Історія ложок починається у період неоліту. Перші ложки з обпаленої глини з'явились приблизно у III тисячолітті до н. е. В античні часи вони виготовлялися з таких матеріалів як ріг, риб'яча кість, дерево, бронза, золото та срібло.

ЛОЖКА, и, ж. Предмет столового прибору, яким набирають рідку або розсипчасту страву.

У більшості європейських країн, аж до XVI століття, вживання їжі руками було нормою. Тільки через два століття свята й застілля набули упорядкований характер, в широкий вжиток увійшли столові прибори, почали формуватися правила етикету за столом, поведінки та манери.

Мірні ложки, які використовуються для сухих і рідких інгредієнтів. Найбільша міра в наборі — це столова ложка. Найменша зазвичай становить 1/4 чайної ложки, хоча деякі набори містять 1/8 чайної ложки. Щоб виміряти 3/4 чайної ложки, просто відміряйте 1/2 чайної ложки та 1/4 чайної ложки інгредієнта.

Найпоширенішу зараз чотиризубу столову виделку винайшов у 1770 році камергер неаполітанського короля Фердинанда IV Дженнаро Спадаччіні — вона виявилася найзручнішою для споживання місцевих макаронів. Неаполітанський винахід швидко поширився усією Європою.

Як з’явилася ложка? Хто винайшов ложку? В європейській культурі без ложки ніхто не може обійтися. Її виробляють з різних матеріалів. Розмір і форма столового предмета залежить від його призначення: кавова, чайна, десертна.