Протягом більшості часу свого існування зоря світиться завдяки реакціям термоядерного синтезу, що перетворюють водень на гелій у її ядрі. Наприкінці життя зорі її ядро стає компактним об'єктом: білим карликом, нейтронною зорею або чорною дірою.

Очевидне наступне питання: а чому зірки такі гарячі? Це вже складніше питання. Звичайною відповіддю буде така: зірки гарячі, бо у їх надрах відбуваються термоядерні реакції.

Коли в ній закінчується все паливо, необхідне для термоядерного синтезу, ядро зірки починає поглинати її зовнішні частини, і стає настільки важким, що не може чинити опір власній гравітації і вибухає. Цю подію ще називають гравітаційним колапсом.

Так само, як вдень не видно світла лампочки або ліхтаря, а в темряві вони добре помітні, зірки яскраво світяться в темряві ночі і їх не видно вдень, оскільки їх затьмарює сонячне світло.

ЗІРКАІз коромислом по водуаж до моря зірка ходить. Коли зірка йде по воду —весело сміється,Коли зірка йде з водою —срібло з відер ллється. Срібна зірка йде з водою,срібні в зірки руки,ллється чисте срібло з відерна ліси та луки. Ллється чисте срібло з відерна маки й калину,на заквітчану у місяцьсрібну Україну.

За рахунок чого зірки витрачають такі жахливі кількості енергії? Чим «харчується» саме Сонце? Не дивлячись на гігантські розміри зірок, їх енергія повинна поповнюватися, бо «вічного двигуна» в природі не існує.