Айва японська – низький, розлогий, округлий кущ, який має гілки які вкриті колючками. Листки має видовженні, блискучі, насичено-зеленого кольору. Квіти з'являються раніше листя, десь у березні-квітні, вони оранжево-червоні, п'яти пелюсткові, квітнуть рясно.

Айва має вигляд сильнорослого дерева з широко-пірамідальною кроною і прямими пагонами темно-сірого забарвлення, виростає до 3,5 метрів заввишки. Щороку потребує обрізки, адже плоди закладаються наступного року саме на приростах.

Сорт самоплідний, пізнє цвітіння. Плодоносити починає з двох років післяпосадки, щорічно і дає рясні врожаї. Плоди дозрівають в кінці вересня.

Як вживати айву На відміну від більшості популярних фруктів, айву нечасто їдять сирою. Навіть у стиглому вигляді сира айва має дуже жорстку м'якоть і кислуватий, терпкий смак. Таким чином, більшість любителів айви сходяться на думці, що плоди краще вживати у вареному вигляді.

Народні назви: айва́, пигва́, пи́ґва, піґва, а́лева, альва́, бедрянка цареградська, бодряна, гду́ля, гуни, гуні(я), гунна, гуня, гунь, гутуля, ґду́ля, ґу́та, ґуте́й(я), ґуту́ля, дуня, журави́нник, ї́ва, квіт, квітове́ де́рево, кормо́ша, косма́чка, куделя, ліма́й, квітове дерево.

Цвіте у травні-червні протягом 30 днів ( за цей час бджоли збирають з неї значну кількість меду). Квіти червоні, білі або яскраво-рожеві. Плоди великі яблуко- або грушоподібні, жовтого кольору, достигають у кінці вересня. Плодоносить на другий-третій рік після садіння і до 40 років.

Айва – листопадний чагарник або дерево заввишки від 1,5 до 5 м із гілками, що косо здіймаються вгору. Кора айви луската, тонка, гладка. Старі гілки і стовбур айви темно-сірого або темного червонувато-коричневого відтінку, а на молодих гілках кора ворсиста, сіро-бура. Пагони теж …