Американська курка: характеристика, яйця, як розводити і фото

Кури дуже поширені на фермах і ранчо. Деякі люди пристрасно люблять цих тварин і піклуються про них, як про власних дітей, а інші “бояться”, що кури (або птахи взагалі) втечуть і нападуть на когось. Як і всі тварини, кури мають не один вид, і сьогодні ми збираємося заглибитися в американський вид курей.

Цей вид курей відомий в науці як декоративна курка, його категорія також є декоративною куркою, а підкатегорія – курка.

Походження американської курки

Курка амераукана, як випливає з назви, належить до американської породи домашньої птиці, яка була виведена в США в 1970-х роках із завезених з Чилі курей яєчних порід і виведена з метою збереження незвичайного гена продукування блакитних яєць, як і у араукани.

У США американська курка вважається іншою породою, ніж арауканійська, але в інших країнах, таких як Австралія і Великобританія, вони відомі як один і той же вид.

Назва арауканійської курки походить від слова “Америка”, а назва амерауканської курки – від слова “американка”.

Особливості

Американка – один з небагатьох видів курей, які несуть яйця з блакитним відтінком. Ця курка має багато спільних рис з арауканами, особливо гороховий гребінь і той факт, що вони несуть блакитні яйця.

Максимальна висота самців (півників) становить 60 см, а самок (курей) – 55 см. Максимальна вага самця – 3,5 кг, а самки – 3 кг. Орієнтовна тривалість життя цього виду становить близько 6 років.

Як і всі інші види домашньої птиці, амераканська курка має поганий нюх і смак, але зате у неї хороший зір і добре розвинений слух. Ноги цього виду покриті лусочками, а це означає, що в цій області у неї зовсім відсутня чутливість. На ногах у амераканських курей по чотири пальці.

За даними Американський стандарт досконалості Пір’я цієї курки коротке, густе і пухнасте. Шкіра курей (в цілому) може варіюватися від білого, чорного або жовтого кольору. Шкіра амераканської курки білого кольору.

Блакитні яйця

Як вже згадувалося вище, амерауська курка має ген, який дозволяє їй виробляти яйця з блакитним відтінком. Це характеристика, яка, безумовно, відрізняє її від інших видів курей. Її яйця не обов’язково повинні бути блакитними, вони можуть містити різні відтінки синього, починаючи від світло- або темно-синього, і можуть мати блакитний колір.Яйця амерауканських курей продаються, але це домашній вид курей, і їх не можна примушувати нести яйця, оскільки це може дуже погано вплинути на здоров’я курей.

Як утримувати курей

Зараз ви побачите деякі інструкції, яких дотримуються люди, які хочуть розводити цей вид курей (або будь-який інший вид), щоб у них не виникало ніяких проблем з тим, як їх розводити. повідомити про це оголошення

1. Обирайте плідників, які відповідають стандартам Американська асоціація птахівництва (Перевірте якість курей і півнів у домашньому стаді. У міру зростання пташника вибраковуйте тварин з небажаними характеристиками, які більше не відповідають стандарту.
2. Розміщуйте приблизно від 8 до 12 курей на одного півня в кожній зграї. Розділіть тільки одну курку з одним півнем, щоб гарантувати, що спарювання відбудеться.
3. Спостерігайте за зграєю навесні та на початку літа, в період розмноження. Спостерігайте за ритуалом спарювання і протягом наступних 7-10 днів шукайте ту курку, яка дасть запліднені яйця.
4. Збирайте яйця щодня і зберігайте їх у прохолодному місці більше тижня. Зберігайте яйця кінчиком вниз. Після збору всіх запліднених яєць за тиждень помістіть їх в інкубатор або під квочку, яка висиджує. Яйця вилуплюються приблизно через 21 день.
5. Ведіть облік курей та півнів, що належать до кожного пташника, навіть тих, що містять нових курчат.

Якщо ви будете дотримуватися цих порад і дізнаєтеся трохи більше про те, як потрібно годувати курей цього виду щодня і про деякі інші речі подібного роду, ви станете власником кількох здорових, несучих яйця американських курей. Таким чином, якщо ви любите курей, у вас з’явиться нова компанія для проведення дня і заводчик екзотичних блакитних яєць у вашому власному будинку.

Цікавинки про спосіб життя курей

Якщо ви не знаєте, кури всіх видів мають певний розпорядок і спосіб життя, який в цілому є стандартним. Такий спосіб життя курей часто класифікують як ієрархічний, оскільки він працює так, ніби в зграї є король і королева, а решта курей повинні їм підкорятися. Зараз ми пояснимо вам це більш детально.

Як правило, кури живуть у курниках, які часто складаються з одного самця і до дванадцяти самок. Коли в курнику багато самок, два або більше самців в кінцевому підсумку ділять самок між собою, створюючи підрозділи в гаремі. Цей поділ не дуже важливий, оскільки самці завжди намагаються отримати ще одну самку, щоб збільшити свій гарем. Як правило, самкиякі відмовляються спаровуватися з невідомими самцями.

Більше того, групою курей керує ієрархія, в якій особини є домінуючими або підпорядкованими по відношенню до інших з тієї ж групи. Домінуючою куркою буде та, яка клює і не зустрічає опору, а підпорядкованою – та, яка була клюнута і втекла від агресора.

Як правило, на вершині ієрархії знаходиться самець, а внизу – самка. Тільки самці високого ієрархічного рівня спаровуються або мають гареми.

Якщо з пташника видалити птаха вищого рангу або помістити в групу нових особин, ситуація ієрархії може змінитися і раніше домінуючий півник може стати домінуючим. Таке рішення формується через бійки, які можуть призвести до незначних пошкоджень птахів або в інших випадках навіть до загибелі птаха. Бійки триватимуть до тих пір, поки не буде встановлений новий порядок.визначити ієрархію.

Miguel Moore

Мігель Мур – професійний екологічний блогер, який пише про навколишнє середовище вже понад 10 років. Він має ступінь бакалавра доктор наук про навколишнє середовище в Каліфорнійському університеті в Ірвайні та ступінь магістра з міського планування в Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Мігель працював вченим-екологом у штаті Каліфорнія та міським планувальником у місті Лос-Анджелес. Наразі він є самозайнятим і розподіляє свій час між написанням свого блогу, консультаціями з містами з екологічних питань і дослідженням стратегій пом’якшення кліматичних змін.

Плимутрок – порода американских кур

Порода кур п лимутрок , относящаяся к мясо-яичному направлению (или универсальному типу) была выведена американскими селекционерами во второй половине девятнадцатого века.

Впервые плимутроки были показаны в 1869 году на выставке домашней птицы в городе Вустере (штат Массачусетс, расположенный на северо-востоке США).

Исходным материалом для создания плимутроков были 5 пород, каждая из которых передала им свои ценные характеристики, а именно:

· испанская чёрная порода, известная своей превосходной мясной продуктивностью далеко за пределами страны;

· яванская (упоминание о породе Black Java появляется в американской литературе еще в 1835 году): считается, что порода издавна существовала в Северной Америке;

· д оминиканская (порода Dominique была завезена в Европу во второй половине прошлого века): куры очень неприхотливы и устойчивы к заболеваниям, имеют высокую приспособляемость к различным климатическим условиям;

· к охинхинская (название кур этой породы созвучно с местностью в юго-восточном Индокитае);

· лангшанская (родиной породы считается северный Китай) была выведена для получения большого количества качественного и вкусного мяса.

В результате сложного воспроизводительного скрещивания этих пород была получена птица, совмещающая в себе их хозяйственно ценные качества .

Новая порода кур получила название благодаря двум производным словам:

· Plymouth (название штата)

В далеком 1910 году порода п лимутрок была официально зарегистрирована и стандартизирована. Благодаря полученным уникальным качествам, она быстро нашла своих почитателей не только в Америке, но и в странах Европы и Азии, где местные селекционеры продолжили творческую работу над улучшением породы.

В 1870 году к селекционной работе подключились англичане и вывели европейскую ветвь породы, которая отличается более крупным и мощным телом.

На сегодняшний день существует восемь цветовых разновидностей породы п лимутрок : колумбийский (светлый), чёрный, белый, жёлтый, полосатый, ястребиный, серебряный (тёмный) и куропатчатый.

В 1914 году немецкие селекционеры вывели миниатюрную форму плимутрока , которая отличается от обычных представителей этой породы маленькими размерами. Породу назвали карликовым плимутроком .

Все птицы породы плимутрок показываются себя как жизнестойкие, неприхотливые куры. Они имеют крепкое телосложение и спокойный характер.

Отменное качество мяса, высокая степень выживаемости, неплохая яйценоскость, склонность к насиживанию и скороспелость – все эти качества в комплексе подтверждают выгоду разведения этой породы.

Разведение кур плимутрок широко распространено и в Украине, куда порода впервые попала еще в середине прошлого века.

Описание породы плимутрок

Около четырех килограмм

Сто шестьдесят – сто семьдесят штук в год

Около восьмидесяти процентов

Девяносто шесть процентов

Иммунитет к заболеваниям

Туловище у кур породы плимутрок широкое, спина средней длины. Осанка у птиц гордая (благодаря выпуклой и слегка приподнятой груди). Голова небольшая, а хвост короткий и широкий у основания. Гребешок и у петушка, и у курочки имеет листовидную форму и не слишком длинные зубчики. Сережки овальные, среднего размера, глаза блестящие, оранжевые. Ушные мочки ярко-алые. Оперение плотное. Крылья средней длины и плотно прилегают к бокам.

В США и Европе наибольшей популярностью пользуется порода с белым пером, поскольку тушка, полученная от белой птицы, имеет более привлекательный товарный вид, даже если перо удалено неидеально.

В Украине более распространена полосатая разновидность плимутрока .

Первые яйца молодые курочки этой породы могут давать уже через шесть месяцев отроду, при этом они легко откармливаются и быстро набирают вес. Примечательно, что при скрещивании белых плимутроков с петухами породы корниш (порода была выведена в Великобритании и является чисто мясным типом) получают цыплят-бройлеров, которые уже в девятинедельном возрасте достигают массы один килограмм восемьсот грамм (!).

Полосатых плимутроков используют как полноценное продуктивное поголовье, но их можно также содержать и для декоративных целей, поскольку птица выглядит очень красочно. Эту цветовую форму сохраняют и как генетических резерв, поскольку данная порода не единожды служила и продолжает служить отличным генетическим материалом для создания новых высокопродуктивных пород и кроссов кур.

Порода птиц плимутрок не является проблемной, но для того, чтобы куры были максимально производительными, следует их содержать в достаточно просторном, сухом и проветриваемом курятнике. Желательно организовать выгул поголовья на огороженной территории, что благоприятно сказывается на здоровье птицы.

Птицы не пугливы, контактны, легко привыкают к дому и хозяевам, быстро акклиматизируются, поэтому в первую очередь их удобно выращивать в небольших приусадебных хозяйствах.

Рацион питания этой породы ничем не отличается от привычного рациона обычных домашних кур: цельное или дробленое зерно (пшеница, ячмень, кукуруза), жмых, комбикорм, рубленные свежие овощи и отваренные корнеплоды, свежая зелень и чистая вода. Для составления полноценного сбалансированного рациона рекомендуется использовать премиксы или белково-витаминные и минеральные добавки. Хорошо сказывается на продуктивности плимутроков скармливание им кормов животного происхождения (мясо-костной муки, кровяной муки, рыбной муки и т. п.).

Несушкам в качестве минеральных прикормок следует добавлять в рацион кальций (мел, известняк, высушенную скорлупу), а молодым курочкам давать костную муку.

Несмотря на характерную для породы неприхотливость, для того чтобы поголовье могло реализовать свои генетические задатки, корм должен быть хорошего качества, без признаков порчи или повреждения вредителями. Некачественная кормовая смесь не может обеспечить потребности организма в питательных веществах и энергии, что приведёт к снижению темпов роста молодняка и яичной продуктивности несушек, а прогорклые, прокисшие или заплесневелые корма станут причиной возникновения различных заболеваний или гибели птицы.

Разведение породы

Как было сказано выше, при разведении этих кур сохранность и выживаемость потомства у плимутроков достигает девяноста шести процентов, а процент оплодотворенности яиц равняется девяноста восьми процентам, что является очень высокими показателями и признаками прекрасной производительной породы.

Чтобы цыплята быстро набирали вес, сразу после рождения их необходимо кормить специальным предстартовым комбикормом. Если такой возможности нет, то в качестве основного корма можно применять пшено или кукурузную крупу мелкой фракции, к которым можно добавлять свежий творог и мелкоизмельченные, сваренные «вкрутую» яйца.

По достижении двухнедельного возраста цыплятам дают мелкофракционные зерновые смеси или продолжают использовать комбикорм, соответствующий возрасту молодняка (предстартовый, стартовый, ростовой).

Месячным цыплятам необходимо обязательно давать зелень (например, мелко посеченную крапиву) и свежую траву (полезно давать также пророщенные зерна пшеницы), а по достижению двухмесячного возраста их можно смело переводить на обычный корм, включающий, помимо зерна картофель, овощи и корнеплоды. Любые новые виды корма следует вводить постепенно, начиная с маленького количества, и ежедневно постепенно увеличивать, доводя до планируемой нормы.

Порода кур «Плимутрок» отлично подойдет для небольшого домашнего хозяйства. Это куры позволят получать достаточное количество и яиц, и первоклассного мяса даже для большой семьи.