Практична робота “Вивчення зоряного неба за допомогою рухомої карти”

Мета: Навчитися визначати вид зоряного неба в будь-який момент доби довільного дня року, знаходити на карті сузір’я, туманності.

Обладнання: Рухома карта зоряного неба, накладний круг.

Короткі теоретичні відомості:

Рухома карта зоряного неба дозволяє визначити вид зоряного неба в будь-який момент доби довільного дня року і швидко вирішувати ряд практичних завдань на умови видимості небесних світил.

У центрі карти розташований Північний полюс світу і поряд з ним Полярна зірка (α Малої Ведмедиці). Від Північного полюса світу розходяться радіуси, що зображують пряме сходження (α), виражене в годинах. Концентричні кола на карті зображають небесні паралелі, а числа біля точок їх перетину з нульовим (0год) і 12-ти годинним колами схилень показують їх схилення (виражене в градусах). Третє за рахунком від Полюса світу коло, позначене 0 0 , представляє собою небесний екватор, всередині якого розташована північна небесна півсфера, а поза ним – пояс південної небесної півсфери до схилення (-45 0 ). На карті небесні паралелі південної півсфери вимушено зображені великих розмірів, то вигляд сузір’їв південного неба спотворено, що слід мати на увазі при вивченні зоряного неба.

Коло позначене нулем (0), проходить через точку весняного рівнодення, яка позначена знаком Овна. Діаметрально протилежна точка з прямим сходженням α = 12год проходить через точку осіннього рівнодення.

Екліптика зображена на карті ексцентричний овалом, який перетинається з небесним екватором в двох точках рівнодення.

На ободі карти нанесені назви місяців року і дати. Напрямок відліку місяців, дат і прямого сходження – за обертанням годинникової стрілки. У цьому ж напрямку слід зображувати переміщення Сонця по екліптики.

До карти додається накладний круг, всередині якого накреслені пересічні овали, а по ободі нанесено часовий лімб, що зображає години доби за місцевим часом. Напрямок відліку часу на лімбі – проти годинникової стрілки.

Внутрішній виріз в накладному колі виконується по овалу, який позначений числом найбільш близьким до географічній широті місцевості, в якій карта буде використовуватися.

Контур овального вирізу зображує горизонт, і його основні точки позначені буквами Пд (точка півдня), З (точка заходу), Пн (точка півночі) і С (точка сходу). Між точками Пд і Пн необхідно натягнути темну нитку, що зображує небесний меридіан. При роботі з картою, накладний круг накладається на карту, причому нитка (небесний меридіан) повинна обов’язково проходити через Північний полюс світу. Відрізок нитки, розташований між Північним полюсом світу і точкою Пд, представить південну половину небесного меридіана, а решта її відрізок – північну її половину.

Наклавши круг на карту, необхідно на нитці зазначити (хоча б вузликом) точку її перетину з небесної паралеллю, схилення якої дорівнює географічній широті (або близьке до неї) місця спостережень. Ця точка, що лежить поблизу центру накладного кола, зобразить зеніт.

Щоб визначити вид зоряного неба на зацікавлений момент доби певного дня року (дати), досить накласти накладний круг на карту (нитка – меридіан проходить через Полюс світу) так, щоб штрих моменту часу збігався зі штрихом заданої дати, і тоді зірки, що знаходяться в даний час над горизонтом, будуть розташованими всередині овального вирізу.

Зірки, закриті накладним кругом, в цей момент не видно, тому що перебувають під горизонтом.

Порядок виконання роботи:

1. Встановити рухому карту зоряного неба на день і час спостереження і назвати сузір’я, розташовані в південній частині неба від горизонту до полюса світу, на сході – від горизонту до полюса світу.

2. Знайти сузір’я, розташовані між точками заходу і півночі 10 жовтня о 21 год. Перевірити правильність визначення візуальним спостереженням зоряного неба.

3. Визначити, чи будуть видимі сузір’я Діви, Рака, Терезів опівночі 15 вересня? Яке сузір’я в цей же час буде знаходитися поблизу обрію на півночі?

4. Знайдіть на карті зоряного неба сузір’я (і визначте їх назви), що межують з кожним сузір’ям, зазначеним у таблиці:

ПР. Робота з рухомою картою зоряного неба

Мета онлайн уроку: навчити учнів під час очного або дистанційного навчання користуватися картою зоряного неба та знаходити на небосхилі яскраві зорі

Хотів би я знати, навіщо зірки світяться. Напевно, для того, щоб рано чи пізно кожен міг знову відшукати свою.
Антуан де Сент-Екзюпері, «Маленький принц»

Активізація пізнавальної діяльності учнів. Актуалізація опорних знань. Перевірка знань

Для початку пройдемо повторно тест з попереднього уроку «Визначення відстаней до небесних тіл. Небесні координати» для закріплення пройденої теми.

Тест “Визначення відстаней до небесних тіл. Небесні координати”

Вивчення нового матеріалу

Опрацьовуємо очно або дистанційно практичну роботу «Робота з рухомою картою зоряного неба» на ст. 123 за підручником «Астрономія 11 клас, М. П. Пришляк».

Далі в робочих зошитах записуємо тему, мету, обладнання та висновок.

Практична робота №1 «Робота з рухомою картою зоряного неба».

Мета роботи: навчитися користуватися картою зоряного неба та знаходити на небосхилі яскраві зорі.

1. Рухома карта зоряного неба (Ви її мали виготовити на попередньому уроці. Або скористайтесь віртуальним варіантом).

1. Учимося користуватися картою. Поверніть круг на рухомій карті зоряного неба (виготовленій з паперу чи віртуальній) таким чином, щоби дата спостереження на зовнішньому колі карти збігалася годиною спостереження на зовнішньому колі круга. Тоді в прозорому отворі круга буде видно тільки ті зорі, які в цей момент розташовані над горизонтом.

Варто зауважити, що встановлювати рухому карту потрібно за зимовим київським часом (віднімати 1 годину, якщо на сьогодні маємо літній час). Хоча для збільшення точності потрібно враховувати й географічну довготу, тобто місцевий час, але це вже тема наступного уроку.

2. Зорієнтуйте рухому карту зоряного неба над головою відносно сторін горизонту. У центрі прозорого отвору буде видно ті зорі, що розташовані поблизу зеніта, а біля краю ті світила, які світять коло горизонту, тобто сходять, або заходять. Звірте правильність спостережень через програму Star Chart (ми її скачували на уроці «Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я. Зоряні величини») або спостерігаючи зорі на вулиці.

3. Кульмінація зорі настає в той час, коли світило перетинає площину меридіана — на карті це пряма лінія, що проходить відточки півночі на горизонті через північний полюс світу до точки півдня на південному горизонті. Розрізняють дві кульмінації. У момент верхньої кульмінації зоря розташована найвище над горизонтом, а в нижній кульмінації – найнижче.

Визначте, які зорі (назви найяскравіших зір сузір’їв можна знайти на ст. 12 та 124 підручника) на карті зоряного неба знаходяться поблизу небесного меридіана. Визначте час їхньої верхньої та нижньої кульмінації. Запишіть в зошит.

4. Уявімо, що Велика Ведмедиця опівночі світить поблизу зеніту. Використовуючи рухому карту зоряного неба визначте та занотуйте в робочий зошит в якому місяці проводяться спостереження.

5. За допомогою рухомої карти зоряного неба визначте, чи можна в Україні в січні опівночі побачити зорю Вега. Виміряйте екваторіальні координати цієї зорі та запишіть.

6. Зробіть висновок на основі отриманих даних.

Завдання до онлайн уроку «Робота з рухомою картою зоряного неба», які вкаже ваш учитель астрономії.

Наприклад, найяскравіша зоря нашого зоряного неба – зірка Сіріус. Визначте, в які проміжки часу ми можемо її спостерігати між 10 та 11 годинами вечора в своїй місцевості.

Запрошуємо школярів та вчителів приєднатися до спільноти Facebook “Дистанційне навчання: Фізика”:

Дистанційне Навчання З Фізики цікавиться

• Задонатити
• Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою “Задонатити” посиланням