Топінамбур: корисні властивості і протипоказання. Лікування топінамбуром

Публікації про топінамбур (соняшник бульбоносний, по латині Helianthus tuberosus) регулярно з’являються у виданнях сільськогосподарської тематики і медичної спрямованості. Як можна судити з огляду публікацій, топінамбур — цінна харчова та лікарська рослина. На жаль, існує ряд об’єктивних і суб’єктивних чинників, які гальмують масове введення цієї корисної культури в промислових масштабах.

Народно-господарське значення топінамбура

“Земляна груша” — таку народну назву отримав топінамбур через характерної форми його підземних бульб — багаторічна високоросла рослина. По врожайності з топінамбуром не може зрівнятися жодна з відомих овочевих культур. Бульби топінамбура — рекордсмен за вмістом інуліну, з якого в результаті кислого гідролізу можна отримувати глюкозу і фруктозу. Звідси і народно-господарська цінність культури: бульби — сировина для отримання глюкози, а переробка і використання топінамбура в спиртовій промисловості дозволяє заощадити значну кількість картоплі та зернових. Вирощування топінамбура на корм худобі також досить перспективно, причому, це не тільки бульби, але і величезна зелена маса, яка піддається силосування, як окремо, так і в суміші з іншими культурами.

Переваги і недоліки культури

Невибагливість рослини до умов зростання і складу грунтів — безумовні переваги топінамбура, і, разом з тим, це істотний недолік, що як раз і гальмує масове введення “земляної груші” в культуру. Агротехніка топінамбура досить проста, так як легко механізувати садіння рослин і організувати догляд. Проблеми виникають при збиранні, яка вимагає ретельної вибірки не тільки бульб, але і залишків від коренів, частинами яких топінамбур здатний відновлюватися. Ця особливість топінамбура представляє загрозу для пропашного землеробства, коли відрізки коренів розтягуються при оранці і починають проростати по всьому полю, зайнятому під іншу культуру. Щодо життєстійкості, топінамбур не поступається злісних бур’янів, швидко дичавіє, і, якщо не вживати заходів, засмічує поля. На індивідуальних ділянках засміченість топінамбуром не представляє особливої проблеми, навіть враховуючи той факт, що його сходи з’являються наприкінці весни — на початку літа. У промислових умовах доводиться протягом року (після вирощування топінамбура) тримати поля під паром”, неодноразово знищуючи з’являються сходи.

Протипоказання до вживання топінамбура

Результати численних досліджень підтвердили абсолютну безпеку при вживанні топінамбура в їжу або використання його препаратів для лікування. Єдине протипоказання — індивідуальна непереносимість. Також слід мати на увазі, що вживання топінамбура в сирому вигляді може стати причиною метеоризму.

Корисні властивості топінамбура

Інулін — справжній скарб для людей, страждаючих цукровим діабетом. Щоденне вживання топінамбура в їжу служить відмінною профілактикою діабету. В бульбах топінамбура крім інуліну міститься ряд корисних для організму речовин: вітаміни, органічні кислоти, пектини, а також клітковина. Хімічний склад бульб і обумовлює лікувальний вплив на органи і системи людського організму. Груба клітковина — так зване, харчове волокно — сприяє механічному очищенню кишечника, а також адсорбує різні токсини, які видаляються при дефекації. Інулін спільно з клітковиною — чудове середовище для розвитку корисної кишкової мікрофлори, що позитивно позначається на травних процесах. Здорова мікрофлора кишечника — серйозна перешкода для патогенних і паразитичних мікроорганізмів. “М’який масаж” слизових оболонок шлунково-кишкового тракту (механічне дію клітковини) стимулює кровопостачання і надходження кисню. Обволікаюча дія пектинів і слизових речовин сприяє захисту ушкоджень слизової оболонки і створює об’єктивні передумови швидкій регенерації пошкодженої тканини. Це виявляється корисним виразковій хворобі, коліті, ентериті та ін

Топінамбур в кулінарії

Бульби топінамбура можна вживати в їжу, як у сирому вигляді, так і після кулінарної переробки: смажити, варити, консервувати. Що стосується смакових властивостей, то сперечатися на цей рахунок недоречно, і розглядати страви з топінамбура резонно не з позиції шанувальників кулінарних шедеврів, а з точки зору здорової їжі і лікувально-профілактичного харчування. Салат з топінамбура. Буде потрібно: 200 г топінамбура (3 – 4 бульби), 200 г консервованої (або відвареної молодий) кукурудзи і 2 зварених круто яйця. Готують салат за принципом олів’є, додавши свіжу зелень і спеції за смаком. Замість кукурудзи можна використовувати зелений горошок. При захворюваннях печінки рекомендується готувати салати з додаванням свіжих листя топінамбура. З висушених бульб готують сурогат кава, харчові порошки.

Корисні властивості топінамбура в народній медицині

З метою профілактики та як допоміжний засіб при лікуванні цукрового діабету рекомендується щодня споживати по 2 – 3 сирих бульби топінамбура перед їдою (за годину – півгодини). Така добавка сприяє зниженню рівня цукру в крові, який, як правило, може підвищуватися після прийому їжі. Аналогічно вживають топінамбур при панкреатиті, у разі виразкової хвороби, колітах. Ця харчова добавка сприяє нормалізації водно-сольового обміну, тому топінамбур корисний при сечокам’яній хворобі й ожирінні. Вживання бульб (легке проносне дію) благотворно впливає на перистальтику кишечнику. Для гіпертоніків корисний відвар (компот) з бульб топінамбура (переважно висушених). Пити компот рекомендується до 1 літра на добу, через день. Для приготування добової дози потрібно 2 ст. л. сухої сировини (або 2 свіжі бульби). Компот із сушеного топінамбура варять 45 хвилин, а якщо використовуються сирі бульби, то 15 хвилин. Засіб також корисно при всіх захворюваннях, в лікуванні яких допускається використання топінамбура. Після інсультів (або для профілактики) корисно вживання листя топінамбура в складі для заварки чаю (3 – 4 молодих листків). Компот і вживання сирих бульб також в даному випадку будуть незайвими. У лікуванні використовують не тільки бульби, але і траву. Відвар трави топінамбура (для ванн) призначають при порушенні обміну речовин (поліартрити, остеохондроз, подагра, остеофіти тощо). Для приготування засобу необхідно 10 – 15 хвилин варити в 2-х літрах води 1 ст. л. подрібнених стебел. Приймають ванни з температурою води 40 – 50 °C.

Категорії

• Без категорії
• Бонсай
• Будівлі на ділянці
• Види грунтів
• Гриби
• Декоративні ліани для саду
• Декоративні трави для саду
• Декоративні чагарники і дерева
• Дерева
• Дизайн
• Експертна думка
• Електрика
• Кімнатні рослини
• Ландшафтний дизайн
• Лікарські трави
• Матеріали
• Овочі
• Огород
• Побутова техніка
• Популярні квіти
• Пряні трави
• Ремонтні роботи
• Рідкісні рослини для саду
• Різне
• Розсада
• Сантехника
• Супер поради
• Суперповар
• Чагарники
• Ягоди

Все про топінамбур: як вирощувати і зберігати, що готувати і чим корисна «земляна груша» (ФОТО)

Соняшник бульбистий, топінамбур або «земляна груша» – рослина роду соняшників родини айстрових, яка досягає у висоту 1,5-4 м. Зустрічається у дикому вигляді, а також вирощується як кормова, технічна і харчова культура. Загалом стебла і квіти топінамбура дійсно схожі на соняшник і навіть мають подібний аромат.

Рослина формує потужну та широку кореневу систему, на якій утворюються бульби, за формою зовні схожі на імбир або грушу. Вони мають білий, жовтий, фіолетовий чи рожевий колір, тоненьку шкірочку.

Бульби – їстівні та дуже корисні. За хімічним складом близькі до картоплі, але за поживністю переважають багато видів городини. Можна вживати у сирому вигляді – додавати в салати, робити соки, смажити, запікати, варити, готувати супи й пюре. На смак приготовлений топінамбур солодкуватий, схожий до молодої картоплі чи горіхів, каштанів, ріпи, артишоків.

З висушених і розтертих бульб готують кавовий напій. До речі, це цінний продукт харчування для діабетиків. Специфіка зберігання й механічної обробки топінамбура викликає деякі труднощі, тому використання його на підприємствах ресторанного господарства дуже обмежене.

Бульби топінамбура містять до 3 % білка, мінеральні солі, 20,0 % вуглеводів, фруктозу, мікроелементи, 2-4 % азотистих речовин, досить багаті на вітамін B1 (аневрін), вітамін C і каротин, а в білку є амінокислоти – лізин, гістидин, аргінін, триптофан, треонін.

Соняшник бульбистий містить комплекс фруктанів, різні види пектину, сполуки з антиоксидантними властивостями, каротиноїди, целюлозу, макро- та мікроелементи, вітаміни, а також цінні метаболіти для обміну речовин при різних захворюваннях.

Вміст цукрів у бульбах зростає залежно від термінів збору через відтік поживних речовин зі стебел і листя. За виходом вуглеводів топінамбур удвічі переважає цукрові буряки.

Завдяки акумуляції сонячної енергії великою листковою поверхнею з ранньої весни до пізньої топінамбур вважається одним із рекордсменів з урожаю надземної й підземної маси. Надземну масу використовують на силос, а бульби – на корм.

На території України переважно поширені такі сорти топінамбура: «Київський білий», «Червоний», «Веретеновидний», «Патат», «Майкопський», «Білий», «Скороспілка», «Знахідка», «Інтерес», ін.

Загалом рослини легко культивувати, їх можна залишати практично без догляду. Росте на чорноземних, дерново-підзолистих, досить зволожених ґрунтах. Топінамбуру властива висока зимостійкість. Бульби зимують у ґрунті й залишаються життєздатними після зниження температури. Проте якість бульб погіршується, якщо рослини не пересаджуються у родючий ґрунт. За тривалої монокультури топінамбура різко знижується урожай бульб і зеленої маси.

Залишені після збирання дрібні бульби здатні утворювати на наступний рік порість, яка ускладнює або зовсім виключає можливість вирощувати після нього інші сільськогосподарські культури. Залишені в землі бульби продовжують рости, потенційно перетворюючись на бур’ян. Топінамбур у сівозміні бажано вирощувати після зернових злакових культур і багаторічних трав, не можна його вирощувати після картоплі, коренеплодів, баштанних культур, соняшнику. Після топінамбура можна висівати будь-яку зернову або зернобобову культуру.

Для зимового споживання бульби викопують восени (після перших заморозків) і зберігають у підвалі, пересипаючи піском. Для весняно-літнього споживання викопують рано навесні до проростання бульб.

На фото, представлених у публікації, топінамбур, вирощений на приватній ділянці в Житомирській області.

Юлія Демусь