Посадь свиню за стіл прислівя значення

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

стіл

СТІЛ 1 , стола́ і сто́лу, ч.

1. Вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (Укр.. присл. 1955, 168); Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Шевч., І, 1963, 25); Старости поклали хліб на столі і почали питати в баби Зіньки, чи віддасть вона Настю за Дениса (Н.-Лев., VI, 1966, 364); Господиня поставила на стіл кухлик молока (Досв., Вибр., 1959, 85); Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого рукопису (Баш, П’єси, 1958, 7); На операційному столі.. лежить хвора дівчина.. їй уже дали загальний наркоз і вона тепер міцно спить (Наука. 12, 1961, 32).

Зеле́ний стіл див. зеле́ний.

◊ Зу́стріч (нара́да і т. ін.) за кру́глим столо́м див. кру́глий; Ка́рти на стіл!, у знач. виг. — уживається як пропозиція виявити приховані наміри, справжню суть справи. [Слідчий:] Зіграєм без хитрощів: карти на стіл! Викрутаси дрібні тільки гідність принизять (Лев., Драми. 1967, 6); Ко́сий стіл див. ко́сий; Ляга́ти (лягти́) на стіл див. ляга́ти; На столі́ лягти́ — умерти. — Лучче [краще] оттут зараз перед тобою на сім столі лягти, чим погубити себе (Кв.-Осн., II, 1956, 447); Під стіл пі́шки ходи́ти див. пі́шки.

2. Такий предмет меблів разом з їжею, що стоїть на ньому. Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу (Котл., І, 1952, 217); День народження Платона Кречета. Урочисто прибраний стіл чекає на гостей (Корн., І, 1955, 85); Пообідав листоноша з капітанського столу (Ю. Янов., II, 1958, 205); За святковим столом сиділо чимало уже розігрітих хмелем гостей (Стельмах, І, 1962, 329); * Образно. Буржуазія завжди тягнула з громадського стола найласіші шматки, обкрадаючи народ (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 96); // перен., розм. Група людей, що їсть за одним столом. Корчма гула від.. голосів.. Кожний стіл, кожна група живе своїм життям (Хотк., II, 1966, 185).

Встава́ти (вста́ти, підво́дитися, підве́стися і т. ін.) з-за сто́лу (стола́) — вставати, закінчивши їсти. Укинула Пріська ложку каші в рот; не пожувавши, ковтнула та й удавилася. З тим устала із-за столу (Мирний, III, 1954, 47); Першою підводиться [Настя] з-за столу і з повагою господині несе до припічка ложки, полив’яний полумисок (Стельмах, II, 1962, 106); За оди́н стіл сіда́ти; За одни́м столо́м (при одні́м столі́) [сиді́ти] — нехтуючи соціальну нерівність, ставитися як до рівного. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики… Учора мій Омелько в мене кізяки різав, а завтра, може, сидітиме рядом зі мною, за одним столом… Я — гласний і він — гласний… (Мирний, І, 1949, 373); За столо́м; При столі́ — під час їжі. Людину вільної професії повели до кухні. За столом старий став докладно розповідати про себе (Гончар, III, 1959, 227); [Хуса:] Побудь хвилину тут з нами при столі… [Мелхола:] Я маю їсти з невірними?! (Л. Укр., III, 1952, 153); Збира́ти (зібра́ти) з (зі, зо) стола́ (сто́лу) — збирати посуд і недоїдки. Дарка.. почала збирати зо стола (Л. Укр., III, 1952, 669); З-за сто́лу не вихо́дить хто у кого — регулярно харчується хто-небудь у когось. — В неї оті странники, та ченчики, та богомолки з богомолами і з-за столу не виходять (Хотк., І, 1966, 90); Накрива́ти (накри́ти, застила́ти, застели́ти, опоряджа́ти, опоряди́ти і т. ін.) стіл; Накрива́#ти (накрити, готува́ти, приготува́ти і т. ін.) на стіл — готувати все необхідне для їжі, розставляючи прибори, страви. Для господаря й гостей накрили довгий стіл у світлиці (Н.-Лев., VII, 1966, 53); — Не гайдуки, не маршалки застилають у мене стіл.. Княгині.. тепер служать козакам за столом. (П. Куліш, Вибр., 1969, 124); [Явдоха:] Я зараз, таточку; хвилиною на стіл накрию (Мирний, V, 1955, 139); Ганна Сильвестрівна почала готувати на стіл (Сенч., Опов., 1959, 9); На столі́ що — уже подано їсти що-небудь. От і вечеронька на столі — усі сіли вечеряти (Вовчок, І, 1955, 300); Подава́ти (пода́ти) на стіл — подавати якісь страви для їжі. — Домна подає на стіл вечерю (Коцюб., І, 1955, 97); Подаючи на стіл, краєм вуха уважно прислухалась Наталка до.. розмов (Гончар, II, 1959, 347); Прибира́ти (прибра́ти) зі сто́лу (на столі́) див. прибира́ти; Проси́ти (запроси́ти, кли́кати, покли́кати, кликну́ти і т. ін.) до сто́лу (за стіл) — запрошувати їсти. — Прошу до столу. — м’ячиком вертиться перед підполковником Бараболя (Стельмах, II, 1962, 61); Гостей запросили до столу. Частували щедро й смачно (Тулуб, В степу. 1964, 343); Пили [троянці] на радощах сивуху І їли сім’яну макуху, Покіль кликнули їх за стіл (Котл., І, 1952, 72); Саджа́ти (посадови́ти і т. ін.) за стіл — починати пригощати. Багатого за стіл саджають, а убогого і так випроводжають (Укр.. присл. 1963, 117); За стіл посадовила [тітка], вийняла із скрині розшитий калиною рушник, послала молодятам на коліна, припрошуючи покуштувати пирогів (Тют., Вир, 1964, 263); Сіда́ти (сі́сти) за стіл — сідати їсти. — Хіба можна сідати за стіл з немитими руками? — здивувалася Юля (Тют., Вир, 1964, 211); Приказавши.. Тосі — «краще полин їсти, ніж з нелюбом за стіл сісти». — Боженко поспішив до гурту поважних людей (Смолич, Мир. 1958, 62); Сіда́ти (сі́сти) за стіл перегово́рів див. сіда́ти.

3. їжа, страви; харчі. До дня свята дочки вона приготувала великий, добре продуманий стіл (Собко, Матв. затока, 1962, 58); Дедалі багатшим і різноманітнішим стає стіл у кожному домі (Наука. 3, 1972, 50); // Вид їжі, страви; режим харчування. — Мабуть, тебе жінка держить на голодному столі, — говорила далі щебетуха (Н.-Лев., І, 1956, 151); Вегетаріанський стіл; Дієтичний стіл; // Харчування у вигляді сніданків, обідів і вечер. Прохали [знайомі] мене найняти у них 2 хати й стіл (Коцюб., III, 1956, 168).

4. чого і з означ. Установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами.

∆ Адре́сний стіл — установа, в якій ведеться реєстрація мешканців даного міста й видаються довідки про місце їх проживання; Стіл зна́хідок див. зна́хідка.

5. Деталь верстата у вигляді горизонтальної дошки, що служить для закріплення заготовок під час їх обробки. Стіл фрезерного верстата — це чавунна плита, вздовж якої розташовані Т-подібні пази для кріплення на столі деталей (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 142); Біля кожного шліфувального круга є поворотний стіл, установлюваний під будь-яким кутом (Технол. різального інстр., 1959, 183).

6. спец. Гора, височина з плоскою вершиною та стрімкими схилами. В тих місцях, де на поверхні льоду лежить велике і особливо плескате каміння. утворюється льодовий стовп з каменем зверху, що називається льодовиковим столом (Курс заг. геол., 1947, 144).

СТІЛ 2 , стола́ і сто́лу, ч. У стародавній Русі — князівський престол. Стіл київський захопив підступно Святополк (Загреб., Диво, 1968, 432); // розм. Взагалі престол як символ влади. Старий цар умер, а зосталося два брати.. Осівся на предківськім столі менший (Мирний, І, 1949, 215); — Коли ми помогли кому злізти на гетьманський стіл, дак зуміємо і з столу зопхнути! (П. Куліш, Вибр., 1969, 173).

Саджа́ти (сади́ти, посади́ти, посадови́ти) на стіл — надавати комусь князівську владу; Сі́сти на столі́ (на стіл) — почати князювати. Що це за княжий муж, усі дізнались пізніше, коли.. вбили князя Ігоря, і коли на столі в Києві сіла Ольга (Скл., Святослав, 1959, 13); Поки Ярослав був на Півночі, Мстислав встиг захопити частину його земель і сісти на столі в Чернігові (Знання. 12, 1969, 19).

Стіл, стола, столу, м. Столъ. Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала. Мет. 51. Бував на коні і під конем, на столі і під столом. Ном. Ум. Столик, сто́личок.

1) (зменшені — сто́лик, сто́личок) вид меблів у вигляді горизонтально укріпленої на ніжках широкої дошки (іноді з ящиками, тумбочками), на яких розміщують різні предмети; такий предмет разом з їжею, що стоїть на ньому; здавна стіл у хаті (звичайно у світлиці) — це шанована річ, хатній престіл; на нього нічого не можна було класти, крім їжі, бо решта може бути чимось нечистим; стіл стояв на покуті, обрамлений лавами; тут збиралася сім’я, передусім для споживання їжі; момент споживання страви був дуже важливим: під час їжі треба було мовчати або обходитися якимись найнеобхіднішими словами; не можна було робити будь-яких непристойних рухів; сама участь у трапезі була актом якогось містичного єднання роду; стіл набирав значення вівтаря; не годилося на ньому сідати, бо на нім святий хліб кладеться; на стіл гріх класти шапку, бо то місце самого Бога; не можна класти на стіл ключі, щоб у хаті сварки не було; не можна давати їсти на непокритому столі, а то злидні нападуть; стіл уосібнював статки й щедрість, гостинність родини, бо казали: «До столу добре сісти, коли на нім є що їсти», «Подали груш, та й з-за столу руш»; до столу запрошували тільки добрих людей, примовляючи при цьому: «Що не є в печі, те й на стіл мечи»; не кожен удостоювався такої честі й щедрості: «Є на столі, но не мені», «Як кого, то й за стіл саджають, а кого, то й з-під лави виганяють»; гість за столом мав дотримуватися певних правил поведінки: «За чужим столом не махай постолом»; «Кому за стіл, а кому хоч під стіл»; стіл був родинним вівтарем як у щоденному житті («Стіл хліба не поїсть»), так і в знакові моменти життя сім’ї, наприклад, одним із головних предметів у весільних ритуальних обрядах: «Аби чим-небудь за стіл завести, а з-за стола й самі вийдуть»; всі значні угоди, визначні події в родині завершувалися традиційним «сісти за стіл», наприклад, заручини, народини, купівля-продаж; тут відбувалася ритуальна свята вечеря, проходили великодні празникування, розговини; на столі завжди лежав хліб-сіль: «Хліб на стіл, тоді стіл престіл, а хліба ні куска — так і стіл дошка»; про сакральне значення стола свідчить приказка: «Не бий стола, стіл — Божа долоня»; малу дитину кладуть на стіл, бо здавна вважали, що «то янгол»; стіл був останнім пристановищем у рідній домівці для небіжчика, звідси лягти на стіл — умерти. Свиню пусти під стіл, а вона лізе на стіл (прислів’я); Зевес їй оддавав повагу і посилав од столу брагу (І. Котляревський); Ой ждала ж я, дожидала, столи застилала (А. Метлинський); Бував на коні і під конем, на столі і під столом (М. Номис); За чиїм столом сидиш, того й правду хвалиш (прислів’я);

2) у Київській Русі — князівський престол. Стіл київський захопив підступно Святополк (П. Загребельний).

Прислів’я та приказки про виховання

Народні прислів’я про виховання — це українська мудрість багатьох століть втілена в одному реченні. Прислів’я про навчання ми часто використовуємо в розмові, але навіть не задумуємося над цим. В цій статті ми зібрали Прислів’я та приказки про виховання (прислів’я про фізичне виховання та прислів’я про трудове виховання, прислів’я про розумове виховання).

Прислів’я та приказки про виховання

Приказки про виховання

Поганому виду нема стиду У Сірка очей позичив, та й байдуже! Ти йому плюй межи очі, а він каже — дощ іде! Куди ти вбрався на стіл з постолами! Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл. Коли б свині крила, вона б і небо зрила. Не можна в двері — я в кватирку. Звабиш калачем — не одженеш і бичем. Так просили, так просили та не пускали, а я таки вдерся. Просили на дорозі, щоб не був на порозі. У кого совісті нема — нема й сорому. Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак. Язиком — «ось я», а на ділі — свиня. Умів украсти, умій і очима лупать! З поганої трави не буде доброго сіна. Заліз у чужу солому, ще й шелестить! Ти йому по-свійськи, він тобі по-свинськи. Стид хоч і не дим, а очі виїсть.

Прислів’я про вихованість

Голосок дзвенячий, а совість свиняча. На людях Ілля, а дома свиня. І свиня літала б — та неба не бачить. Не будь тією людиною, що догори щетиною! Хоч і по-свинськи, зате здорово! Не будь тим, що ворота підкидає. Безличний, як попів Гриць. Комусь ніяково, а йому однаково! Ні стиду, ні совісті. Ти од його спиною, а воно до тебе рилом. Подай палець, а за руку я й сам візьму! Од свинячого полку не буде толку. Свиня полудня не знає. Не будь тим, що лізе в тин. Унадився, як свиня в моркву. Свинячі очі болота не бояться. Куме Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають. Яка совість, така й честь. Свині на городі одна честь: поліно. Ось де шапка, он де двері! Не для пса ковбаса! Є квас, та не для вас! Не для Гриця паляниця! Кому, кому, а куцому — зась! Сьогодні не празник, а ти нам не вказник. Це ти не в ті озувся. Не літай, вороно, у чужі хороми. Зріє виноградина не для тебе, дядино! Заберіть його геть із одежею! Не випхано, так виведено.

Прислів’я про виховання дітей

Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – саджай дерево, якщо на віки – виховуй дітей. З дітьми багато клопоту, та без них – і світ немилий. Нащо ліпший клад, коли в сім’ї лад. Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина. Добрі діти доброго слова послухають, а лихі й дрючка не бояться. Хоч і по плечі в воду, аби до свого роду. У кого діток сім, то й щастя всім. Як не навчить батько – не навчить і дядько. Батькам не потрібно бути досконалими, досить бути розумному. Не можна уникнути помилок. Людину роблять людиною яскраві спогади дитинства. Щоб змінити дитину її потрібно любити, вплив буде пропорційний кількості любові. Виховуємо хлопчика – формуємо людину, виховуємо дівчинку – створюємо всесвіт. Живемо не батьками – помремо не людьми. Найдорожчий клад, як в родині лад. Чоловік і жінка — то єдина спілка. Шануй старших — молодші тебе пошанують.

Прислів’я про розумове виховання

Не навчив батько — не навчить і дядько. Шануй батька та Бога — буде тобі всюди дорога. Отець по-батьківськи поб’є, по-батьківськи й помилує. Рідна мати однією рукою б’є своє дитя, а іншою гладить. Який талант у матці, такий і дитятці. Куля мине, а материне слово не мине. Горе з дітьми, горе й без дітей. Добрі діти — потіха, а злі — гризота. Малі діти не дають спати, а великі — дихати. Ледача дитина, котрої батько не вчив. Коли дитину не научиш в пелюшках, не научиш в подушках. Доброму сину не збирай, а ледачому не оставляй. Не збирай сину худоби, а збирай йому розум. Син мій, а розум у нього свій. Коли хочеш з доні молодиці, то держи в Єжових рукавицях. Роби, дочко, так не будеш ликом кожуха шити. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть.

Народна мудрість віків втілена у прислів’ях та приказках про виховання дітей, про вихованість, до неї потрібно прислухатися та використовувати цей досвід.

1. Вислови Сухомлинського про виховання Цитати, афоризми, Вислови Сухомлинського про виховання Відомих людей — крилаті, мудрі, філософські, гарні, розумні, красиві, цікаві, прикольні — зібрані в цій статті. Вислови про виховання Вислови Сухомлинського про виховання дітей Роки дитинства — це насамперед виховання серця. Виховуючи свою дитину. Читать далее.
2. Вислови про виховання Цитати, афоризми, Вислови про виховання Відомих людей, видатних педагогів — крилаті, мудрі, філософські, гарні, розумні, красиві, цікаві, прикольні — зібрані в цій статті. Вислови Сухомлинського про виховання, Вислови педагогів про виховання зібрані в попередніх статтях. Вислови про виховання дітей Нехай. Читать далее.
3. Вислови педагогів про виховання Цитати, афоризми, Вислови педагогів про виховання — Сухомлинського, Макаренка, Арістотеля, Сократа, Фома Аквінського та інших видатних педагогів всіх часів. Вислови видатних педагогів про виховання Виховання — засвоєння хороших звичок. Платон Виховання — в щасті прикраса, а в нещасті — притулок. Читать далее.
4. Прислів’я та приказки про родину Прислів’я та приказки про родину, Сімю, Про маму й тата — показують ціність родинних стосунків, важливість батьків у вихованні дітей. Прислів’я та приказки про родину Одна мати вірна порада. Нема того краму, щоб купити маму. Все купиш, лише тата й. Читать далее.
5. Прислів’я про маму і тата Прислів’я про маму і тата — народна українська мудрість багатьох поколінь, втілена у висловах. Батьки — найрідніші люди на землі, які завжди допоможуть та підтримають, а прислівя про батьків тільки підтверджують це. Прислів’я про маму і тата Як батьки ставляться. Читать далее.
6. Прислів’я та приказки про зовнішність людини Прислів’я та приказки про зовнішність людини — це українська народна мудрість багатьох поколінь. Прислів’я про зовнішній вигляд — результати спостережень людей за особливостями поведінки схожих людей (за кольором волосся, очей) Прислів’я та приказки про зовнішність людини З личка не пити. Читать далее.
7. Прислів’я та приказки про правду Прислів’я та приказки про правду — це українська народна мудрість багатьох поколінь, яка закликає говорить завжди правду, оскільки брехня завжди викривається. Прислів’я про правду та брехню для дітей — потрібно використовувати для навчання та виховання дітей. Прислів’я та приказки про. Читать далее.
8. Прислів’я та приказки про щастя Прислів’я та приказки про щастя — це українська народна мудрість багатьох поколінь. Щастя — для кожного різне — для одних здоров’я, для інших гроші, для когось сім’я та діти. Прислів’я та приказки про щастя — Без щастя в ліс по. Читать далее.
9. Прислів’я та приказки про розум Прислів’я та приказки про розум — це народна мудрість, яка показує важливість розуму та мудрості в житті людини. Вони хорошо підійдуть для виховання дітей, тому їх часто використовують в повчальних цілях. Прислів’я та приказки про розум Свій розум май і. Читать далее.
10. Прислiв’я та приказки про сусідів Прислiв’я та приказки про сусідів українською — наголошують на необхідності дружби між сусідами, а з іншого боку показують яке має бути відношення до них. Прислiв’я та приказки про сусідів Без брата проживеш, а без сусіда – ні. Близький сусід кращий. Читать далее.
11. Байка Езопа «Хліборобові діти» Езоп «Хліборобові діти» аналіз Тема — розповідь про те, як батько довів дітям, що треба жити в мирі та злагоді. Ідея — потрібно пам’ятати, що ті, хто вміє жити дружно й працювати разом, сильніші від тих, хто діє поодинці. Езоп. Читать далее.
12. Прислів’я та приказки про овочі та фрукти Прислів’я та приказки про овочі та фрукти — українська народна мудрість, результат багаторічних спостережень. Прислів’я та приказки про овочі та фрукти Прислів’я та приказки про фрукти Аби цвіт, а ягідки будуть. Не з кожного цвіточка ягідочка! Терен груш не родить. Читать далее.
13. Прислів’я та приказки про їжу Прислів’я та приказки про їжу — це українська народна мудрість про їжу, хліб, без яких людина не може прожити. Прислів’я та приказки про їжу Без їжі і віл не потягне. Аби душа сита та тіло не наго. Водою ситий не. Читать далее.
14. Прислів’я та приказки про навчання Прислів’я та приказки про навчання — українські, особливо важливі для дітей, адже вони пояснюють значення навчання та освідченості в житті людини. Прислівя та приказки про навчання Аз — били мене раз; буки — набили руки. Азбука — перший щабель до. Читать далее.
15. Прислів’я та приказки про весну Прислів’я та приказки про весну — це українська народна мудрість, як результат багатьох спостережень за погодними умовами та закономірностями весною, та в окремі весняні місяці. Прислів’я про березень, квітень, травень ви зможете прочитати в цій статті. Прислів’я про весну Весна. Читать далее.
16. Прислів’я та приказки про вчителя Прислів’я про вчителя не надто поширені, їх дуже мало, і навряд хто з вас зможе згадати хоч одне. Ось прислів’я про вчителя Приказки про школу та вчителя «Священна праця вчителя — щоденна»; «Учитель, як батько й мати, вчить честь шанувати;». Читать далее.
17. Прислів’я та приказки про мудрість Прислів’я та приказки про мудрість — це народні вислови, які показують важливість мудрості, розуму у відносиних між людьми. Прислів’я та приказки про мудрість Розуму і за гроші не купиш. Не силою роби, та розумом; не серцем, та обичаєм. Не хвались. Читать далее.
18. Прислiв’я про сім’ю Прислiв’я про сім’ю — про родину, про маму, Про маму й тата — показують значення батьків в життя людей, підказують як виховати маленьких дітей, — це справжня мудрість попередніх поколінь. Прислiв’я про сім’ю Вся родина разом, так і душа на. Читать далее.
19. Прислів’я та приказки про друзів Прислів’я та приказки про друзів — це українська народна мудрість про справжніх вірних друзів, Дружбу, перевірену часом та випробуваннями долі. Справжній друг буде поруч не лише в добрі часи, а й допоможе в погані; але дружба крихка, її потрібно оберігати. Читать далее.
20. Прислів’я та приказки про знання Прислів’я та приказки про знання — це надбання наших предків, ці вислови як і Прислів’я про розум, Прислів’я про мудрість — повчальні, тому їх використовують на уроках в початкових класах, щоб привити дітям любов до навчання. Прислів’я та приказки про. Читать далее.
21. Прислiв’я та приказки про кума та куму Прислiв’я та приказки про кума та куму — жартівливі та цікаві. Прислiв’я та приказки про кума та куму Або ви, кумо, їжте борщ, а я буду м’ясо, а ні, то я буду м’ясо, а ви борщ. В кожної куми свої. Читать далее.
22. Прислiв’я та приказки про роботу Прислiв’я та приказки про роботу — це народна мудрість наших бабусь та дідусів. Прислiв’я та приказки про роботу наголошують на важливості роботи та праці в повсякденному житті людини, а особливо вони важливі у вихованні дітей, яких необхідно привчити до праці. Читать далее.
23. Прислів’я та приказки про місяць Прислів’я та приказки про місяць — це українська народна мудрість про сонце, без якого людина не може прожити. Прислів’я та приказки про місяць Аби на мене місяць світив, а зорі як схочуть. Аби на мене місяць світив, а зорі будуть. Читать далее.
24. Прислів’я та приказки про маму Прислів’я та приказки про маму — це українська народна мудрість про найголовніших у нашому житті мам, які нас виростили, навчали, піклувалися про нас. Пропонуємо вашій увазі збірку «Прислів’я та приказки про матір» Прислів’я і приказки про матір У кого є. Читать далее.
25. Прислів’я та приказки про погоду Прислів’я та приказки про погоду — це українська народна мудрість, спостереженя наших пращурів за погодою, погодніми умовами в різні пори року. Прислів’я та приказки про погоду Жди з моря погоди, то роса очі виїсть. Така погода, що хто вмер, той. Читать далее.
26. Загадки про свиню Загадки про свиню — прекрасний спосіб щоб розвити в дитини логічне мислення. Загадки про свиню та поросят Є прості (по контексту дуже легко здогадатися про кого мова), а є трохи складніші, над якими треба подумати. Загадки про свиню на українській. Читать далее.
27. Прислів’я та приказки про милосердя Прислів’я та приказки про милосердя — це українська народна мудрість багатьох поколінь. Милосердя — це доброта до ближніх, допомога в скрутних становищах, співчуття та розуміння. Саме тому Прислів’я та приказки про добро Схожі з приказками про милосердя. Милосердя — це. Читать далее.
28. Прислів’я та приказки про спорт Прислів’я та приказки про спорт — це українська народна мудрість, її часто використувують в навчанні в розмовах. Прислів’я та приказки про спорт та здоровя для дітей — стануть в нагоді щоб привити дітям любов до спорту та здорового образу життя. Читать далее.
29. Прислів’я та приказки про річки, море Прислів’я та приказки про річку, море — ви знайдете в цій статті. Прислів’я та приказки про річку — Всі ріки до моря йдуть. — Глибока річка, як думка, йде спокійно. — Де ріки текли, там і будуть. — Добре річці. Читать далее.
30. Прислів’я та приказки про сонце Прислів’я та приказки про сонце — це українська народна мудрість про сонце, без якого людина не може прожити. Прислів’я та приказки про сонце Після дощу і сонце засяє. Не все ж і хмуриться, колись і виясниться. Зимове сонце, як мачушине. Читать далее.
31. «Гуси-лебеді летять» прислів’я та приказки «Гуси-лебеді летять» прислів’я та приказки з твору М. Стельмаха зібрані в цій статті. «Гуси-лебеді летять» прислів’я та приказки — «Сто друзів — це мало, один ворог — це багато», — «Над шкурою дрижати — людиною не жити», — «Де не. Читать далее.
32. «Конотопська відьма» прислів’я, приказки У повісті «Конотопська відьма» Квітка-Основ’яненко використав багато прислів’їв, приказок, влучних висловлювань. «Конотопська відьма» прислів’я, приказки з твору «Старі люди кажуть: тільки що ще задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати, і що без брехні ні жоден чоловік не сватався». «Додому. Читать далее.
33. Прислiв’я про книги Прислiв’я про книги — вібрали в себе мудрість попередніх поколінь. Нажаль зараз книги читають дуже мало, адже всю потрібну інформацію можна знайти в інтернеті. Прислiв’я про книги Ледачому любі мед та пряник, а розумному — книги Поки ледачий байди б’є. Читать далее.
34. Вислови про дітей Цитати, афоризми, Вислови про дітей — їх виховання, навчання, крилаті вислови про дітей, вислови про обдарованих дітей ви знайдете в цій статті. Вислови про виховання дітей Сім’я починається з дітей ( О. Герцен ) Дитина – це майбутнє. ( В. Читать далее.
35. Прислів’я та приказки про гостинність Прислів’я та приказки про гостинність — це українська народна мудрість багатьох поколінь. Прислів’я та приказки про гостинність Веселий гість – дому радість. * * * Чим хата багата, тим і гостям рада. * * * Частий гість набридає. * *. Читать далее.
36. «Гензель і Гретель» скорочено «Гензель і Гретель» брати Грімм скорочено Колись жив собі дроворуб із двома своїми дітьми — Гензелем і Гретель, а також їхньою мачухою. Тоді в їхньому королівстві якраз був голод і дружина дроворуба запропонувала відвести дітей у ліс і покинути їх. Читать далее.
37. Прислів’я та приказки з числівниками Прислів’я та приказки з числівниками — це народні правила, досвід який людина має використовувати у своєму житті. Вони рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують, повчають, за цими висловами стоїть авторитет поколінь нашого народу. Числівник як частина мови є поширеним у. Читать далее.
38. Прислів’я та приказки про вогонь Прислів’я та приказки про вогонь — часто використовують при навчанні дітей правилам поведінки з вогнем. Також ви можете почитати цікаві Загадки про вогонь. Прислів’я та приказки про вогонь Він би за нього в огонь скочив. Вогонь вогнем не загасиш. Вогонь. Читать далее.
39. Прислів’я та приказки з казки «Мудра дівчина» Прислів’я та приказки з казки «Мудра дівчина» — надають твору повчального характеру. Прислів’я та приказки з казки «Мудра дівчина» В дужках розкрите тлумачення висловів. 1.Нема нічого ситнішого за землю-мати. (Нема нічього ситнішого за землю-мати: вона всіх годує й напуває.) 2. Читать далее.
40. Прислів’я та приказки з апострофом Українські народні Прислів’я та приказки з апострофом зібрані в цій статті, звісно їх існує дуже багато і цю статтю можна доповнювати та розширювати. Бережи одяг, поки новий, а здоров’я поки молодий. Удар забувається, а слово пам’ятається. Книга подібна воді —. Читать далее.

Прислів’я про тварин

Прислів’я про тварин — це спостереження людей протягом багатьох віків, про закономірності в поведінці тварин, про їх звички. Прслівя про дких та домашніх тварин ви можете знайти в цій збірці.

Прислів’я та приказки про тварин

Ось Цікаві прислів’я про тварин, які знає кожен школяр:

Вовка боятися — в ліс не ходити. Волом зайця не здоженеш. Горобець маленький, а сердечко має. Гусак свині не товариш. Дивиться, як баран на нові ворота. Жди, коли рак свисне. Знай, коза, своє стійло. Кожен кулик своє болото хвалить. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Крутиться, як білка в колесі. На те щука в морі, щоб карась не дрімав. Не страши кота салом. Одна ластівка весни не робить. Пливе щука з Кременчука. Сова хоч би літала під небеса, то соколом не буде. Сорока на хвості принесла. Телят боїться, а воли краде, Тремтить, як миша перед котом. Яйця курей не вчать.

Прислів’я про худобу, скотину

Біда вівцям, де вовк пастухом. Блудна вівця — вовча вечеря. Голу вівцю не стрижуть. З поганої вівці хоч вовни жмут. Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.

Бик забув, як телятком був. Був колись бик, та звівся на смик. Захотів молока від бика. Чий би бугай не скакав, а теля наше. Вола голова не боліла, коли корова теля родила. Дмись, не дмись — волом не будеш. З вола дві шкури не деруть. Котрий віл тягне, того ще й б’ють. Старий віл борозни не псує. Знайся віл з волом, а кінь з конем.

І чорна корова біле молоко дає. Кожна корова своє теля лиже. Корові не тяжкі свої роги, а матері — свої діти. Корова в дворі — харч на столі. Як корова багато реве, то мало молока дає. У корови молоко на язиці. Та корова завжди молочна, яку продали. Чия корова ричала, а твоя б мовчала. Яка корова, таке й теля.

Дай, боже, нашому теляті вовка з’їсти. Ласкаве телятко дві матки ссе. З телячим хвостом у вовки не сунься.

Був кінь, та з’їздився. Був на коні і під конем. Хто бува на коні, бува і під конем. Гладь коня вівсом, а не батогом. Дарованому коневі в зуби не дивляться. З доброго коня не шкода і впасти. І золоті удила коневі не милі. Кінь на чотирьох ногах і то спотикається. Котрий кінь везе, то його ще й поганяють. Коневі овес не тяжкий. Коня кують, а жаба ногу підставляє. Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею. Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати. На чужому коні далеко не поїдеш. Не той кінь, що в болото увезе, а той, що витягне. Не можна одноразово на двох конях сидіти. Знає кобила, що віз поломила. Кобила за ділом, а лоша без діла. Кобила за вовком гналась та вовкові в зуби попалась. Кобила з вовком тягалась — хвіст та грива осталась. Не за те кобилу б’ють, що ряба, а за те, що везти не хоче.

Були в кози роги, та стерлися. І кози ситі, і сіно ціле. І коза сита, і капуста ціла. Знає, де козам роги виправляють. Де коза ходить, там жито родить. Коза дере лозу, а вовк козу, вовка пастух, пастуха пан, пана юрист, а юристу чортів триста. Коза з вовком тягалася, тільки шкура зосталася. Коза і на базар не хотіла, та її повели. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Нагадав козі смерть. Нагадав козі смерть, то де не ходить, там пердь. Не довіряй козу вовкові, а капусту козі. Раз козі смерть. У його всі кози в золоті. Від козла ні шерсті, ні молока. Поставили козла город стерегти. Із нього користі, як із цапа молока. Послухав цапа — і сам у барани попав. Напоїш цапа вином, то він і на вовка полізе.

Свині не до поросят, коли її смалять. Дай свині роги — людей поколе. Коли б свині крила, вона б і небо зрила. Із свині чоловік нігди не буде, але з чоловіка свиня ся може стати. На свиню хоч сідло надінь — все конем не буде. Не кидай перлів свиням, бо потопчуть їх ногами. Посади свиню за стіл, вона й ноги на стіл. Свиня не з’їсть, не покачавши. Свиня не з’їсть, поки не обваляє. Свиня болото знайде. Погане поросятко і в жнива мерзне. Не будь тим, що моркву риє.

Був би послом, якби не вдався ослом. Держись за гриву, бо за хвіст не вдержишся. Лучче бути хвостом живого собаки, чим головою дохлого лева.

Бачить кіт сало, та сили мало. Буде котюзі по заслузі. Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає. Гладкий кіт мишей не ловить. Знає кіт, чиє сало з’їв. З чорної кішки білої не зробиш. Кіт з хати — миші на стіл. Кіт з хати — миші танцюють. Кіт спить, а мишей бачить. Кішці смішки, а мишці слізки. Котяча забавка — мишам задавка. Кішку б’ють, а невістці замітку дають. Кота в мішку не купують. Минулася котові масниця. Не все коту масниця. Ніччю всі коти чорні. Чим більше кицьку гладиш, тим вище вона горб підіймає.

Далеко куцому до зайця. Піймав куцого за хвіст. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластиться. Вдача собача, натура вовча. Вивченого пса нічим не підкупиш. Де свої собаки кусаються, там хай чужі не пхаються. До собаки підходь ззаду, а до коня спереду. Звик собака за возом бігти — побіжить і за саньми. З жиру собака біситься. З собакою дружи, а палицю в руках держи. І собака чує, хто його годує. Кожний пес на своїм смітті пан. Кожний пес перед своїм порогом сміливий. Він, як собака на сіні: і сам не гам, і комусь не дам. Не вір собаці, бо вкусить. Не для пса ковбаса, не для кота сало. Не дражни собаку, так і гавкать не буде. Не тоді собак годують, як на охоту йдуть. Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали. Собака бреше, а вітер несе. Пішла собачими стежками. Свій пес як укусить, то найгірше болить. Скажений пес і хазяїна кусає. Скаженому псові вступайся з дороги. Собака бреше, а кінь іде. Собаці собача смерть. Старий пес дармо не бреше. То дурний собака, що на всіх гавкає. Як собаку годують, так він і гавка. Як не вертись, собако, а хвіст ззаду. Старий звір ніколи не дрімає.

Ведмедя не налигаєш. Ведмідь ніколи не вмивається, та він товстий, проте. Де ведмідь, там і шкура. Де й ділась ведмежа натура. Не діли шкуру не вбитого ведмедя. Тягли ведмедя до меду та урвали вуха, тягли ведмедя від меду та урвали хвіст. І ведмедя вчать танцювати. Медвідь танцює, а циган гроші бере. Як на ведмедя мала галуза впаде, то він ричить, а як велика, то мовчить. Ревів ведмідь не тому, що бджоли покусали, а тому, що меду узяти не дали. У ведмедя десять пісень і все про мед. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав?

Аби вовк ситий і баран цілий. Аби вовк ситий і коза ціла. Бере вовк, та й вовка візьмуть. Великій череді вовк не страшний. Дружній череді вовк не страшний. Вовка в кошару не впускай. Вовка за вухо не втримати. Вовка не треба кликати з лісу, він сам прийде. Вовка ноги годують. Вовка пастухом не ставлять. Вовка пустили в обору, а козла в город. Вовка боятися — в ліс не йти. Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться. Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться. Вовк змінює шкуру, але ніколи свою натуру. Вовк линяє, а вдачі не міняє. Натура вовка тягне до лісу, а музиканта — до корчми. Вовка в плуг, а він глядить у луг. Вовк в овечій шкурі. Бере вовк і лічені вівці. Вовк вовка в яму не втрутить. Вовк лисиці не рідня, та повадка одна. Вовком орати не будеш. Вовк вовчу думку має. Вовк старіє, але не добріє. Вовк і з лісу вівці бере. Вовк собаки не боїться, але не любить, як він гавкає. Не научиш вовка орати. Впустив вовка до стайні. Дружба з вовком вилазить боком. Е, ти ще не бачив смаленого вовка. Лихо вовкові: зачинили його між вівці. З вовка кепський пастух, а з п’яниці — війт. З вовком дружи, а камінь за пазухою держи. З вовком до паю не ставай. З вовками жити — по-вовчому вити. Або з вовками жити і по-вовчому вити, або з’їденим бути. І вовк свої вовченята любить. Із нехотя з’їв вовк порося. І на вовка буває пригода. Кажуть на вовка: гладкий, а він тиждень не їв. Кликав вовк козу в гості, але та йти не хоче. Коли йдеш до вовка на обід, бери пса з собою. Ми про вовка, а вовк суне. За вовка помовка, а вовк іде. За вовка помовка, а заєць кобилу з’їв. За вовка помовка, а то лис кобилу стис. Про вовка помовка, а чорт пана несе. Не буде з вовка баран. Не за те вовка б’ють, що сірий, а за те, що овечку з’їв. Не такий вовк страшний, як його малюють. Лоша — вовкові паска. Не спиться вовку під селом. Не сунься у вовки з кобилячим хвостом. Туди вовка не тягне, де нічого не пахне. Нюхом вовк ситий не буде. Обійдеться без вовка у кошарі. Який чорт вовком орав, такий в його й хліб їв. Хоч вовки кобилу з’їли, так ми воза не дали. Хоч кобилу вовки з’їли, так голоблі цілі. Хто вродиться вовком, тому бараном не бути. Переказами вовк не ситий. Пізнати вовка по голосу. Пішов вовк по вовну та й сам остався стриженим. Пішов вовчими стежками. Повадиться вовк у кошару ходити, поки все стадо забере. Пожалів вовк кобилу: залишив тільки хвіст та гриву. Солі вовку на хвіст насипав. Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті. Тобі, вовче, кози пасти. Тобі що сіре, те й вовк, що куце, те й заєць. То вже велика біда в лісі, як вовк вовка їсть. Уже воно щось є: коли не вовк, то бура сучка. Утікав від вовка, а натрапив на ведмедя. Хоч і говорім за вовка, та його не болить головка.

Видно зайця по вухах. За двома зайцями не ганяйся. За двома зайцями не гонись, бо й одного не піймаєш. Заєць спить, та очей не жмурить. Зайко ноги лиже, коли втече. Зайця ноги носять, вовка зуби годують. Зловив зайця за хвіст. Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти. Полохливий заєць і пенька боїться. У зайця стільки стежок, як у клубку ниток. Цілував би заєць кобилу, та високо. І в зайця зимою щастя, бо не кожен шубу має. І по заячому сліду інколи знаходять ведмедя. Лаяв заєць вовка, тільки вовк того не чув. Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці курей стерегти. Погнався за зайцем та коневі голову зламав. Хоч і коня загнав, зате зайця піймав. Поневолі заєць біжить, як літати нема чим. У зайця стільки стежок, як у клубку ниток.

Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить. Дивиться лисичкою, а думає вовком. Занадився лис у курник, то всі кури повиносить. З лиса лиш кожух добрий. Знати лисицю по хвосту. І на хитру лисицю капкан знайдеться. Кожна лисиця свій хвостик хвалить, а чужий ганить. Кожний лис свою нору любить. Лиса вбили — курям радість. Лисиця од дощу під борону сховалась: «Не всяка,- казала,- крапля капле». Лисиця спить, а курей бачить. Старого лиса тяжко зловити. У вічі, як лис, а поза очі, як біс. Лис може втратити зуби, але не апетит. Лис став монахом не на те, аби гріхи спокутувати, але щоб нові зробити. Не пускай лиса в курник, а вовка в кошару. Попалася лисиця в пастку та й каже: «Хоч і рано ще, а доведеться заночувати».

Голим задом їжака не вб’єш. З їжака не буде бика. Їжак їжака голками не зляка. На мені покатаються, як на їжаку. Казав їжак: «Най буде й так».

Не бий бобра — не буде добра. Видра мудра, а й серна не дурна.

Вигрій гадину за пазухою, а вона тебе вкусить. Гадину за пазухою має. Гадюка як не вкусить, то засичить. На всяку гадину є своя рогатина. У гадюки нема іншої науки, ніж кусати. Ужалений змією боїться і вірьовки.

Прислів’я про Черв’яка, хробака

За тобою уже хробак ходить. Кожному свій черв’як серце точить. Малий хробак і великого дуба підточить. Курної хати хробак не їсть. Сидів хробак ціле життя у хроні, а перед смертю уліз у моркву та й уздрів, що там ліпше. Хробак гризе хрін, бо не знає за моркву.

За комаром не ганяйся з топором. З комара зробити вола. З комара роблять слона. Прирівняв слона до комара. Зробив так, що й комар носа не підточить. І комарі кусають тільки до пори. Комар з дуба впаде, та й ще спочиває. Комар коня з’їсть, як вовк поможе. Ніхто не чув, як комар чхнув. Комар і цареві на носі грає. Що комар, то й сила.

Аж на небі чути, як мухи кашляють. Зробив з мухи слона. Муха не боїться обуха. Це мухи коня з’їли, а вовк лиш помагав. Осіння муха боляче кусає. Чує муха, де струп, там і сідає. Хоч яке добре м’ясо, а одна погана муха все перепаскудить.

Бджола мала, а й та працює. Бджола летить на всякий цвіт. Бджола летить, де мед пахтить. Бджоли раді цвіту, люди раді меду. В кого бджоли, в того і мед. Добру людину бджола не кусає.

В гостях і жук м’ясо. Послухавши жука, завжди в гною будеш. Овод роси боїться: «Уранці на росі я каптан замочу!» Цвіркун на видноті не цвірчить. І мурашки мають подушки.

Аби озеро, а жаба найдеться, що буде квакати. Де ті жаби дінуться, як болото висохне? Дмись, жабо, не дмись, а волом не будеш. Там йому жаба і цицьки дасть. Кожна жаба своє болото хвалить. Роздайся, море, жаба лізе. Не по заказу жаби дощ падає. Там йому жаба й цицьки дасть.

Велика риба в великій воді сидить. Велика риба малу цілою ковтає. Від голови риба гниє. Від голови риба смердіть починає. Риба псується з голови, але чистять її з хвоста. Дешева риба, дешева й юшка. Де риба чіпляється, там і вудку кидай. Неспіймана риба завжди велика. Як дешева рибка, погана юшка. Добре ловити рибу в каламутній воді. І риби наловить, і ніг не замочить. Щоб рибку їсти, треба в воду лізти. Хотів би рибку їсти і в воду не лізти. Легше рибу з’їсти, як піймати. Ми з тобою, як риба з водою. Не буде риба раком. Не все риба, що в воді. Не вчи рибу плавати. Нема над рибу линину, над м’ясо свинину. Ні риба, ні м’ясо. Одна дяка, що за рибу, що за рака. Риба не без кості, чоловік не без злості. Риба глядить, де глибше, чоловік — де лучче. Без риб не вгиб, без олію не зомлію, без кулешу сома втешу. Є риба у воді, та їсти годі. І риба співала б, коли б голос мала. Не до жартів рибі, коли її під жабри гачком зачепили. Нема риби над линину, нема м’яса над свинину. Ото й горе, що риба в морі. Риба та зайці приведуть у старці. Спасибі за рибу, а за раки нема дяки. Я говорив про рибу, ти відповідаєш про раки. Якби люди і риби не одчиняли рота, коли не треба, то багато лиха оминули б. Окунь з раком не примиряться.

Заснула щука, та зуби не сплять. На те щука в річці, щоб карась не дрімав. Лякали щуку, що в озері її топити будуть. Не всі старі щуки карасів хватають.

Тоді то буде, як рак в ставі свисне. На безриб’ї і рак риба. Пішов на дно раків ловить. Пішов раків годувати. Байдуже ракові, в якім горшку його варять. Біда, раче,- вода кипить. Змилувався бог над раком та й дав йому ззаду очі. Змилувався рак над жабою та й очі видрав. І світ настав, та ще рак не свистав. Як рак па дуба вилізе та свисне, тоді то ся стане. Назад тільки раки лазять. Одного рака горе красить. Правда, що раки, бо червона юшка. Тим рак страшний, що ззаду очі. Чи сяк, чи так, а не буде з риби рак. Чудо, а не раки: самі в торбу лізуть.

1. «Вовк в овечій шкірі» фразеологізм Всі ми чули вислів «вовк в овечій шкірі» , але історія його походження відома не кожному. Що означає вираз «вовк в овечій шкурі» ви дізнаєтеся в цій статті. «Вовк в овечій шкірі» фразеологізм Вовк в овечій шкурі — це зла. Читать далее.
2. Загадки про вовка українські Загадки про вовка українською для дітей та дорослих — використовують для конкурсів, в навчанні, вони допомагають розвити логіку, вчать швидко думати. Загадки про вовка для дітей Зібрані в цій статті, рівень складності у них теж різний, деякі складні, деякі прості. Читать далее.
3. Павло Глазовий «Як ми з кумом полювали» Гумореска Павла Глазового «Як ми з кумом полювали» — розповідає про незвичайне полювання друзів. Павла Глазового «Як ми зкумом полювали» Ми із кумом полювати ідемо. За плечима по рушниці несемо. Кум говорить: — Вбити зайчика — не клас. От би. Читать далее.
4. «Про жар-птицю та вовка» казка скорочено Українська народна казка «Про жар-птицю та вовка» — показує, що добро перемагає зло. Якщо людина має добре серце, то їй допомагають навіть «дивовижні» помічники. «Про жар-птицю та вовка» казка скорочено Було у царя три сини: два розумних, а третій —. Читать далее.
5. «Сіроманець» аналіз «Сіроманець» аналіз повісті Вінграновського Викладений в цій статті. «Сіроманець» аналіз Автор — Микола Вінграновський Рік написання — 1977 Жанр — повісті Тема : зображення конфлікту цивілізації та природи. Ідея : уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини. Читать далее.
6. «Захар Беркут» характеристика Тугара Вовка «Захар Беркут» характеристика Тугара Вовка Образ Тугара Вовка у повісті «Захар Беркут» Івана Франка — образ зрадника батьківщини. Цитатна характеристика Тугара Вовка наведена в попередніх статтях. «Захар Беркут» характеристика Тугара Вовка Тугар Вовк — тухольський боярин, якому князь пожалував землі. Читать далее.
7. «Сіроманець» план «Сіроманець» план до повісті Вінграновського Ви можете скласти самі використовуючи подані варіанти. «Сіроманець» план 1. Молодість Сіроманця. 2. Конфлікт вовка з Чепіжним. 3. Знайомство із Сашком. 4. Полон та звільнення Сіроманця. 5. Життя на полігоні. 6. Повернення до старого друга. Читать далее.
8. Загадки про диких тварин Загадки про диких тварин Для дітей та дорослих — використовують для конкурсів, в навчанні, вони допомагають розвити логіку, вчать швидко думати. Загадки про лісових тварин для дітей зібрані в цій статті, рівень складності у них теж різний, деякі складні, деякі. Читать далее.
9. Загадки про тварин дитячі У цій статті зібрані загадки про різних тварин нашої планети: Загадки про тварин Африки (загадки про лева, тигра, жирафу, бегемота, носорога, слона, мавпу, крокодила, папугу, кенгуру) Загадки про домашніх тварин ( Загадки про кота, Собаку, Корову, Коня, Гуся, Вівцю, Курку. Читать далее.
10. Прислів’я про тварин на англійській Прислів’я про тварин на англійській — короткі, часом римовані, влучні вислови передають з покоління в покоління досвід народу. Цікаво порівнювати, як англійські прислів’я та приказки перекладаються на українську мову. Можна помітити багато спільних поглядів на одне й те саме явище. Читать далее.
11. Порівняння Максима і Тугар Вовка «Захар Беркут» Порівняльна характеристика Максима і Тугара Вовка Максим І Тугар Вовк — представники антагоністичних таборів. Вони різні, але у дечому і схожі (усвідомлення своєї сили; почуття власної гідності, сміливість, витривалість, залізна воля; розум і кмітливість; бажання повнокровного життя). Ці позитивні риси. Читать далее.
12. Прислів’я про хитрість Прислів’я про хитрість, Про хитру людину, лукаву — є повчальними для всіх. Тільки одних вони вчать остерігатися таких людей, а в інших виховують лише хороши риси характеру. Прислів’я про хитрість В ноги кланяється, а за п’яти кусає. Лукавий чоловік словами. Читать далее.
13. Народні прикмети про тварин Народні прикмети про тварин на українській мові, збиралися протягом багатьох десятиліть. Прикмети як тварини передбачають погоду є популярними в сільській місцевості. Народні прикмети про тварин і погоду зібрані в цій статті. Народні прикмети про тварин Якщо ведмеді ходять недалеко від. Читать далее.
14. Цікаві факти про вовків Вовки широко розповсюджені поо всій планеті. Представляємо вашій увазі добірку цікавих фактів про вовків. Цікаві факти про вовків Скільки живе вовк В природі вовки живуть максимум до 15-20 років, але вже у віці 10-12 років в них виявляються ознаки старіння. Читать далее.
15. Фразеологізми про тварин і рослин Фразеологізми про тварин (диких і свійських) та рослин зібрані в цій статті. Фразеологізми про тварин Валаамова ослиця — покірлива, мовчазна людина, що несподівано висловлює протест. Ведмежа послуга — безглузда послуга, яка, незважаючи на добрі наміри, замість допомоги завдає великої шкоди. Читать далее.
16. «Сірко» Б. Грінченко «Сірко» Б. Грінченко читати Був колись Сірко собака, Жив у чоловіка, І була йому робота Дуже невелика. Од вовків глядіть худобу, Звіра одганяти, А удень, як наїсися, То лягай і спати. Та Сірко наш був лінивий, Спав і день, і. Читать далее.
17. «Сіроманець» характеристика Характеристика вовка Сіроманець Сіроманець — головний герой однойменної повісті М. Вінграновського. Це найстаріший вовк у світі. Він давно втратив свою зграю і свою родину — дружину й дітей. Їх убили люди. Залишився Сіроманець зовсім самотнім на цьому світі, нікому про. Читать далее.
18. Цікаві факти про тварин для дітей Чи знаєте ви щось цікаве про тварин? Цікава інформація про тварин для дітей і дорослих зібрана в цій статті. Цікаві факти про тварин 1. Страуси Можуть бігти швидше, ніж Коні, а самці можуть ревіти як Леви. 2. У середньому, Собаки. Читать далее.
19. Гуморески Глазового про тварин Гуморески Павла Глазового про тварин — для дорослих та дітей ви прочитаєте в цій статті, також ви можете ознайомитися з Гуморесками Глазового про зоопарк. Гуморески Глазового про тварин Гумореска Павла Глазового «Благодушність» Подружились на подвір’ї Півень та собака. Тож собака. Читать далее.
20. Загадки про тварин на англійській мові Загадки про тварин на англійській мові з перекладом (про коня, порося, корову, собаку, кота, жирафа, слона, ведмедя) ви знайдете в цій статті. Загадки про домашніх тварин на англійській мові I live on a farm. I am pink. I have a. Читать далее.
21. Стріляний горобець: фразеологізм Фразеологізм «стріляний горобець» чув майже кожен, але що означає стріляний горобець знає не кожен. Стріляний горобець: значення фразеологізму Стріляний горобець – досвідчена людина, яку важко обдурити. Так кажуть про людину, яка багато зазнала у житті. Речення з фразеологізмом «стріляний горобець». Читать далее.
22. Загадки про тварин Африки У цій статті зібрані загадки про тварин різних континентів світу: Загадки про тварин Африки (загадки про лева, тигра, жирафу, бегемота, носорога, слона, мавпу, крокодила) Загадки про тварин Австралії (загадки про кенгуру, про папугу, загадки про черепаху) Загадки про тварин Антарктики. Читать далее.
23. «Вовченя» Д. Нитченко-Чуб аналіз Аналіз оповідання Д. Нитченка-Чуба «Вовченя» — Тема, ідея, головна думка, жанр, герої твору, проблематика, композиція. «Вовченя» Д. Нитченко-Чуб аналіз Тема: розповідь про взаємостосунки хлопця і вовченяти, їх дружбу, порозуміння і врешті-решт вимушене розлучення. Ідея: возвеличення краси почуттів, гармонії світосприйняття людини. Читать далее.
24. «Чому пес живе коло людини?» легенда Легенда «Чому пес живе коло людини?» — уславлює народну мудрість. «Чому пес живе коло людини?» легенда Давно, дуже давно пес жив собі самітний. На кінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив собі знайти друга-товариша, з котрим би. Читать далее.
25. «Про жар-птицю та вовка» казка Українська народна казка «Про жар-птицю та вовка» — показує, що добро перемагає зло. Якщо людина має добре серце, то їй допомагають навіть «дивовижні» помічники. «Про жар-птицю та вовка» казка читати Було у одного царя три сини — два розумних, а. Читать далее.
26. «Сіроманець» тестові завдання «Сіроманець» тестові завдання з відповідями Чого навчає повість «Сіроманець»? «Сіроманець» — повість про дружбу хлопчика та вовка, які, попри всі випробування, залишаються вірними один одному. Твір вчить захищати тварин, цінувати вірних друзів та завжди приходити на допомогу тим, хто її. Читать далее.
27. «Собака і Вовк» аналіз «Собака і Вовк» — Байка Григорія Сковороди, її аналіз — тема, ідея, основна думка, жанр, композиція та інші питання розкриті в цій статті. «Собака і Вовк» аналіз твору Жанр «Собака і Вовк» – літературна байка. Тема: розповідь про велике прагнення. Читать далее.
28. «Жага до життя» сюжет Сюжет оповідання Джека Лондона «Жага до життя» незвичайний, філософський та повчальний. Джек Лондон «Жага до життя» сюжет Головний герой оповідання «Любов до життя» разом зі своїм товаришем відправився на пошуки золота. На зворотному шляху у них закінчилися запаси їжі і. Читать далее.
29. Загадки про домашніх тварин Загадки про домашніх тварин для дітей, вчителів та дорослих — це гарний спосіб весело провести час, та розвинути логіку дитини, навчити її швидко думати. Загадки про домашніх тварин краще відгадувати в компаніі, адже дух суперництва активізує роботу мозку. Всі загадки. Читать далее.
30. Вірші про тварин англійською мовою Вірші про тварин на англійській мові — для дітей та дорослих зібрані в цій статті. Вірші про тварин англійською мовою My rabbit hops, My hourse clops, My mouse creeps, My puppy leaps. Cock is happy, Fox is sad. Cat is. Читать далее.
31. Прикольні факти про тварин Прикольні факти про тварин — допоможуть вам дізнатися багато нової, цікавої, смішної інформації. Прикольні факти про тварин зібрані в цій статті. Прикольні факти про тварин Якщо крапнути на скорпіона алкоголем, він тут же збожеволіє і вжалить себе до смерті. Термітів. Читать далее.
32. «Снап» скорочено читати » Снап » скорочено читати українською повністю розповідь Е. Сетона-Томпсона Ви можете за 6 хвилин, але краще прочитати її повністю. «Снап» скорочено читати на українській мові Одному досить досвідченому мисливцеві хтось надіслав посилку з сюрпризом. У посилці виявилося маленьке, біленьке. Читать далее.
33. Байка Езопа «Вовк та ягня» Байка Езопа «Вовк та ягня» читати Вовк побачив, що Ягня п’є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з’їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду. Читать далее.
34. «Біле ікло» аналіз «Біле Ікло» — пригодницька повість Джека Лондона, головним героєм якого є вовк на прізвисько Біле Ікло. «Біле ікло» аналіз твору Тема — зображення життя природи, яке є більш досконалим і гармонійним, ніж життя людей Проблематика — відображення спостережень автора за. Читать далее.
35. Дмитро Чуб «Вовченя» читати Дмитро Чуб «Вовченя» читати Повністю Ви можете за 10 хвилин. Дмитро Чуб «Вовченя» текст Смеркалось, коли до хати увійшов батько і, щось тримаючи в полі чумарки, сказав до сина: — Васильку! А якого я тобі звіра приніс! — І випустив. Читать далее.
36. Міф «Про потоп» Міф «Про потоп» Індійський міф «Про потоп» читати Давним-давно людина на ім’я Ману, син Вівасват, зведений брат Ями, зачерпнув воду для вмивання, і не помітив, як в глечик до нього потрапила маленька рибка. — Збережи мені життя, о Ману! —. Читать далее.
37. Хто написав Червону Шапочку Червона Шапочка — відома й дорослим, і дітям казка. Але, мабуть, не кожен з нас має ідеальну память, тому ми часто забуваємо хто автор, хто написав казку Червона Шапочка. Хто написав Червону Шапочку Червона Шапочка — народна європейська казка з. Читать далее.
38. «Сіроманець» скорочено » Сіроманець » скорочено читати можна за 15 хвилин, щоб згадати про головні події повісті Миколи Вінграновського. «Сіроманець» короткий зміст (переказ) Сіроманець — найстаріший вовк у світі, досвідчений і мудрий. Він довгий час був ватажком зграї, виховав багатьох вправних, сильних. Читать далее.
39. «Захар Беркут» короткий зміст «Захар Беркут» короткий зміст «Захар Беркут» короткий зміст кожної частини ви можете прочитати в цій статті. «Захар Беркут» переказ 1 частина «Захар Беркут» скорочено Тугар Вовк вирушає з боярами до тухольських лісів на полювання. Його мета — винищити ведмедів, які. Читать далее.
40. «Захар Беркут» план «Захар Беркут» план до твору Франка Ви можете написати використовуючи подані нижче варіанти. «Захар Беркут» план 1.На весні 1241 2.Тугарин кримезний як Дуб 3.Скромна та ніжна Мирослава 4. День ловлі Ведмедів 5.На дівчину напала скажена ведмедиця 6.Стародавнє село Тухля 7.Просить. Читать далее.