Як поліпшити родючість грунту

Грунт забезпечує саме існування людини. Тому питання підвищення родючості грунту дуже важливе. Родючість грунту залежить не тільки від природних умов, а й від технічних засобів. Як ефективно підвищити родючість грунту, і де зробити аналіз грунту на родючість – дізнаєтеся з нашої статті.

Підвищення родючості землі

Створення оптимального режиму харчування – найважливіша складова управління родючістю ґрунту. Вносити добрива слід тільки в разі потреби, на певних етапах розвитку рослин. З точки зору екології найкраще вносити добрива локально, в прикореневу зону. В першу чергу, це стосується садів і виноградників.

Тепловий режим в системі підвищення родючості грунтів найменш керований.

В Україні тепловий режим ґрунтів здебільшого є сприятливим для рослин. Однак деякі типи грунтів (наприклад, торф’яні, піщані) вимагають підвищення їх теплових властивостей. Легкі за механічним складом грунту покращують за допомогою мінерального мулу і органічних добрив. Торф’яної тип ґрунту – глинуванням і піскуванням. Глинистим важким грунтам також необхідно піскування. Також на цих грунтах застосовується мульчування, і вноситься тирса.

Як поліпшити родючість грунту: боротьба з токсикозом

Токсикоз ґрунту – це вміст у ньому шкідливих речовин в межах, які перевищують встановлені санітарними нормами ГДК (гранично допустимі концентрації). Це призводить до пригнічення розвитку сільгосп культур, а також мікрофлори грунту. Найчастіше спостерігається перевищення вмісту таких речовин:

• легкорозчинні солі
• рухливий алюміній,
• закисное залізо
• різні органічні токсини

Надлишок в грунті метану, сірководню і вуглекислого газу також справляє токсичну дію на рослини. Негативно позначається на родючості грунту підвищена кислотність і лужність. Хімічний аналіз грунту допоможе виявити існуючі проблеми і розробити ефективні методи підвищення родючості землі.

Основним принципом усунення сольового токсикозу, щоб підвищити родючість землі, є меліоруючи заходи:

• фітобіологіческая меліорація – посадка солестійких культур (люцерна, буркун та ін.);
• хімічна меліорація – внесення гіпсу, фосфогіпсу та інших меліорантів;
• гідромеліорація;
• агротехнічна меліорація

У зоні Полісся спостерігається токсикоз, викликаний підвищеною кислотністю, а також рухомим алюмінієм. У степовій зоні – токсикоз від лугів. Підвищена кислотність або лужність грунту призводить до того, що рослини споживають основні поживні елементи в обмеженій кількості. Важливо забезпечити оптимальне кислотно-лужне середовище.

Як підвищити родючість грунту: основні заходи

Перед початком заходів щодо підвищення родючості грунту потрібно вивчити, які типи грунту переважають на ділянці, від типу грунту залежать методи окультурення.

Для того щоб підвищити родючість землі в зоні підзолистих і дерново-підзолистих грунтів, проводять такі заходи:

• застосування сівозмін
• правильна обробка грунту
• внесення органічних і мінеральних добрив за потребою культури
• вапнування
• посів багаторічних трав і сидератів
• боротьба з надлишковим зволоженням грунтів (дренаж).

Сидерати вирощують не заради отримання врожаю, а для поліпшення якості ґрунту (суміш вівса, гірчиці і жита). У самих рослинах і їх корінні накопичуються мінерали з глибоких шарів грунту. Потім сидерати необхідно підрізати і залишити перегнивати, створюючи мульчу. Коріння, що залишилося в грунті розкладається і створює гумус.

У зоні бурих і сірих лісових грунтів підвищення родючості грунтів полягає, в першу чергу, у створенні потужного родючого орного шару за допомогою використання органічних і мінеральних добрив за потребою культури, Також необхідна боротьба з ерозією грунтів, застосування сівозмін і посів сидератів.

У чорноземній зоні, щоб підвищити родючість грунту, потрібно правильно використовувати високу потенційну родючість цих грунтів, охороняти гумусовий горизонт від руйнування. Для цього необхідно правильно обробляти грунт, проводити заходи по накопиченню і правильній витраті вологи. Також вносити органічні і мінеральні добрива за потребою культури, сіяти сидерати, застосовувати сівозміни, створювати захисні лісосмуги від вітрової ерозії. Використовується також зрошення, але воно повинно бути організовано так, щоб не допустити засолення грунтів.

У зоні сухого степу сільгоспкультури страждають від посухи. Для вирощування цих культур використовують зрошення, яке загрожує вторинним засоленням. Тут треба чітко дотримуватися норм і термінів поливів. Для боротьби з поширеною солонцюватістю необхідно проводити гіпсування на тлі зрошення, травосіяння і правильно вносити органічні і мінеральні добрива.

При правильному веденні господарства будь-який грунт може поліпшити показники родючості. При дбайливому і уважному ставленні до землі можна домогтися гарних врожаїв. Аналіз грунту на родючість проводиться в спеціалізованих лабораторіях як з метою моніторингу землі, так і для оцінки придатності ділянки для ведення сільського господарства.

Що таке родючість ґрунту

Саме тому, не можна керувати родючістю ґрунту, можна керувати лише поживними речовинами, які, у свою чергу, впливають на родючість ґрунту.

Динаміка системи Ґрунт – Рослина

Якщо М – елемент живлення, його рух можна описати наступним чином

М (тверда фаза) → М (розчин) → М (корінь рослини) → М (рослина)

Чинники, що впливають на перетворення недоступних поживних елементів у доступні (і навпаки):

• Хімічна активність в недоступній формі поживного елемента
• Хімічна активність будь-яких заміщуючих іонів в точці реакції
• Кількість доступних іонів в розчині
• Мікробна активність
• Фактори, що впливають на перенесення доступних іонів на поверхню кореня

У свою чергу, на активність мікробів впливають волога, аерація, надходження поживних речовин, температура та рН ґрунту. На перенесення доступних іонів на поверхню кореня впливає можливість заміни та кількість обмінних іонів, а також градієнт концентрації розчинених іонів.

Рухливість поживних речовин

Рухливість поживних елементів – це здатність поживного іона рухатися через ґрунт по одному або декількома механізмами.

Нітрат-іон є найбільш рухливим у ґрунті через високу розчинність у воді та дуже обмежену реакцію із сполуками ґрунту. Рухливість сульфат-іона майже така сама як у нітрат-іона, але обмежена в ґрунтах з високою ємністю аніонного обміну. Обмінні катіони утримуються глиною та органічними речовинами, і знаходяться в рівновазі із ґрунтовим розчином.

Швидкість вивільнення залежить від:

• типу обміну та концентрації в ґрунтовому розчині
• замінності обмінних катіонів
• швидкості видалення з ґрунтового розчину

Основні фактори, які впливають на родючість

Існує шість основних факторів, від чого найбільшою мірою залежить родючість грунту:

• Рівень органічної речовини в ґрунті
• Біологічна активність
• Обробіток ґрунту
• Ерозія
• рН ґрунту
• Баланс поживних речовин

Чому важлива органічна речовина?

На родючість ґрунту великий вплив має органічна речовина ґрунту. Бо родючість ґрунту напряму залежить від вмісту в ньому органічної речовини. Органічна речовина – це частина ґрунту, що утворюється від рослин і тварин, що розкладаються. Наприклад, коли орається поле, листя і коріння стає частиною органічної речовини ґрунту. У ґрунті органічна речовина складається з декількох різних фракцій, включаючи живі організми, свіжі та розкладені органічні залишки.

Живі організми

Живі організми складають близько 15% органічної речовини ґрунту. Жива частина ґрунту включає дощових хробаків, комах, бактерії, гриби. Ці організми допомагають розщеплювати свіжі рослинні рештки, гній та інші органічні речовини.

У процесі розкладання, ці організми отримують енергію та поживні речовини, і виділяють доступні для рослин поживні речовини. Цей процес виділення поживних речовин називається мінералізацією. Також мікроорганізми відіграють важливу роль в агрегації ґрунтів та придушенні хвороб.

Склад органічної речовини ґрунту

Фактор родючості І

Підтримання рівня органічної речовини ґрунту

Дуже важливо підтримувати достатній рівень органічних речовин у ґрунті. Для деяких господарств це може бути досить важким завданням і вимагає диверсифікованого підходу від них. По суті рівень органічної речовини можна підтримувати за рахунок додавання різних видів органічних речовин, одночасно зменшуючи втрати органічної речовини з системи. На молочних фермах основним джерелом органічної речовини є гній. Іншими джерелами органічної речовини можуть бути покривні культури та рослинні залишки. Сівозміни, які включають багаторічні трави, а також зменшення агресивної та безперервної обробки ґрунту, допоможуть зменшити втрати органічної речовини.

Детальніше про органічну речовину ґрунту Ви можете ознайомитись у статті:

Фактор родючості ІІ

Підтримання біологічної активності ґрунту

Другим фактором родючості ґрунту є підтримка біологічного різноманіття в ґрунті. Ґрунтова харчова павутина складається з безлічі організмів, які мають різні розміри, але їх виживання в значній мірі залежить один від одного. Біологічно різноманітний ґрунт може налічувати до 100 000 різних типів живих організмів.

Про ґрунтові мікроби читайте в статті:

Побічні продукти, що утворюються з коренів та свіжих органічних залишків, живлять ґрунтові мікроорганізми. У свою чергу, ці мікроорганізми підтримують здоров’я рослин, оскільки вони розкладають органічні речовини, беруть участь у кругообігу поживних речовин, розкладають забруднюючі речовини, покращують структуру ґрунту та контролюють популяції шкідників сільськогосподарських культур.

Наприклад, для інших ґрунтових організмів, дощові черв’яки розщеплюють великі шматки рослинних залишків на дрібніші. Дощові черв’яки також закопуються у ґрунті, забезпечуючи безліч повітряних каналів для зростання коріння. Нарешті, дощові черв’яки виділяють муцигель, який допомагає ґрунту зв’язуватися.

Фактор родючості ІІІ

Обробіток ґрунту

Наступним принципом родючості є управління обробітком ґрунту. Вважається, що ґрунти в хорошому фізичному стані – це пористі ґрунти, в які легко проникає вода та коріння. Пористий простір створюється агрегованим ґрунтом. Ґрунтові агрегати утворюються, коли частинки ґрунту (пісок, мул, глина) склеюються разом із органічними речовинами, ґрунтовими організмами та корінням рослин. Клей, який утримує все це разом, утворюється з коренів рослин та ґрунтових мікроорганізмів.

Ґрунтові агрегати бувають різних форм, розмірів і рівнів стабільності. Їх розміщення в ґрунтовій екосистемі формує структуру ґрунту. Простір між ґрунтовими агрегатами забезпечує простір для повітря та води. Тому на таких ґрунтах менше проблем з ерозією та вимиванням, поживні речовини легше стають доступними для коріння рослин.

Все про біологію ґрунтів, читайте у статті:

Фактор родючості ІV

Запобігання ерозії грунту

Одним із факторів родючості ґрунтів є зменшення втрат поживних речовин у навколишнє середовище. Ерозія – це основний механізм, за допомогою якого цінний верхній шар ґрунту губиться з сільськогосподарських полів. Зменшення ерозії — це підтримання ґрунту в такому стані, яке протистоятиме впливу дощу та вітру.

Існує багато способів, які можна застосувати для боротьби з ерозією. По-перше, тримайте ґрунт максимально вкритий рослинним матеріалом. Наприклад, ерозія більше на полях із просапними культурами, ніж із багаторічними травами. У системі просапних культур, покривні культури можна вирощувати для захисту ґрунту від ерозії протягом осінньо-зимових місяців.

По-друге, зменшення обробки також впливає зменшення ерозії. Рослинні залишки після мінімальної обробки ґрунту, захищають поле від ерозії.

Фактор родючості V

Кислотність ґрунту

Нейтральний ґрунт лежить у діапазоні рН 6,5 – 7,3. Кислий ґрунт має рН < 6,5. Лужний ґрунт має рН >7,3. Кислотність ґрунту дуже сильно впливає на доступність поживних елементів. Більшість сільськогосподарських культур добре почуваються на ґрунтах з рН між 6,0 та 7,0. Бобові чутливі до кислотності і погано почуваються при рН < 6,0.

Це пояснюється тим фактом, що бобові утворюють симбіоз із особливим виглядом бактерій. У бактерій є здатність фіксувати атмосферний азот і перетворювати його в доступний для рослин азот. Для того, щоб вижити цим бактеріям потрібен рН ґрунту вище 6,0. Молібден, який необхідний для фіксації азоту бобовими, доступний у більш лужних ґрунтах..

Все про кислотність ґрунту читайте в статті нижче

Фактор родючості VІ

Баланс поживних речовин

Останній принцип родючості ґрунту – збалансувати поживні речовини, необхідні рослинам, одночасно зменшуючи їх вплив на навколишнє середовище. Повинен існувати баланс між тим, яка кількість поживних речовин необхідна для рослин та кількістю добрив, які вносяться до ґрунту.

Основні питання стосовно родючості ґрунту

• Наскільки ґрунт родючий?
• Як підвищити родючість ґрунту?
• Як визначити родючість ґрунту?
• Що впливає на родючість ґрунту?
• За чим визначають родючість грунту?
• Які тварини впливають на родючість грунту?
• Які організми значно підвищують родючість грунту?
• Скільки у ґрунті знаходиться поживних речовин?
• Скільки добрив потрібно внести, щоб не перегодувати ґрунт та отримати запланований урожай?

Для того, щоб відповісти на ці запитання необхідно провести агрохімічне дослідження поля.

П’ять кроків щодо підвищення родючості ґрунту

Основні кроки для успішної програми з підвищення родючості ґрунтів:

• Відбір репрезентативного зразка ґрунту для аналізу: для стандартного землеробства використовуйте метод конверту;
• Правильний догляд за зразком: не забруднюйте зразок. Надішліть ґрунт для аналізу якнайшвидше;
• Хімічний аналіз у лабораторії: доступні надійні результати досліджень, оскільки процедури стандартизовані та регулюються державою.
• Грамотна інтерпретація результатів агрохімічного аналізу лабораторії.
• Розробка рекомендацій: на основі дослідження земельних ділянок у вашому регіоні і для культур, що вирощуються.