Слов'яни з'явилися на історичній арені не раніше кінця III тис. до н. е., найвірогідніше, спочатку між Середнім Дунаєм і Тисою, а потім поступово розселилися на північніших землях.

Слов'яни виникли з автохтонного індоєвропейського населення Східної Європи Більшість учених додержується думки, що прабатьківщина слов'ян охоплювала північні схили Карпат, долину Вісли та басейн Прип'яті. Звідси на початку VII ст.

До східних слов'ян відносять білорусів, росіян та українців. Вони є нащадками слов'яномовних племен, що мешкали на Східноєвропейській рівнині в IX—XI століттях. До цих племен відносять літописних полян, сіверян, деревлян, дулібів, білих хорватів, тиверців, уличів, дреговичів, кривичів, в'ятичів, радимичів та словенів.

На думку сучасних учених, прабатьківщина слов'ян охоплювала частини сучасної центральної та східної Польщі, південної Білорусі та північно-західної України.

Перші писемні згадки про давніх слов'ян (венедів, антів, склавинів). Прабатьківщиною слов'ян є територія від Дніпра до Одри. До V ст. слов'янські пам'ятки входили до складу археологічних культур поряд пам'ятками інших народів, наприклал, на межі ер – до зрубинецької та пшеворської культур, У Ⅲ ст.

Першою відомою державою слов'ян вважають князівство Само що існувало в VII ст.

1 Етимологія. 2 Населення. 3 Зародження і розселення. 3.1 Докиївські часи. 3.1.1 Уявлення про держави та племена слов’ян. 3.2 Сучасність. 4 Генетика. 5 Див. також. 6 Примітки. 7 Джерела. 8 Література.