У пасивних дієприкметниках, утворених за допомогою суфіксів -Н-, -ЕН-, -ЄН-, завжди пишеться одна буква -Н-: посаджений, згаданий, озброєний. В українській мові дієприкметники можуть втрачати властиві їм дієслівні ознаки й переходити до розряду прикметників.

–НН– пишемо: при збігові двох однакових приголосних на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній; у наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна: здорове́нний, невблага́нний, страше́нний, незрівнянний, незліче́нний.

Дієприкметники поєднують ознаки дієслова (доконаний і недоконаний вид, теперішній або минулий час) і прикметника (змінюються за родами, числами, відмінками).

Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних: в) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий), -ник: день —денний, ранок —ранній, причина —причинний, закон — законний, година —годинник, вікно —віконниця.

1. Якщо є протиставлення у реченнi: Грали не забутi, а згаданi пiснi. 2. Якщо дiєприкметник у реченнi виступає присудком: Пiснi не (є) забутi.

У прикметниках найчастіше наголошений суфікс і пишуться дві літери -нн-, а в дієприкметниках часто цей суфікс ненаголошений і завжди пишеться одна буква н (ен): здійсненний (який може …