Якщо гордість проявляється час від часу або з різних приводів, то гординя ж заповнює собою все, вона проявляється у виразі обличчя, в жестах, міміці, висловлюваннях. Гординю і зарозумілість не сприймають всі релігії світу. В Ісламі смирення під час молитви порівнюється з присутністю серця перед Аллахом Всевишнім.

Гординя – неналежне почуття власної вищості, кращості; невідповідна самооцінка, пиха, бундючність. Один з смертних гріхів у християнстві. Гордість — почуття особистої гідності, самоповаги. Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь.

Зарозумілість — це впевненість у своїй перевазі, зневажливе ставлення до оточуючих. Зарозумілість — це гордість, гордовитість, чванливість, презирливе ставлення до інших, нижчих по розуму і положенню.

Гордість – завищене почуття власної гідності, самоповага, зарозумілість, надмірно висока думка про себе, усвідомлення своєї переваги над іншими. Синоніми до слова “гордість”: гордовитість, гординя, зарозумілість, пихатість, чванливість, самолюбність, гонор.

Горди́ня — неналежне почуття власної вищості, кращості за інших; завищена самооцінка, пиха, бундючність. Перший і найголовніший зі смертних гріхів у християнстві.

Гордість — почуття особистої гідності, самоповаги. Відчуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому-небудь. Також те, що викликає такі відчуття, чим гордяться. Гордість може бути як відповідною, справедливою, адекватною так і наслідком невідповідної самооцінки, пихи, бундючності.

Різниця між ними полягає в тому, що хоча гордість є нормальною і виправданою, оскільки людина має особливі здібності, зарозумілість – ні.