АЇР ЗВИЧАЙНИЙ

Aїр звичайний (А. болотний, очеретяний) — Acorus calamus L. (грец. akoros — назва рослини із запашним коренем + kalamos — очерет) — трав’яниста рослина родини ароїдних (Araceae); рос. назва: аир тростниковый; нар. назви: гаїр, іp, калус, лепеха, плюшник, явер, ярник, ірний корінь, татарське зілля, татарник, шувар, калмус. Розповсюджений Аїр звичайний у середній і південній смузі європейської частини СНД, у Західному та Східному Сибіру, на Далекому Сході; у деяких країнах Центральної і Західної Європи, у Малій Азії, на Балканах, у Китаї, Японії, Північній Америці; зрідка — на Кавказі та у Середній Азії. Заготівлю проводять в Україні, Білорусі, Казахстані.

Багаторічна трав’яниста рослина, з товстим кореневищем діаметром до 3 см. Кореневище повзуче, гіллясте, трохи сплющене, з численними тонкими, шнуроподібними коренями, зовні покрите залишками листових піхв, усередині біле з рожевим відтінком, гірке на смак. Листки чергові, зібрані окремими пучками на кінцях розгалужень кореневища, дворядні, яскраво-зелені, вузьколінійні, саблеподібні. Стебло прямостояче, негіллясте, зелене, схоже на листя, з одного боку — жолобчасте, з протилежного — з гострим ребром, сплющене, несе товсте м’ясисте суцвіття — початок. До суцвіття, косо спрямованого вгору, прилягає укриваючий лист, подібний до інших, до 50 см завд., який є продовженням стебла. Стебло разом з укриваючим листом по довжині приблизно таке, як і листя. Початок циліндрично-конічний 4–12 см завд., суцільно усаджений дрібними, зеленуватими квітками. Оцвітина проста, шестилистна, зі злегка загнутими всередину верхівками. Тичинок шість, вони супротивні пелюсткам; маточка з шестигранною зав’яззю і сидячим рильцем. Плід — довгаста, сухувата, багатонасіннева червона ягода. В умовах України ягоди не визрівають, тому рослина розмножується винятково вегетативно (кореневищами). Цвіте Аїр звичайний з кінця травня до липня. Росте на берегах річок, озер, ставків, на заболочених луках, на краю боліт.

Офіцинальною сировиною аїру є кореневище — Rhіzomata Calamі. Сировину заготовляють з кінця літа протягом усієї осені або навесні. Сушать після прив’ялення в добре провітрюваних приміщеннях або у сушарках при температурі не вище 40 °С.

Кореневища містять до 5% ефірної олії, у складі якої моно- і сесквітерпеноїди: α-пінен, (+)-камфен, (+)-камфора, борнеол, β-елемен, α-каламен, акорон, евгенол, метилевгенол, азарон, каріофілен, елемен, каламендіол, каларен, проазулен, куркумен, гвайен, селінен, калакарен, ізоакорон, неоакорон; а також гіркий глікозид акорин, алкалоїд каламін, дубильні речовини, аскорбінова кислота (до 150 мг), йод (1,2–1,9 мкг/кг). Головний компонент ефірної олії кореневищ американського походження — 2,6-дієпішіобунон. Крім ефірної олії, у кореневищах містяться глікозид акорин, терпеноїди, аліфатичні альдегіди, кетони, спирти. У листках містяться дубильні речовини та ефірна олія. Трава аїру звичайного багата на крохмаль, містить холін, смоли, глікозид люценінон.

У медицині кореневища аїру та препарати застосовуються як ароматичні гіркоти при порушеннях апетиту, для поліпшення травлення. Ефірна олія аїру входить до складу жовчогінного препарату Оліметин. Порошок кореневища аїру є компонентом комплексних препаратів Вікаїр і Вікалін. Рідше аїр використовують при захворюваннях нирок, печінки, жовчного міхура. Відвар з кореневища підсилює секрецію хлоридної кислоти, особливо у хворих зі зниженою секрецією шлункового вмісту.

У народній медицині кореневище рекомендується приймати при ахілії шлунка, болю в ділянці ШКТ, при підвищеній секреції шлункового соку, а також при проносах, анемії, захворюваннях жовчного міхура, нирок, порушенні менструального циклу. Ефірна олія використовується при істерії, шлункових коліках тощо. У тибетській медицині кореневище застосовується як тонізуюча і антигельмінтна ЛРС, входить до складу пластирів. Настойка поліпшує зір і слух. Кореневище разом з листками мають жарознижувальну дію (зовнішньо у вигляді гарячих ванн), відхаркувальну, протизапальну дію (при захворюваннях шлунка, нападах кашлю).

Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.С. Гиляров. — М., 1984; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Acuna U.M., Atha D.E., Ma J. et al. Antioxidant capacities of ten edible North American plants // Phytotherapy. — 2002. — № 16; Danilevskii N.F., Antonishin B.V. Antimicrobial activity of a tincture of Japanese pagoda tree (Sophora japonica) and of the essential oil of sweet flag (Acorus calamus) // Mikrobiology Zh. — 1982. — № 44(5); Mehrotra S., Mishra K.P., Maurya R. Anticellular and immunosuppressive properties of ethanolic extract of Acorus calamus rhizome // Inter Immunopharmacol. — 2003. — № 3; Oprean R., Oprean L., Tamas M. Essential oils analysis. II. Mass spectra identification of terpene and phenylpropane derivatives // Pharmacy Biomedical Analyses. — 2001. — № 24; Wu L.J., Sun L.L., Li M. Studies on the constituents of the roots of Acorus calamus L // Yakugaku Zasshi. — 1994. — № 114.

Інші статті автора

Що таке аїр у Біблії?

Аїр кілька разів згадується в Біблії , особливо у зв’язку зі святою олією для помазання, яка використовувалася для освячення скинії, священиків і царів у Старому Завіті . Єврейське слово для аїру — kaneh bosem , що відноситься до ароматної рослини очерету або очерету, яка росте в заболочених місцях по всьому Стародавньому Близькому Сходу.

вступ

Протягом багатьох років аїр був джерелом багатьох інтриг, спекуляцій і дебатів серед дослідників Біблії. Деякі припускають, що аїр відноситься до рослини, яку ми знаємо як канабіс або марихуана. Однак після детальнішого вивчення текстів Святого Письма та історичних і археологічних свідчень стає зрозуміло, що біблійний аїр насправді відноситься до запашної тростини під назвою Acorus calamus.

У цій вичерпній публікації в блозі ми розглянемо ключові біблійні уривки про аїр, його використання в стародавніх культурах, лінгвістичні міркування з єврейської та грецької мов, а також ідеї з археологічних свідчень. До кінця ми матимемо тверде розуміння того, що таке аїр і його значення для поклоніння та освячення в Біблії.

Ключові висновки:

• Аїр був запашною рослиною очерету, який використовувався для виготовлення олії для святого помазання в скинії для висвячення священиків і освячення меблів і речей .
• Єврейське слово kaneh bosem відноситься до ароматної тростини або очерету, а не коноплі.
• Археологічні дані підтверджують, що аїр широко продавався в давнину і цінувався за його аромат.
• олія аїру символізувала мудрість , проникливість, честь і присутність Бога.
• Миропомазання освячувало речі та людей для богослужіння, символізувало їхню владу та покликання від Бога.

Що таке аїр?

Аїр — це назва кількох болотних і водно-болотних рослин , які мають ароматичні та лікувальні властивості. Сорт, про який згадується в Біблії, — Acorus calamus , який зазвичай називають солодким прапором або солодкою тростиною. Це висока рослина, схожа на очерет, яка може вирости до 6 футів у заболочених місцях і вздовж берегів річок у Північній Африці, на Близькому Сході, в Індії та в Азії.

Основною особливістю аїру Acorus є його інтенсивний запашний аромат. Усі частини рослини, включаючи листя, стебла, коріння та кореневища, виділяють солодкуватий, пряний та деревний аромат при подрібненні. Цю надзвичайно ароматну олію добували та використовували в медичних, релігійних і косметичних цілях з давніх часів у багатьох культурах.

Аїр був знайдений в доісторичних археологічних пам’ятках в Європі, починаючи з епохи мезоліту. Докази свідчать про те, що ранні люди збирали та використовували цю ароматичну болотну рослину протягом тисячоліть, ймовірно, спочатку в Азії та на Близькому Сході.

Стародавні єгиптяни імпортували олію аїру і включали її в свої релігійні церемонії. Коріння аїру також були знайдені в глиняних банках у гробницях як частина похоронних речей, призначених для використання в загробному житті .

Аїр у Біблії

Аїр згадується чотири рази в Біблії, виключно у зв’язку зі святою олією для помазання, що використовується для освячення скинії, меблів і священиків для служіння Богу. Перша біблійна згадка про аїр міститься в книзі Вихід 30:22-25:

Крім того, Господь промовив до Мойсея , кажучи: «Візьми собі також якісних пахощів: п’ятсот шекелів рідкої мірри, половину кориці запашної (двісті п’ятдесят шекелів), двісті п’ятдесят шекелів запашної тростини, п’ятсот шеклів касії, згідно з шеклем святині, і гін оливи. І зробиш із них оливу для святого помазання, миро, складене згідно з мистецтвом парфумера. Це буде олива для святого помазання». (NKJV)

Тут Бог дає Мойсеєві вказівки щодо виготовлення святої оливи для помазання, яка буде використана для освячення намету зібрання, ковчега заповіту , стола та свічника, жертовника кадила, жертовника всепалення та умивальниці. Ця олія мала складатися з рідкого мирри, кориці, аїру (тут перекладається як «солодка тростина»), касії та оливкової олії.

Аїр називають «солодкою тростиною» або «запашною тростиною», що вказує на те, що його вибрали за його надзвичайно ароматні якості. Це дало б оливу для помазання з екзотичним і розкішним ароматом, придатну для освячення предметів і людей для служіння Всемогутньому Богу.

Наступні дві згадки про аїр ідентичні. У Вихід 35-38 аїр знову згадується як компонент священної олії помазання згідно з Божими вказівками:

І Господь промовляв до Мойсея, кажучи: «Візьми пахощі, стакту, і оніху, і гальбанум, і чистий ладан з цими пахощами; має бути однакова кількість кожного. Ви зробите з них кадило, суміш за мистецтвом парфумера, солону, чисту та святу. І потовчеш із нього дуже добре, і покладеш перед свідоцтвом у скинії заповіту, де Я буду зустрічатися з тобою. Це буде найсвятіше для вас. А кадило, яке ви зробите, не зробите собі за складом його. Це буде для вас святинею для Господа. Кожен, хто зробить щось подібне до нього, щоб понюхати його, той буде знищений із свого народу». (Вихід 37:29-38)

Аїр був святою окремою олією, призначеною лише для поклоніння Яхве в Скинії. Бог заборонив використовувати будь-які інгредієнти, включаючи аїр, для виготовлення парфумів або пахощів для особистого , загального використання.

Остання згадка про аїр у Старому Завіті міститься в Пісні над піснями 4:14 , де він використовується як метафора, яка представляє солодкість і бажаність поцілунків і мови Коханого:

Нард і шафран, Аїр і кориця, З усіма деревами ладану, Мирро й алое, З усіма головними пахощами – Джерело садів, Криниця живої води, І потоки з Лівану. (Пісня над піснями 4:14-15)

На основі цих ключових уривків ми отримуємо уявлення про значення олії аїру в біблійному контексті. У Новому Завіті аїр прямо не згадується по назві. Проте Ісуса з Назарету називають Христом ( Месією) або «Помазанником», що вказує на те, що він втілив повноту освячуючої сили Святого Духа служінні (Луки 4:18-19).

Значення івриту Kaneh Bosem

Єврейське слово, яке перекладається як «аїр» або «солодка тростина», — кане босем (קָנֶה בֹשֶׂם). цей термін відноситься до солодко пахучої рослини болотного очерету, яка використовується через її ароматичні якості. Кане — це єврейське слово, що означає очерет, тростину, стебло, гілку або мірну палицю. Босем означає аромат, бальзам, прянощі або солодкий запах.

Kaneh bosem буквально перекладається як «запашна тростина» або «ароматна тростина». Деякі прихильники теорії канабісу припускають, що босем відноситься безпосередньо до рослини канабісу. Однак немає лінгвістичних чи історичних підтверджень цього твердження. Бозем позначає будь-яку рослинну речовину, що виділяє приємний аромат.

У Септуагінті, давньогрецькому перекладі єврейського Старого Заповіту, kaneh bosem перекладено грецьким kalamos (κάλαμος). Грецьке слово kalamos відноситься саме до рослини болотного очерету, відомого як Acorus calamus або солодкий прапор. Це надає остаточні докази справжньої ідентичності біблійного kaneh bosem .

Археологічні докази Acorus Calamus

Подальше підтвердження того, що біблійний аїр є Acorus calamus, походить від археологічних даних. Давня торгівля та використання Acorus calamus євреями єгиптянами , греками, римлянами та іншими культурами Близького Сходу добре задокументовані.

Acorus calamus поширений у водно-болотних угіддях Північної Африки, Близького Сходу та Центральної Азії. Археологічні дослідження кореневищ аїру тривають понад два тисячоліття, підтверджуючи довгу історію торгівлі та використання в Месопотамії та Леванті.

Олію аїру також знайшли в маленьких алебастрових графинах, викопаних із стародавніх юдейських будинків. Ці 3700-річні артефакти відповідають періоду часу Мойсея та датуються епохою будівництва Скинії. Їх присутність у звичайних будинках свідчить про те, що рослини аїру збирали місцево, а ароматичні олії комерційно продавали в Ізраїлі.

Виходячи з сучасних даних, історично та науково обґрунтовано, що стародавні євреї мали доступ до аїру та використовували його для отримання ефірних олій . Торгівля та вирощування цієї ароматної болотної рослини були звичним явищем на Стародавньому Близькому Сході, коли були написані книги Вихід і Пісня пісень.

Значення олії аїру

Отже, яким духовним значенням було використання оливкової олії, настояної на аїрі, для помазання предметів скинії та висвячення священиків? Як один із компонентів миропомазання олія аїру являла собою:

• Святість – Він був відокремлений і освячений виключно для використання в домі Господа для висвячення священиків.
• Мудрість – вважалося, що його приємний аромат стимулює розум і підвищує духовну мудрість і проникливість.
• Честь . Дорогоцінна олія передавала шану й повноваження помазаним служити в Божій скинії.
• Божественна присутність – ароматний дим аїру вказував на солодку присутність Бога, що живе серед його народу.

Застосування цієї спеціально розробленої олії для помазання досягло двох ключових цілей:

1. Він освячував і освячував такі предмети, як меблі, вівтарі та священицький одяг, відокремлюючи їх виключно для цілей Ягве.
2. Він висвятив і уповноважував покликаних і обраних Богом, таких як Аарон і його сини, служити священиками, які служили перед Господом від імені ізраїльтян.

Тому аїр та інші ароматичні речовини, які використовувалися в оливі для миропомазання, були глибоко символічними . Разом їхній аромат символізував божественне благословення , мудрість, прихильність і силу Божого для тих, хто покликаний служити йому.

Коли ми читаємо про олію в Біблії, включно з олією для святого помазання з аїром, ми повинні думати про освячення, святість, виділення для Божих цілей, зцілення , світло та радість .

Висновок

Чого ми можемо навчитися з біблійного використання аїру? Бог дуже серйозно ставиться до поклоніння, і аїр вказує на важливість освячення місць, предметів і людей для служіння Господу через молитву та помазання. Усе в Скинії мало бути повністю присвячене прославлянню Ягве та сприянню поклонінню його завітного народу.

Бог залишається гідним нашої найвищої хвали, обожнювання та благоговіння. Нехай наші серця та життя випромінюють солодкий пахощ Христа для інших, так само, як олія аїру розповсюдила святилище своїм екзотичним, святим ароматом.

Хоча оригінальний рецепт олії для миропомазання було втрачено, ми все ще можемо відчути освячуючу присутність Бога через молитовне вивчення Його Слова та внутрішню дію Святого Духа. Як сказано у 2 Коринтян 2:15-16:

Бо ми є для Бога пахощами Христа між тими, що спасаються, і тими, що гинуть. Для одного ми аромат смерті , що веде до смерті, а для іншого аромат життя, що веде до життя.

Нехай Господь продовжує освячувати нас цілковито – дух, душу і тіло – для Своєї слави. Амінь.