного відділу хребта; хвороба Рейно; карпальний тунельний синдром.

Легке оніміння або поколювання, якщо не вжити жодних заходів, з часом може перерости в сильні болі, а якщо воно викликано шийним остеохондрозом, то може дійти до інсульту. Тож варто звернутися до лікаря і визначити причину негараздів.

Що ж робити, якщо руки терпнуть? Щоденно їсти продукти з великим вмістом заліза та вітаміну Е: рибу, яйця, молоко та сир; з рослинних — петрушку, селеру, пшеницю, квасолю. З’їдайте щодня потроху меду (якщо на нього, звичайно, немає алергії). Допоможе також спеціальна гімнастика, щадний масаж рук.

Корисними будуть контрастні ванни. Наберіть у дві ємності гарячу й холодну воду. По черзі опускайте кисті рук то в холодну (з неї починайте), то в гарячу воду. За один підхід руки мають побувати по 5 разів у кожній ємності. Після цього розітріть руки скипидарною маззю і надіньте теплі рукавички. Повторюйте процедуру двічі на добу.

Є й інші засоби боротьби з онімінням рук, наведемо деякі з них.

Солоні огірки. Подрібніть 3 солоні (не мариновані!) огірочки і 3 маленькі гострі перчики, залийте 0,5 л горілки й залиште на 7 днів у темному місці, потім процідіть. Застосовувати для розтирання рук.

Гарбуз. Зваріть гарбузову кашу. Накладіть на руки від плеча до кінчиків пальців, закріпіть водонепроникним матеріалом і утепліть вовняним шарфом. Процедуру повторюйте протягом тижня. Зварену кашу можна використовувати кілька разів, підігрівши її перед застосуванням.

Сіль і нашатир. Для розтирання суглобів рук, що терпнуть, приготуйте розчин з 50 мл нашатирю, 1 ст. д. крупної солі, 10 г камфорного спирту та 1 л води.

Селера й петрушка. 1 кг петрушки, 1 кг селери та 2 лимони прокрутіть через м’ясорубку. Додайте 1 склянку меду. Все ретельно розмішайте. Їжте 1 раз у день 3 ст. л. натщесерце.

Бурячиння. Наповніть буряковим бадиллям каструлю, залийте її повністю водою. Доведіть до кипіння і варіть хвилин 20. Залиште для настоювання під цупкою тканиною (ковдрою, рушником тощо). Після остигання відвар бурякової гички пийте чотири рази на день перед їдою по 100–150 мл.

І наостанок повторимо, що будь-які неполадки в роботі нашого організму потребують консультації у спеціаліста, а самолікування може стати причиною ускладнення хвороби.