Гас у дизель взимку

Машини на дизелі найбільш чутливі до примх погоди. Тому важливо уникнути найбільш типових помилок, що трапляються з власниками таких транспортних засобів. Тоді й завести авто на морозі, і зберегти його справним упродовж зими – не становитиме проблеми, пише OBOZREVATEL.

Помилка №1. Заправився на «бочці»

Дизельне пальне за своїм складом – це суміш парафінових, нафтенових та ароматичних вуглеводнів. Парафін сам по собі – непогана штука. Він підвищує теплотворність пального, понижує коефіцієнт тертя. Але водночас зі зниженням температур парафін стає в’язким, тяжіє до загусання і злиплі кристалики парафіну можуть забивати фільтри, насос, інші деталі двигуна.

Щоб цьому запобігти, нафтопереробні заводи розробили три звичні види ДП – літнє, зимове й арктичне. Літній дизель не замерзає до -5°C, зимовий – до -20°C, арктичний – може витримувати температури навіть нижче -30°C. Підвищити морозостійкість ДП допомагають спеціальні технології, які застосовують НПЗ. Саме тому взимку особливо важливо заправлятися фірмовим заводським дизелем у надійних АЗС-мережах. Перевірений варіант – мережа ОККО, де з року в рік пропонують імпортне ДП з Білорусі та Литви. Натомість дешеві «наливайки» – це не економія, це загроза. Якщо тобі залиють некондиційний продукт, є ризик заклякнути посеред засніженої траси чи знищити паливну систему.

Помилка №2. Вчасно не перейшов на зимові сорти

Зимовий дизель варто заправити заздалегідь. Не потрібно чекати, поки стовпчик термометра впаде до нуля. Краще – перестрахуватися і вже у жовтні «відкатати» залишки літнього ДП, а далі, аж до стабільної весни, використовувати зимові марки. Відповідальні АЗС-мережі це розуміють і вже зі середини осені завозять на свої заправки саме зимове пальне. На стелі такий продукт, зазвичай, маркується сніжинкою. Але не зайвим буде перевірити склад пального й за паспортом якості. У документі звертай увагу на показник температури фільтрованості. Він не повинен бути вищим, ніж -5°C.

Помилка №3. У нас не буває арктичних морозів

Справді, українські зими останнім часом тріскучими морозами не відзначаються. Проте кілька разів на рік температура різко знижується. І в такій ситуації арктичний дизель незамінний. На ринку цього продукту менше, але у великих мережах, таких як ОККО, знайдеш завжди.

Щоправда, деякі водії досі вважають, що переплачувати за «арктику» не варто. І це може зіграти з ними злий жарт. Тим більше, що реальна температура за вікном нерідко відрізняється від того, що показує стовпчик термометра, – навіть на кілька градусів. Наприклад, на термометрі може бути -15°C, але сильний та зустрічний вітер, підвищена вологість, настання сутінків призведуть до того, що реально температура відчуватиметься як усі -20°C. І дизельне пальне це теж відчує.

Помилка №4. Антигель усе врятує

Якщо ти гадаєш, що антигелева присадка виправить «косяки» якого завгодно ДП і не дасть йому замерзнути, змушені розчарувати: на цьому попікся уже не один водій. По-перше, якщо їх і додавати, то тільки в тепле пальне і ще до настання холодів. Коли ж таку «приправу» підлити в бак з холодним ДП, то вона тільки допоможе йому згорнутися в кисіль. Зрештою, сучасні дизельні авто апріорі розраховані на використання ДП стандарту Євро-5, яке уже не потребує додаткового покращення. Ну, а різні народні методи з додаванням в дизель «трішечки» бензину чи гасу – взагалі зло. Можна запросто висушити пальне настільки, що воно залишить без змазки паливні насоси, форсунки тощо. Для сучасних двигунів із вприскуванням Common Rail – це гаплик.

Помилка №5. Швидкий старт

Заводити дизельний двигун в морози слід особливо ніжно. В ідеалі, перш ніж його запускати, дочекайся, поки бортовий комп’ютер відсканує усі системи авто; вимкни зайві джерела енергоспоживання (клімат-контроль, радіо, фари тощо); витримай 3-5 секунд після повороту ключа в положення «On», поки насос підтягне першу порцію палива. І це ще не все. Бажано 2-3 рази повторити процедуру запуску свічок запалювання. Таким чином, ти надійніше прогрієш циліндри, і двигунові легше буде стартувати.

Помилка №6. Порожній бак

Не залишай узимку авто з порожнім чи напівпорожнім баком. Холодні температури з постійними перепадами призводять до утворення конденсату на його стінках. Вода важча за пальне, тому вона опускається на дно бака. Відтак погіршується склад самого пального, виникають додаткові умови для корозії. Найгірше ж, якщо вода проникне у паливопровід, а тут якраз ударять морози, і вона замерзне, закоркувавши паливну систему.

Взимку на літньому дизельному паливі.

Буває, що зима може настати раптово, а коли з’явиться на заправках зимове дизельне паливо невідомо, але їхати треба. Зараз у продажу з’явилося багато різних присадок до палива, що дозволяють при їх додаванні в солярку, значно знизити температуру її застигання. Але якість багатьох залишає бажати кращого, яким від цієї хімії буде ресурс двигуна невідомо, та й з’являються ці присадки теж уже в розпал зими, коли вже є на заправках зимова солярка. У цій статті ми розглянемо, як можна дозволити собі їздити взимку на літній солярці, хоча б до появи нормального зимового дизпалива, яке з’являється на заправках набагато пізніше вдарив морозу.

Багато хто знає, що дизельне паливо буває літній, зимовий і арктичне, і природно, що з самих назв зрозуміло яке для чого призначене. І одне з характеристик палива – це температура його помутніння, тобто початку кристалізації в солярці парафінів. При цьому паливо мутніє, стає по в’язкості схожим на кисіль, і починає гірше прокачуватися через елементи системи живлення дизеля (як її поліпшити читаємо ось тут ), А то і взагалі не прокачуватися.

При більш холодній погоді, нижче температури помутніння, в дизельному паливі утворюються поверх «киселю» більш тверді пласти, а потім застигає і «кисіль». Причому нормальне зимове паливо починає мутнеть при мінус 25 градусів, а для арктичного палива, параметр початку помутніння не має норми.

А температура помутніння літнього дизельного палива, становить мінус 5 градусів, а значить при нормальних (свіжих) фільтрах тонкого очищення палива, запуск і експлуатація дизельного двигуна, не доставляє клопоту при легкому морозце. Ну а якщо ви тримаєте вночі свій автомобіль в теплому гаражі, то і нижча температура (до мінус 10) не перешкодою для виїзду на літній солярці.

Адже по обратке зливається зайве розігріте від гарячих форсунок паливо назад в бак, таким чином підігріваючи знаходиться в ньому літній дизпаливо. Але при таких виїздах (особливо при мінус 10), не слід залишати машину довго без руху на вулиці (наприклад ви приїхали на роботу і залишили її на цілий день на вулиці). Так як циркуляції та підігріву палива природно не буде при непрацюючому моторі, і паливо застигне під час стоянки (особливо якщо на вулиці не мінус 5, а мінус 10).

Посилити ефект підігріву обратки (паливопроводу зворотного зливу в бак) або дренажу можна, якщо взяти мідну трубку і оповити її змійовиком навколо приймальні труби глушника (вистачить приблизно п’яти витків), а потім під’єднати до цієї мідній трубці послідовно гумовий бензопровід зворотного зливу (обратки).

Ще один спосіб, це пропустити шланг обратки через простий підігрівач, який буде працювати від гарячої температури охолоджуючої рідини. Детально як його виготовити своїми руками, я описав ось тут. Значна перевага таких простих вищеописаних способів, на відміну від заводських пристроїв (типу кип’ятильника, що працюють від бортової мережі), які встановлюють на деяких іномарках, призначених для північних районів, це те, що вони не споживають жодного вольта, а значить не розряджають отже перевантажений взимку акумулятор.

Ще один варіант ефектного підігріву палива в баку, який теж не споживає жодного вольта, можна розглянути на малюнку зліва. Зробити такий підігрівач у себе в гаражі зовсім не складно, при наявності зварювального апарату . З листового металу товщиною приблизно 3 – 4 мм., Зварюється сталевий короб, з висотою бічних стінок приблизно 70 – 100 мм – ця висота залежить від кліренсу (дорожнього просвіту) вашої машини, на джипах можна зробити 100 мм, а на низьких легковиках вистачить і 70 мм. Короб щільно приєднується до баку знизу, наприклад за допомогою стрічкових хомутів, зроблених їх сталевих пластин.

А площа короба досить зробити такий, щоб вона займала приблизно одну третину площі вашого бака. Після виготовлення короба, до нього приварюється труба, по діаметру рівна діаметру вашої вихлопної труби, і через звичайний Т-подібний трійник під’єднується до випускний системі вашої машини (див. Малюнок). Такий підігрівач корисно зробити регульований (відключається), так як влітку його взагалі слід відключати за непотрібністю.

Для цього слід в трійник встановити заслінку, яка буде працювати від натягу троса, і в непотрібний момент (влітку) при натяжки цього троса, заслінка буде перекривати доступ гарячих вихлопних газів до короба під баком. Однак хто не хоче морочитися з заслінкою, то просто можна знімати підігрівач навесні, а в трійник вкручувати відповідну пробку.

Основний недолік вищеописаних способів, це те що дизпаливо підігрівається теплом від уже працюючого двигуна. А значить підходить тільки для тих машин, які зберігаються вночі в теплому гаражі. Для машин, що зберігаються вночі на стоянці на вулиці, такі способи не підійдуть.

Доведеться користуватися добавками до палива, які не додають «здоров’я» дизелю, або встановлювати в фільтр або бак електричні підігрівачі (деякі встановлюють і в масляний піддон), які теж мають ряд недоліків, головний з яких – це те, що можна так підігріти паливо, що енергії втратила ємність на морозі батареї, вже не вистачить для веселої прокрутки стартером коленвала двигуна, з густим від морозу маслом.

Хоча зараз можливо знайти в продажу непогані фірмові підігрівачі (як на фото зліва), які не так вже сильно садять батарею, і працюють як від 12, так і від 24 вольт.

Та й багато що залежить від температури навколишнього повітря, і природно чим вона нижча (міцніше мороз), тим довше доведеться працювати електропідігрівачем, щоб розморозити загусло дизпаливо, і тим сильніше розрядиться акумулятор.

Бувають підігрівачі працюють і від мережі 220 вольт, але природно такі підійдуть тільки для холодного гаража, меющего розетку. Навряд чи хто то буде користуватися таким підігрівачем, якщо зберігає машину на вуличній стоянці, і тягнути від куди то перенесення. Ще потрібно знайти куди її підключити.

Але більшість водіїв, зіткнувшись з проблемою раптово вдарив морозу і загустілого палива, користуються простішими способами, наприклад феном, але і тут теж потрібно мережу в 220 вольт, яка є тільки в гаражі. Хоча деякі тягнуть перенесення з квартири, якщо машина зберігається під вікном.

Сподіваюся у всіх водіїв вистачить здорового глузду, щоб не користуватися в таких випадках відкритим полум’ям. Адже не дивлячись на те, що соляру спалахує не так як бензин, але все одно великий шанс залишитися без машини.

І ще один важливий момент. Деякі водії додають в солярку гас або бензин, щоб знизити температуру застигання дизпалива. І якщо ще гас можна використовувати в крайньому випадку, то бензин ні в якому разі додавати в бак дизельної машини не можна.

Так як дорогі деталі ТНВД, у 95% всіх дизельних іномарок (дуже рідко зустрічаються ТНВД, які змащуються окремою подачею масла), змащуються соляркою. А змащувальні властивості у бензину дорівнюють нулю, і при його додаванні можливий не тільки сильний і швидкий знос деталей паливної апаратури, а й їх поломка (викришування).

І якщо навіть є ТНВД, деталі якого змащуються моторним маслом, то все одно у бензину цетанове число 25 – 30, а у дизпалива приблизно 45. Тому при додаванні бензину, дизельний двигун буде працювати дуже жорстко, і ресурс деталей не тільки ТНВД, а й всього двигуна різко скоротиться. Крім того, при додаванні бензину в соляру, можлива поява парових пробок у всмоктувальній магістралі і завоздушіваніе паливної системи.

Ну і наостанок парочка рад. Якщо ви живете в регіоні, де морози можуть вдарити раніше, ніж зимове дизпаливо з’являється на заправках, а машину ви тримаєте не в теплому гаражі, а на продувається всіма вітрами стоянці, то подбайте про запас зимового палива заздалегідь, хоча б що б його вистачило до появи такого палива на заправках (можна запастися в кінці зими і тримати до перших морозів наступної зими). Адже дизельне паливо як вино, чим більше коштує, тим воно чистіше і корисніше для двигуна і дорогий паливної апаратури.

Або пошукайте заздалегідь у продажу, перевірену добавку до літнього палива (яка не занапастить дизель), адже таку можна і не знайти в той момент, коли вдарять морози. Ну а ті водії, які тримають свою машину в теплому гаражі, можуть виготовити і встановити вищеописані підігрівають пристрою на свій автомобіль, щоб без проблем зустріти перші морози і їздити взимку на літньому паливі, яке дешевше зимового, успіхів всім.