Наступальна граната РГН під час вибуху створює 220 — 300 осколків з середньою масою 0,42 г та початковою швидкістю розльоту 700 м/с, площа розльоту осколків – 95-96 кв. м. Оборонна граната РГО дає 670 — 700 осколків масою 0,46 г і швидкістю до 1200 м/с.

Ручна граната наступальна РГН призначена для ураження живої сили противника при наступі. Граната РГН складається з верхньої і нижньої частин. До верхньої частини корпусу за допомогою манжети прикріплюється стакан для ударно-дистанційного запалу. Розривний заряд заповнює корпус і служить для його розриву на осколки.

В залежності від відстані розлітання осколків гранати діляться на наступальні та оборонні. Ручні гранати РГД-5, РГ-42 і РГН відносяться до наступальних гранат. Гранати Ф-1 і РГО – оборонні. Ручні осколкові гранати комплектуються модернізованим запалом до ручних гранат (УЗРГМ 1, УЗРГМ-2, УДЗ).

наступальні (РГД-5; РГО): використовуються під час атаки, коли піхотинець вимушений кидати гранату на ходу, не маючи можливості сховатися за укриття. Для виключення поразки власною гранатою радіус її дії має бути менше середньої дальності кидка. оборонні (Ф-1; РГН): призначені для кидка із-за укриття.

Ручна граната РГД-5 («Ручна граната дистанційна», індекс ГРАУ — 57-Г-717) — протипіхотна уламкова ручна граната дистанційної дії, наступального типу. Основне призначення гранати РГД-5 — ураження особового складу супротивника уламками корпусу.

Оборонною гранату називають тому що: Використовується проти ворога, що обороняється; 3. Метання гранати можна здійснювати тільки з-за укриття (окопи, канави);

У чому різниця між наступальною та оборонною гранатою? Типова оборонна граната – Ф-1 (заряд ВР – тротил, 60 г.; маса 600 г.); наступальні — радіус ураження яких гарантовано менший від