Слава Україні!

Літературне Місто – Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Привид, привід

Привид, привід. Привид – це видіння, що його малює уява, образ чогось не існуючого насправді. «Чудний видиться Лізі привид. Він нагадує мужчину. Глибокий шрам перетинав йому чоло» (Ю. Яновський). «Втомившись, вони [діти] забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці» (М. Коцюбинський). «В холодних очах льодом переливається лють і на прочан, і на жінку, і на всі дурні примхи, за якими стоїть привид виродження» (М. Стельмах).

Привід – це випадок, обставина, що їх можна використати з якоюсь метою, причина. «Привід – це подія, що відбувається безпосередньо перед іншою подією, розв’язує її появу, але не породжує її» («Основи марксистської філософії»). «Я сів на стілець і замислився про те, що могло дати привід для нашого арешту» (О. Досвітній), «Кустанай – місто, і там повно бїльшовиків-комуністів. Це вони дають в усьому привід, вони організовують казахську бідноту й середняків-казахів на боротьбу з байством» (О. Донченко). «Федір її недовго слухав, швидко набридало те сестрине пташине щебетання, і він або сам втікав з кімнати, або знаходив привід до того, щоб її випровадити» (Ю. Збанацький).

Чітке розрізнення цих слів знаходимо у П. Дорошка. Порівн.:

Так троє всі із трьох боків
ішли, шукали привід,
та Ганну жоден не зустрів:
не Ганна – просто привид.

Звичайно, друкарською помилкою є неправильне написання слова привид у наведених нижче прикладах, але спричиняється воно до спотворення думки, до виникнення алогічності контексту. Порівн.:

Чи привід (треба: привид. – Є. Ч.) се пітьми нічної,
Що з сонцем боротись забаг?
Чи велет предвічний – заклятий
Тут, ставши скалою, застряг? (І. Франко).

«[Стадницький] – …Коли б ви потиснули в своїй голові засіки з мелодіями і дали трішечки місця практицизму, то ви б… зрозуміли, що перед нами, землевласниками, стоїть привід (треба: привид. – Є. Ч.) куперівських могікан» (М. Стельмах).

15. Історичне мислення. Причинно-наслідкові зв’язки

Що дає людині вміння історичного мислення?
Історичне мислення дає людині вміння аналізувати історичну інформацію – описати суспільне явище або подію, з’ясувати всі причини і умови його виникнення, усвідомити значення події або явища, порівняти минуле і сучасне.

Чому причинно-наслідкові зв’язки безкінечні?
Причина події породжує її наслідок, з якого випливають причини наступної події.
За допомогою додаткових джерел доберіть приклади, які б ілюстрували наведені схеми.
Причина – наслідок:
Проголошення Незалежності України – поновлення вивчення історії нашого народу.
Багато причин – один наслідок:
Напади татар і турків на українські землі, утиски православної церкви, гніт польської шляхти, Дике Поле – поява українського козацтва.
Багато причин – багато наслідків:
Напади татар і турків на українські землі, утиски православної церкви, гніт польської шляхти, Дике Поле – поява українського козацтва, козацько-селянські повстання проти гніту поляків, підтримка православної церкви козацтвом, морські походи козаків, Визвольна війна, утворення Української Козацької держави (Війська Запорозького).
Одна причина – багато наслідків:
Проголошення незалежності України – вільний національний розвиток українського народу, відродження української культури, вивчення історії України в навчальних закладах, розкриття історичної правди про минуле.
Чому людина прагне зазирнути в майбутнє?
Аби передбачити хід майбутніх подій.
Чи можна стверджувати, що малюнок відображає явище причинно-наслідкових зв’язків?
Так.
Установіть причинно-наслідковий зв’язок між подіями, які відображені на картинах.
Прийнявши в Корсуні християнську віру, князь Володимир вирішив 988 року похрестити Русь. Для закріплення християнства заклав перший кам’яний храм у Києві – Десятинну церкву. Споруда стала в Києві не лише найбільшим храмом, а й княжою резиденцією для прийому послів, проведення княжої ради. На Бабиному торжку (площі біля Десятинної церкви) збиралося віче, відбувалася торгівля.

Запитання і завдання

1. Колективне обговорення. Що таке історичне мислення? Чому воно важливе в сучасному світі?
Історичне мислення — різновид наукового мислення, розумова діяльність людини, спрямована на осмислення минулого, сучасності й прогнозованого майбутнього.
Історичне мислення є важливим чинником виховання патріотизму, згуртування суспільства для
вирішення важливих життєвих завдань.
2. Якими є особливості історичного мислення? Складіть перелік порад для того, хто прагне добре оволодіти історичним мисленням.
1) уміння описати суспільне явище або подію, правильно дібравши характерні для нього риси та
факти;
2) з’ясування всіх причин виникнення будь-якого суспільного явища;
3) прагнення визначити умови, у яких відбувалося історичне явище;
4) усвідомлення значення історичних явищ;
5) усвідомлення різноманіття конкретного прояву закономірностей історії, пошук тенденції розвитку
історичних явищ;
6) пошук мотивів, що визначають діяльність суспільних груп або окремих осіб, ступінь їх сучасності;
7) порівняння минулого й сучасності, винесення з фактів минулого уроків історії.
3. Чим є корисним здоровий глузд у житті людини?
Нестачу знань і досвіду в реальному житті людина доповнює здоровим глуздом – здатністю інтуїтивно приймати розумні рішення.

4. Робота в малих групах. Обговоріть, як між собою пов’язані причини, привід, результат і наслідки. За допомогою додаткових джерел доберіть приклади.
Усі події, явища і процеси мають причини, привід, результат і наслідки. Установлення причин дає
відповідь на запитання про те, чому відбувається подія, явище, процес. Встановити причини завжди складно, тоді як привід завжди знаходиться на поверхні. Наслідок є результатом дії однієї (чи більше) причин. Результат – це остаточний, кінцевий підсумок якоїсь діяльності, заняття, розвитку тощо, показник чого-небудь.
Причина Визвольної війни 1648-1657 років – соціальний, національний і релігійний гніт українського народу з боку польської шляхти.
Привід Визвольної війни – погром родової власності Богдана Хмельницького.
Наслідок Визвольної війни – звільнення українських земель з-під гніту Речі Посполитої.
Результат Визвольної війни – утворення української держави – Війська Запорозького.
5. За якими ознаками можна розрізнити причину й привід?
Встановити причину – означає відповісти на запитання про те, чому подія, явище, процес відбувається, чим вони зумовлені, що лежить у їхній основі. Причина є завжди прихованою.
Привід – завжди явний. Він є підставою до яких-небудь дій або вчинків, тобто те, що стало безпосереднім поштовхом до них.
6. Робота в парах. Обговоріть і визначте, як можна зазирнути в майбутнє. Наведіть приклади з власного життя.
Зазирнути в майбутнє можливо, аналізуючи минулі події, процеси та явища, встановлюючи між ними причинно-наслідкові зв’язки.