Соловей

Соловей, -в’я, м. 1) Соловей. Защебетав соловей, там у гаю седючи. Млр. л. сб. 2) Названіе вола, масть котораго подходить къ цвѣту оперенія соловья. КС. 1898. VII. 41. Ум. Соловейко, соловеєчко. Мій таточку, мій соловеєчку. Мил. 182.

Зміст

• 1 Сучасні словники
  • 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  • 1.2 “Словопедія”
  • 1.3 УКРЛІТ.ORG_Cловник
  • 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
  • 5.1 Матеріал з Вікіпедії
  • 5.2 Материал из Википедии

  Сучасні словники

  Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

  СОЛОВЕ́Й, в’я, чол. 1. Маленький перелітний корисний птах родини горобиних з сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування. Соловей співає, поки дітей не виведе (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 242); Солов’ї з обох боків ставу по вербах висвистували (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 276); Колись від скрути й гаму я Пішов в зеленую діброву Послухать пісню солов’я (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 319); Довкола тьохкали солов’ї, а то чомусь стало тихо-тихо (Петро Панч, II, 1956, 512); * У порівняннях. Я хочу співать, як в саду соловей. (Максим Рильський, I, 1960, 115).

  Розливатися солов'єм див. розливатися.

  2. перен., розм. Людина, яка має гарний, перев. високий голос і володіє мистецтвом співу; // Про поета-лірика. У золоті моря очей дивлюсь не надивлюся. Я — України соловей (Володимир Сосюра, II, 1958, 308); Натхненний, гарячий спів В. Сосюри довго чаруватиме людей землі, закоханих у прекрасне. Ще за життя поета народ нарік його «солов’єм України» (Літературна Україна, 7.I 1969, 3); // ірон. Балакун, базіка. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 444.

  “Словопедія”

  СОЛОВЕЙ (- пташку) соловейко; П. поет, співець.

  УКРЛІТ.ORG_Cловник

  солове́й (зменшено-пестливі — солове́йко, солове́йчик, солове́єчко) = солові́й (солов’ї́ха — самка солов’я; солов’я́ — пташа цього птаха) — 1) маленький перелітний птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає, особливо в період гніздування; Божа, свята пташка, символ бога-громовика навесні; вісник весни; символізує досконалість співу, а також одну з жіночих принад — «голос солов’їний» («Руки білі, стан тоненький, голос солов’їний»); кажуть: «При солов’ю й горобець співак», тобто при доброму співакові в хорі будь-хто підтягне; коли сниться соловей — на любов; символізує милого (про це у пісні про перевіз, де дівчина нікого не слухає, хто просить про перевіз, бо «соловейко не щебетав», а коли про перевіз просить милий, приспів красномовно свідчить про згоду, щирі почуття: «В лузі калина: ясно да красно, соловейко защебетав»); пор. ще: «Без малого соловейка і світ не світає, а без мого миленького гуляння немає»; солов’ї ніби будять світ, несуть радість і веселощі, як у колядці: «Та подякуй нам за колядочку, ой, що ми тобі колядували, дім звеселяли, як соловейчик при тузі в лузі» або в пісні: «Дай же мені, мамо, солов’ятко, щоб мені раненько щебетало, щоб мене раненько пробуджало»; у «Слові о полку Ігоревім» солов’ї веселими піснями світ повідають, пор. ще билинного Солов’я Будимировича; птаха символізує любов і родинний затишок: «Там соловейко гніздо звив, Да всю ніченьку не всипав, Собі галочку прикликав: — Ой, чи будеш ти, галочко, Моїм діткам маткою?»; спів солов’я асоціюється з весною: «Соловей щебече — садки розвиває»; у похоронних голосіннях соловей уосібнюється то батьком, то чоловіком, а особливо сином: «Мої сини, мої соловейки! Мої сини, мої миленькі! Та якого ж вам гостинця передам? Покочу яблучко — воно зогниє. Покочу булочку — зацвіте. Покочу бубличка — не докотиться, до вашого сердечка не пригорнеться»; у народній творчості уосібнюється просто як молодий хлопець, парубок (пор. народну легенду про сина-солов’я і дочку-кропиву, що переповідається в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»); символізує також волю, тому кажуть: «В кожного солов’я пісня своя», «Не потрібна солов’ю золота клітка, краще йому зеленая вітка»; з поведінкою птаха пов’язують зміни у природі, — «соловейко вдавився ячмінним колосом, а зозуля — мандрикою», «соловей тоді починає співати, як нап’ється води з березового листя», «як весною раніше заспіває соловей, то буде щасливий рік, усякому буде весело на душі, а як раніш від солов’я закує зозуля, то рік буде смутний»; об’єкт жартівливого нісенітного вислову: «Соловей у лісі реве, а ведмідь щебече».Соловей співа, поки дітей не виведе (приказка); Соловей співає, доки ячмінь колоса не має, а з’явиться колос — пропав голос (приказка); Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає (Т. Шевченко);Ой там на горі… соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов’їху прикликав(пісня); З гнізда малі злетіли солов’ята. І солов’їха струшує крило (Л. Забашта); В леваді пісеньок співають косарі, І соловеєчко щебече (Л. Боровиковський); 2) тільки солове́йко = солове́й — старовинна дитячаіграшка-свисток, зроблена у вигляді пташки.Внучатам із клуночка Гостинці виймала…, А Карпові соловейка Та коників пару (Т. Шевченко). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 560-

  Іноземні словники

  Словари и энциклопедии на Академике

  1соловей nightingale имя существительное: nightingale (соловей) Philomela (филомела, соловей) Philomel (филомела, соловей) Русско-английский синонимический словарь 2соловей — 1. LAT Luscinia (Forster) 2. RUS соловей m 3. ENG —nightingale 4. DEU Nachtigall f 5. FRA rossignol m 1. LAT Luscinia luscinia (Linnaeus) 2. RUS (обыкновенный, восточный) соловей m 3. ENG thrush nightingale 4. DEU Sprosser m 5. FRA rossignol m progne DICTIONARY OF ANIMAL NAMES IN FIVE LANGUAGES — BIRDS 3соловей соловей nightingale Sokrat personal 4соловей Jocular: warbler (о голосистом человеке, певце) Универсальный русско-английский словарь 5соловей Jocular: warbler (о голосистом человеке, певце) Универсальный русско-английский словарь

  Ілюстрації

  Медіа

  Цікаві факти

  Пісня солов’я – набір повторюваних свистів і клацань. Кожен елемент пісні (коліно), число яких може досягати 12, повторюється кілька разів. Крик – низьке “фюіть-трр” Місце розташування гнізда солов’я: гніздо влаштовує зазвичай на землі біля коріння чагарника або деревної порослі, іноді в купі осінніх сухого листя. Розташовує його не в ямці, як більшість гніздяться на землі птахів, а на поверхні грунту, заглиблюючись лише в лісову підстилку. При цьому краю гнізда знаходяться на рівні горизонту сухого листя (іноді трохи вище) і переходять в нього непомітно Будівельний матеріал гнізда: споруда гнізда досить груба. Зовнішній шар буває складний з декількох рядів напівзотлілих лежаних деревних листя, поставлених на ребро, щільно прилеглих один до одного. Підстава гнізда солов’я обкладено листям, покладеними плазом. По краях лотка, а іноді і в стінках гнізда до листя приймеш тонкі прутики, сухі стеблинки трав, широке листя осоки. Лоток вистелений дуже тонкими стеблинками злаків і їх размочаленнимі листочками, найтоншими корінцями і іноді невеликим числом кінських волосин Форма і розміри гнізда солов’я: діаметр гнізда 110- 130 мм, висота гнізда 70-100 мм, діаметр лотка 70-80 мм, глибина лотка 50-70 мм кладка солов’я: повна кладка з 4-6 яєць оливкової або коричнево-оливкового, а іноді і темно-шоколадного кольору, без малюнка. Розміри яєць: (18-23) х (14-16) мм Зимівля солов’я: південна Європа, Північна Африка, Близький Схід Опис солов’я звичайного Бутурліна Споріднені види: прикладом може служити Південний соловейБільше читайте тут: [www.ptici-mira/solovey.php |>

  Матеріал з Вікіпедії

  Солове́йко (Luscinia), рід дрібних птахів родини мухоловкових ряду горобцеподібних. Детальніше дивіться тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%BE |>

  Материал из Википедии

  Соловьи́, соловьи́ные (лат. Luscinia) — род птиц из отрядаворобьинообразных. В зависимости от подхода к классификации относится либо к семейству дроздовых (Turdidae), либо к семейству мухоловковых(Muscicapidae). Наиболее известен обыкновенный соловей (Luscinia luscinia); длина тела 17 см с длинными ножками, большими темными глазками, оперение буроватое, хвост рыжеватый. Распространён в Европе и Западной Азии (к Востоку до Енисея), к Югу до Северного Кавказа. Перелётная птица, зимует в Африке. Обитает в сырых кустарниковых зарослях, в долинах рек. Гнёзда на земле или очень низко в кустах. В кладке 4-6 зеленоватых или голубоватых с пятнами яиц. Насиживает только самка 13 суток. Питается пауками, насекомыми, червями, ягодами. Пение звучное, с большим количеством колен. Южнее и западнее — от Испании до Западного Памирараспространён южный, или западный соловей. К роду соловьев относятся также синий соловей, соловей-свистун, соловей-красношейка, черногрудая красношейка, варакушка и др. Подробнее смотрите здесь: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%8C%D0%B8

  Соловей птах

  Середовище існування

  Соловейко східний поширений на гніздуванні в Європі та Азії, зимує в Африці. Є вікарним видом по відношенню до соловейка західного. В Україні гніздиться на всій території, крім Карпат і більшої частини Криму; під час міграцій трапляється скрізь. Соловейко східний – вологолюбний птах. Максимальної чисельності він досягає в заплавних лісах. Улюблені місця її проживання – заплавні і низовинні вологі діброви смуги хвойно-широколистяних лісів і діброви європейської лісостепу. Основна схема гніздової мікростації східного соловейка – густі, тінисті зарості калини, черемхи, крушини і жимолості в заплаві річки, біля невеликого струмочка або лісового джерела. Соловейко охоче гніздиться і в густих заростях вологолюбних трав. Важливо лише те, щоб в хащах травостою, який вдало маскує птаха і затінює землю, залишався вільний від трави простір. Найкращі умови такого типу виникають в заростях кропиви, деяких зонтичних і заплавних чагарниках. Прекрасним прикладом сприятливих гніздових мікростацій є тінисті зарості бузини в вологих низинних та байрачних місцевостях. У лісовій зоні соловейко широко розселяється в заплавах лісових струмків і річок, низовинних вільшаниках.

  Довжина тіла – 16-20 см
  Ромах крил – 25-29 см
  Вага – 22-30 г

  Дорослий птах зверху бурий, надхвістя зі слабким рудуватим відтінком; низ білуватий, з нечіткими темними плямами на волі; боки тулуба буруваті; махові пера бурі; хвіст бурий, з рудим відтінком; дзьоб і ноги бурі. Молодий птах буруватий, строкатий, на перах темна облямівка. Соловейко східний дуже подібний до соловейка західного, від якого відрізняється темними плямами на волі, але найдостовірніше — піснею.

  Спосіб життя

  Соловейко східний здобуває поживу переважно на землі, подачу дощових черв’яків, личинки, лялечок та дорослих комах, зокрема жуків, міль, мурах та мух. Восени, до раціону птаха також входять ягоди смородини, порічок та бузини. Перед тим, як перетнути Сахару під час міграції, солов’ї накопичують жирові запаси. Експериментально доведено, що магнітні сигнали стимулюють птахів до цього. Симуляція магнітного поля в Північному Єгипті заохочувала птахів, що мігрували зі Швеції розбудовувати свої запаси жиру.

  Розмноження

  Гніздяться солов’ї східні окремими парами, які у сприятливих місцях можуть бути розташовані на відстані 50—100 м одна від одної. Гніздо будують, зазвичай, на землі біля коріння кущів, дерев, іноді під купами хмизу, рідко — невисоко над землею (15 см або дещо вище) у розгалуженні кущів. Гніздо, здебільшого, розміщується не в ямці, як у більшості птахів, що гніздяться на землі, а серед лісової підстилки таким чином, що його краї бувають на одному рівні з поверхнею. Гніздо є досить грубою спорудою. Зовнішній її шар складається з декількох рядів напівперегнилого листя дерев. На краях гнізда до них додаються гілочки, сухі стебла трав’янистих рослин, часто листя осоки. Основа гнізда зазвичай також складається з листя. Лоток висланий дуже тонкими стеблами злаків та їх листочками, корінцями, шерстю, іноді з домішками кінського волосу. Пір’я для вистилки не використовуються. У повній кладці 4—5, інколи 6 яєць. Шкаралупа блискуча, іноді майже матова. Забарвлення її варіює від оливково-коричневого до темно-шоколадного кольору. Плям або крапок на шкаралупі немає. Повні свіжі кладки зазвичай з’являються в другій та третій декадах травня. У випадку розорення гнізда можлива повторна кладка. Насиджує самка протягом 13—14 діб.

  Загрозливими чинниками для крем’яшника є забруднення середовищ існування, пряме винищення птахів мисливцями, забудова та засмічення узбереж водойм. Вид перебуває під захистом Бонської та Бернської конвенції, а також Угодою AEWA.