Що вивчає фонетика та орфоепія? Для чого потрібно вивчати фонетику?

Звуки мови, закономірності злиття звуків, звукосполучення – це все те, що вивчає фонетика. Ця наука є розділом однієї великої дисципліни – лінгвістики, що досліджує мову як таку.

Основи фонетики

Щоб було зрозуміліше, що вивчає фонетика, достатньо уявити собі пристрій будь-якої мови. Всередині нього є важлива зв’язок між внутрішньою, усній і письмовій промовою. Фонетика – це та сама наука, яка досліджує ці конструкції. Важливими дисциплінами для неї є орфоепія (правила вимови) і графіка (писемність).

Якщо скласти в єдину картинку літеру (знак) і її звук, то вийде важливий інструмент людської мови. Це саме те, що вивчає фонетика. Крім того, вона досліджує ще й матеріальну сторону вимови, тобто ті інструменти, якими користується людина в своїй промові. Це так званий произносительный апарат – сукупність органів, необхідних для артикуляції. Фахівці з фонетики розглядають акустичні характеристики звуків, без яких неможливе нормальне спілкування.

Поява фонетики

Щоб зрозуміти, що вивчає фонетика, також необхідно звернутися до історії цієї науки. Перші дослідження, присвячені звуковому строю мови, з’явилися в середовищі давньогрецьких філософів. Пристроєм мови цікавилися Платон, Геракліт, Аристотель і Демокріт. Так в VII столітті до н. е. з’явилася граматика, а разом з нею –фонетичний аналіз і поділ звуків на приголосні і голосні. Це були тільки передумови зародження сучасної науки.

В епоху Просвітництва європейські вчені вперше задалися питанням про природу утворення звуків. Основоположником акустичної теорії відтворення голосних став німецький лікар Християн Кратценштейн. Те, що саме медики стали піонерами фонетики, насправді не дивно. Їх дослідження мови носили фізіологічний характер. Зокрема лікарів цікавила природа глухонімоти.

У XIX столітті фонетика вивчала вже всі світові мови. Вчені розробили порівняльно-історичний метод вивчення лінгвістики. Він полягав у зіставленні різних мов по відношенню один до одного. Завдяки такому фонетичного аналізу вдалося довести те, що різні прислівники мали спільні корені. З’явилися класифікації мов за великим групам і сім’ям. Вони грунтувалися на подібностях не лише у фонетиці, а й у граматиці, лексиці і т. д.

Фонетика російської мови

Так для чого потрібно вивчати фонетику? Історія її розвитку показує, що без цієї дисципліни складно розуміти природу національної мови. Наприклад, фонетика російської мови вперше була досліджена Михайлом Ломоносовим.

Він був універсальним ученим і більше спеціалізувався на природничій науці. Проте російська мова завжди цікавив Ломоносова саме з точки зору публічних виступів. Вчений був відомим ритором. В 1755 році він написав «Російську граматику», в якій були досліджені фонетичні основи вітчизняного мови. Зокрема автор пояснив вимова звуків та їх природу. У своєму дослідженні він користувався новітніми на той момент теоріями європейської лінгвістичної науки.

Міжнародний фонетичний алфавіт

У XVIII столітті вчені Старого Світу познайомилися з санскритом. Це один з індійських мов. Його особливість у тому, що це наріччя є одним з найдавніших з нині існуючих в людській цивілізації. Санскрит мав індоєвропейські корені. Це привернуло увагу західних дослідників.

Невдовзі з допомогою фонетичних досліджень вони визначили, що у індійських та європейських мов є далекий спільну мову. Так з’явилася універсальна фонетика. Дослідники поставили перед собою завдання: створити єдиний алфавіт, в якому б були відображені звуки всіх світових мов. Міжнародна система запису транскрипції з’явилася в кінці XIX століття. Вона існує і доповнюється і сьогодні. З її допомогою легко зіставляти найвіддаленіші один від одного і несхожі мови.

Розділи фонетики

Єдина фонетична наука поділяється на кілька розділів. Всі вони вивчають свій аспект мови. Наприклад, загальна фонетика досліджує закономірності, які присутні в прислівниках всіх народів світу. Подібні дослідження дозволяють знаходити їх спільні точки відліку і коріння.

Описова фонетика фіксує сучасний стан кожної мови. Об’єктом її вивчення є звуковий лад. Історична фонетика необхідна для простежування розвитку і «дорослішання» певної мови.

Орфоепія

З фонетики виділилася наука орфоепія. Це більш вузька дисципліна. Що вивчає фонетика та орфоепія? Вчені, що спеціалізуються на науках, що досліджують вимову слів. Але якщо фонетика присвячена всім аспектам звукової природи мови, то орфоепія необхідна для того, щоб визначити правильний спосіб відтворення слів і т. д.

Подібні дослідження почалися як історичні. Мова є у своєму роді живим організмом. Він розвивається разом з народом. З кожним новим поколінням мова позбавляється від непотрібних елементів, у тому числі і у вимові. Так архаїзми забуваються і замінюються новими нормами. Це саме те, що вивчає фонетика, графіка, орфоепія.

Орфоепічні норми

Норми вимови в кожній мові встановлювалися по-різному. Наприклад, уніфікація російської мови відбулася після Жовтневої революції. З’явилися не тільки нові орфоепічні норми, але і граматика. Весь XX століття вітчизняні лінгвісти ретельно вивчали пережитки, що залишились в минулому.

Мова в Російській імперії був дуже неоднорідним. Орфоепічні стандарти в кожному регіоні відрізнялися один від одного. Це було зумовлене великою кількістю діалектів. Навіть у Москві існував свій власний говір. До революції його вважали нормою російської мови, однак через кілька поколінь він безповоротно змінився під впливом часу.

Орфоепія вивчає такі поняття як інтонація і наголоси. Чим більше носіїв мови, то більша ймовірність, що у окремої групи будуть власні фонетичні норми. Вони відрізняються від літературного стандарту власної варіацією освіти граматичних фонем. Такі унікальні явища збираються і систематизуються вченими, після чого потрапляють у спеціальні орфоепічні словники.

Графіка

Іншою важливою для фонетики дисципліною є графіка. Її також називають писемністю. За допомогою встановленої знакової системи фіксуються дані, які людина хоче передати за допомогою мови. Спершу людство спілкувалося тільки за допомогою усного мовлення, але у неї було безліч недоліків. Головним з них була неможливість зафіксувати власні думки так, щоб вони могли зберегтися на якомусь фізичному носії (наприклад, на папері). Поява писемності змінило цю ситуацію.

Графіка досліджує всі аспекти цієї складної знакової системи. Що вивчає наука фонетика разом з цією близькою до неї дисципліною? Поєднання букв і звуків дозволило людству створити єдину систему мови, з допомогою якого вона спілкується. Взаємозв’язок двох важливих її частин (орфоепії та графіки) у кожного народу своя. Лінгвісти вивчають їх. Для розуміння природи мови немає нічого більш важливого, ніж фонетика і графіка. Що вивчає фахівець з точки зору цих двох систем? Їх смисловими одиницями є букви і звуки. Саме вони – головні об’єкти вивчення лінгвістичних наук.

Фонетична транскрипція українських слів – Повний фонетичний розбір слова

Фонетична транскрипція – це схематичне позначення всіх мовних звуків. Простими словами, ви бачите перед собою схему мовних звуків, які реально вимовляються у потоці промови. Сьогодні ми поговоримо про те, що таке фонетична транскрипція, а також розглянемо кілька сервісів, де фонетична транскрипція доступна онлайн.

Повна фонетична транскрипція слова: особливості

До фонетичної транскрипції, українською та будь-якою іншою мовою пред’являються такі вимоги:

• Кожна літера у розборі повинна позначати той самий звук.
• Кожен звук у розборі повинен завжди позначатись однією і тією ж літерою.

Щоб записати фонетичну транскрипцію, використовується українська абетка. При цьому такі літери, як я, ю, й, щ, и, ь у розборі не використовуються. Для фонетичної транскрипції також характерне використання спеціальних надрядкових та підрядкових знаків.

Особливості використання спеціальних надрядкових та підрядкових символів у фонетичній транскрипції:

• Наголос голосного у транскрипції позначається вертикальною рисою праворуч біля букви, що позначає відзначений голосний – [ос’ін’] – осінь;
• М’якість приголосного у розборі – косою рисою праворуч наліво над літерою з правого боку [л’он] -льон;
• Напівпом’якшені – апострофом у тому самому місці, де і м’якість [б’ілка] – білка;
• Подовжені приголосні звуки у транскрипції позначаються однією літерою, після якої ставиться двокрапка;
• Нескладотвірний характер голосних у розборі позначають дужкою над буквами, що є на початку.
• Наближеність одного звука до іншого (нечітка вимова ненаголошених) у розборі позначається двома літерами.

У фонетичній транскрипції також обов’язково позначаються паузи. Якщо йдеться про паузу між словами, то для позначення у розборі використовується вертикальна риса. Якщо у транскрипції необхідно позначити великі паузи, наприклад між кількома фразами – використовується дві вертикальні риски. Розділові знаки при написанні фонетичної транскрипції речень не застосовуються.

Якщо ви хочете прописати фонетичну транскрипцію, вам необхідно укласти ії у квадратних дужках. Такі правила діють для всіх мов, не лише для української.

Особливості поділу слів на склади українською мовою

При складанні фонетичної транскрипції важливо знати, як діляться слова по складах. Склад – це мінімальний відрізок звуку в слові, який складається з голосного звуку або поєднання одного голосного звуку з одним або кількома приголосними. Це той відрізок слова, який можна вимовити на одному поштовху повітря, що вдихається. Наприклад, у слові «урок» він один, а в «держава» вже три.

Склад – обов’язковий елемент фонетичного поділу слова. Кожне слово повинно мати стільки елементів, скільки голосних звуків. Залежно від кількості, в українській мові виділяють односкладові, двоскладові, трискладові та багатоскладові слова.

Також усі склади в українській мові за фонетичної транскрипції поділяються на закриті та відкриті. Відкритими називаються ті, що закінчуються на голосні літери. Відповідно, закритими вважаються ті, що закінчуються на приголосну букву.

При фонетичному розборі слова також важливо враховувати ударний або ненаголошений склад.

При розборі українських слів при фонетичної транскрипції важливо враховувати такі правила:

1. Один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належить до наступного: до-ля, за-ко-ни, пе-ре-ма-га-ти.
2. Якщо між голосними два приголосних, то звуки [м], [н], [р], [л], [в], [і], що йдуть після голосного, відносяться до попереднього складу, а звуки, які стоять після їх – до наступного: дум-ка, зорь-ка.
3. Два приголосні, якщо перша їх дзвінка, а друга глуха, стосуються різних складів: легко, греб-ти.
4. Якщо другим приголосним є звуки [м], [н], [р], [в], [і], [рі], [лЧ], [ні], то разом з попереднім вони належать до наступного складу.
5. Три приголосних звука, якщо два перших їх або дзвінкі, або глухі, а третій сонорний, у розборі стосуються наступного: и-скра; до різних складів, якщо перший сонорний чи дзвінкий, другий – глухий, а третій сонорний: роз-цві-ла.
6. Подовжені приголосні відносяться до наступного складу: знання.

Приклад фонетичного аналізу слова

Розглянемо приклад фонетичної транскрипції слова на основі «Бджілка»:

За складами: бджіл-ка (2 склади; наголос на 1-му).

• б [ б ] – голосний, дзвінкий парний, твердий непарний (Правило E)
• дж [ дж’ ] – запрошення, дзвінкий парний, пом’якшений непарний (правило GF)
• і́ [і́] – голосний, наголос (правило A)
• л [л] – запрошення, дзвінкий непарний, сонорний, твердий парний (правило E)
• к [к] – запрошення, глухий парний, твердий непарний (правило E)
• а [а] – голосний, безглуздий (правило A)

Сервіси, де можна виконати фонетичну транскрипцію слова онлайн

Розглянемо також кілька онлайн-сервісів, які допоможуть вам лише за кілька кліків мишкою виконати фонетичний розбір будь-якого українського слова:

1. https://cct.systems/. Тут ви можете самостійно ввести слово, фонетичну транскрипцію якого потрібно виконати, або вибрати готовий варіант зі списку в лівій частині сайту. Розбір займає лише кілька секунд.
2. https://eduknigi.com/sounds.php. Звуко-літерний розбір слова можна виконати і на цьому сайті. Просто введіть потрібне слово у відповідний рядок і зачекайте, поки сервіс завершить розбір.

Висновок

Фонетична транскрипція – це можливість дізнатися, як те чи інше слово необхідно правильно вимовляти у розмовній мові. Навички розбору стануть у пригоді людям, які тільки починають займатися вивченням української мови. Для кращого розуміння, як звучать ті чи інші фрази, також рекомендуємо частіше спілкуватися з носіями мови.

Відповіді на часті питання

Для чого потрібна фонетична транскрипція?

Фонетична транскрипція допомагає зрозуміти правильну вимову слів у мовленні. Вона особливо корисна для вивчення мов та точного передавання вимови.

Як позначається наголос голосного в фонетичній транскрипції?

Наголос голосного позначається вертикальною рискою справа від букви, що позначає відзначений голосний звук.

Які особливості поділу слів на склади в українській мові?

Слова в українській мові поділяються на склади. Склад – це мінімальний відрізок звука в слові. В українській мові є односкладові, двоскладові, трискладові та багатоскладові слова. Склади бувають відкритими (закінчуються на голосні) і закритими (закінчуються на приголосні).

Як вставити фонетичну транскрипцію в текст?

Для позначення фонетичної транскрипції використовуйте квадратні дужки. Напишіть слово, а в середині дужок укажіть фонетичний розбір. Наприклад: [бдж’і́лка].

Як я можу покращити свої навички фонетичної транскрипції?

Для покращення навичок фонетичної транскрипції регулярно вправляйтесь, використовуючи різні тексти та словники. Також корисно слухати носіїв мови та повторювати їх вимову.

Яка фонетична транскрипція слова розгублює?

Розгублює
По складам: ро-згу-блю-є (4 склади).
[ розгубл’уй’е ]
р [ р ] – приголосний, дзвінкий непарний, сонорний, твердий парний (правило E)
о [ о ] – голосний, ненаголошений (правило A)
з [ з ] – приголосний, дзвінкий парний, твердий парний (правило L3)
г [ г ] – приголосний, дзвінкий парний, твердий непарний (правило E)
у [ у ] – голосний, ненаголошений (правило A)
б [ б ] – приголосний, дзвінкий парний, твердий непарний (правило E)
л [ л’ ] – приголосний, дзвінкий непарний, сонорний, м’який парний (правило D2)
ю [ у ] – голосний, ненаголошений (правило A)
є ⟨
[ й’ ] – приголосний, сонорний, дзвінкий непарний, м’який непарний.
[ е ] – голосний, ненаголошений (правило B)
9 букв – 10 звуків

Апостроф в українській мові — це орфографічний знак, який ніяк не звучить, але при цьому визначає звучання попередніх та наступних за ним літер. Але не завжди за звучанням можна безпомилково визначити наявність апострофа в тому чи

Українська мова є однією з найбагатших та найцікавіших мов у світі, а основою її писемності є український алфавіт. Алфавіт, як система письма, має важливе значення для будь-якої мови і культури, оскільки він несе в собі історію, т

Атмосфера – це складна і динамічна система, яка відіграє критичну роль у підтримці життя на нашій планеті. Зі шкільних років, ми знаємо про її важливість, але які саме функції вона виконує? Що таке атмосфера, який склад вона має т

Наближається 2024 рік. Рік буде високосним, до того ж, розпочнеться в понеділок. За греко-католицьким календарем, новий рік наступить 1 січня. Нижче наводимо перелік святкових та пам’ятних днів, які відзначатимуться в кожному міся

Фонетична транскрипція – це схематичне позначення всіх мовних звуків. Простими словами, ви бачите перед собою схему мовних звуків, які реально вимовляються у потоці промови. Сьогодні ми поговоримо про те, що таке фонетична транскр

Кето дієта (або кетогенна дієта) – це один із способів боротьби із зайвою вагою. Основна ідея дієти полягає у практично повній відмові від вуглеводів. Натомість у раціон вводяться жири, вони й виступають основним джерелом отриманн

Gosta Media – всеукраїнський портал
для публікації статей з посиланнями DoFollow.
Ваш партнер у просуванні бізнесу.

Наші статті завжди в ТОП 10 Google