Вівця народила рекордну кількість ягнят (відео)

Литовська вівця “Маргоша” народила одразу вісьмох ягнят. Це рекордний приплід для Литви, адже зазвичай вівці приводять від одного до трьох дитинчат.

Маргоша окотилася трьома хлопчиками і п’ятьма дівчатками. Половина ягнят світленькі, як мама, половина – темненькі, як батько, йдеться в сюжеті ТСН.

Наразі і багатодітна мама, й малюки почуваються добре. Новонароджених ягнят годують із пляшечки, та вони все одно гуртуються біля мами і влаштовують штовханину в боротьбі за молоко.

Як повідомляв УНІАН, одна з найважливіших баз системи ПРО США в Європі, розташована в містечку Девеселу на півдні Румунії, опинилася під загрозою через овець, що належать місцевому фермеру.

“Це втручання в акт божественного творіння”: у світі заборонили клонування людей

Представники 19 держав в Парижі 12 січня 1998 року підписали протокол про заборону клонування людини – як доповнення Європейської конвенції про захист прав людини. Досліди на тваринах дозволили. Після овечки Доллі вчені клонували коней, собак, котів, рідкісних тварин.

В 1996 року вперше успішно здійснено клонування ссавця – цього дня від сурогатної матері народилась вівця Доллі, яка була точною генетичною копією вівці-донора клітини. Експерименти з клонування тварин тривали понад 10 років. Доллі народила шістьох ягнят, її приспали 14 лютого 2003-го, бо страждала від хвороби легенів. Опудало виставили в Королівському музеї Шотландії.

На початку 2008 року американські учені заявили, що їм вперше вдалося клонувати людину. Це усього 5 людських ембріонів, які прожили 5 днів. Далі, аби вивчити матеріал вчені вбили дані ембріони. Через 2 тижні після цього повідомлення Папа Римський виступив із заявою, в якій засудив проведення подібних експериментів, бо вони, на його думку, знищують людську особистість

Питання про клонування людини викликало низку протестів, як зі сторони церкви, так і на законодавчому рівні. В 1997 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію, яка забороняє клонування людини та передбачає суворий контроль держави над усіма дослідженнями в цьому напрямі.

Близько 27 країн Європи підписали протокол про заборону клонування людини. За повну заборону усіх досліджень, пов’язаних з можливістю клонування людини, висловилася наукова рада при міністерстві освіти Японії. Аналогічною є позиція офіційного Вашингтона. Найкатегоричнішою є церква. Наприклад, Ватикан не раз наголошував на цілковитій неможливості втручання в акт божественного творіння.

22 лютого 1997 року вчені з Единбурга, Шотландія вперше повідомили про успішне клонування вівці, яка народилася 5 липня 1996 року. Новонароджена одержала ім’я Доллі – на честь американської кантрі-співачки Доллі Партон.

ВІВЦЯ

ВІВЦЯ́, і́, ж. 1. Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м’ясо, молоко; самка барана. Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита! (Укр.. присл. 1955, 105); Отари овець сунуться по степу, неначе білі та чорні хмари (Н.-Лев., III, 1956, 314); Вівці належать до парнокопитних жуйних тварин (Зоол., 1957, 183);

* У порівн. [Годвінсон:] Тепер ся жінка, мов вівця покірна, бо злидні стисли… (Л. Укр., III, 1952, 30); Удосвіта стеляться вже по степу Кошлаті і сірі, як вівці, тумани (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 54).

2. перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину. Молодець проти овець, а проти баранів і сам баран (Номис, 1864, № 4367); — Куди ти, вівце дурна! — коли котра-небудь [сестра] хотіла подивитися у книжку, що він читає (Мирний, I, 1954, 152); Хорунжий повернувся до сходу. — Ей, ви! Вівці! — гаркнув він. — Я що сказав? Швидко в два ряди! (Багмут, Опов., 1959, 21).

◊ Заблу́кана (заблу́дла) вівця́ — про людину, що порвала стосунки з тим колом осіб, до якого раніше належала, або яка збилася з правильного життєвого шляху. Розставивши довгі ноги і нагнувши волячу шию до вікна, піп вовчими очима проводжав свою заблукану вівцю (Кол., Терен. 1959, 106).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 550.

Вівця, ці, ж.

1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904.

2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 59. Ум. Овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 203.

вівця́ (зменшено-пестливі — ове́чка, ове́ченька, ове́чечка) —

1) не­велика свійська тварина, яка дає вовну (пор. загадку: «Ходить по го­роду кожух та свитина»), м’ясо, молоко; народний символ невин­ності, покірності; у переносному значенні — зневажливо, іроніч­но — про надто покірну, лякливу людину; символ безоборонності, безсилості, боязності, тому засте­рігають: «Хто стається вівцею, того вовк з’їсть»; символізує також раб­ську покірність («Вівцю стрижуть, а друга дивиться»), нерозумність («Дурна вівця», «І від гарного отця родиться дурна вівця»), слухня­ність («Вівця — Божа худоба, а ко­за — дідча», «За одною вівцею все стадо біжить»). Молодець проти овець, а проти баранів і сам баран (прислів’я); Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита! (при­казка); Хто стається вівцею, того вовк з’їсть (М. Номис); Біда вів­цям, де вовк пастушить (при­слів’я); Ой зелена полонина, зелена, зелена, Я б на ній вівці не пас, коби не Олена (коломийка); Як овечка, не скаже ні словечка (М. Номис); Женуть воли із діброви, овеченьки з поля (В. Милорадович);

2) Бо́жі (Ада́мові, Петро́ві) ві́вці — літнє мерехтіння повітря; явище буває у спекотний сонячний день, коли здається, що земля зійшлася з не­бом і на мерехтливому горизонті ніби табун туманних овечок одна за одною біжить; кажуть про таке мерехтіння: «Петро вівці жене», бо буває це зазвичай у Петрове свято, у пору найбільшої літньої спеки; Божими вівцями подекуди назива­ють зорі, як у народній загадці про небо, місяць і зорі: «Поле незміря­не, стадо незлічене, пастух рога­тий»;

3) рід народної дитячої гри;

4) ове́чки Христо́ві — паства.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 90-91.