Усе про дієслово: таблиці
У цьому великому матеріалі ми зібрали все найголовніше про дієслово. Для зручності інформацію подано в таблицях. Більш детально про кожну з тем дізнавайтеся з розділу “Читайте більше” в кінці матеріалу. Там викладено вичерпні дані про кожну підтему.
Дієслово – це самостійна змінна частина мови, слова якої називають дію або стан предмета як процес і відповідають на питання що робити? що зробити? (у початковій формі).
Початкова форма дієслова має назви: інфінітив, неозначена форма дієслова. Синтаксична роль: може виступати усіма членами речення.
Форми дієслова
Перехідні і неперехідні дієслова
Запам ‘ятайте! Щоб визначити перехідність-неперехідність дієслова, треба в реченні знайти іменник або займенник, який залежить від дієслова, з’ясувати, в якому відмінку вони стоять.
Перехідні | Приклади | Неперехідні | Приклади |
Означають дію, що переходить або спрямована на предмет. Вони вимагають від залежного іменника чи займенника певного відмінка: |
а) знахідного відмінка без прийменника;
б) родового відмінка із значенням частини від цілого;
б) купити (хліба) – не весь, а лише, наприклад, буханець, випити кави – не всю, а лише, наприклад, філіжанку;
а) дієслово сполучається з іменником у будь-якому відмінку, крім З.в., Р.в., який має при собі заперечну частку не або вказує на частину від цілого;
б) дієслова на -ся, -сь
Зверніть увагу!
1. Принести сіль (усю сіль) – принести солі (частину), розвантажити цемент (весь) – розвантажити цементу (частину), придбати цукор (весь) – придбати цукру (частину).
2. Деякі дієслова, залежно від контексту, бувають то перехідними, то неперехідними: малює картину і Сашко малює; співає арію і Оксанка співає. 3.
Багатозначні дієслова можуть бути перехідними в одних своїх значеннях і неперехідними в інших (бити ворога, грати роль, читати книгу – бити в барабан, грати на нервах, любить читати).
Види дієслів
Доконаний | Недоконаний |
Вказує на завершену дію і відповідає на питання що зробити? що зробив? що зроблю? Ці дієслова не мають форми теперішнього часу. | Вказує на незавершену дію і відповідає на питання що робити? що робив? що роблю? що буду робити? |
намалювати, перейти, зіскочити, затримати | малювати, іти, скакати, затримувати |
Зверніть увагу!
1. Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних способів:
1) додаванням і відкиданням префіксів (світити – засвітити, вабити – привабити);
2) заміною, додаванням чи відкиданням суфіксів (повторювати – повторити, допомагати – допомогти);
3) чергуванням звуків у корені (збирати – зібрати);
4) зміною наголосу (розки́дати – розкидáти, скли́кати – скликáти);
5) зміною коренів (брати – взяти, ловити – упіймати, заходити – зайти).
- Окремі дієслова поєднують у собі значення як доконаного, так і недоконаного виду. До них належать дієслова із суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, гарантувати, наслідувати, організувати, телефонувати тощо. Ці дієслова виявляють своє видове значення у контексті.
Дієвідміни
Зверніть увагу! В особових формах дієслів бити, звивати, лити, пити голосний -и- не зберігається: лити – ллють, пити – п’ють.
б) з основою на приголосний: мог-ти, нес-ти;
в) з основою на -оро-, -оло-: молоти, боротися;
г) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), -а-, -ва-, -ону-, що не випадають при змінюванні: раді-ти (радію), зацвіта-ти (зацвітаю), зігріва-ти (зігріваю); крикону-ти (криконуть)+ гнати, брати, прати, драти і подібні;
ґ) з основою на -ота: белькотати, муркотати;
д) дієслова з основою на -я: сія-ти, смія-тися;
е) із суфіксами -ува-, -юва-, які втрачають -ва-: годувати (годують), гостювати (гостюють);
б) з суфіксом -а- після й та шиплячих, який в особових формах випадає: кричати (кричиш), стояти (стоїш);
в) дієслова на -отіти, які мають відповідники на -отати (тому цокотіти – цокотять – ІІ дієвідміна, а цокотати – цокочуть – І дієвідміна): булькотіти, муркотіти, тріскотіти;
Зверніть увагу! Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін, тому й пишемо: стелеться і стелиться, хропеш і хропиш.
Способи дієслів
Дійсний | Умовний | Наказовий |
Дієслова називають дію, яка відбулася, відбувається чи відбудеться, тобто це ті дієслова, які мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу. | Дієслова називають бажану або можливу за певних умов дію і відповідають на питання що робив би? що зробив би? Бувають доконаного і недоконаного виду. | Форми цих дієслів містять спонукання до дії у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради і відповідають на питання що роби? що зроби? Бувають доконаного і недоконаного виду. Мають просту і складену (окремі дієслова у І особі однини та всі дієслова у ІІІ особі однини і множини) форму. |
У минулому часі змінюються за родами і числами, у теперішньому і майбутньому – за особами і числами. | Змінюються за родами і числами. | Змінюються за особами і числами. |
Умовний спосіб
Утворення | Рід | Множина | ||
Чоловічий | Жіночий | Середній | ||
минулий час + частки б (після слова, яке закінчується на голосний), би (після слова, яке закінчується на приголосний) | мріяв би, ніс би | мріяла б, несла б | мріяло б, несло б | мріяли б, несли б |
Зверніть увагу! Частки би, б завжди з дієсловами умовного способу пишуться окремо і не завжди стоять в реченні при дієслові, часто вони відірвані від нього і стоять в іншій частині речення. Якби ви вчились (би) так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).
Наказовий спосіб
Особа | Утворюються від основи теперішнього, майбутнього часу | Однина | Множина |
І | нес-уть, устан-уть, співа-ють | хай несу, хай устану | нес-імо, устань-мо, їж-мо |
ІІ | нес-уть, устан-уть, співа-ють | нес-и, устань, співай | несіте (несіть), співайте |
ІІІ | несе, несуть, устане, устануть, співає, співають | хай несе, нехай устане, хай співає | хай несуть, нехай устануть, хай співає |
Зверніть увагу! 1. Складена форма майбутнього часу наказового способу утворюється за допомогою часток хай, нехай. 2. Дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти і под. зберегли давню систему дієвідмінювання, тому в закінченні другої особи однини ш не вживається: даси, їси, розповіси, відповіси, а не дасиш, їсиш, розповісиш.
Дійсний спосіб
Час | Минулий | Теперішній | Майбутній |
дія відбулася (відбувалася) до моменту мовлення про |
І особа: сяятиму – сяятимемо;
ІІ особа: сяятимеш – сяятимете;
ІІІ особа: сяятиме – сяятимуть, будуть сяяти.
дієслова недоконаного
виду (чита-ють, леж-ать)
+ особові закінчення:
Однина – множина
основа майбутнього часу
+ особові закінчення: прочита-ють – прочита-ю, прочита-єш – прочита-є;
б) проста форма недоконаного виду: інфінітив + особові закінчення: читати-му, читати-меш, читати-ме…
Зверніть увагу! Дієслова у дійсному способі мають також і давноминулий час, який означає дію, що відбулася перед іншою дією: сказав був, зібралася була, домовилися були тощо. Такі форми утворюються за допомогою дієслів минулого часу та допоміжного дієслова бути у відповідних формах минулого часу.
Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часів дійсного способу
Теперішній час
Недоконаний вид
Особа і число | І дієвідміна | II ДІЄВІДМІНА | |||
однина | множина | однина | множина | ||
І | (я, ми) | цвіт-у, раді-ю | цвіт-емо, |
Майбутній час
І дієвідміна
Число | Особа | Вид, форма | ||
доконаний | недоконаний | |||
проста форма | проста форма | складена форма | ||
однина | І | напиш-у, збуду-ю | писати-му, будувати-му | буду писати, буду діяти |
ІІ | напиш-еш, збуду-єш | писати-меш, |
II дієвідміна
Число | Особа | Вид, форма | ||
доконаний | недоконаний | |||
проста форма | проста форма | складена форма | ||
однина | І | побач-у, викош-у | бачити-му, косити-му | буд-у бачити, буд-у косити |
ІІ | побач-иш, викос-иш | бачити-меш, |
Увага! В українській мові є ряд дієслів з нерегулярними формами, які слід запам’ятати:
а) бути, дати, сісти, повісти, гнати, жити, слати, іти, взяти, підняти, їсти;
б) дієслова-омоніми вити (вию, в’ю), слати (стелю, шлю), жати (жну, жму).
Зразки дієвідмінювання
(теперішній, майбутній час)
Число | Особа | Особові форми дієслів | ||||||
Інфінітив | їсти | гнати | іти | жити | дати | взяти | доповісти | |
однина | І | їм | жену | іду | живу | дам | візьму | доповім |
ІІ | їси | женеш | ідеш | живеш | даси | візьмеш | доповіси | |
ІІІ | їсть | жене | іде | живе | дасть | візьме | доповість | |
множина | І | їмо | женемо | ідемо | живемо | дамо | візьмемо | доповімо |
ІІ | їсте | женете | ідете | живете | дасте | візьмете | доповісте | |
ІІІ | їдять | женуть | ідуть | живуть | дадуть | візьмуть | доповідять |
1. У сучасній українській мові стилістично правильними вважаються такі форми: дадуть відповідь (а не відповідять), зроблять доповідь, повідомлять (а не доповідять), розкажуть (а не розповідять).
2. Дієслово бути в усіх особах і числах теперішнього часу має форму є. Проте іноді в художньому, публіцистичному та науковому мовленні можуть уживатися форми єсмь (І особа однини), єси (ІІ особа однини), єсть (ІІІ особа однини), єсте (ІІІ особа однини) та суть (ІІІ особа множини).
Уживання дієслова в одному способі замість дієслів в іншому способі
№ | Спосіб | Замість якого способу вживається | Приклади | Примітки |
1. | Дійсний (ІІ ос. теп. або майб. часу доконаного виду) | Наказовий | Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський); Підете до магазину і придбаєте книги. | |
2. | Дійсний (минулого часу) | Наказовий | Пішли додому! | |
Умовний | Наказовий | Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки, що росте у вашім садочку? (М.Коцюбинський); Ти б, сину, мовчав (І. Нечуй-Левицький). | Так висловлюються, коли хочуть пом’якшити тон наказу або висловити прохання, побажання, пораду. | |
4. | Наказовий | Дійсний | А хтось візьми та й пусти чутку, що то я написав того листа (М. Стельмах); Другі бігають, кричать, а ти сиди, пряди, вечеряти подай…а тоді й лягай (Панас Мирний). | |
5. | Наказовий | Умовний | Прийди я вчасно, нічого б не сталося. | |
Уживання інфінітива | ||||
6. | Інфінітив | Наказовий | Не курити! Перед уживанням виріб кип’ятити. | |
7. | Умовний | Піти б додому! Мені б книжку цікаву купити. | Інфінітив уживається з часткою б (би). |
Уживання дієслова в одному часі замість дієслів в іншому часі
№ | Час | Замість якого часу вживається | Приклади | Примітки |
1. | Минулий | Теперішній | Він глибоко замислився (замислився на даний момент); Дорога розкисла (є такою у даний момент). | Такі дієслова вказують на минулу дію, результат якої наявний у момент мовлення. |
2. | Минулий | Майбутній | Христино Архипівно, ми пішли (О. Корнійчук). | Підкреслюється те, що намір діючої особи обов’язково здійсниться. |
Теперішній | Минулий | Я похитнувся, мов підтятий, а думка робить своє, спогади пливуть (П.Грабовський); І серце, хоч і звикле до блукання, до чужини, до вічного змагання, чогось бувало плаче в тій порі, немов дитина… (Леся Українка). | Це засіб наближення читача до описуваних подій минулого. Значення минулого часу може підсилюватися частками було, бувало. | |
4. | Теперішній | Майбутній | Концерт починається завтра о 19 годині; Автобус відходить за десять хвилин. | Так висловлюються найчастіше в наказах, оголошеннях, розпорядженнях, а також у тому випадку, коли дія обов’язково відбудеться у близькому майбутньому. |
5. | Майбутній (проста форма) | Минулий | Раз на вікні у панському будинку патлатий цуцик спочивав: то ляже на бочок, то догори на спинку або на лапки морду клав (Л. Глібов); Тоді схопився осел на ноги та як зареве, а птахи всі врозльот (І. Франко); Перші рази, як тільки Роман вилізе було на вікно, школярі в класі піднімуть регіт (С.Васильченко). | Дія, яка повторюється, чергується або йде одна за одною, а також вказується раптовість, несподіваність дії (у такому випадку дієслово вживається із часткою як). Значення минулого часу може підсилюватися частками було, бувало. |
Безособові дієслова
Безособові дієслова називають дію або стан, що проходять самі по собі, незалежно від особи. Вони бувають доконаного і недоконаного виду. Безособові дієслова називають:
№ | Означають | Приклади | Форми |
1. | Явища природи | світає, вечоріє, сутеніє, стемніло, затопило, дощить, мрячить | у дійсному способі третьої особи однини теперішнього і майбутнього часів (світатиме, буде світати), минулому часі – середнього роду (світало) |
2. | Стихійні явища | замело, занесло, залило, вимерзло, висушило | в умовному способі – середнього роду (замело б, висушило б) |
3. | Наявність / відсутність предмета або явища | сталося, минулося, не вистачає, бракує | в умовному способі – середнього роду (сталося б) |
4. | Психічний, психологічний або фізичний стан людини – різні відчуття, переживання, стан | морозить, дихається, не спиться, водиться, нудить, трусить, гнітить, сниться, хочеться, не терпиться | |
5. | Випадковість протікання події, незалежність її від особи (дієслова успіху) | щастить, поталанило, фортунить | в умовному способі – середнього роду (таланило б) |
Зверніть увагу!
1. Безособові дієслова не потрібно плутати із незмінюваними безособовими формами на -но, -то, утвореними від дієприкметників: зроблений → зроблено, написаний → написано.
2. Частина безособових дієслів є однозначними словами, тому їх форми не можна сплутати з формами повноцінних дієслів: вечоріє, таланить, дощить. Однак деякі багатозначні дієслова можуть бути і особовими, і безособовими:
3. Безособові дієслова виступають у ролі головного члена речення (присудка) в односкладних реченнях і часто з додатком. Підметів у таких реченнях не буває (немає виконавця дії):
- Мати трусить(особове) рядном перед моїми очима. – Мене аж трусить(безособове) від холоду.
Уживання безособових дієслів
- Безособові форми на -но, -то не мають морфологічно вираженого значення часу. Однак контекстуально наявність результату дії, яку підкреслює безособова форма, може бути віднесена до минулого, теперішнього чи майбутнього. У реченні на віднесеність дії, названу безособовою формою, до минулого або майбутнього часу може вказувати допоміжне дієслово було або буде:
- Укріплені райони противника було прорвано (О. Гончар).
- Все буде зроблено вчасно.
Зверніть увагу! Якщо у реченні йдеться про дію, завершену у минулому недавно, то безособова форма вживається без допоміжних дієслів. Якщо ж мовиться про давно закінчену дію, додається допоміжне дієслово було:
- Останній літачок було зроблено, в кімнаті усе прибрано.
- В українському мовленні вживання безособових дієслівних форм на -но, -то є більш прийнятним, ніж тих дієприкметників, від яких вони утворені:
- Справу зроблено (а не Справа зроблена);
- Воду випито (а не Вода випита);
- Резолюцію схвалено одноголосно (а не Резолюцію схвалена одноголосно).
Найпоширеніші способи творення дієслів
№ | Способи творення дієслів | Словотворчі афікси | Приклади |
1. | Префіксальний | префікси: у-(в-), ви-, від-(віді-), над-(наді-), під-(піді-), роз-(розі-), об-(обі-), з-(зі-, із-, с-), за-, по-, на-, про-, при-, пере- тощо | укласти – класти; внести – нести; викликати – кликати; відігнати – гнати; надірвати – рвати; зігріти – гріти |
2. | Суфіксальний | суфікси: -а-(-я-), -и-, -і-(-ї-), -ува- (-юва-), -ну-, -ся | наголошувати – наголос; ахати – ах; рухати – рух; біліти – білий; стукнути – стук; братися – брати |
3. | Префіксально-суфіксальний | одночасно за допомогою префіксів і суфіксів | підсилити – сила; сповільнити – повільний; оприлюднити – прилюдно; подвоїти – двоє |
4. | Лексико-семантичний | годинник іде, час біжить, сонце встає, ціни ростуть |
Читайте також:
Related Posts:
1. Дієслово як частина мови. Форми дієслова
Дієслово — самостійна частина мови, що означає дію або стан предмета й відповідає на питання що робити? що зробив? що робили? що робитимуть? що робила? та ін.
Найчастіше дієслово в реченні є присудком , хоча може виконувати роль підмета, додатка, означення, обставини .
Ми літуємо собі, аж поки за нами не приїжджають або ж не шлють телеграм із проханням вирядити додому. Хлопчаків і дівчат збирається більше послухати мій сон (Н. Бічуя). Господареві доводилося щоразу просити її сидіти на кухні (А. Багряна). Любить свій край — це для народу жити (В. Сосюра ).
Дієслово має п’ять форм: інфінітив, особове дієслово, безособове дієслово, дієприкметник, дієприслівник .
Дієслова мають вид — доконаний (що зробити?) і недоконаний (що робити?): лишати — лишити, одержувати — одержати, скакати — скочити .
Особові дієслова бувають дійсного способу (час — теперішній, минулий, майбутній ), умовного (їх уживають з частками б і би лише у формі минулого часу) і наказового .
Дієслова змінюються за особами ( 1-а, 2-а, 3-я особи ) і числами ( однина, множина ): ношу, носимо, носиш, носите, носить, носять .
Дієприкметники бувають активні й пасивні , теперішнього й минулого часу. Вони змінюються за родами, числами й відмінками , як прикметники .
Розрізняють безособові дієслова й безособові форми на –но, -то.
Безособові дієслова позначають стан людини чи природи ( лихоманить, смеркає ), а безособові форми на – но, -то — результат дії або дію без вказівки на виконавця ( виконано, вишито ).
Заболотний О. В. Українська мова : (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти / Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. – Київ : Генеза, 2019. – 240 с.
Авраменко О. Українська мова (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2019. — 208 с. : іл