Любов значення імені

Офіційне звучання імені Любов вживається вкрай рідко, в основному використовуються скорочення — Люба, Любаша, Любуша, Любаня, Любаха, Любуся, Люся, Буся.

До імені Любов звертаються слов’янські народи православної віри, греки, католики.

Загальне та власне

Власним ім’ям, рівнозначним номінальному поняттю, слов’яни почали користуватися з часів Хрещення Русі, дізнавшись про одній з святих мучениць-сестер з іменами Віра, Надія, Любов. Православні шанують і їх матір на ім’я Софія.

Слов’янська мова має в основі не одне ім’я з коренем — люб – від слова «коханий». Не всі з них застаріли, наприклад, Любава, Любослава, Любомира, Любомила, хоча дівчаткам вже давно не дають імена Любогнева, Любомудра, Люборада, Любуша, Нелюба.

Давньогрецька свята Агапе є основою ім’я Любов, утвореного переінакшуванням, обидва імені вважаються тотожними імені Агапія. Оскільки Любов має мирське призначення у вигляді свого лексичного значення номінального сенсу, в церковних обрядах воно вживалося рідко.

Вплив імені на характер і долю

Дівчина має такі гарні якості характеру як лагідність, лагідність. Любов тверда і товариська за життя. Представники сильної статі виділяють Любу як яскраву, красиву, добру дівчину. Любов не любить конфліктів. Друзями Любов щедро наділена, це і чоловіки, і жінки в рівній мірі. Але Люба не відноситься до людей, відверто зі своїм оточенням. Любов не дуже сходиться до такої міри навіть з найближчими подругами.

Вона за своєю природою егоїстка. Любов звикла вважати, що її справи важливіше справ інших. Любов зовні здається стриманою і спокійною, але всередині вирують емоції.

Саме ім’я передає людям заряд позитивних емоцій при вимові і сприйнятті на слух. Люба з дитинства оточена турботою і ласкою. У навчанні Любов не може пишатися особливими знаннями зі шкільних предметів. З Люби виходить посередня учениця. Володарка імені не надає цьому значення. Любов активна і комунікабельна дівчинка. Своїх вигод вона ніколи не упустить — для їх захисту господиня імені не зупиниться перед розбірками.

По мірі дорослішання дівчина змінює свою поведінку у відношенні навколишніх. Відкритість Любові змінюється замкнутістю, товариськість переходить в відстороненість. Любов відрізняється врівноваженістю і моральними принципами. Іноді власниця імені впадає в лють. Але таке Любов дозволяє собі нечасто. Любов за своєю природою не любить кривити душею, має логічне мислення.

Дівчина з цим ім’ям являє собою складну особистістю. Любов може маніпулювати людьми, не даючи їм цього зрозуміти. Люба іноді буває недоброї і скритної.

При чоловіках господиня імені стає пустотливою і привабливою дівчиною. Любов закохується по-справжньому один раз за все життя. Якщо до Люби прийшла любов, все інше для неї не має значення. Любов не зможе приховати свого почуття, вона зайнята тільки своїм чоловіком. Сильна стать віддає Любі явну перевагу. Не можна не відзначити, що представниця імені при подібному перевагу ніколи не дозволить собі переступити дозволеної межі. Дівчині по імені Любов важко вибрати чоловіка по серцю — їх занадто багато навколо неї. Любов дуже тонко відчуває і переживає найменші образи. Не варто забувати і про легковажності Люби.

Жінка з таким ім’ям не відразу знаходить своє щастя. Деякі представниці імені знаходять його у другому шлюбі. Часом навіть досить швидко Люба виходить заміж знову. Сім’ю господиня імені тримає в строгості. Господарські справи не особливо надихають жінок з цим іменем.

Люба з тих жінок, які дбають про зовнішній вигляд. У цьому господині імені допомагають модні обновки і салони краси. Дівчата, названі таким ім’ям, не забувають про спортивних заняттях і можуть прийти до рекордів. Нетрадиційні методи лікування Люба не заперечує.

При виборі професії Любов робить акцент на різні сторони свого характеру. Носій імені відчуває схильності до творчості, медицині, політиці. З них вона вибере ту область, де потрібно нести менші відповідальності. Оскільки Люба артистична, трудолюбива, товариська, комунікабельна, у всіх професіях досягне успіху.

Секрет поширення імені

У XVIII столітті, коли до влади прийшла Єлизавета Петрівна, Любов стала одним з популярних імен серед знаті та купецтва. У перші роки ХХ століття воно було в числі перших тридцяти імен, хоча в народних масах мало зверталися до нього. Середина 20 століття вивела ім’я на 14 місце у рейтингу столичних жіночих імен — це був період його слави. Як відомо, слава мінлива. Початок 21 століття виявилося для імені періодом приниження, але все-таки до двадцяти новонароджених малят кожен місяць отримували таке ім’я. Хоча воно зараз залишається в списку найпопулярніших імен, але вже серед першої сотні. Не сказати, що серед 10-ти топових імен. Швидше, навпаки, вже може вважатися досить рідкісним ім’ям.

Іменинницею Любов буде 30 вересня.

Словник української мови

1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; кохання (у 1 знач.). — Ізольдо! Ох, Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка, I, 1957, 410) ; Не бійся смутку, що пливе З великої любові, Ні вітру, що у серці рве Всі струни співакові (Максим Рильський, III, 1961, 56) ; Я теж люблю. Палка, важка, Нерадісна моя любов; Вона, мов слабість десь яка, Ввійшла мені вже в кість і кров (Іван Франко, XIII, 1954, 143) ; В муках любові стою край вікна (Володимир Сосюра, I, 1957, 200) ; * Образно. В осінню ніч сорок першого року прощання лунали над Дніпром.. Розлучалась любов з любов’ю, надія з надією, прощалось нездійсненне заміжжя (Олександр Довженко, I, 1958, 280) ; * У порівняннях. І в дійсність радісну, як юність і любов, Він [комсомол] учнем Партії коханим увійшов (Максим Рильський, III, 1961, 28) ;
// перен. Той, кого люблять (у 2 знач.). Вона [Маня], та колишня моя любов, зірвала заручини (Ольга Кобилянська, III, 1956, 96) ; З колодниками гнали його [поета] по етапу, а за ним пішла і його любов — його дівчина (Михайло Стельмах, I, 1962, 458) ;
// Стосунки між чоловіком і жінкою, викликані сердечною прихильністю. — Творіть дітей, молоді. Були ви щедрі на бойовий труд, будьте щедрі й на любов, на крики народжень (Олександр Довженко, I, 1958, 335) ;
// розм. Інтимні стосунки з особою іншої статі. Щоб з вдовами не женихався [Еней], Над мертвими не наглумлявся, Жінок любов’ю не морив (Іван Котляревський, I, 1952, 145) ; Над вулицею десь біля бульварів, лякаючи поодиноких мисливців за любов’ю, проходить пісня (Юрій Яновський, II, 1958, і 61) .
[Не] до любові — [не] подобається, [не] любий. — Мені бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок, I, 1955, 24) ; Батько мій закохався в моїй матерії і взяв її, як казав не раз: «в одній льолі та до любові» (Збірник про Кропивницького, 1955, 12) ; — Я з нею не можу жити. вона мені не до любові. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 37) .
♦ Закручувати (закрутити) любов див. закручувати.

2. Почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-, чого-небудь. І іменем твойого сина, Твоєї скорбної дитини, Любов і правду рознесли [святії] По всьому світу (Тарас Шевченко, II, 1953, 323) ; Огнище те — любов до країни своєї, до свого народу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 169) ; — Не лише, каже, зненависть, а насамперед любов рухає наші армії вперед. Гаряча братерська любов до всіх трудящих людей на землі (Олесь Гончар, III, 1959, 444) ; Прекрасна Ольго! Духу не вгаси, Як не вгашала ти ніколи! Стрічная тобі любов од нас! (Павло Тичина, II, 1957, 46) ;
// Глибока повага, шанобливе ставлення до людини. Коли вийшли на сцену зовсім юні мічурінці-комсомольці й піонери в піонерських галстуках — і повернули йому [І. В. Мічуріну], своєму дідусеві, з любов’ю його яблука.. — він тихо заплакав (Олександр Довженко, I, 1958, 499) ;
// Глибока приязнь, викликана родинними зв’язками. Не сила держить Уляну на ногах, не здоров’я. а держить її серце, матерня гаряча любов (Панас Мирний, I, 1954, 302) ; Перед ним постають оченята доньки й синка, сповнені найвищої любові і принади до матері (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 269) ; З любов’ю дивиться на доньку Мирон (Михайло Стельмах, II, 1962, 72) ;
// перен. Той, кого люблять (у 1 знач.). І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов, єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Тарас Шевченко, II, 1953, 270) .

3. до чого. Інтерес до чого-небудь. — А в синка, бачу, нема любові до лісу, око в нього сліпе до дерева (Михайло Стельмах, I, 1962, 255) ;
// Внутрішній, духовний потяг до чого-небудь. Любов до літератури у мене розвинулась доволі рано (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233) ; Я був весь в полоні любові до чудесного Далекого Сходу і сценарій писав з великим натхненням (Олександр Довженко, I, 1958, 26) ;
// Пристрасть до чого-небудь. Батько знову забував, що його за любов товктися між кіньми і скажено мчати верхи люди беззлобно охрестили рудим дідьком (Михайло Стельмах, I, 1962, 69) .

Що означає слово Любе

Лю́ба , -би, ж. Любовь. Коби нам ся ніч не стало з великої люби. Гол. III. 394. Моцний Боже допоможе, дасть з люби користь. Чуб. V. 2.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 385.

Понатоплюватися , -люємося, -єтеся, гл. 1) Натопиться (во множ.). Понатоплювалися хати. 2) Натопиться (во множ. — о жирѣ, салѣ). Гляньте, скільки смальцю з гусей понатоплювалося. Богод. у.

Тогобіцький , -а, -е. = тогобічний . Тогобіцькі люде вертались із цього боку на свої міста. КС. 1885. XI. 539.

© Словарь української мови (Словарь украинскаго языка). Борис Грінченко.
© ОСR-версія словника української мови, що була взята за основу, – Олександр Оксимець.
© Ідея створення сайту словника української мови, програмування словника, дизайн, постобробка тексту словника (виправлення помилок розпізнавання, форматування словникових статей тощо) та все інше – Анатолій Євпак.