Що таке вапнування ґрунту

На думку науковців, однією з головних причин, що призводить до деградації ґрунтів, є виключення зі системи удобрення гною та хімічних меліорантів. Відтак, аби вести прибуткове агровиробництво на деградованих ґрунтах, потрібно відновити їх потенціал завдяки внесенню достатньої кількості органічної речовини, мінеральних добрив та вапнякових матеріалів.

Вапнування ґрунтів – прийом хімічної меліорації, що полягає у внесенні в ґрунт карбонату, оксиду або гідроксиду кальцію і/або магнію для нейтралізації надлишкової кислотності.

Вапнування є важливим елементом агрономії, оскільки загальна площа кислих ґрунтів в Україні серед орних земель становить 4 млн 470 тис. га, з них сильнокислих (з рН ґрунтового розчину менше 5,0) – 400 тис. га, середньокислих (рН 5,0–5,5) – 1 млн 200 тис. га, слабокислих (рН 5,5–6,0) – 2 млн 870 тис. га.

Вапнування поліпшує фізико-хімічні та агрофізичні властивості ґрунту. Науковий досвід свідчить, що шкідлива дія підвищеної кислотності ґрунту усувається внесенням необхідної дози вуглекислого кальцію (вапна), який не лише підвищує рН ґрунту, а й зв’язує шкідливий алюміній та марганець у малорозчинні сполуки, тобто нейтралізує шкідливу дію алюмінію і зайвий марганець, збільшує кількість обмінних основ, тим самим ґрунт збагачується кальцієм і магнієм.

Крім того, вапнування – це не лише зменшення кислотності, але й важливе для рослин добриво. До плюсів вапнування також можна віднести підвищення пухкості ґрунту – такий ґрунт буде добре вбирати вологу і утримувати її недалеко від поверхні. Унаслідок цього коріння рослин отримає оптимальне просочення водою навіть у жарку погоду. В умовах вологості і насиченості корисними елементами швидко розвивається ґрунтова мікрофлора, що призводить до природного удобрення. Усі ці фактори в сукупності забезпечують зростання обсягів та підвищують якість врожаю.

Види вапняних добрив

Для проведення вапнування можуть використовуватися як спеціально отримані шляхом випалу або розмелювання порошки (крейда, доломіт, вапняк), так і промислові відходи з високим відсотком вапна.

Солі натрію для вапнування непридатні, оскільки в результаті погіршуються фізичні властивості ґрунту. Також непридатні кальцієві солі сильних кислот, наприклад гіпс, які навпаки призводять до підкислення ґрунту.

Основний засіб вапнування ґрунтів – вапняне борошно, майже повністю складається з карбонату кальцію (СаСО₃). Якщо в суміші, крім карбонату кальцію, міститься велика кількість карбонату магнію (MgCO₃), то така суміш називається доломітовим борошном.

Магнієві породи міцніші, і отримати з них борошно трохи складніше, зате в результаті виходить більш корисне для сільськогосподарських культур добриво. Найбільший брак у солях магнію відчувають піщані ґрунти, тому для них чисте вапно практично не використовується. Для досягнення кращого результату до суміші можна додати мергель і навіть звичайний цементний пил.

Якість внесених у ґрунт порошків визначається процентним вмістом карбонатів кальцію і магнію (особливо це важливо для промислових відходів) і тим, наскільки тонкий помел. Великі частинки мають нижчу здатність до розчинності, тому ґрунт «засвоює» їх повільніше. Для найбільшої ефективності бажано вибирати вапнякове борошно з товщиною помелу не більше 0.25 мм.

Засіб для ефективного вапнування – гашене вапно. Це порошок, отриманий при випалюванні вапнякових порід, з’єднаний з водою. Гашене вапно або пушонка в перші кілька років нейтралізує ґрунт швидше, ніж звичайне вапняне борошно. Після кількох курсів вапнування ефективність цих двох складів стає приблизно однаковою.

Норми внесення вапна коливаються від 2 до 8 т на 1 га відповідно до кислотності ґрунту та його буферної здатності. Ці норми повинні бути достатніми для підтримання в ґрунті слабокислої та близької до нейтральної реакції середовища. Вапнування ґрунту проводять один раз у 4–6 р., найефективніше діє на 2-й або 3-й рік після застосування.

Першочерговому вапнуванню підлягають сильнокислі (важкого та середньосуглинкового гранулометричного складу) та середньокислі ґрунти; слабокислі – потребують підтримувального вапнування в невеликих нормах (0,5–1 т вапна на 1 га) з метою нейтралізації підкислювальної дії мінеральних добрив, зокрема азотних.

Коли найкраще проводити вапнування?

Найкращим часом для проведення вапнування є післяжнивний період, адже наступні обробітки ґрунту – дискування, культивація – забезпечують рівномірне перемішування вапна з верхнім шаром ґрунту. Рідше здійснюють вапнування разом із передзимовою оранкою. Але дехто практикує це також і взимку, або під час ранньовесняних робіт з підготовки ґрунту.

Під час весняного вапнування, яке проводять ще до першого розпушування ґрунту, вапно додають разом з перегноєм – це дозволяє заощадити витрати добрив, оскільки поглинальні властивості субстрату в цьому випадку підвищуються. Швидкість розчинення добрив буде залежати від наявності води, тобто від погодних умов.

Кальцієві добрива, з яких вапно швидко надходить у ґрунт, – це оксидні добрива (CaO), але через ризик надмірного перенасичення ними ґрунту не рекомендується вносити їх навесні. Це загрожує збільшенням рН ґрунту до рівня рН 7,2, що зробить багато ґрунтових елементів недоступними для рослин.

Відтак, навесні краще вносити карбонатні добрива (СаСО₃). Карбонатним добривом, що найбільш швидко розчиняється, є крейда, яку вносять у нормі 1-1,5 т/га або 0,5 т/га у перерахунку на СаО.

Крейда без механічного подрібнення має частки розміром менші ніж 0,147 мм. Хлорофіл призводить до підвищення розчинності вапняку. Тому крейда володіє високою нейтралізуючою силою (кількість добрив, необхідних для нейтралізації певної кількості кислоти), що є особливістю кальцій-магнієвих добрив, тому при низькому вмісті магнію в ґрунті доцільно застосовувати добрива у вигляді карбонату магнію.

Процедуру можна здійснювати і восени під час підготовки ґрунтів до майбутнього сезону. Вапняні і органічні добрива рівномірно розподіляють по поверхні ґрунту, а потім перекопують. Якщо осінь дощова, то додаткового поливу не потрібно.

Доломітове борошно можна використовувати для вапнування навіть у зимовий період – для цього його розсипають на полях просто поверх снігового покриву.

Слід пам’ятати, що першим кроком до покращення рівня кислотності ґрунтів є проведення аналізів ґрунтів. І тільки потім безпосередньо запуск процесу внесення добрив.

Адже ефективність вапнування залежить від рівня кислотності ґрунту: чим вищий рівень кислотності, тим гостріша потреба у внесенні вапняних добрив і більша віддача від їх використання. Тому перевіряти pH ґрунту потрібно постійно.

Про кислу реакцію середовища свідчать деякі зовнішні ознаки. Кислі сильнопідзолисті ґрунти мають чітко виражений горизонт – 10 см і більше. На підвищену кислотність ґрунту вказують також поганий ріст і розрідження (самовипадання) посівів конюшини, люцерни, буряку, пшениці озимої після перезимівлі, активний розвиток таких стійких до кислотності бур’янів і диких рослин, як щавель, осока, жабрій, жовтець повзучий, щучник, багно, ситник, верес, хвощ польовий та ін. Якщо в польових лісосмугах добре ростуть дуб, бук, біла акація, шипшина, то такі ґрунти вапнування не потребують. Велика кількість лободи і кропиви вказує на те, що ґрунт не лише нейтральний, а й багатий на елементи живлення.

Проте, цих зовнішніх ознак зовсім недостатньо для виявлення ступеня кислотності, тому що вони є лише орієнтовними. Потреба у вапнуванні та стан кислотності ґрунту з більшою точністю визначається лабораторними аналізами за комплексом агрохімічних показників (обмінної і гідролітичної кислотності, ступеня насиченості ґрунту основами, вмістом органічних речовин, рухомих сполук алюмінію й мангану) з урахуванням гранулометричного складу ґрунту та біологічних особливостей вирощуваних культур, оскільки за pH ґрунту > 6,0 значно збільшуються втрати кальцію внаслідок вимивання. Потрібно також врахувати, що більшість ґрунтів України сильнокислі від природи і перевапновувати їх недоцільно.

Гарних врожаїв та переможних вам рішень!

Вапнування ґрунту восени — коли і навіщо проводити?

Вапнування ґрунту — одна з останніх садових робіт року. Чому варто посипати грядки вапном? Ідея полягає в тому, щоб підвищити pH ґрунту і позбавитись дефіциту кальцію. Коли його занадто мало, ґрунт стає кислим, і більшість овочів не можуть поглинати поживні речовини з нього або споживають їх занадто мало. Рекомендується вапнувати як грядки, так і землю під декоративними рослинами. Але, будьте уважні, ця процедура тільки нашкодить рослинам, які вимагають кислого субстрату, наприклад, рододендрони, гортензії, лохина, верес тощо.

Вапнування ґрунту восени — коли і навіщо проводити?

Яке буває вапно?

Вапнування допомагає не тільки розкислити ґрунт, а й наситити його необхідними для рослин елементами. Тобто це ще і якісне добриво. Доведено, що земля після вапнування стає більш пухкою і значно краще утримує вологу в поверхневому шарі, саме там, де розташовані корені наших рослин. Це значно покращує насичення їх вологою в спеку.

Вапнування також сприяє присутності в субстраті корисних організмів, в тому числі дощових червів, які перетворюють органічні залишки на гумус. Але в сухому ґрунті життєдіяльність корисних мікроорганізмів практично неможлива, тому обов’язково слідкуйте, щоб земля на грядках не пересихала. Мульчування дуже допомагає контролювати зволоженість ґрунту.

В продажі сьогодні можна зустріти вапно різних торгових марок і складу. Вапняне борошно — це майже на 100% карбонат кальцію – СаСО₃. Крім карбонату кальцію, до суміші може входити карбонат магнію – MgCO₃. Таке добриво називається доломітове борошно і воно вважається більш корисним для городніх культур.

Для бідних піщаних ґрунтів чисте вапняне борошно використовувати не рекомендують, адже така земля відчуває величезний дефіцит у солях магнію. Тому найкращий вибір у цьому випадку саме доломітове борошно.

Гашене вапно (гідроксид кальцію Са(ОН)₂) — ще один засіб для вапнування ґрунту. Вважається, що воно працює швидше за вапняне борошно в перші два роки після проведення. Але з часом, після кількох процедур вапнування, ефективність цих двох складів вирівнюється.

Попіл як добриво також має функцію вапнування ґрунту. Який буває попіл і як його використовувати, читайте в нашій статті за посиланням.

Як і коли проводити вапнування ґрунту

Вапнування ґрунту є простою процедурою: просто посипте ґрунт вапном, а потім перекопайте верхній шар на глибину 15-20 см (можна перемішати, наприклад, сапою чи плоскорізом). Вапно легке — воно має консистенцію меленої крейди, тому потрібно дочекатися ясного безвітряного дня, щоб воно не розлетілося за вітром.

Найкращий час для вапнування ґрунту — пізня осінь. В цей період процедура приносить найкращі результати. Грунт встигає до сезону посадок повністю всотати в себе вапно і повільно розкислитися. Крім того, овочі не можна садити або сіяти відразу після посипання грядок вапном. Також не рекомендується змішувати вапно з азотними мінеральними добривами. А навесні ми зазвичай вносимо якраз азотні добрива для швидкого старту росту наших рослин.

Для ранньовесняного вапнування (за кілька тижнів до посадок) можна використовувати тільки карбонатні добрива — вапняне і доломітове борошно, крейду. Гашене вапно (оксидне добриво) особливо не рекомендують вносити навесні, бо кальцій в такій формі швидко надходить у ґрунт, що загрожує збільшенням його pH до рівня 7,2, коли більшість поживних речовин вже є недоступними для рослин.

Крім вапнування існують і інші способи розкислити ґрунт. Детально про це читайте в нашій статті Як розкислити ґрунт.

Як часто і скільки вносити вапна?

Нема потреби вносити вапно в ґрунт частіше одного разу на два або навіть на три-чотири роки. Легкі ґрунти слід вапнувати частіше, важкі — рідше. Варто дотримуватися помірності, адже, як і в усьому, з вапнуванням можна переборщити, і тоді ефект буде протилежним очікуваному.

Рекомендуємо придбати ph метр для ґрунту , який дозволить регулярно контролювати його кислотність та підбирати відповідні засоби для покращення якостей землі на ваших грядках.

Немає точної норми вапнування. Це добриво вноситься в залежності від кислотності ґрунту і може коливатися від 2 до 8 кг на 10 м² грядок. Для сильнокислих та середньокислих ґрунтів норма вапнування значно вища ніж для слабокислих. Останні потребують підтримувального вапнування раз на два-три роки у нормі від 0,5 до 1 кг на 10 м² грядок.

Кислотність ґрунту можна визначити і в домашніх умовах, тобто без спеціальних приладів. Читайте в нашій статті, як.

ЗЕЛЕНА САДИБА.