Але з усіх цих окремих джерел виникла єдина книга — Старий Заповіт, що відображає початок духовних пошуків людства, перші кроки до союзу з Богом. Утім, ці кроки були надто непевні, тому в Старому Заповіті розповідається, як нерідко порушувався союз Бога й людини. Час створення Старого Заповіту — до Різдва Христового.

Книги Старого Завіту було написано в період з XIII до I ст. до н. е.

Книги, що становлять Біблію, писали з XV століття до Р. Х. по 1 століття по Р. Х., тобто протягом 1600 років!

Започаткував Книгу Книг Мойсей, а завершили апостоли Христа. Як уже було зазначено, Біблія складається з 2 частин — Старого й Нового Заповіту.

Старий Заповіт У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю. Через увесь Старий Заповіт простежується обіцянка Бога відновити посередництвом Месії (спасителя) зруйновані гріхом відносини із Богом.

У ній 39 книг, які розділені на три відділи: закон, пророки і писання (цими словами в давнину називали Старий Завіт, – див. Мф 7, 12; Лк 24, 44). Закон (по-єврейськи т`ора) містить П'ятикнижжя Мойсея: Буття, Вихід, Левит, Числа і Второзаконня.

Поняття «Старий Завіт» є калькою з давньогрецької мови на старослов’янську. Книги Старого Завіту було написано в період з XIII до I ст. до н. е. давньоєврейською мовою, за винятком деяких частин книги пророка Даниїла та книги Ездри, які написали арамейською мовою в період з III …