Як розмножити жимолость каприфоль живцями влітку: технологія живцювання від заготівлі посадкового матеріалу до пересадки на постійне місце

Жимолость каприфоль — декоративна ароматна ліана, яка прикрашає присадибні ділянки своїм рясним цвітінням. Неїстівні ягоди червоного кольору мальовничо виглядають на тлі зеленого листя. Для підтримки здоров’я і краси садівники щорічно обрізають кущі і одночасно проводять живцювання жимолость каприфоль влітку. Як заготовляти живці, укорінювати і висаджувати їх на постійне місце, читайте в нашій статті.

Коли краще черенковать жимолость каприфоль

Живцювання жимолость каприфоль — один з найбільш ефективних способів її розмноження. З одного здорового куща вдається зібрати близько 200 живців.

Цікаве: Урожай на 5+: не клопітке вирощування огірків у мішках

Навесні заготовляють здерев’янілі пагони. Обрізання виконують до розпускання бруньок. Заготівлю зелених живців проводять перед завершенням цвітіння. Садівники вважають цей період найсприятливішим — живці встигають вкоренитися і пустити поросль до посадки.

Якщо садівник упустив можливість заготовити посадковий матеріал навесні, процедуру можна перенести на осінь і нарізати потрібну кількість здерев’янілих стебел.

Влітку живці заготовляють після цвітіння — в останніх числах липня. Для цього відбирають пагони з 2 міжвузлями і зривають нижні листя.

Як розмножити жимолість каприфоль живцями влітку: особливості живлення, інші способи розмноження

Розведення на дачній ділянці декоративних ліан – чудовий спосіб декорувати паркан і прикрасити територію. До таких рослин відноситься жимолість каприфоль, розмноження якої легко проводиться за допомогою живців. За бажанням ліану можна розмножити й іншим способом. Молода жимолість легко приживається, вже через 2-3 роки вона перетворить ділянку на квітучий садок.

Особливості жимолості каприфоль

Каприфоль висаджують не через смачні та корисні ягоди, її плоди не їстівні.Ця жимолість відноситься до декоративних видів. Влітку ліана прикрашає ділянку пагонами, що рясно квітнуть. У другій половині літа на рослині з’являються яскраво-червоні ягоди. Квітки розпускаються на жимолості влітку в різні терміни (залежить від сорту), розповсюджуючи по окрузі приємний аромат.

Рослина часто висаджують біля альтанки. Згодом пагони обплітають стіни будівлі і влітку нагадують зелене мереживо, що дарує тінь і прохолоду. Після посадки жимолість може жити одному місці до 50 років. Рослина відрізняється швидким зростанням – за сезон каприфоль здатна дати приріст у 2 метри. Цей вид жимолості підходить для висадки в якості живоплоту.

Способи розмноження ліани

Найчастіше жимолість розмножують вегетативно, але іноді застосовується і насіннєвий спосіб розмноження. Якщо необхідно отримати відразу багато посадкового матеріалу, наприклад, для створення живоплоту, капріфоль краще живцювати.Заготівля зелених живців влітку найменш травматична для рослини, оскільки зрізуються лише верхівки гілок. Для куща це проходить без негативних наслідків.

Заготівля та вкорінення зелених живців

Спосіб розмноження живцями влітку найбільш вигідний з точки зору кількості посадкового матеріалу. Живцювання проводять відразу після завершення цвітіння. Точні терміни залежать від сорту капріфолі та зони вирощування. Найчастіше садівники приступають до цієї роботи в липні.

З однієї рослини без шкоди для неї можна заготовити до 200 живців. Матеріал у будь-якому випадку краще нарізати із запасом, адже частина його може не прижитися. До роботи приступають рано-вранці або ввечері. У похмуру погоду дня значення не має.

Правила заготівлі зелених живців:

• пагони повинні бути еластичними, не ламкими;
• черешки заготовляють із центральної частини молодої гілки, нарізуючи її на відрізки завдовжки 8-12 см;
• на кожному живці повинно бути 2-3 нирки;
• нижній зріз виконують відразу під ниркою, роблячи його під кутом 45°;
• верхній зріз повинен бути прямим і вище за нирку на 1,5 см;
• нижнє листя слід видалити повністю, а верхнє – укоротити наполовину.

Зелені живці швидко втрачають вологу, тому їх укорінюють відразу після нарізки. Для укорінення цим способом потрібно підготувати особливий ґрунт.

Висадка живців

Грунт повинен добре пропускати повітря і вологу. Складають ґрунтову суміш із наступних компонентів:

• городня земля;
• компост;
• перегній;
• пісок.

Все береться у рівних пропорціях. Щоб живці краще прижилися, нижній зріз перед посадкою занурюють у «Корневін». Потім відрізки пагонів висаджують рядами в ґрунт, дотримуючись між ними інтервал 20 см.Після посадки грядку поливають і вкривають плівкою, накинутою на дуги. Якщо живців небагато, можна зробити для кожного індивідуальне укриття із пластикової пляшки.

Коли немає можливості встановити в теплиці систему штучного туману, треба буде подбати про самостійне зволоження живців, обприскуючи їх по 3 рази на день. Щоденно тепличку провітрюють протягом 15-20 хвилин. Процес укорінення за тривалістю триває місяць. Як тільки на живцях з’являться свіжі листочки, укриття можна прибирати.

Зимувати молоді рослини повинні на тому ж місці. Пересадку на потрібну ділянку проводять наступної весни. Зимівка повинна проходити під укриттям з торфу або опалого листя. При висадці на постійне місце саджанці заглиблюють так, щоб коренева шийка виявилася трохи нижчою від рівня ґрунту. Цей прийом допоможе рослинам сформувати більше коренів.

Розмноження одеревілими живцями

До початку осені пагони жимолості одревесневають. У такому вигляді їх також можна використовувати для розмноження. Трохи змінюються правила заготівлі живців. Вони повинні бути довшими – по 20 см кожен, з 3-4 парами нирок. Заготівлю проводять у вересні чи після листопада. Листя, що залишилося на пагонах видаляють.

Якщо живцювання проводилося у вересні, відрізки стебла можна відразу вкоріняти:

• черенята висаджують у пухкий субстрат, заглиблюючи на 2 пари нирок, тобто черешок повинен опинитися в ґрунті приблизно на половину довжини;
• створювати для посадкового матеріалу укриття не потрібно, тому що на ньому немає листя, яке могло б випаровувати вологу;
• необхідно стежити лише за тим, щоб грунт не пересихав;
• з приходом холодів грядку вкривають соломою, лапником, листовим опадом, потім накидають зверху сніг;
• навесні, як тільки почне пригрівати сонечко, укриття потрібно прибрати.

Зрозуміти, що живець прижився, можна за появою листя. Якщо живці нарізалися не у вересні, а пізніше, їх можна прикопати на ділянці або помістити в льох до кінця зими, загорнувши у вологу тканину та поліетилен. Живцювання можна робити взимку і ранньою весною, до того як почнуть набухати нирки.

Вкорінення живців взимку в домашніх умовах

Гілки жимолості вкорінюють у банку з водою, поміщеною на підвіконня. Вода має бути кип’яченою або фільтрованою. Щоб вона не псувалася, у банку кидають пару пігулок активованого вугілля. Можна додати у воду трохи стимулятора коренеутворення. До вкорінення приступають наприкінці лютого.

Як тільки на відрізках втечі з’являться невеликі коріння, їх висаджують у стаканчики. Кожен із живців зверху накривають скляною банкою або обрізком пластикової пляшки.Можна зробити інакше – відразу для кількох живців створити укриття з великого поліетиленового пакету.

Такий прийом допоможе зменшити втрату вологи через листя. Коріння на цій стадії ще маленьке і їм важко постачати рослини всім необхідним, включаючи воду. Коли саджанці трохи підростуть, їх переселяють до школи, де продовжують доглядати їх. Восени молоду жимолість можна розсаджувати на постійне місце.

Отримання нових кущів з відводків

Каприфоль можна розмножити за допомогою відводків. Для цього способу використовують нижні гілки, що зберегли свою гнучкість. Якщо втеча погано гнеться, його надрізають біля основи. Найзручніше проводити розмноження цим способом навесні.

Вибрані гілки укладають у невеликі канавки і присипають ґрунтом, залишаючи над землею верхівки. Щоб втеча не піднімалася, її фіксують металевою або пластиковою скобою. Землю біля відведення протягом усього літа підтримують у вологому стані.

Періодично ґрунт рихлять і очищають від бур’янів. За літо на відведення з’явиться кілька самостійних рослин із власним корінням. Восени їх відокремлюють від материнського куща та висаджують на постійне місце. Виконати цю роботу необхідно на початку вересня, щоб до заморозків жимолість прижилася.

Використання кореневих нащадків

Розмноження жимолості кореневими нащадками відбувається дуже просто. Посадковий матеріал цього типу розвивається на придаткових бруньках. Нащадки дають дорослі, кущі жимолості, що розрослися. Потрібно дочекатися, поки втеча, що з’явилася з землі, не зміцніє. На це може піти до 2 років.

Потім кущик, що підріс, відокремлюють разом з корінням від материнської рослини і висаджують на заплановане місце. Пересадку сина краще проводити в другій половині весни або на початку осені, коли немає спеки, що сушить, а грунт досить вологий.Проведення процедури влітку може закінчитися невдачею.

Поділ куща

Для ділення вибирають кущ віком 3-5 років без ознак захворювань. Старіші рослини важко перенесуть поділ кореневої системи і пересадку. Цей спосіб розмноження практикується ранньою весною та восени. Кількість отриманих ділок залежатиме від розмірів материнського куща. Розвинену рослину можна поділити на 5 і більше частин.

Як правильно провести поділ:

1. Перед розподілом коріння замочують у воді, щоб позбавити від налиплого грунту.
2. Потім кореневу систему оглядають і приступають до розпилювання за допомогою садової ножівки, можна діяти також великим ножем або сокиркою.
3. Кожен фрагмент повинен містити не менше 3 пагонів і розвинене коріння.
4. Зрізи припікають міцним розчином марганцівки або припудрюють золою.
5. Делянки розсаджують у заздалегідь підготовлені ями. На дно має бути покладений дренаж.
6. В якості ґрунту використовують суміш садової землі, торфу та перегною або компосту.

Після посадки рослина повинна опинитися в ґрунті на тому ж рівні, як зростала раніше. Коли ділянки висаджені, ґрунт злегка утрамбовують ногами і рясно поливають. Перші 2-3 тижні рослинам знадобиться регулярний полив. Якщо кущ ділили восени, треба вкрити жимолість на зиму лапником або нетканим матеріалом.

Посадка насінням

Насіння ліана розмножується, але формування повноцінних рослин доведеться чекати кілька років. Насіннєвий матеріал капріфолі не потребує стратифікації. Заготівлю насіння проводять з ягід, що повністю дозріли. Плоди жимолості подрібнюють, а потім кілька разів промивають у воді.При цьому насіння опуститься на дно ємності, його потрібно буде просушити до сипучого стану.

Схожість насіннєвий матеріал зберігає протягом 2-3 років. Потім цей показник різко падає. За низьких плюсових температур схожість може зберігатися до 7 років. Суміш для посадки складають із трьох компонентів:

• 2 ч. дернової землі;
• 1ч. піску;
• 1 ч. торфу.

Насіння жимолості дрібні, тому спочатку їх сіють у загальний ящик на глибину 6-8 мм. Товщина ґрунту повинна становити 5-8 см. Висівають насіння влітку, відразу після дозрівання ягід. Можна також посіяти їх у відкритий ґрунт наприкінці жовтня чи вдома на початку березня. Найкраще сіянці розвиваються при літньому посіві.

Скриньку зверху слід закрити плівкою, щоб створити тепличні умови. Після того, як сіянці піднімуться на висоту 2-3 см, їх пікірують в окремі горщики, а потім пересаджують у теплицю або в школку, де саджанці продовжуватимуть розвиватися.На постійне місце рослини переселяють навесні другого року життя. Посів жимолості насінням проводять переважно любителі експериментів та селекціонери. Материнські якості при цьому молодим кущам повністю не передаються.

Особливості розмноження в різні пори року

Для кожної пори року підходять свої способи розмноження. Наприклад, відведення закладають тільки навесні, щоб до приходу холодів кущики встигли підрости і зміцніти. Навесні вдалим буде розподіл куща (до розпускання бруньок) і вкорінення здеревілих живців.

Влітку жимолість розводять зеленими живцями та насінням. Бажаючим отримати велику кількість рослин для створення живоплоту не слід упускати літній період. У червні або липні з одного куща можна отримати до 200 живців, не завдавши шкоди материнському примірнику.

Ділити кущ добре і восени, коли часто йдуть дощі, просочуючи землю вологою, що сприяє укоріненню.Спеки в цю пору року вже не буває, а отже, втрата вологи через листя буде зведена до мінімуму. Восени (у жовтні) можна також провести посів насіння, якщо немає часу возитися з пророщуванням навесні та влітку. З приходом тепла жимолість порадує дружніми сходами.

Нюанси висадки в ґрунт

При висадці жимолості каприфоль потрібно врахувати, що ця рослина відноситься до ліан, а значить, вимагає спорудження опори. Виняток становлять кущі, висаджені біля паркану. При створенні живоплоту посадку зручніше проводити в загальну траншею, тоді кущі будуть висаджені рівною строчкою.

Якщо ділянка знаходиться на території з високим заляганням ґрунтових вод, перед посадкою жимолості роблять насип, а на дно ями обов’язково укладають дренаж. Рясно цвістиме капріфоль, тільки якщо росте на сонячному місці. Перед висаджуванням у саджанців підрізають центральний корінь, щоб коренева система охочіше розгалужувалась.

Висаджувати жимолість близько до альтанки можна, тільки якщо будова має пальовий фундамент або не має його зовсім. В інших випадках потужне коріння капріфолі може пошкодити основу. З цієї причини ліану не садять впритул до стін будинку. Необхідно витримати мінімальну відстань 80-100 см.

В якості опори використовують металеву або дерев’яну конструкцію, капронову сітку, натягнуту між стовпами, арки, перголи. У садовому дизайні капріфоль непогано поєднується з хвойними рослинами, плетистими трояндами, вічнозеленими чагарниками. Вдалий варіант – вирощування ароматної ліани на арці, що обрамляє лаву. Відпочинок у такому атмосферному місці буде дуже приємним.

Старі гілки можуть з часом оголюватися в нижній частині, тому капріфоль добре поєднувати з мініатюрними культурами. Декоративної цінності жимолість досягає через 3 роки з моменту посадки.

Неважливо, який сорт капріфолі був обраний для посадки. Всі вони розмножуються тими самими способами. Таким чином, посадивши на ділянці одиночний кущ, згодом можна отримати власні саджанці та розсадити чагарник по всій ділянці. Найбільше нових рослин можна отримати із зелених живців, провівши живцювання після цвітіння. Поділ застосовують для дорослих кущів, що розрослися. Дачники використовують й інші способи розмноження – відведеннями, поростями, здеревілими живцями, насінням.