Проживання в гуртожитках

Поселення студентів, аспірантів, слухачів підготовчих відділень, студентів інших підрозділів Університету, абітурієнтів, студентських сімей та інших осіб в студентські гуртожитки здійснюється згідно Положення про порядок поселення в гуртожитки студмістечка Національного університету «Львівська політехніка».

Особа, якій надається гуртожиток, зобов’язана засвідчити свою особу комендантові гуртожитку надавши відповідний документ, квитанцію про оплату проживання, після чого отримує право на проживання. Особа, котра поселяється, повинна пройти інструктаж з техніки безпеки експлуатації електропобутових приладів, побутової радіоапаратури і газового обладнання, ознайомитись з даними Правилами внутрішнього розпорядку та ознайомитись із встановленим порядком користування індивідуальними електропобутовими приладами, а також порядком виселення з гуртожитку. Інструктаж проводить комендант гуртожитку під розписку. Документи про прописку осіб, що поселяється в гуртожиток, подаються дирекцією студмістечка у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України. Оплата прописки проводиться за рахунок особи, якій надано гуртожиток. Поселеним в гуртожиток видається перепустка встановленого взірця на право входу в гуртожиток.

Особи, які мешкають у гуртожитку, можуть в разі необхідності бути переселені в іншу кімнату або гуртожиток з ініціативи адміністрації студмістечка без погіршення житлових умов. Механізм реалізації цього пункту регулюється спільним рішенням адміністрації та Колегії та профкому студентів і аспірантів.

Виселення студентів після закінчення навчання в Університеті проводиться протягом двох тижнів після наказу про відрахування. Для студентів та аспірантів, виїзд яких до місця проживання неможливий з поважних причин, цей термін може бути продовжений за рішенням адміністрації студмістечка.

Виселення слухачів підготовчого відділення проводиться протягом 10-ти днів після останнього випускного іспиту.

Виселення осіб, відрахованих з Університету, проводиться протягом двох тижнів після виходу відповідного наказу. Абітурієнти, які отримали незадовільну оцінку на вступних іспитах, повинні звільнити гуртожиток протягом 3-х днів після оголошення результатів іспитів. Абітурієнти, які успішно склали іспити, звільняють гуртожиток протягом 3-х днів після останнього іспиту.

Виселення аспірантів проводиться протягом двох тижнів після терміну закінчення аспірантури або відрахування.

Виселення студентів та аспірантів внаслідок відповідного рішення Комісії з профілактики правопорушення проводиться протягом двох тижнів після виходу відповідного розпорядження.

Стажисти, співробітники університету та інші особи звільняють гуртожиток в терміни, вказані в рішенні про їх поселення.

Особи, які виселяються з гуртожитку, здають отримане майно загального та індивідуального користування службам гуртожитку відповідно до раніше оформленого опису майна та індивідуальних розписок. У разі повного розрахунку з гуртожитком комендант гуртожитку робить позначку в обхідному листі студента. Без такої позначки диплом та інші документи не видаються.

У разі виїзду на канікули або виробничу практику мешканці здають кімнату комендантові гуртожитку з перевіркою наявності майна та його стану. Відповідальність за стан та збереження майна в цих кімнатах від цього моменту несе адміністрація гуртожитку.

Порядок користування гуртожитком студентами і аспірантами, які перебувають в академічних відпустках, визначається дирекцією Студмістечка.

Переваги та недоліки життя у гуртожитку

За Ліцензійними умовами освітньої діяльності в Україні вищі навчальні заклади мають забезпечувати студентів місцями у гуртожитках щонайменше на 70%. Але на практиці змусити ВНЗ приймати абітурієнтів, враховуючи ліжко-місця, неможливо. Насправді добре, якщо хоча б третина студентів можуть жити в гуртожитках і економити на оренді. Якщо ви – серед них, давайте разом розглянемо, як обирати гуртожиток і на що звернути увагу.

Варіанти проживання для студентів

Орендована квартира, гуртожиток свого університету, інший гуртожиток, своє чи батьківське житло – ось і всі варіанти проживання для студентів під час навчання. Останнім, звичайно, пощастило найбільше (можливо). Зате вони, як і квартиронаймачі, ніколи не зможуть розповідати цікаві й неймовірні історії з серії – «як я жив в гуртожитку». Насамперед на гуртожитки можуть розраховувати студенти з інших міст, аспіранти, курсанти та пільгові категорії, у тому числі абітурієнти з малозабезпечених та багатодітних сімей, тимчасові переселенці. Якщо це не суперечить умовам договору – іноземні громадяни теж. А ось чи варто жити у гуртожитку, вони вирішують самі.

На що звертати увагу при заселенні до гуртожитку?

Є два основні типи студентських гуртожитків – коридорні та блокові. Так ось, перший варіант – гірше не вигадаєш. Це а-ля радянський тип, як для роботяг позаминулого століття. По коридору вздовж розташовано багато кімнат (зауважте, дуже мініатюрних) і на поверсі одна кухня, один загальний санвузол.

На увагу заслуговують гуртожитки блочного типу. Вони дуже схожі на сімейні, тобто комфортніші для життя. На одному поверсі розташовано кілька блоків, у кожному з яких по 2-3 кімнати та на один блок один санвузол лише для цих кімнат. Формат нагадує недорогі готелі та хостели.

Якщо вибір є, звертайте увагу на цю характеристику. Як правило, не всі ВНЗ надають такий вибір. Якщо самостійно підшукуєте варіанти, тоді тільки другий, і на менше не погоджуйтесь

Плюси та мінуси проживання у гуртожитку

Почнемо з негативних моментів:

1. Велике скупчення людей. Суспільство – це пекло для інтровертів та особистостей з тонкою душевною організацією. Плюс кімнатні діти, які ще вчора жили у своїх розкішних кімнатах, може вперше стикаються з такими умовами.
2. Один санвузол та душова кімната на безліч людей. Навіть для блоку це дуже жорстоко. Але такі є реалії. Добре, якщо сусіди охайні, і студент не має підвищеного порога гидливості. Плюс, у годину пік черга на водні процедури змінює плани, особливо термінові.
3. Постійний шум та гул. І у мешканців свої ритми та потреби. Хтось прийшов з пари, а комусь тільки йти. Хтось смажить картоплю, а комусь нема де підготуватися до пари. Плюс нескінченні розмови – ніхто ж не мовчатиме цілодобово.
4. Обмеження та заборони. Це необхідно для підтримання порядку, але студентам та їхнім гостям радості мало від комендантського часу, чергування, графіків прибирання. А зачинені двері після 23:00 загалом змушують жити за принципом – хто не встиг, той запізнився.

А тепер давайте перейдемо до плюсів. Вони є, і їх чимало:

• Економія. Величезна економія. Варто лише співвіднести ціни на орендовані квартири в обласних центрах і, особливо в столиці, із вартістю кімнати в гуртожитку – і шок контент забезпечений. Вивільнені гроші можна спрямувати з користю, і навіть на оплату того самого навчання.
• Близькість до університету та його головних корпусів. Як правило, освітня інфраструктура шикується грамотно, з прив’язкою до навчальних блоків, щоб можна було швидко доїхати або навіть дійти на пари, бібліотеки, кафедри. Економія на дорозі, плюс економія часу студента.
• Веселощі, спілкування, компанії. Нудно точно не буде. А якщо грамотно подати себе і вловити удачу за хвіст, можна стати частиною справжньої дружньої компанії. Хтось смачно готує, хтось душа колективу, хтось бере на себе функцію завгоспу (ось однозначно в гуртожитку є такі), хтось як масовик-витівник тримає всі свята. Результат – живе безцінне спілкування.

Кажуть, ти не був студентом, якщо не пожив у гуртожитку. Щось у цьому є. Якщо з’явилася така нагода – спробувати варто. Зрештою, гуртожиток завжди можна змінити на квартиру, а ось знайти місця в кімнаті в середині року – неможливо.

Як вижити в гуртожитку: корисні лайфхаки

1. Встановіть добрі стосунки із сусідами. Мінімум – нейтрально-дружелюбні. Навіть якщо вони розкидають шкарпетки по кімнаті.
2. Домовляйтесь. Завжди. Відчуйте себе дипломатом під час переговорів G7. Ви думаєте легко їм? З пандемією та фінансовою кризою борються, а вам потрібно лише делікатно відстояти своє право на особистий кухоль.
3. Товаришуйте з вахтерами-комендантами. Світові люди (не завжди, звісно) та головні суб’єкти гуртожитку. Здобувши їхню прихильність, можна розраховуватися на комфорт і, при необхідності, провести в гуртожиток друга/подругу, самому запізнитися.
4. Усміхайтеся. Є науково доведений закон: посмішка іншого викликає усмішку у відповідь – і так вас навряд чи огріють сковородою. Цей ефект називається емоційна емпатія. Але, звичайно, зловтішні та єхидні посмішки тут не спрацьовують.
5. Підтримуйте порядок. Принцип творчого безладдя загрожує справжнім свинарником. Забирайте за собою речі, залишки їжі, мийте посуд і чергуйте за графіком. Неприємно? Рукавички та антисептики нейтралізують бактерії. Як сказав одного разу якийсь князь – прибирати бруд не соромно, соромно жити у бруді.
6. Не чіпайте чуже без дозволу. Цьому ще в дитячому садку навчають, але у студентському гуртожитку, як у бермудському трикутнику, все пропадає. Особливо їжа та цінні речі. Так от, не будьте одним із розкрадачів, уважно стежте за своїм і не плутайте з чужим. Це запорука поваги у колективі.

Головне правило – залишайтеся людиною! Прикидатися кимось, ким ти не є насправді – недалекоглядне рішення в умовах гуртожитку. Вижити в такому ритмі та пресингу емоцій можна лише залишаючись чесним та справжнім перед самим собою. А якщо виникнуть труднощі з навчанням, підготовкою завдань, ви завжди можете звернутися до компанії «Світ Знань» та замовити дипломну роботу чи будь-яку іншу студентську роботу.