Подвійне громадянство: нардепи пропонують заборонити голосувати власникам паспортів країни-агресора

Представники «Слуг народу» подали до Верховної ради три законопроєкти щодо врегулювання питання громадянства. Зміни, які пропонується внести до законодавства, передбачають легалізацію для тих українців, що вже мають паспорти інших держав, запровадження відповідної декларації, а також штрафи та навіть кримінальну відповідальність за приховування іншого громадянства. Тим, хто має російський паспорт загрожує обмеження в правах, а високопосадовцям – звільнення. «Слово і діло» вирішило розібратися, що пропонується в нових законодавчих ініціативах, чому попередні спроби запровадити так зване множинне громадянство зазнали поразки та що з цього приводу говорить Конституція України.

Для чого в Україні змінювати законодавство про громадянство

Нардепи від фракції «Слуга народу» Олег Дунда, Олександр Аліксійчук, Дмитро Микиша зареєстрували 25 січня три законопроєкти, які передбачають зміни до законодавства, «задля приведення інституту громадянства у відповідність до нових, більш жорстких геополітичних реалій» з урахуванням інтересів українців у діаспорах.

Також ініціатори законопроєктів стверджують, що вони бачать, як можна підкорегувати законодавство щодо громадянства не змінюючи Конституцію України. Власне це і стало каменем спотикання для всіх попередніх спроб унормувати ситуацію, коли в українців є кілька паспортів.

В Україні вже давно існує проблема, коли люди, як на східних, так і західних кордонах, отримують паспорти сусідніх держав для того, щоб безперешкодно їздити на заробітки, отримувати освіту чи вести бізнес.

Наше законодавство забороняє мати будь-яке інше громадянство, крім українського. Покарання – вилучення паспорта. Втрата українського громадянства тягне за собою низку неприємних наслідків, від позбавлення права голосу до неможливості володіти землею.

Що передбачають нові законопроєкти про подвійне громадянство

Законопроєкт N4640 щодо правового забезпечення наявності іноземного громадянства (підданства) у громадян України передбачає легалізацію та належне юридичне оформлення для тих, хто вже має паспорт іншої держави.

Запропоновані зміни передбачають:

• можливість для добровільної легалізації іноземного громадянства (підданства);
• набуття громадянами України громадянства (підданства) іноземної держави без втрати громадянства України;
• набуття іноземцями громадянства України без відмови від громадянства своєї країни;
• запровадження декларування про наявність (відсутність) іноземного громадянства (підданства) та ведення обліку громадян України, що мають громадянство інших держав.

Двома іншими проєктами пропонується запровадити адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення вимог щодо декларування іноземного громадянства.

Окремо йдеться про емігрантів та представників української діаспори, які хотіли б відвідувати Україну, інвестувати в нашу державу та підтримувати державу. Законопроєкт передбачає надання можливості брати «активну участь в політичному житті країні, зберігаючи при цьому своє іноземне громадянство».

Хто може втратити виборчі та інші громадянські права

Громадяни України, які мають паспорти інших держав зобов’язані подати декларацію про наявність іншого громадянства.

Законопроєкт передбачає подання декларації про відсутність іноземного громадянства особами, які претендують на:

• обрання на виборні посади;
• бути прийнятими на державну службу;
• на службу до органів місцевого самоврядування;
• проходження служби в правоохоронних органах тощо.

У законопроєкті прописано поняття «держава-агресор» і якщо в громадянина України виявиться громадянство або підданство держави, визнаної агресором щодо України, передбачена заборона зазначеним громадянам в реалізації їхніх виборчих прав.

Така заборона діє до скасування у визначеної держави статусу «агресора» або після виходу з громадянства такої держави.

Кого пропонують штрафувати та ув’язнювати через подвійне громадянство

Оскільки нардепи пропонують три законопроєкти, то зазначимо, що другий (N4642) передбачає запровадження адміністративної відповідальності за:

• порушення строків подання декларації про набуття (наявність) або припинення іноземного громадянства (підданства);
• подання свідомо недостовірних відомостей у декларації.

Законопроєкт передбачає, що згадані порушення тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до тридцяти тисяч неоподаткованих мінімумів громадян.

Метою третього законопроєкту N 4641 є встановлення кримінальної відповідальності за приховування громадянства держави-агресора.

Тобто передбачається, що в разі ухвалення згаданих законодавчих ініціатив декларування наявності іноземного громадянства (підданства) держави-агресора буде обов’язковим.

За порушення цієї норми декларування має бути передбачено кримінальну відповідальність – позбавлення волі від двох до п’яти років.

Дискусія про подвійне громадянство: за та проти

Про те, що Україні потрібне подвійне громадянство у 2019 році заявляв тоді ще міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, підкреслюючи, що за умови, що буде виключена держава-агресор.

«Україні потрібне подвійне громадянство, щоб зберегти зв’язок із мільйонами українців, які виїхали і розпочали нове життя в інших країнах. Якщо ми вже не можемо втримати їх географічно в Україні, давайте тоді втримаємо їх ментально та юридично у нашому українському просторі. Безумовно, не може йтися ні про яке подвійне громадянство з державою-агресором. Це табу. Це закрита тема. І це має бути чітко у законі прописано», – сказав він.

Подвійне громадянство: 86 країн світу дозволяють, у 51 – заборонено Подвійне громадянство дозволено в 86 країнах світу, в 29-ти – допускається, ще в 51-й – заборонено, в тому числі в Україні. 28 жовтня 2019, 16:32

Однак внесений до Верховної ради законопроєкт про подвійне громадянство був зупинений, бо тоді експерти заявили, що без змін до Конституції на рівні закону про громадянство це питання врегулювати неможливо.

Нардеп від «ЄС» Вікторія Сюмар тоді застерігала, що в разі ухвалення цього законопроєкту громадяни з подвійним громадянством могли би обирати своїх представників до органів влади та обиратися самі, зокрема до українського парламенту. Особливо це стосувалось власників так званих паспортів «ДНР» і «ЛНР», які не здали український.

Відтак, Рада зняла з розгляду законопроєкт №2590 «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства» ще на етапі винесення на розгляд у першому читанні.

При цьому проблема не зникла. 4 лютого 2021 року Військова контррозвідка СБУ викрила, що двоє мешканців Києва, один з яких колишній співробітник МВС, інший – уродженець Росії, намагалися укласти контракт на проходження військової служби в Нацгвардії. Під час оформлення відповідних документів кандидати свідомо приховали наявність громадянства РФ.

Не менш чутливим є питання подвійного громадянства на кордоні з Угорщиною. Останнє дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» показало, що 33,5% опитаних мешканців Закарпаття повністю або частково схвалюють запровадження в Україні інституту подвійного громадянства.

Понад 90% представників національних меншин, які брали участь в опитуванні, вважають, що цінність другого паспорта полягає у можливості працевлаштування за кордоном. Для понад 52% це можливість виїхати для постійного проживання чи роботи.

Про що йдеться в Конституції щодо подвійного громадянства

У ст. 4 Основного закону Україні йдеться про те, що в нашій державі діє єдине громадянство. Як пояснив «Слово і діло» експерт з конституційного права Олександр Москалюк, коли ухвалювали Конституцію, треба було уникнути окремого громадянства Автономної Республіки Крим.

«З юридичної точки зору, подвійне громадянство – це коли людина одночасно перебуває в громадянстві України та адміністративно-територіальної одиниці на території України. Наприклад, у США громадянин держави є ще й громадянином штату», – пояснив юрист, додавши, що подібну норму прописали в нашій Конституції і тоді це було правильне рішення.

Водночас експерт вважає, що при цьому людина може одночасно перебувати в громадянстві іншої держави.

«Немає перепон, щоб на законодавчому рівні дозволити множинне громадянство. Хоча бажано було б, щоби Конституційний суд розтлумачив цю норму. А що стосується закону «Про громадянство», то, звичайно, він обмежує множинне громадянство. І передбачено, що людина, яка свідомо отримала, крім українського, ще й громадянство іншої країни, може втратити наше», – пояснив він.

Своєю чергою політолог Андрій Дуда в коментарі «Слово і діло» зауважив, що громадянство – це конституційна норма, тому всі законопроєкти щодо подвійного чи множинного громадянства суперечитимуть Конституції.

При цьому ситуація складається не дуже справедливо до тих українців-мігрантів, які зберегли українську мову, культуру, традиції, інвестують величезні кошти в українську справу, але не можуть отримати громадянство України.

«Подвійне громадянство може мати серйозні ризики: під виглядом надання громадянства українській діаспорі може бути розширена кількість громадян за рахунок російської діаспори. Діаспора РФ не зберегла ні мови, ні національної ідентичності. Але за певних причин може отримати громадянство. Отже, отримає право голосу на виборах в Україні», – роз’яснив Андрій Дуда.

На думку Москалюка, якщо вже й застосовувати множинне громадянство, то із обмеженнями щодо осіб, які працюють в органах державної влади. Адже, якщо особа-державний чиновник є громадянином кількох держав, тоді може виникати конфлікт інтересів.

Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Пенсії громадянам, що за кордоном

Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон), інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 51 Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

Міжнародними договорами (угодами), укладеними Україною з іншими країнами визначено умови пенсійного забезпечення за територіальним принципом, або за пропорційним принципом.

Відповідно до договорів, що базуються на територіальному принципі, витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач.

У цьому випадку сумується стаж, який набутий на території України та держави, з якою укладено угоду.

Стаж враховується із урахуванням правил законодавства держави, на території якої людина працювала і сплачувалися внески.

Так у разі переїзду пенсіонера на проживання, зокрема, в Молдову, Азейбарджан, Казахстан,Білорусь або Грузію, пенсія виплачується цими країнами, оскільки із ними укладено міжнародні договори у сфері пенсійного забезпечення за територіальним принципом.

Аналогічна ситуація, якщо пенсіонер переїхав в Україну.

Питання зарахування страхового стажу громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав регулюється Угодою про гарантії прав таким громадянам в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року і Міністерство опрацьовує законодавчі пропозиції щодо унормування даного питання у тому числі шляхом укладення двосторонніх угод із відповідними підписантами зазначеної угоди.

За територіальним принципом здійснюється виплата пенсії в країни Співдружності Незалежних Держав (Вірменія, Киргизстан, Росія (денонсувала в односторонньому порядку), Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан).

Договорами, що базуються на пропорційному принципі, передбачено, що кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї сторони. Україною підписані та Верховною Радою України ратифіковані Договори про соціальне забезпечення з такими державами, як Республіка Болгарія, Естонська Республіка, Королівство Іспанія, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Словацька Республіка, Чеська Республіка, Португальська Республіка, Республіка Польща. В разі переїзду пенсіонера на постійне проживання в ці країни, виплата пенсії продовжується українською стороною.

Якщо пенсіонери, які працювали в цих країнах, повертаються жити в Україну, то необхідно звертатись до територіальних органів Пенсійного фонду України для оформлення установлених формулярів зв’язку і відповідно частину пенсії буде призначено тією державою, де набуто страховий стаж і з якою укладено двосторонній міжнародний договір за законодавством цієї держави, а виплачуватиметься в Україну пенсіонеру. Іншу частину пенсії – за український страховий стаж – призначає територіальний орган Пенсійного фонду України за законодавством України.

Перелік угод та договорів, які регулюють питання пенсійного забезпечення (територіальний принцип)

№ п/п

Країна

Міжнародні договори (угоди)

Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, вступила в силу з дня підписання