Загальні положення Реабілітація – процес відновлення справедливості та історичної правди щодо осіб, необґрунтовано репресованих за доби радянського тоталітаризму.
У медичній реабілітації розрізняють два періоди: лікарняний та післялікарняний; у кожного з них є визначені етапи. Перший період містить І етап реабілітації – лікарняний (стаціонарний), а післялікарняний період – II етап – поліклінічний, або реабілітаційний, санаторний і III етап – диспансерний (Мухін В. М., 2005).
Стабільну версію було перевірено 22 серпня 2018. Реабіліта́ція жертв політи́чних репре́сій в коли́шньому СРСР — заходи для поновлення доброго імені жертв сталінського терору як за життя, так і після їх смерті.
Особи, які не підлягають реабілітації, їх права на перегляд справи Реабілітації не підлягають: – особи, які організовували репресії або брали активну участь в їх проведенні, а згодом самі були засуджені; – особи, які вчинили злочини проти людства і людяності.
- Медична реабілітація
- Фізична реабілітація
- Психологічна реабілітація
- Нейрореабілітація
- Професійна реабілітація
- Соціальна реабілітація
Реабілітаційні процеси в Україні — комплекс заходів, здійснюваних державою для поновлення репутації, доброго імені громадян, незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності в період утвердження і функціонування в Україні тоталітарного режиму. …