У якому місті живе Микита Козлов

Олександр Олесь. Микита Кожум’яка – відповіді (сторінки 121-122)

Драматичний твір – це літературний жанр, в якому автор зображує тогочасну дійсність, життєві реалії через мову та вчинки персонажів. На початку твору полається список дійових осіб, текст поділяється на дії (відображуються дійство на сцені), та картини, будується на діалогах чи монологах дійових осіб, наявні ремарки – додаткова коротка інформація.

5. Яку роль у драматичному творі відіграють ремарки? Прокоментуйте останню ремарку другої картини.

Ремарки – коротка інформація про декорації, час, місце, зовнішність дійових осіб та інше. Ремарки вводяться для глядачів, режисера, артистів. їх записують у дужках або дрібнішим шрифтом. Остання ремарка другої картини: «Князь встає і виходить. Разом з ним встають і воєводи з ніяково похиленими головами».

6. У театрі глядачі І глядачки побачать на сцені двобій між Микитою та Змієм. А із чого читачі І читачки дізнаються про деталі двобою?

Про деталі двобою глядач дізнається за допомогою голосів що лунають.

7. Чому Микита послухав не дорослих, а дітей, і зголосився стати на двобій зі Змієм?

Тому, що вони попросили спасти царівну.

8. Знайдіть у драмі казці Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» гіперболу й прочитайте її.

Лягли йому на чоло хмари. їхні груди з криці куті. І, як звірі, в гніві люті. . Раз колись коня мій син Перекинув через тин. Таку руку має він, Наш найменший брат, Микита. Не з заліза – з криці лита! Переміг би він один.

9. Знайдіть у драмі казці Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» ремарки й випишіть їх у зошит.

Палати Князя; Дівчина; Княгиня; Дівчина, угледівши на порозі Князя, виходить; Князь; Входить Джура; Джура; Князь (до Княгині); (Виходить); Посланець (входить); Посланець; (Виходить); (Пішов); Княгиня (входить); (Побачила князівну); Князівна (входить). Велика світлиця в палатах Князя. За столами сидять воєводи; Князь; Перший воєвода; Другий воєвода; Третій воєвода; Четвертий воєвода; П’ятий воєвода; Тиша; Джура (входить); Дід (входить); Дід; Князь встає і виходить. Разом з ним встають і воєводи з ніяково похиленими головами. Подвір’я Кожум’яки. Сини при роботі; Перший син (співає); Другий син; Третій син; Четвертий син; Батько (входить); (до другого); Входять дванадцять парубків; Парубок (до старого Кожум’яки); (До Микити); Микита (рве дванадцять шкур); Батько (до парубків); Парубки з похиленими головами пішли; Старий дід; (Вклоняються); (пошепки до дідів); Діди пішли; Входять дванадцять дітей; Дівчинка; Гонець (вбігає); Усі наче закам’яніли. Майдан за містом. Удалині, на горі, химерний замок Змія з різнокольоровими, освітленими огнями, вікнами. Ліворуч попід горою частина міста. Ледве починає розвиднятись. Юрба, яка щохвилини збільшується; Перший голос; Другий голос; Третій голос; Четвертий голос; П’ятий голос; Перша дівчина; Друга дівчина; Третя дівчина; Парубок (з дерева); Князь із княгинею пішли наперед; Шостий голос; Сьомий голос; (Гук від удару); (Чути гупання булави); Голос (з дерева); (Пауза); (Чути: бух, бух, бух); (Гупання); Люди весь час ворушаться деякі пробують вилізти на дерева, матері піднімають угору дітей; Голос (з дерева); Крики.

10. Чому читач, не дочитавши до кінця твір, упевнений, що Микита Кожум’яка переможе Змія?

Бо Микита – позитивний герой на боці добра, а в казках добро завжди перемагає зло.

11. Доберіть заголовок до кожної картини драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка», запишіть їх.

  1. Посланець від Змія
  2. Рада князя.
  3. Змій вкрав князівну. Двобій зі Змієм.
  4. Перемога Микити Кожум’яки

12. Хто з українців належить до найсильніших людей світу? Чим вони близькі до Микити Кожум’яки? Свої думки запишіть у зошит.

Такими українцями є Іван Підкова, Іван Піддубний. Силою і вмінням вони схожі на Микиту.

Домашнє завдання

1. Знайдіть у першій картині казки-п’єси Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» не менше десяти емоційно забарвлених слів і словосполучень. Запишіть їх.

Орда знялась, літав орлом, червоними квітками, трон ваш золотий, княгине, химерні мрії, залізні руки, серце золоте, журба подвійна, палким серцем, зубатий та окатий, великий володар, ката-гада.

Олександр Олесь «МИКИТА КОЖУМ’КА» Аналіз твору Короткий виклад твору Художні засоби Характеристика персонажів План

Тема твору: зображення боротьби та перемоги Микити Кожум’яки (добра) над Змієм (злом).

Ідея твору: уславлення перемоги добра над злом, патріотизму народних героїв, мужності простого народу у боротьбі за справедливість.

Мета твору: заклик бути готовим боротися за справедливість.

Проблематика твору: життєва позиція людини, захист рідної землі, боротьба за справедливість, перемога добра над злом, шанувати історичне минуле.

Композиція твору.

Зав’язка: змій зажадав викуп князівною, тривога батьків.

Розвиток дій: рада воєвод, порада старого Кожум’яки, згода Микити піти на двобій, Змій викрадає Князівну.

Кульмінація: двобій Микити та Змія.

Розв’язка: перемога Микити над силами зла, усі прославляють героя.

Художні засоби.

Епітети: химерні мрії; юнак хоробрий, молодий; трон ваш золотий; страшного ката; страшні народні муки; державі молодій; долі злої; бенкет останній; голівоньку шовкову; сиву голову; вони безсилі; голови похилі; славою ясною; люди добрі; борці хоробрі; спокійно спати; сини …молоді, міцні, здорові; тяжкій журбі; малих дітей; гарна пісня; сонце красне; чутку дивну; черга невблаганна, грізна, люта; найменший брат; нову хату; новий хлів; плоха надія; неймовірну силу; любий сину; темніше неба; віченьки ясні; коралі …червоніші; ясному Князю; дужий…Змій; вогник віри; люди добрі; в страшний, тривожний час; хлопець він верткий; страшний та злий; снігом золотим.

Порівняння: «Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась. », «Такий він чорний, як та ніч. », «І, як звірі, в гніві люті», «А зачепиш — як огонь!», «Князівну ухопив І наче в прірву згинув», «Розірвуть, як хорти», «Княгиня ж — як та ніч. », «Погляньте: став, як дуб», «Пустив, дивіться, пару, Мов курява знялась», «Горять, вгорі літають, Мов снігом золотим Вітри у полі грають», «Як мертвий, Змій лежить».

Метафора: «Ах, краще б взяв мою він душу», «А кров червоними квітками Цвіла на дикім бур’яні», «Тепер же я горю в огні», «Чому ж увесь народ не встане Страшного ката розп’ясти»,«І вславить трон ваш золотий», «І в очі правді подивись», «Нехай страшні народні муки», «У тебе серце золоте. », «очі слізьми налились», «…мужа Палкого серцем», «І голівоньку шовкову Знов до серця притулю», «напоєна журбою, Тільки сльози розіллю», «І потоки людських сліз Згодом висохнуть росою. », «За що кров з нас смокче Змій», «Час до вітру обернутись», «…хто себе і зброю Вкриє славою ясною», «Хай земля йому — пером», «тільки слово — І скипів, і вже готово!», «Я б тебе озолотив», «Помогти в тяжкій журбі», «тяжка година», «є ще в нас орли, Та не тут, не в цій палаті, А в мужицькій простій хаті», «Довго Князь марнів від суму», «Налети орлом на Змія, Вбий його своїм крилом», «…вона тобі в дарунок Власне серце принесе. », «Мовчав, сховавши муку», «Ні крихти переляку».

Персоніфікація: «лихо і мине», «бо стіни мають вуха», «смерть збивається з життям», «Вітром гнеться й дуб у полі», «Ще не вмерла правда в світі, Вогник віри не погас. », «з його сила так і пре», «минало тебе зло».

Анафора (єдинопочаток): «Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… », «Такий він чорний, як та ніч. Такий зубатий та окатий. », «Б’ю я Князеві чолом, Б’ю чолом і воєводам», «Мав би ти, старий, палати, Мав би коней і волів —

Все, що тільки б захотів. », «Що іду я на двобій, Що поміряюсь я з гадом», «Та що ж це буде з ним?! Та він же не поборе?! », « Хай живе Князь! Хай живе Микита!», «Слава, слава, слава, Слава, слава Микиті!», «Хай живе Князь. Хай живе Княгиня! Хай живуть Микита і Князівна!».

Рефрен: «Сумний наш Князь, Сумний наш Князь».

Гіпербола: «Лягли йому на чоло хмари», «Літав орлом між ворогами», «Хай має він залізні руки», «Великий Володар Землі й самого пекла цар», «Їхні руки з криці куті.

І, як звірі, в гніві люті», «Вже з трьох літ боров мене. Раз колись коня мій син Перекинув через тин. », «Що підвернеться під руку,— Все потрощить, як макуху!», «А зачепиш — як огонь!», «У палатах сльози ллють», «Вхопить шкуру та як трісне,

Дух твій вийде, ані писне!», «Коли шкурою вже лясне,— На добраніч, сонце красне!», «Таку руку має він, Наш найменший брат, Микита. Не з заліза — з криці лита!», «Цей відразу По дванадцять шкур бере. », «І повірите, півсвіту Показало на Микиту».

Пестливі слова: сивенький мій, донечко, голівоньку, віченьки, лишенько.

Паралелізм: «На горі мак цвіте, А волошка в житі. Любить дівчину юнак Над усе на світі».

Риторичні запитання: «Та що ж це буде з ним?! Та він же не поборе?!», «Невже це з переляку?», «Ну що ж?», «Чому ж увесь народ не встане Страшного ката розп’ясти?!», «Невже країна вся байдужа. », «Але хто себе і зброю Вкриє славою ясною?!».

Оклики: Ах, в серці кров моя кипить! Такий він чорний, як та ніч. Відчуваючи зарані, Що у їх бенкет останній. Як у мене серце б’ється! Ні, до зброї, до двобою! Воєводи, на двобій! Досить вам зубів і лап! Хто не бореться, той раб! Гнулись ми, та досить гнутись: Час до вітру обернутись. Хай що буде, те і буде! Хай загине лютий Змій! Мусить край настати Змію! Є ж у нас борці хоробрі! Тут не місце жартувати! Але є ще в нас орли, Та не тут, не в цій палаті, А в мужицькій простій хаті! Не доводьте до гріха! Ні крихти переляку! В палац! До замку йде! Ой лишенько, ой горе! І сиплеть іскри з рота. Князь! Князь! Дорогу! Розступіться! Добридень вам усім! Б’ємо тобі чолом, Б’ємо й твоїй Княгині! Ой, гляньте, гляньте: Змій! Ой лишенько, дивіться! Який страшний та злий! Хоч боки розім’яли!! Дивіться! Ага! Дісталось і Микиті! Ай, як розгнівавсь Змій! О! знову кинув жару! Не видко ані-ні! Схопились знов! Ай-ай! Ну, тут вже буде край! Погляньте: Змій зваливсь! Це, мабуть, добре вшкварив!

Жанр твору: драма – казка

Ознаки драми:

Перелік дійових осіб на початку твору для постановки на сцені.

Діалоги (розмови двох і більше осіб) дійових осіб.

Ремарки (дії та жести персонажів, роздуми вголос, вигляд місця, обстановка) автора.

Поділ твору на частини, коли відбуваються події в різних місцях.

Ознаки казки.

Слова-повтори: «Сину, сину!», «Ось тут, ось тут», «Ой, гляньте, гляньте», «ані-ні», «Ай-ай», «Змій лежить..Лежить і не здригнеться».

Казкові слова: Ката-Змія, Великий Володар Землі й самого пекла цар.

Магічні числа: «Лишає він тобі три дні», «Вже з трьох літ боров мене», «Шли дванадцять посланців», «Через вас дванадцять шкір вже подер», 12 парубків, 12 дідів, 12 дітей.

Персонаж Микита наділений надлюдськими рисами.

Короткий виклад твору.

Змій щороку вимагав викуп від князя. Тепер черга прийшла князівни. У княжих палатах княгиня упала духом від горя, дівчина-прислуга надіється, що знайдеться мужній юнак, котрий поборе ненависного Змія. Князівна, як може, втішає батьків. Від змія приходить гонець і дає Князю три дні. Тому Князь скликає нараду.

У великій світлиці палацу серед воєводів на нараді не знаходиться смільчака. Раптом до Князя з пильною справою приходить дід. Він має розказує п’ятеро синів. Усі мнуть шкури, тому дуже сильні. Довго розказує про наймолодшого Микиту, котрий заразом мне дванадцять шкур, він може перемогти Змія. Князь закінчує нараду.

На подвір’ї Кожум’яки мнуть шкіри сини і розмовляють про нерозділене кохання Микити до князівни, дивовижну силу наймолодшого брата. Спочатку приходять від Князя дванадцять парубків, потім – дванадцять дідів, та не слухає їх, не відривається від роботи Микита. Коли прийшли дванадцять дітей, він вислухав їх і вирішив піти на двобій, щоб помірятися силою зі Змієм. До того ж гонець повідомив лиху новину, що Змій викрав Князівну.

На майдані за містом буде двобій. Ще ледве розвиднюється, а вже звідусіль збираються люди, займають місця. Ковалі всю ніч кували для Микити булаву. Приходить сумний Князь, ведуть схвильовану Княгиню. До замку Змія підходить Микита. Змій пускає вогняні іскри, пару, дим. Борці схоплюються, падають, піднімаються, гупає булава. Від ударів Змій звалився мертвим. Микита виносить зі замку Князівну. Щасливий народ славить Князя, Княгиню, Микиту з Князівною.

Тематика твору: добро переможе зло.

Носії добра – Микита, Князь, Княгиня, Князівна, родина Микити, 12 парубків, 12 дідів, 12 дітей, глядачі поєдинку.

Носії зла – Змій, посланець від Змія.

Драма вчить перемагати зло, бути відважним.

Головні персонажі – Князь, Дід, Микита Кожум’яка , Княгиня, Князівна, Змій.

Другорядні персонажі – воєводи, брати Микити, 12 парубків, 12 дідів, 12 дітей, Юрба, Дівчина.

Образ Микити Кожум’яки

А найменший — щось страшне!

Вже з трьох літ боров мене.

Він не встане і з стільця.

Розмовлять під час роботи…

Що б робив я з скарбом тим?!

Йдіть скажіть ясному Князю,

Образ Дівчини.

Ах, в серці кров моя кипить!

Коли б Князівну врятувати,

Я б не боялась самострати.

Нехай страшні народні муки,—

А ще страшніш народний гнів.

Образ Княгині

Прийшла черга — і смерть надії,

Мовчи. бо стіни мають вуха.

І що, коли нас Змій підслухав,—

Удвох загинем в одну мить.

Чому?! від сліз. не спала ночі?

Образ Князя

Чому?! від сліз. не спала ночі?

Тому моя й журба подвійна.

Який би зваживсь на двобій…

За три дні відповідь я дам.

Тільки б завтра був двобій!

Та не тут, не в цій палаті,

А в мужицькій простій хаті!

Образ Воєвод.

Вітром гнеться й дуб у полі.

Гнулись ми, та досить гнутись:

Правда! Час підставить груди:

Досить тих борців хвалити.

Сидить в задумі край вікна

І в простір дивиться кудись.

Смерть збивається з життям,

За що кров з нас смокче Змій?

Ви згадайте, скільки кращих

Скільки в розквіті дівчат

Образ посланця Змія.

Такий він чорний, як та ніч.

Related Post

Коли надійдуть декретні після подання заявиКоли надійдуть декретні після подання заяви

Зміст:1 Декретна відпустка: всі важливі нюанси, які потрібно врахувати2 Декретні – 2021: оформлення, розрахунок, оподаткування, відображення в обліку та звітності2.1 Як правильно оформити відпустку, яку в народі звуть декретною, в

Навіщо складати CELTAНавіщо складати CELTA

CELTA (Certificate in English Language Teaching to Adults) – це одна з провідних світових кваліфікацій для професійних викладачів англійської. Цей сертифікат є підтвердженням необхідного рівня знань і вмінь для викладання