Підживлення посівів ячменю ярого
Ефективність підживлення посівів ячменю ярого макро- та мікродобривами за вирощування після різних попередників і за несприятливих умов.
Вищий рівень урожаю в середньому за 2019–2020 рр. 4,74 т/га отримали, вирощуючи ячмінь ярий плівчастий після сої. За сівби після попередника пшениця озима, соняшник і кукурудза на зерно спостережено недобір урожаю, порівнюючи із соєю, на 1,40 т/га (29,4%), 1,22 т/га (23,325,7%) і 1,42 т/га (30,1%) відповідно (таблиця).
Вплив попередників і підживлень на врожайність ячменю ярого плівчастого сорту Самородок, середнє за 2019–2020 рр., т/га
Після попередника соя за базової технології вирощування ячменю ярого плівчастого в середньому за роки досліджень отримали врожай на рівні 4,42 т/га (контроль). За застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,28 та 0,30 т/га відповідно, що на 6,3 та 6,8% вище від контролю.
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,46 т/га (10,4%), і вона становила — 4,88 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,25 т/га (5,5%), порівнюючи до контролю.
За сумісного використання азотного добрива (Карбамід у різній дозі застосування) з комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 4,58 та 4,89 т/га, що на 0,16 (3,6%) та 0,47 т/га (10,6%) вище від контролю.
Листкове підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,43–0,56 т/га, що на 9,6–12,7% вище від контролю, і вона була на рівні — 4,84– 4,98 т/га.
Після попередника озима пшениця в середньому за роки досліджень за базової технології вирощування ячменю ярого плівчастого (контроль) отримали врожай на рівні 3,02 т/га.
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого після попередника зернові культури на 0,35 т/га (11,4%), і вона становила — 3,37 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,27 т/га (8,8%) проти контролю.
За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 3,45–3,41 т/га, що на 0,45 (14,7%) та 0,41 т/га (13,6%) вище від контролю.
Листкові підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,33–0,35 т/га, що на 10,8–11,6% вище від контролю, і вона була на рівні — 3,35– 3,37 т/га.
Застосовуючи листкові підживлення рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га, отримали прибавку врожаю 0,37 та 0,39 т/га відповідно, що на 12,3 та 12,9% вище від контролю.
Вирощування ячменю ярого плівчастого після попередника соняшник за базової технології (контроль) отримали врожай на рівні 3,06 т/га. За застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,25 та 0,47 т/га відповідно, що на 8% та 15,4% вище від контролю.
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,55 т/га (17,8%), і вона становила — 3,61 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,63 т/га (20,6%) проти контролю в середньому за роки досліджень.
За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазу кущення врожайність була на рівні 3,61–3,70 т/га, що на 0,55 (18,0%) та 0,64 т/га (20,9%) вище від контролю.
Листкові підживлення рослин у фазі кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,39–0,69 т/га, що на 12,7–22,4% вище від контролю, і вона була на рівні 3,45–3,75 т/га.
Після попередника кукурудза на зерно за базової технології вирощування ярого плівчастого ячменю (контроль) отримали врожай на рівні 3,03 т/га. За застосування листкових підживлень рослин у фазі кущіння азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 і 10 кг/га отримали прибавку врожаю 0,38 та 0,55 т/га, що на 12,4 та 18,0% вище від контролю відповідно.
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності ячменю ярого на 0,40 т/га (13,4%), і вона становила — 3,44 т/га. Підживлення рослин мікродобривом Авангард сприяло підвищенню врожайності на 0,23 т/га (7,6%) проти контролю.
За сумісного використання азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазі кущення врожайність була на рівні 3,35–3,33 т/га, що на 0,32 (10,4%) та 0,30 т/га (9,9%) вище від контролю.
Застосування листкових підживлень рослин у фазу кущіння бакової суміші (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,18–0,19 т/га, що на 5,9–6,4% вище від контролю, і вона була на рівні — 3,21–3,23 т/га.
За підживлення рослин ячменю ярого азотними добривами Карбамід із нормою витрати 5 та 10 кг/га (незалежно від попередника) в умовах 2019–2020 рр. отримали прибавку врожаю 0,32 та 0,43 т/га відповідно до норми внесення, що на 9,4 та 12,6% вище від контролю (3,38 т/га) (рис.).
Урожайність ячменю ярого сорту Самородок залежно від листкових підживлень за вирощування після різних попередників, середнє за 2019–2020 рр., т/га
Застосування комплексного добрива Сульфат магнію сприяло підвищенню врожайності на 0,44 т/га, що на 13,0% вище від контролю. За підживлення рослин мікродобривом Авангард отримали врожайність на рівні — 3,72 т/га, приріст до контролю — 0,34 т/га, або 10,1%.
За сумісного застосування азотного добрива (Карбамід) із комплексним (Сульфат магнію) для підживлення рослин у фазіу кущення врожайність коливалася від 3,75 до 3,84 т/га залежно від норми внесення азотного добрива. Приріст до контролю — 0,37 т/га (10,9%) та 0,46 т/га (13,5%) відповідно.
Листкові підживлення рослин у фазу кущіння баковою сумішшю (Карбамід + Сульфат магнію + Авангард Р зернові) сприяло підвищенню врожайності на 0,33–0,45 т/га, що на 9,8–13,2% вище від контролю, і вона становила 3,71 та 3,83 т/га відповідно до норми внесення азотного добрива.
За вирощування ячменю ярого в умовах 2019–2020 рр. після попередника зернові культури вищий рівень урожайності (3,47 т/га) забезпечило сумісне підживлення азотним добривом Карбамід (5 кг/га) та комплексним добривом Сульфат магнію (2 кг/га), і приріст до контролю становив 0,45 т/га (14,7%). Після попередника соняшник вищу прибавку врожайності — 0,64 т/га, або 20,9%, забезпечило застосування бакової суміші (Карбамід 10 кг/га + Сульфат магнію 2 кг/га), і вона становила 3,70 т/га. За вирощування ячменю ярого після попередника кукурудза на зерно вищий рівень урожайності (3,58 т/га) формувався за застосування азотного добрива (Карбамід 10 кг/га), і приріст до контролю становив 0,55 т/га, або 18,0%.
Найвищий рівень урожайності в середньому за 2019–2020 рр. отримано по попереднику соя за застосування у фазу кущення бакової суміші (Карбамід 10 кг/га + Сульфат магнію 2 кг/га + Авангард Р зернові 2 л/га) і він становив — 4,98 т/га, приріст до контролю — 0,56 т/га, або 12,7%.
Галина КОЗЕЛЕЦЬ, завідувачка лабораторії науково-інноваційного
впровадження, первинного та елітного насінництва ІСГС НААН,
канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва
Віталій ІЩЕНКО, заступник директора з наукової роботи,
завідувач лабораторії селекції зернових і технічних культур
ІСГС НААН, канд. с.-г. наук, експерт-дорадник з питань рослинництва
Олег ГАЙДЕНКО, вчений секретар, завідувач відділу маркетингу
та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН,
канд. техн. наук, ст. наук. співроб., дорадник з питань механізації
сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
Ячмінь ярий: сучасні технології вирощування
Ячмінь належить до найбільш поширених сільськогосподарських культур у світовому землеробстві і вирощується ще з доісторичних часів. У світовій структурі посівних площ ячмінь займає четверте місце після пшениці, рису та кукурудзи, а в Україні за цим показником він поступається лише озимій пшениці. Таке широке розповсюдження ячменю пов’язане з його універсальним використанням.
Зерно ячменю є основною сировиною для солодової промисловості (пиво, віскі, мальтекстракти). Він є однією з основних зернофуражних культур, оскільки має більш збалансований амінокислотний склад у порівнянні з іншими злаками та придатний для годівлі майже усіх сільськогосподарських тварин.
Загальна потреба держави в зерні ячменю значно перевищує рівень сучасного виробництва. На нестабільність валового виробництва зерна ячменю ярого у різні роки відчутний вплив здійснило коливання урожайності. Однією з основних причин такого явища у різні роки є порушення технології вирощування – відсутність науково обґрунтованих сівозмін, коли під ячмінь залишають, як правило, найгірші попередники, що дуже висушують та виснажують ґрунт (соняшник, ріпак тощо); неякісний обробіток ґрунту; відсутність або недостатня кількість внесення добрив; низький рівень застосування засобів захисту рослин; неправильне формування сортового складу, без урахування біологічних та технологічних особливостей і вимог сорту.
Завдяки значним зусиллям вітчизняних селекціонерів та рослинників сучасні сорти ячменю здатні забезпечувати високу врожайність, у зв’язку з чим ця культура посідає вагоме місце в структурі зернових. Подальша інтенсифікація сільськогосподарського виробництва (застосування високих доз добрив, особливо азоту, засобів захисту рослин і регуляторів росту) з одночасним впровадженням покращених сортів інтенсивного типу призвела до того, що за останнє десятиліття урожайність зернових значно зросла у країнах європейської спільноти.
Враховуючи специфіку кліматичних умов та особливості нових сортів ячменю ярого, що по-різному реагують на окремі елементи технології, при їх вирощуванні, необхідно встановити оптимальні рівні технологічних заходів, які забезпечують отримання гарантованого врожаю. Технологія вирощування ячменю ярого повинна передбачати створення умов, за яких повністю реалізуються потенційні можливості культури за якісними та урожайними показниками. Це використання кращих попередників, чітке дотримання агротехнічних заходів та строків їх проведення.
Ячмінь малоконкурентний до бур’янів, тому його потрібно сіяти після чистих удобрених попередників. Вирощуючи для продовольчих і кормових цілей, краще сіяти після зернобобових культур, не слід висівати після колосових, щоб уникнути сильного ураження кореневими гнилями й іншими хворобами, та після соняшнику, суданки, які висушують ґрунт, засмічуючи падалицею.
Дослідженнями лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ, проведеними в стаціонарній 9-типільній паро-зерно-просапній сівозміні, що створена 40 років тому, встановлено, що за рахунок сівозмінного фактору (без внесення добрив) можна отримати середню врожайність ячменю ярого 2,69 т/га при вирощуванні після попередника цукрові буряки. При чому найбільшу врожайність сформував сорт Взірець – 2,75 т/га. Урожайність ярого ячменю після попередників кукурудза на зерно та соя становила 1,97 та 2,24 т/га (табл. 1).
Отже, господарствам із недостатнім рівнем забезпеченості матеріальними ресурсами можна отримувати високу врожайність ячменю ярого завдяки дотриманню науково обґрунтованої сівозміни, а також правильним підбором попередника та сорту ячменю ярого. Такий підхід дозволить зменшити витрати на вирощування культури.
Таблиця 1. Урожайність сортів ячменю ярого залежно від попередника, 2009-2011 рр., т/га
Для одержання високих урожаїв ячменю необхідно дотримуватись відповідної системи обробітку ґрунту, яка повинна враховувати родючість ґрунтів, кліматичні та погодні умови, рельєф місцевості, агротехнологічні карти на кожне поле сівозміни. Така система складається з основного (зяблевого) та передпосівного обробітків і залежить від попередників.
При вирощуванні ячменю після культур, які рано звільняють поле, краще застосовувати напівпаровий та поліпшений зяблевий обробіток ґрунту. При напівпаровому обробітку поле після збирання попередника негайно лущать дисковими знаряддями ЛДГ-15А, ЛДГ-10А, БДТ-7, БДТ-3 у два сліди. Через 12-14 днів, коли з’являться сходи бур’янів, орють плугами з передплужниками на глибину 20-22 см.
Ячмінь надзвичайно добре реагує на глибоку оранку, що дає можливість розвитку потужної кореневої системи та аерації ґрунту.
При вирощуванні ячменю після цукрових буряків, картоплі ґрунт залишається чистим від бур’янів і розпушеним. Тому такі поля не лущать, а відразу проводять оранку на глибину 20-22 см. Зяблева оранка має значні переваги перед весняною. Урожай ярого ячменю після весняної оранки знижується на 10-30%. Зяблева оранка забезпечує у посушливі роки краще використання осінньо-весняних опадів, а в дощові – швидше прогрівання ґрунту. А це дозволяє, у свою чергу, висівати ячмінь в ранні строки.
Після кукурудзи поле дискують у двох напрямках дисковими боронами на глибину 8-10 см для забезпечення кращого заорювання рослинних решток кукурудзи після збирання попередника і потім орють на зяб на глибину 20-25 см. У зоні недостатнього зволоження проводять обробіток плоскорізами-глибокорозпушувачами.
Значно впливають на врожай ячменю строки зяблевої оранки. При ранньому піднятті зябу (вересень-початок жовтня) забезпечуються добрі умови для життєдіяльності мікроорганізмів, котрі розкладають органічні рештки. Як наслідок, у ґрунті накопичується більше поживних речовин, створюються сприятливі умови для знищення бур’янів восени і навесні. Крім того, гинуть личинки шкідників і дорослі жуки, а також спори грибків. Отже, раннє підняття зябу має переваги перед пізнім.
Передпосівний обробіток ґрунту під ячмінь складається із ранньовесняного боронування ріллі в 1-2 сліди важкими боронами, як тільки верхній шар ґрунту досягне фізичної стиглості. Через 3-4 дні, коли глибший шар досягне фізичної стиглості, проводять передпосівну культивацію із боронуванням. Ранні боронування перезволоженого, особливо важкого ґрунту призводять до переущільнення, поганої розробки, що пригнічує рослини, а також до зниження урожайності ячменю. У роки із затяжною холодною весною на важких перезволожених ґрунтах боронування можна не проводити, а відразу починати з передпосівної культивації. Звичайно, в нормативних умовах для створення оптимальної для посіву будови посівного шару достатньо провести боронування у два сліди і передпосівну культивацію із боронуванням.
Якщо однієї культивації виявиться недостатньо для вирівнювання поверхні ґрунту і доведення посівного шару до дрібногрудкуватого стану, проводять другу культивацію з боронуванням.
Для передпосівного обробітку краще використовувати комбіновані агрегати, які готують ґрунт за один прохід: РВК-3,6; РВК-7,2; РВК-5,4; АКП-5 або інші.
Проведені дослідження реакції сучасних сортів ячменю ярого на способи основного обробітку ґрунту показали, що найбільшу середню урожайність після удобрених попередників буряки цукрові (4,03 т/га), кукурудза на зерно (3,65 т/га) та соя (3,46 т/га) сорти ярого ячменю сформували за способу основного обробітку ґрунту полицевої оранки порівняно до чизелювання – 3,42, 3,15 та 3,09 т/га відповідно.
Застосування чизельного обробітку ґрунту сприяло зменшенню урожайності у всіх сортів ячменю ярого в порівнянні з оранкою. Найбільш чутливо на чизелювання реагував сорт Доказ, який знижував урожайність від 0,40 до 0,76 т/га відносно полицевої оранки залежно від попередників (табл. 2).
Таблиця 2. Урожайність сортів ячменю ярого залежно від способу основного обробітку ґрунту (із застосуванням добрив в основне внесення у дозі N60P60K60), т/га, 2009-2011 рр.
Отже, для реалізації потенціалу врожайності сучасних сортів ячменю ярого найкращим способом основного обробітку ґрунту є полицева зяблева оранка на глибину 20-22 см.
При адаптивній системі рослинництва на сьогодні необхідно впроваджувати у виробництво нові сорти ячменю ярого з підвищеними адаптивними властивостями. Слід також враховувати, що для розкриття генетичного потенціалу сортів рослин, у досить контрастних за ґрунтово-кліматичними умовами регіонах України, потрібно використовувати тільки рекомендовані для конкретної зони сорти.
В Україні створено багато цінних сортів ячменю, які повністю можуть забезпечити виробництво фуражним зерном і пивоварною сировиною. У Держреєстрі постійно зростає питома вага сортів інтенсивного типу. Науковий підхід до складання сівозмін та удосконалення сучасних технологій вирощування потребує, аби половину посівних площ ячменю засівали саме цими сортами.
Ячмінь дуже чутливий до удобрення, швидко реагує наростанням біомаси, збільшенням кущистості. Високий рівень живлення призводить до раннього вилягання посівів. Добрива виливають на біохімічний склад зерна. Це потрібно враховувати при вирощуванні пивоварного ячменю.
Ячмінь добре використовує післядію органічних добрив. Тому їх слід вносити під попередник, а безпосередньо під ячмінь вносити лише мінеральні добрива. Норми мінеральних добрив під ярий ячмінь потрібно розраховувати, як і під інші культури.
Дослідами Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААНУ встановлено, що на фоні без застосування добрив сорти ячменю ярого формували врожайність в середньому за роки досліджень у межах від 1,94 до 2,75 т/га залежно від попередників лише за рахунок сівозміни.
Вирощування ячменю ярого на фоні післядії гною (30 т/га) сприяє підвищенню урожайності у сортів на 0,66-0,92т/га; із застосуванням мінеральних добрив в основне внесення в обмеженій дозі N30P30K30 – на 0,92-1,55 т/га; а вносячи N60P60K60 – на 1,20-1,77 т/га порівняно з тими результатами, де добрив не вносили.
Найбільшу прибавку зерна в досліді (+1,77 т/га) отримано у сорту Взірець на фоні з внесенням добрив у дозі N60P60K60 при вирощуванні після попередника кукурудза на зерно. Конкурентоспроможну врожайність у досліді – 4,12 т/га – отримано у сорту Взірець при вирощуванні після попередника буряки цукрові із застосуванням N60P60K60 в основне внесення (табл. 3).
Таблиця 3.Урожайність сортів ячменю ярого залежно від попередника та фону живлення, 2009-2011 рр., т/га
Примітка: урожайність сортів ячменю ярого на фоні N30P30K30 в середньому за 2009-2010 рр.
Таким чином, при оптимізації фону живлення встановлено, що сучасні сорти ячменю ярого найкраще реагують на застосування мінеральних добрив в основне внесення у дозі N60P60K60 на фоні післядії гною 30 т/га.
Сіють ячмінь відсортованим, очищеним, кондиційним насінням високих репродукцій, яке відповідає вимогам держстандарту. Перед сівбою насіння ячменю ярого протруюють від сажок, кореневих гнилей, пліснявіння способом інкрустування, використовуючи препарати згідно з Переліком пестицидів, дозволених до використання в Україні: Бункер, в. с. к. (д. р. тебуконазол, 60 г/л) (0,4-0,5 л/т), Вікінг, в. с. к., (карбоксил, 200 г/л + тирам, 200 г/л (2,5-3,0 л/т), Вінцит Форте SC, к. с. (флутріафол, 37,5 г/л + імазаліл, 15 г/л + тіабендазол, 25 г/л) (1,00-1,25 л/т), Вітавакс 200 ФФ, в. с. к. (карбоксил, 200 г/л + тирам, 200 г/л) (2,5-3,0 кг/т), Дерозал, к. с. (карбендазим, 500 г/л) (1,5 л/т), Кольчуга (д. р. тебуконазол, 60 г/л) (0,5 л/т), Ламардор 400 FS, т. к. с. (протіконазол, 250 г/л + тебуконазол, 150 г/л), (0,15-0,20 л/т), Максим Стар 025 FS, т. к. с. (флудіоксоніл, 18,7 г/л + ципроконазол, 6,25 г/л) (1,5-2,0 л/т), Оріус Універсал ES, е. н. (тебуконазол, 15 г/л + прохлораз, 60 г/л) (1,75-2,00 л/т), Раксіл Ультра FS, т. к. с. (тебуконазол, 120 г/л) (0,25 л/т), Сертікор 050 FS, т. к. с. (металаксил-М, 20 г/л + тебуконазол, 30 г/л) (0,75-1,00 л/т), Сумі-8 ФЛО, к. с. (диніконазол-М, 20 г/л) (1,3-1,7 кг/т), Тебузан Ультра, т. к. с. (тебуконазол, 120 г/л) (0,2 л/т), Фунабен Т 480 FS, т. к. с. (тирам, 332 г/л + карбендазим, 148 г/л) (2,5 л/т), Цензор FS, т. к. с. (дифеконазол, 30 г/л + ципроконазол, 6,3 г/л) (1,5-2,0 л/т) або їх аналогами.
Ячмінь потрібно висівати вузькорядним або звичайним рядковим способом із міжряддями 15 см у ранні строки, як тільки ґрунт досягне фізичної стиглості і піддається якісному обробітку. Кожний день запізнення із сівбою після настання оптимального строку призводить до зниження урожайності внаслідок втрати вологи ґрунтом, більшого пошкодження шкідниками, прискорення розвитку рослин. Запізнення із сівбою на 5-7 днів сприяє зменшенню урожаю в умовах України на 4-6 ц/га, у посушливі роки – на 10-14 ц/га, а в пивоварного ячменю підвищується плівчастість зерна, зменшується його крупність і знижується вміст крохмалю.
На полях із високим агрофоном норма висіву сучасних сортів становить 4,5 млн шт. схожих насінин на 1 га. Глибина загортання насіння – 5-6 см. Слід пам’ятати, що глибоке загортання насіння послаблює процеси росту, значно продовжує період проростання, а частина паростків не досягає поверхні ґрунту і пошкоджується гнильними мікроорганізмами. Мілке ж загортання насіння знижує його польову схожість, внаслідок чого сходи нерівномірні.
При інтенсивному вирощуванні ячменю під час сівби створюють постійні технологічні колії. Обов’язково проводять післяпосівне прикочування ґрунту кільчасто-шпоровими котками (3ККШ-6), особливо в посушливі роки. Воно зменшує висихання ґрунту на глибині загортання насіння, прискорює його проростання. Це сприяє появі повних і дружніх сходів. Завдяки післяпосівному коткуванню створюються кращі умови для більш раннього утворення вторинної кореневої системи та кращого розвитку рослин.
У період вегетації ячменю ярого застосовують інтегровану систему захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів препаратами згідно з Переліком пестицидів, дозволених до використання в Україні. У фазі сходів для захисту від пошкодження злаковими мухами проводять крайову, а при потребі – суцільну обробку посівів інсектицидом Бі-58 новий, к. е. (диметоат, 400 г/л) (1,0-1,2 л/га), Діазинон, к. е. (діазинон, 600 г/л) (1,5 л/га), Золон 35, к. е. (фозалон, 350 г/л) (1,5 л/га), Імідор ВРК, в. р. к. (імідаклоприд, 200 г/л) (0,10-0,15 л/га), Нурелл Д, к. е. (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) (0,50-0,75 л/га), Сумі-альфа, к. е. (есфенвалерат, 50 г/л) (0,2 л/га), Фостран, к. е. (диметоат, 400 г/л) (1,0-1,2 л/га), Ф’юрі, в. е. (зета-циперметрин, 100 г/л) (0,07 л/га), Штефесін, к. е. (дельтаметрин, 25 г/л) (0,20-0,25 л/га).
У фазі кущення при сильному засміченні бур’янами посіви обробляють гербіцидами Агрітокс, в. р. (МЦПА у формі солей диметиламіну, натрію, калію 500 г/л) (1,0-1,5 л/га), Адор 750, в. г. (трибенурон-метил, 750 г/кг) (15 г/га), Аксіал 045 ЕС, к. е. (піноксаден 45 г/л) (1,0 л/га), Аркан 75 WG, в. г. (амідосульфурон, 750 г/кг) (20 г/га), Базагран М, в. р. (бентазол, 250 г/л + МЦПА, 125 г/л) (2,0-3,0 г/л), Банвел 4S 480 SL, в. р. к. (дикам ба диметиламінна сіль, 480 г/л) (0,15-0,30 л/га), Вебб, в. г. (трибенурон-метил, 750 г/кг) (15-25 г/га), Гербілан, з. п. (метсульфурон-метил, 600 г/кг) (8,0-10,0 г/га), Гербітокс, в. р. (МЦПА кислоти, 500 г/л) (1,0-1,5 л/га), Гранстар 75, в. г. (трибенурон-метил, 750 г/га) (15-25 г/га), Дезормон 600, в. р. (2,4-дихлорфенокси-оцтова кислота у формі диметиламінної солі, 600 г/л) (0,8-1,4 л/га), Діален Супер 464 SL, в. р. к. (2,4-Д, 344 г/л + дикамба, 120 г/л) (0,5-0,7 л/га), Естет 905, к. е. (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 905 г/л) (0,5-0,7 л/га), Калібр 75, в. г. (тифенсульфурон-метил, 500 г/кг + трибенурон-метил, 250 г/кг) (30-60 г/га), Камео 75, в. г. (трибенурон-метил, 750 г/кг) (20-25 г/га), Консул, в. г. (метсульфурон-метил, 600 г/кг) (8,0-10,0 г/га), Ларен Про 60, в. г. (метсульфурон-метил, 600 г/кг) (0,8-10,0 г/га), Лінтур 70 WG, в. г. (тріасульфурон, 41 г/кг + дикам ба, 659 г/кг) (0,12 кг/га), Лонтрел А 300, в. р. (клопіралід, 300 г/л) (0,16-0,66 л/га), Меркурій, в. г. (трибенурон-метил, 750 г/кг) (15-20 г/га), Мікодин, в. р. к. (2,4-дихлорфенокси-оцтової кислоти диметиламінна сіль, 344 г/л + дикамби диметиламінна сіль, 120 г/л) (0,5-0,7 л/га), ММ-600, з. п. (метилсульфурон-метил, 600 г/кг) (8,0-10,0 г/га), Оптимум, в. р. к. (дикамби амінна сіль, 480 г/л) (0,15-0,30 л/га), Пік 75 WG, в. г. (просульфурон, 750 г/кг) (15-20 г/га), Пріма, с. е. (2-етилгексиловий ефір 2,4-Д, 452, 42 г/л + флорасулам, 6,25 г/л) (0,4-0,6 л/га), Сарацин, з. п. (метсульфурон-метил, 600 г/кг) (8,0-10,0 г/га), Старане 250, к. е. (флуроксипір, 250 г/л) (0,5-0,7 л/га), Томіган 250, к. е. (флуроксипір, 250 г/л) (0,5-0,7 л/га), Ультра Плюс, к. е. (2,4-Д 2-етилгексиловий ефір, 850 г/л) (0,6-0,8 л/га), Ультра 730, в. р. (2,4-дихлорфенокси-оцтова кислота у формі диметиламінної солі, 730 г/л) (0,7-1,2 л/га), Хармоні 75, в. г. (тифенсульфурон-метил, 750 г/кг) (10-15 г/га), Шефілд, к. е. (2,4-дихлорфен-оцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір, 850 г/л) (0,6-0,8 л/га), 2М-4Х 750, в. к. (МЦПА у формі диметиламінної солі, 750 г/л) (0,9-1,5 л/га).
Ярому ячменю завдають великої шкоди такі хвороби, як летюча сажка, тверда сажка, чорна сажка, жовта іржа, стеблова іржа, карликова іржа, гельмінтоспоріоз, смугаста плямистість, сітчаста плямистість, ринкоспоріоз, кореневі гнилі.
Розвиток сажкових хвороб попереджують протруюванням насіння. Хвороби листків, стебел колоса (борошниста роса, види іржі, гельмінтоспоріоз, плямистості) можна контролювати під час вегетації. Для цього при перших ознаках їх появи на рослинах посіви слід обробляти фунгіцидами Альто Супер 330 ЕС, к. е. (ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л) (0,4-0,5 л/га), Амістар Екстра 280 SC, к. с. (азоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л) (0,50-0,75 л/га), Балеро ЕС, к. е. (пропіконазол, 250 г/л) (0,5 кг/га), Вінчестер, к. с. (карбендазим, 500 г/л) (0,5 л/га), Дерозал, к. с. (карбендазим, 500 г/л) (0,5 л/га), Замір 400, в. е. (тебуконазол, 133 г/л + прохлораз, 267 г/л) (0,8-1,2 л/га), Імпакт 25 SC, к. с. (флутріафол, 250 г/л) (0,5 л/га), Колосаль, к. е. (тебуконазол, 250 г/л) (0,75-1,00 л/га), Містік, к. е. (тебуконазол, 250 г/л) (1,0 л/га), Саргон 250, к. е. (пропіконазол, 250 г/л) (0,5 л/га), Тілт 250 ЕС, к. е. (пропіконазол, 250 г/л) (0,5 л/га), Топсін М 500, к. с. (тріо фанат-метил, 500 г/л) (1,2-1,4 л/га), Тюдор, к. с. (флутріафол, 250 г/л) (0,5 л/га), Фитал, в. р. к. (фосфіт алюмінію, 570 г/л + фосфориста кислота, 80 г/л) (1,5 л/га), Фортуна, к. с. (флутріафол, 250 г/л) (0,5 л/га) або інші.
Збирають ячмінь у фазі воскової стиглості зерна прямим комбайнуванням. Забур’янені та полеглі посіви високорослих сортів ячменю збирають роздільним способом, скошуючи їх у валки при вологості зерна 30-38%. Щоб валки добре провітрювалися, залишають стерню заввишки 12-15 см. Обмолот починають відразу ж після їх просихання, коли вологість зерна становить 15-16%. Зріджені й чисті посіви низькорослих сортів збирають прямим комбайнуванням при вологості зерна 14-17%. Після обмолоту зерно ячменю очищають, за необхідності доводять його вологість до 14-15% і використовують за призначенням.