Як перевірити слово мерехтіти

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Як перевірити слово мерехтіти

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

мерехтіти

МЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок.

1. Світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти. Лиш де-де з вікон блимає світло, що ледво мерехтить за сніговим серпанком (Фр., VII, 1951, 416); Дощ посилювався, вогні в російському таборі тьмяно мерехтіли (Кочура, Зол. грамота, 1960, 301); Тиха весняна ніч прослалася над Галичем, мерехтіли зірки на небі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 84); Дівчина щулилась, хукала на посинілі пальці й дивилась, як мерехтіло мигтючими зіницями вогнів вечірнє місто (Донч., III, 1956, 379); // Відбивати слабке, нерівне, тремтливе світло; поблискувати. Безліч срібних свічників, дорогоцінних канделябрів і інших посудин стояла або висіла довкола, граючи і мерехтячи при слабім світлі гнота (Фр.,V, 1951,49); В прозорій синяві ночі далеко внизу мерехтіла, танучи у пітьмі, могутня Дніпрова повідь (Довж., І, 1958, 354); // Сяяти тремтливим блиском (про очі). Її очі мерехтіли вогнем зворушення (Коб., III, 1956, 175); Прямо на нього дивились вузькуваті бісівські очі, мерехтіли зеленаво-жовтим огнем (Стельмах, І, 1962, 141).

2. Швидко, в’юнко рухатися у чийомусь полі зору. А ось в’юнкими табунцями маленькі рибки мерехтять (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 83); В голубому прозорому небі грають, мерехтять.. голуби… (Ряб., Жайворонки, 1957, 229); // Коливатися, дрижати (про видимі випари). Явтуха Калениковича ноги несуть із звичайною швидкістю, шапка знов метляється в руці, над йоржиком мерехтить пара (Ю. Янов., II, 1954, 215); На небі жодної хмарки, а земля вся парує, і над полем мерехтить марево (Коп., Як вони. 1961, 32); // Пробігати перед очима. Повз мерехтіли в очах темні поля, силуети лісків, рідкі вогники селищ. Машина линула, як метеор (Смолич, І, 1958, 97); // Яскраво виділятися дрібними плямами на якому-небудь фоні; рябіти. Сливи мерехтять бузковими плямами в гущині листя (Ю. Янов., II, 1954, 179); Жовті зіниці кульбаби мерехтіли в траві (Донч., VI, 1957, 194); // Невиразно виднітися; маячити. В тумані мерехтить Козацький острів (Довж., III, 1960, 479).

◊ Мерехти́ть в оча́х, кому, безос. — рябить в очах у когось. Орися не спускає очей з покосу, інколи аж мерехтить їй в очах від одноманітної пшеничної стежки (Д. Бедзик, Серце. 1961, 220).