Найбільшою популярністю в Союзі користувався звичайний пломбір у звичайному вафельному стаканчику (особливим везінням вважалося, коли вафельний стаканчик хрустів). До 80-х він коштував 19 коп., І здача в одну копійку, звичайно, діставалася продавщиці.

Історія виробництва морозива в промислових масштабах в СРСР починається лише після 1930 року.

Продавалося воно в паперовому стаканчику з дерев'яною паличкою на додачу. Вартувало 12 копійок. Звичайне морозиво в паперовому стаканчику коштувало 10 копійок. А найдешевше «Фруктово-ягідне» морозиво в паперових стаканчиках коштувало 9 копійок і було найбільш несмачним.

У першу чергу, китайці — саме вони першими почали робити солодкий лід, рецепт якого тримали у суворій таємниці. Китайці вважали, що ремесла виробництва шовку й морозива принесуть їм світову славу.

Найбільшою популярністю в Союзі користувався звичайний пломбір у звичайному вафельному стаканчику (особливим везінням вважалося, коли вафельний стаканчик хрустів). До 80-х він коштував 19 коп., І здача в одну копійку, звичайно, діставалася продавщиці.

МОРОЗИВО, а, с . Заморожена солодка їжа з вершків, соку, ягід і т. ін. Вони підійшли до буфету, де продавали воду й морозиво (Коп., Сусіди, 1955, 66); В ресторані замовляли пиво, морозиво, якусь воду, аби тільки сидіти тут у прохолоді (Ле, Міжгір'я, 1953,14).

До 80-х він коштував 19 коп., і здача в одну копійку, природно, діставалася продавчині. Потім до влади дійшло, що це неправильно, і пломбір став коштувати рівно 20 копійок.